ДЕРЖАВА Й НАРОДНОСТІ – ГОЛОВНІ ПРЕДМЕТИ КУРСУ

Я зараз ськазав про історичну особистість народу: це – основний предмет вивчення його історії. Значення народу як історичної особистості полягає в його історичному покликанні, а це покликання народу виражається в тім світовому положенні, яке він створює собі своїми зусиллями, і в тій ідеї, яку він прагне здійснити своею діяльністю в цьому положенні. Свою роль на світовій сцені він виконує тими силами, які встиг розвити в собі своїм історичним вихованням. Ідеал історичного виховання народу ськладається в повному й стрункому розвитку всіх

елементів гуртожитку й у такому їхньому співвідношенні, при якому кожний елемент розвивається й діє в міру свого нормального значення в суспільному ськладі, не принижуючи себе й не гнітячи інших. Тільки історичним вивченням перевіряється хід цього виховання. Історія народу, науково відтворена, стає приходо-видатковою його книгою, по якій підраховуються недоліки й перетримування його минулого.

Пряма справа найближчого майбутнього – ськоротити перетримування й поповнити недоїмки, відновити рівновага народних завдань і засобів. Тут історичне вивчення своїми кінцевими висновками підходить впритул до практичних

потреб поточної мінути, що вимагає від кожного з нас, від кожної російської людини виразного розуміння накопичених народом засобів і допущених або змушених недоліків свого історичного виховання. Нам, росіянином, розуміти це потрібніше, ніж кому-небудь.

Віковими зусиллями й жертвами Росія утворила державу, подібного якому по ськладу, розмірам і світовому положенню не бачимо із часу падіння Римської імперії. Але народ, що створив цю державу, по своїх духовних і матеріальних засобах ще не коштує в першому ряді серед інших європейських народів. По несприятливих історичних умовах його внутрішній ріст не йшов урівень із його міжнародним становищем, навіть часом затримувався цим положенням. Ми ще не починали жити в повну міру своїх народних сил, що почуваються, але ще не що цілком розгорнулися, не можемо суперничати з іншими ні в наукової, ні в суспільно-політичної, ні в багатьох інших областях. Досягнутий рівень народних сил, накопичений запас народних засобів – це плоди багатовікової праці наших предків, результати того, що вони встигли зробити.

Нам потрібно знати, чого вони не встигли зробити; їхньої недоїмки – наші завдання, тобто завдання вашого й поколінь, що йдуть за вами.

ВИСНОВОК. Чим же можуть допомогти дозволу цих завдань колись ськлалися в нашій історії сполучення суспільних елементів, які ми будемо вивчати? Люди іноді почувають незручність свого положення, вага громадського порядку, у якому живуть, але не вміють не визначити, не пояснити чітко цій вазі й незручності. Історичне вивчення розкриває неправильності в ськладі суспільства, боляче й почува_ смутно людьми, указує ненормальне співвідношення яких-небудь суспільних елементів і його походження й дає можливість зміркувати засобу відновлення порушеної рівноваги. Якщо ми помітимо, наприклад, що в нашім минулому одні суспільні елементи над міру розвивалися на рахунок і на шкоду іншим, настільки ж законним, ми зрозуміємо, які саме має бути нам посилено розвивати, щоб досягти можливої стрункості й справедливості суспільного ськладу.

Кожному народу історія задає двосторонню культурну роботу – над природою країни, у якій йому призначене жити, і над своею власною природою, над своїми духовними силами й суспільними відносинами. Якщо нашому народу в продовження століть довелося завзято боротися з лісами й болотами своєї країни, напружуючи сили на чорну підготовчу роботу цивілізації, то нам має бути, не втрачаючи придбаної в цій роботі життєвої витривалості, напружено працювати над самими собою, розвивати свої розумові й моральні сили, з особливою дбайливістю встановлювати свої суспільні відносини. Таким чином, вивчення нашої історії може допомогти нам усвідомити завдання й напрямок майбутньої нам практичної діяльності. У кожного покоління можуть бути свої ідеали, у мого свої, у вашого інші, і шкода те покоління, у якого немає ніяких. Для здійснення ідеалів необхідна енергія дії, ентузіазм переконання; при здійсненні їхній неминучі боротьба, жертви.

Але це не все, що необхідно для їхнього торжества: потрібні не тільки міцні нерви й самовіддані характери, потрібні ще й кмітливі розуми. Як легко зіпсувати всяку гарну справу, і ськільки високих ідеалів встигли люди упустити й захватати недотепними або неохайними руками! Наші ідеали не належать винятково нам і не для нас одних призначалися: вони перейшли до нас у спадщину від наших батьків і дідів або дісталися нам по культурному спадкоємству від інших суспільств, створені життєвими досвідами й розумовими зусиллями інших народів, раніше або більше нашого що попрацювали, і при створенні їх малися на увазі не наші, а зовсім інші сили, засоби й положення. Тому вони придатні не для всіх, не завжди й не ськрізь.

Щоб знати, які з них і якою мірою можуть бути здійснені у відомому суспільстві й у відомий час, потрібно добре вивчити наявний запас сил і засобів, який нагромадило собі це суспільство; а для того потрібно зважити й оцінити історичні досвіди й враження, їм пережиті, вдачі й звички, у ньому виховані. Це тим необхідніше, що ми живемо під час, рясне ідеалами, але ідеалами, що борються один з одним, непримиренно ворожими. Це утрудняє доцільний вибір.

Знання свого минулого полегшує такий вибір: воно не тільки потреба мислячого розуму, але й істотна умова свідомої й коректної діяльності. історична свідомість, Що Виробляється з нього, дає суспільству, їм що володіє, той окомір положення, то чуття мінути, які охороняють його як від відсталості, так і від квапливості. Визначаючи завдання й напрямок своєї діяльності, кожний з нас повинен бути хоч небагато істориком, щоб стати свідомо й сумлінно діючим громадянином.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ДЕРЖАВА Й НАРОДНОСТІ – ГОЛОВНІ ПРЕДМЕТИ КУРСУ