Діалог “Прощання”
“Прощання” звичайно пов’язують з “Блакитною трояндою”. Підстава – нещасливе кохання. До того ж, діалог написано прозою. Такі зіставлення можна продовжити: характер дівчини споріднений з характером Гощинської; вона не може задовольнитися тим, що має, і весь час допитується – що станеться з її почуттями далі; дівчина переконана, що її коханню не судився довгий вік.
А втім, героїню цього діалога можна порівнювати з багатьма персонажами драматичних творів Лесі Українки – між ними знайдеться не одна спільна риса.
Діалог
Стисла ремарка відразу вводить в драматичний конфлікт. Місце дії: “В хаті молодого хлопця”. Стосунок дівчини до хлопця: “Дівчина в гостях, його мила, не кохана, не заручена,- мила”. Інтер’єр зведено до портрета: “На столі великий портрет, прикрашений квітками, портрет гарної молодої дівчини, не тої, що в гостях”.
Про дівчину, що на портреті, сказано: гарна, молода. Про присутню дівчину
Про вік і вроду дівчини-гості не говориться нічого. Але не сказано й протилежного, це треба розуміти з контексту. Так уже в ремарці виявляються особливості стильових засобів драматурга – лаконічність, недомовленість, широке поле для підтексту. Коротенька характеристика портрета в ремарці вказує на те, що цей портрет у драматичному творі гратиме, що навколо нього заснований конфлікт.
Нарешті два слова: “Ніжна сцена” запевняють нас, що дівчина і хлопець дійсно люблять одне одного.
До чого ж портрет на столі? А він заронив уже смуток в душу дівчини, і хлопець, відчувши це, дошукується причини такого настрою. Коротенькі запитання дівчини, її спокійні відповіді говорять про те, що це не перша розмова про долю їх кохання. Дівчина не хоче миритися з байдужістю хлопця до неї, вона прагне його кохання, але не може не бачити справжнього стану речей.
Одна з наступних реплік вказує на деякі побоювання дівчини за свого милого; він значно молодший за неї і старший за дівчину на портреті, він мало жив і ще менше пережив.
Тільки-но дівчина сказала коханому, що вірить його почуттю, як приносять лист. Пауза, під час якої хлопець читає його, приводить до неминучої розмови про портрет. Вся ця розмова, де більше односкладових відповідей: “Тут”, “Ні”, “Так”, переконує, що хлопець ще не розуміє свого нового почуття, воно тільки починає зароджуватися у нього. Лист – від дівчини, що на портреті.
Згадка про цю дівчину дедалі більше опановує хлопця, тому на короткі запитання дівчини-гості він не просто відповідає, а розповідає цілі епізоди з їх спільного дитинства. Не розуміючи, що його спогади є вже початком нового кохання
На перший погляд здається, що в “Прощанні” широко запої ований лише один прийом – короткі репліки-запитання, які часто заступають відповіді, прийом недомовленості, коли саме її я недомовленість дозволяє сказати більше, ніж якби висловлено було все до кінця. Насправді мистецькі засоби “Прощання” шачно різноманітніші. Тут і застосування побічних запитань для характеристики психологічного стану людини, і вказівка на деталь, що ховає за собою велике почуття або гірку правду.
Запитання-відповідь дівчини, яка говорить, що хлопець ніколи не виставляє її портрета на стіл, промовляє більше, ніж коли б дівчина сказала, що він ховається з їх взаємним коханням.
У творі, крім наявних на сцені хлопця й дівчини, постійно діє третя особа – “Дівчина, що на портреті”. Вона навіть втру-чаеться в діалог – через лист, портрет, спогади, тобто діє активно. Ми знаємо про її вдачу, про її життя, про її зовнішність не менше, а може й більше, ніж знаємо про хлопця й дівчину, що розмовляють у кімнаті. І безперечно, що третя дійова особа тут пе “символ” і не “загадковість”, а цілком відчутна і жива людина.
Тричі повторена думка про товаришку дитячих років милого: “Вона цікава дівчина?”, “І гарна до того!”, “Вона дуже гарна…” – викликає запитання: “Вона багато молодша від тебе?”, що переходить у порівняння різниці віку між хлопцем і обома дівчатами: він молодший на п’ять років від співрозмовниці і старший на таку ж кількість років від дівчини на портреті. Цим вже сказано все настільки, що про зміст висловленого здогадується навіть хлопець. Його запитання “Чого ти се сказала?” зайве, і дівчина, природно, відповідає на нього іншим запитанням.
Іноді дівчина відверто говорить про своє безпорадне становище: “О, я часом буваю дуже безпорадна, зовсім безпорадна. Мені тоді здається, що нема нікого в цілім світі, хто б порятував мене”. І хоч це сказано взагалі, проте зрозуміло, що в такому стані дівчина перебуває саме тепер, в цю хвилину, коли бачить, що їх коханню надходить край.
Одне запитання хлопця: “Скажи… ти… ти раніш знала кохання?” не тільки підкреслює пережите дівчиною, її старшість за хлопця, але й незнання, нерозуміння хлопцем своєї дівчини, зрештою його недовіру до неї.
Дівчині боляче слухати хлопцеву розповідь про товаришку його дитинства. І коли він пропонує закінчити ущипливу розмову так, як колись її закінчила дівчина у вінку, підійшовши до нього із словами “Мир миром…” і поцілувавши його,- ситуація не може повторитись. Тоді це був знак замирення, тепер – ознака безповоротної розлуки.
