Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Дезакцентуація
Дезакцентуація
Дезакцентуація (фр. des – префікс у багатьох словах з початковим голосним звуком, що надає їм заперечного значення; та лат. accentuatio – наголос) – втрата у слові самостійного наголосу у слабкій синтаксичній позиції, перенесення його на сусіднє слово; найчастіше трапляється у віршах, написаних анапестичним розміром: Розірвала краля-мавка Льняно шитий гомін жгут: Плине згайпо, плине плавко Березневий каламут (В. Чумак). У наведеній строфі з двостопним анапестом відбувається ритмічна Д. із словами “краля”, “льняно”, “гомін”, “плине”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ ЧУМАК, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка […]...
- Над річкою бережком – чумацькі пісні Над річкою бережком Ішов чумак з батіжком, – Гей – гей! З Дону додому. За плечима – торбина, Ще й латана свитина, – Гей – гей! Дочумакувавсь! “Постій, чумак, постривай: Шляху в людей розпитай, Гей-гей! Чи не заблудивсь?” – “Мені шляху не питать: Прямо степом мандрувать, Гей-гей! Долю доганять! Пішла доля ярами, Зеленими лугами; Гей-гей! […]...
- Скорочено – А В КРИВОГО ТАНЦЯ – ДНЕМ КРАСНА А в кривого танця Та не виведу кінця, Треба його та виводити, Кінця, ладу ізнаходити. Треба ж його вести, Як віночок плести; Веду, веду та не виведу, Плету, плету та не виплету. Ой вінку ж мій, вінку, Хрещатий барвінку, Ой я ж тебе плела Ще учора звечора, Повісила тебе На золотім кілочку, На золотім кілочку, […]...
- Степан Руданський – Добре торгувалось ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш,- Сріблом-злотом сяє,- А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди […]...
- Скорочено – ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. Ой там чумак молоденький Воли напуває. Ой ви, воли половії, Чом води не п’єте? Ой ви, літа молодії, Чого з світу марно йдете? Воли ревуть, води не п’ють – Доріженьку чують. Ой бог знає, бог відає, Де чумаченьки ночують. А ночують чумаченьки В степу, край долини, Прив’язали […]...
- Ямб Ямб (грецьк. iambos – напасник) – в античній версифікації триморна стопа з двох (довгий та короткий) складів, у силабо-тонічній системі – двоскладова стопа з наголосом на другому складі. В ямбічному вірші ритмічний акцент припадає на парні (сильні) склади, хоч можливі пропуски метричних наголосів (пірихій), що урізноманітнює багатство віршової ритмомелодики. Найрідкіснішим в українській поезії є одностопний […]...
- Сміливі захисники народу (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві…”) – АНДРІЙ МАЛИШКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Сміливі захисники народу (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві…”) У XVII столітті Україна знаходилась під владою Польщі. Жорстокі й пихаті польські пани нещадно знущалися з українського люду. Але терпіння ввірвалося, в Україні почалася кривава війна. Першими пішли в бій запорозькі козаки. Саме про ці події, точніше, про важливу битву […]...
- Логаеди Логаеди (грецьк. logaoidikos, від logos – слово та aoide – спів) – у квантитативній версифікації – вірші мішаних розмірів, утворені сполученням чотиридольних стоп (дактиль, анапест) із тридольними (ямб, хорей), поширені в античній поезії, зокрема в ліриці та трагедії. На їхній основі витворювалися нові строфічні структури (Алкеева строфа чи Фалекіїв вірш). Вживаються і в тонічних віршах, […]...
- Сміливі захисники народу за віршем А. Малишко “Гомін, гомін по діброві… “ У XVII столітті Україна знаходилась під владою Польщі. Жорстокі й пихаті польські пани нещадно знущалися з українського люду. Але терпіння ввірвалося. В Україні почалася кривава війна. Першими пішли в бій запорозькі козаки. Саме про ці події, точніше, про важливу битву під Жовтими Водами, йдеться у вірші Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві… “. Початок вірша […]...
- Мої роздуми над віршем Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві” До славної сторінки в історії нашої країни – боротьби українського народу проти шляхетської Польщі за своє соціальне й національне визволення під керівництвом відважного гетьмана Богдана Хмельницького звертається поет Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві”. Тривогу і неспокій тих буремних часів передано у рядках: Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви… Пожовтіли […]...
- Василь Чумак – Біографія Василь Григорович Чумак (літературні псевдоніми – С. Віче, Вагр, М. Ічня; 25 грудня 1900 (7 січня 1901), Ічня, Борзенського повіту – 21 листопада 1919, Київ) – український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч. Василь Григорович Чумак народився 7 січня 1901 року в містечку Ічня на Чернігівщині в селянській родині. 1918 року закінчив гімназію в […]...
- Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” “Маруся Чурай” Ліна Костенко “Лісова пісня” Леся Українка Жанр Роман у віршах Драма-феєрія (проблемно – філософська драматична поема) Основна проблема Незнищенність українського народу, глибока віра в його духовну силу й могутність Боротьба за вільне, творче, гармонійне, духовно багате життя Проблематика Твору Митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти; проблема кохання; проблема зради Людина […]...
- Гордість за сміливих захисників народу (за віршем “Гомін, гомін по діброві!”) У XVII столітті наша Україна стогнала під польським ярмом. Пихаті польські пани жорстоко знущалися з українського люду. Але терпінню народному настав край, і почалася в Україні велика визвольна війна. Першими виступили козаки Запорозької Січі. Саме про події цього часу, про битву під Жовтими Водами вірш Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві!”. Початок вірша відтворює картину […]...
- Гомін, гомін по діброві скорочено – Соціально-побутові пісні Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене Нехай тебе турки візьмуть!” “Мене, нене, турки знають Мене кіньми наділлють!” Гомін, гомін по діброві. Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене Нехай тебе орда візьме!” “Мене, нене, орда знає Сріблом, злотом наділяє!” Старша сестра коня […]...
- Ой у полі та криниченька – Обжинкові пісні ОЙ У ПОЛІ ТА КРИНИЧЕНЬКА Ой у полі та криниченька, З неї вода протікає. Ой там чумак сірі воли пасе, Він з криниці напуває. Ой розпустив свої сірі воли Та по травці-муравці, А сам помер той чумак Макара У неділеньку вранці. Положили чумака Макару На травці-муравці, Викопали чумаку Макарі Та глибокую долину. Викопали чумаку Макарі […]...
- ВЕСНА ЛЕДАЧОГО НЕ ЛЮБИТЬ (веснянки) Веснянки (гаївки, ягівки, гагілки) співаються під час Великодніх свят. У веснянках та гаївках найбільше з-поміж обрядових піснях увиразнюється старовинний хороводний та ігровий характер. Головним мотивом цих творів (окрім кохання, звичайно) є закликання весни та пробудження природи. Тому вони сповнені бадьорого настрою й енергії, найсвітліших сподівань і надій. Співають їх від ранньої весни і аж до […]...
- ТАВТОЛОГІЯ Тавтологія (від грец. &;#964;&;#945;&;#973;&;#964;ό – те саме і &;#955;ό&;#947;&;#959;&;#950; – слово) – це стилістична фігура, що грунтується на однокореневому повторі попереднього слова: диво дивне, темниця темна, тьма-тьмуща і т. д. Як і плеоназм, тавтологія немотивована логічно і вводиться в текст зі стилістичних міркувань. Найтиповішим уживання цієї фігури є для народнопоетичної творчості, проте досить часто вона […]...
- Ой загули чорні галенята – чумацькі пісні Ой загули чорні галенята Да у темному лузі; Болить, болить моя голівонька, Ще й серденько в тузі. Розчешу я чорні кудрі, А ти, дівчино, русую косу… Виганяє чумак сірі воли Та на раннюю росу: “Пасітеся, сірі воли, Та будете воду пити!” Лучче було хазяювати, Ніж по дорогах ходити: Хто дома хазяює, Той спить на білім […]...
- Скорочено – МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя, Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині, Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак Максим […]...
- Твір на тему – Ідея грамонії людини й природи за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” – це надзвичайний твір Лесі Українки – видатної української письменниці, філософа. Цей твір можна назвати винятковим, бо в ньому простежується багатство думки, поетичність образів і гармонічна єдність реальності та фантазії. У драмі Леся Українка ставить і намагається вирішити вічні питання: життя й смерті, кохання й ненависті, вірності й зради, пошуку правди, справедливості. […]...
- Кон’єктура Кон’єктура (лат. conjectura – здогад, тлумачення) – відновлення спотворених місць у літературному тексті або розширення тексту, який не підлягає прямому прочитанню (на підставі здогаду), декодування спотворених чи невиразно написаних слів та фраз у рукописі. К. застосовується і в тих випадках, коли певне слово чи фраза, вжиті автором, видаються недоречними або сприймаються як описка. Так, в […]...
- Лірично-побутові пісні Усі лірично-побутові пісні за змістом поділяють на дві великі групи: Родинно – побутові; – суспільно-побутові. Родинно побутові Пісні відображають особисте життя людини ( Кохання, життя в сім’ї родинні стосунки, драми, конфлікти та ін.). У суспільно-побутових (соціально-побутових, Відображене суспільне життя, вони відтворюють життя не окремої особи, а певної со ціальної групи населення (козаків, рекрутів, бурлаків, чумаків […]...
- Скорочено ГОМІН ПО ДІБРОВІ Гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина виганяє: “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе орда візьме, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мати, мене, мати, Орда знає – В чистім полі об’їжджає, В чистім полі об’їжджає”. “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе ляхи візьмуть, Нехай тебе ляхи […]...
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) – ІІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА “ї (за п’єсою “Лісова пісня”) III варіант Драма-феєрія “Лісова пісня” була написана видатною українською письменницею Лесею Українкою в 1911 році. Одним із конфліктів твору є боротьба сили кохання із прагматичним розрахунком. Тобто за своє щастя та кохання бореться Мавка, а мати Лукаша хоче собі зовсім іншу невістку, […]...
- Афереза Афереза (грецьк. apheresa – букв.: позбавлення) – утинання певних звуків у слові задля уникнення збігу їх та дотримання вимог віршової метроструктури. Яскравим прикладом застосування А. є поезія П. Тичини: Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не ‘днакі, Що ‘дин за бідних, Другий за багатих У поетичних творах також спостерігається чергування звуків […]...
- Образ Миколи в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Досить цікавим у п’єсі є образ Миколи. Як і Петро, Микола – сирота-бурлака, чесний, працьовитий, завжди бадьорий і дотепний. Напротивагу Петрові Микола – відчайдух, він ніколи не впадає у розпач і має твердішу вдачу. Він мріє податися на Тамань до чорноморців, бо любить козаків. До того ж він весельчак і співун. У п’єсі Микола виковує […]...
- Перенесення, або Енжамбеман Перенесення, або Енжамбеман (фр. enjambement) – віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з попереднього рядка у наступний, зумовлений неспівпаданням ритмічної паузи із смисловою, хоч рядок при цьому втрачає свою інтонаційну викінченість. Розрізняють три різновиди П. Найпоширеніший – rejet – фраза, що заповнює попередній рядок, а завершується на початку наступного. Досить часто […]...
- Двовірш, або дистих Двовірш, або Дистих (грецьк. distichon) – найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. д. широко вживається як окремий твір: Що доля нелегка, – в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє (Ліна Костенко). […]...
- Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві”) В історії України є багато героїчних сторінок. Як відомо, їх писали її захисники – хоробрі, винахідливі, вольові гетьмани, полководці, козаки. Серед них і відважний гетьман Богдан Хмельницький, який на чолі свого війська не раз звільняв українські землі від поневолення польської шляхти. Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві” відтворює ті страшні й героїчні часи, […]...
- ГOMІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ – КОЗАЦЬКІ ПІСНІ Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ КОЗАЦЬКІ ПІСНІ ГOMІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ Гомін, гомін, гомін, Гомін по діброві, Туман поле покриває; Мати сина виганяє: “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе орда візьме, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мати, мене, мати, Орда знає – […]...
- “Чи була б щасливою Мавка в сьогоднішньому світі?” Щастя людини – це її основне бажання, це сенс її життя і призначення в цьому світі. Кожна людина протягом свого життя прагне до щастя, щиро бажає бути щасливою по-справжньому, і все робить для досягнення цієї мети. В той же час іноді робота по досягненню повноцінного щастя виявляється для людини надзвичайно складною. На шляху до щастя […]...
- Мавка із драми-феєрії “Лісова пісня” – мій улюблений літературний персонаж ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Мавка із драми-феєрії “Лісова пісня” – мій улюблений літературний персонаж Поетична і мужня Лесина душа щедро поділилася з людьми своїм казковим багатством, подарувала світові скарби чудодійної сили, серед яких найкоштовнішою перлиною світиться, виграє веселковими барвами “Лісова пісня”. З дитинства Мавка стала для мене […]...
- Роман у віршах – визначення Роман у віршах – різновид змішаного жанру, що поєднує багатоплановість, епічні принципи розповіді з суб’єктивністю, притаманною ліричним творам. Роман у віршах став популярним у ХІХ-ХХ ст. Межують з ним драматична поема, віршована повість. В Україні помітне пожвавлення цього жанру спостерігається у 60-70 рр. XX ст. (хоча представлений він й у 30-50 рр.: “Марина” М. Рильського, […]...
- Стихомітія Стихомітія (грецьк. stichomythia) – збереження симетрії у складних композиційних формах драматичних творів. С. виявляється у “Лісовій пісні” Лесі Українки, власне, у фрагменті діалогу між Перелесником та Мавкою: Мавка: В гаю я зривала кучерики з хмелю… Перелесник: Щоб мені послати пишную постелю? Форма С. зустрічається і в ліриці, приміром, у вірші Б. Рубчака “Майже колискова”, побудованому […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу. Розповідаючи про почуття, викликані березневими подіями 1917 року, в поемі “Золотий гомін”, поет говорить: Предки. Предки встали з могил, Пішли по місту. Предки жертви сонцю приносять – […]...
- Чумацькі пісні Чумацькі пісні – тематична група української станової (суспіль-но-побутової) лірики, зміст якої відображає життя і побут чумацтва – популярного промислу українців ще з княжих часів. Основна його функція полягала у транспортуванні на великих просторах України і сусідніх землях найнеобхідніших продуктів – солі, риби, різного краму з інших країн, які, зі свого боку, потребували українського хліба, меду, […]...
- Біографія Леся Гоміна Лесь ГОМІН Королевич Олександр Дмитрович (літературний псевдонім – Лесь Гомін) народився 30 березня 1900 року в Черкасах у сім’ї візника. Про свої молоді роки письменник згадував: “Із 1918 до 1924 року вчився в Києві. Під час громадянської війни (лютий, 1920 рік) я добровільно вступив до Червоної Армії, працював на відповідальних постах по мобілізації людей і […]...
- “Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки” Особливість людини в тому, що вона готова використовувати всі земні явища на свою користь, псуючи їх, але в той же час хоче вважати себе саму частиною природою, а тому і в повній мірі насолоджуватися усіма природними дарами і явищами. Така людська позиція суперечлива і непослідовна, але в той же час вона показує, що людина є […]...
- ЕЛІПСИС Еліпсис (грец. ε&;#955;&;#955;εΙΨΙ&;#950; – пропуск, нестача) – це стилістична фігура, побудована шляхом пропуску слова або кількох слів. Наприклад: Зостались ви, пісні старії, Щоб старину згадати нам, Старим – літа їх молодії.(О. Корсун) В останньому рядку тут опущено слово “згадати”. Еліпсис може посилювати динамічність фрази, напруженість зміни дії, підкреслювати лаконізм, ліричну схвильованість, розмовні інтонації. Еліпсис часто […]...