Особливого підтексту набуває уривок наприкінці твору. В ньому за звичайною мовою – дівчині час іти додому – криється незмірно глибший, драматичніший зміст:
Дівчина. Але мені вже додому пора.
Хлопець. Чого так раптом?
Дівчина. Раптом чи поволі, а треба ж колись іти.
Хлопець. Чого так драматично: “Треба ж колись іти…”
Дівчина. Бо – треба… Ну, бувай здоров.
Раптом чи поволі, рано чи пізно, а дівчині треба йти, іти назавжди, розірвати все, що єднає її з хлопцем. Вона це зрозуміла остаточно. Дальший обмін репліками,- незрівнянна школа точності вислову, неповторності вжитого слова.
Дівчина. …Бувай здоров.
Хлопець. Чом не “до побачення”?
Дівчина. То по-чужому, а так більше по-народному виходить, отже, і в пісні: “Бувай здоров, несуджений друже…”
Хлопець. До чого се?
Дівчина. Ах, ти все сьогодні до чого та до чого! Ні до чого – просто – бувай здоров.
Хлопець. Ні, до побачення.
І далі, вже виходячи, дівчина кидає промовисте “Прощай!”. У відмінності між “до побачення” і “бувай здоров” та “прощай” Леся Українка розкрила безповоротність рішення дівчини, що не може своєю любов’ю заступити нового кохання хлопця, свого несудженого друга.
Повторюваність окремих слів і виразів у діалозі А. Гозен-пуд вважає одною з ознак наслідування поетесою Метерлінка. Ось останні слова дівчини, її відповідь на чергове намагання хлопця вмовити її, “що нам краще заручитись”:
Дівчина. Ні, ні, ні, ти про се не говори, не говори, я не хочу. Не треба, не треба, не треба. (Раптові жести.
В дверях). Прощай!
І тоді вона рішуче, навіть зі страхом їм рід чимось справді жахливим нагромаджує свої заперечення. І її – ц змозі далі стримувати свої почуття, свій біль, вона хутко йде. Ще в середині розмови дівчина сказала, що коли побачить, що їй час піти, поступитися місцем, вона зробить це тихо й непомітно. Ніби нічого не сказавши, хлопець розповів їй про себе Хуже багато. Його думки – виключно з товаришкою дитинства, і. і нею – молодість і краса.
Дівчині-гості пора іти. І хіба це може зватися метерлінківською невизначеністю й егоїстичним самозаглибленням?
Дівчина залишається гідною свого великого почуття. Це їй идається, хай навіть цими спазматичними одно – двоскладовими повторюваними словами, але вдається. Вона йде назавжди.
Хоч перед цим дівчина погоджувалася на те, що хлопець завтра при-Йде до неї, ми розуміємо, що вони більше не зустрінуться.
Коли вірити припущенню, що “Прощання” написано в 1896 році (дати в автографі нема), в один рік з “Блакитною трояндою”, можна тільки дивуватися, як незрівнянно зросла драматургічна майстерність Лесі Українки, досконалість розкриття психологічного стану людини.
“Прощання” – другий і разом з тим останній закінчений драматичний твір Лесі Українки, писаний прозою.
Related posts:
- Діалог “Рідна мова” або “Чому потрібно вивчати українську” 8 реплік – Привіт, Олеже! – І тобі, Дмитро! – А знаєш, в нашому класі новий хлопець з’явився, звуть Зураб. Він з Грузії приїхав. Так йому не треба контрольну з української писати. – Чому? – Так він мови ще як слід не вивчив! – А в Грузії як розмовляють? – Тю, Олеже, ти смішний! Його […]...
- Карманський Петро Сильвестрович Прощання Гайда на коні! Час рушати. Вже півень кличе, вже зоріє, На сході млаво зоря тліє. Гайда на коні! Час прощатись. Гайда! Гайда! Не слід зітхати… Весело ж, гай! – ні, нишком, тихо! Вона ще спить і мріє – тихо! Гайда, на коні! Час рушати. Здорова будь! Пора розстатись… Прощай, мій гаю, свідку муки, Любви, зітхань […]...
- Рецензії на повісті Трифонова Відблиски багаття і Довге прощання Твір-міркування. Історія – це наука про минуле. Вірніше, про те, як минуле впливає на сьогодення. Слово “історія” у перекладі із грецького означає “дослідження, або оповідання про минуле”. Уроки історії в нашій школі проходять дуже цікаво. Ми не тільки слухаємо оповідання вчителя, але й користуємося барвистими наочними приладдя, дивимося навчальні фільми, навіть пробуємо становити комп’ютерні програми […]...
- Короткий зміст Прощання із запеклої Распутіна В. Г У цьому добутку автор по-новому розробляє теми, які хвилюють його: тут і ностальгія по “малій батьківщині”, і суперечка поколінь, і роздуму про моральне здоров’я народу. У повісті Матера – це власне ім’я, назва села й острова на Ангарі, а образ Матери – своєрідний символ селянської Росії й народної історії. Саме слово “запеклий” означає “зрілий”, “досвідчений”, […]...
- Патріотизм це не любов до ідеї – по повісті “Прощання із Запеклої” У повісті Прощання із Запеклої письменник пише про малу батьківщину, без якої не може бути теперішньої людини. У книзі Що в слові, що за словом Распутін так пояснює це поняття: Мала батьківщина дає нам набагато більше, ніж ми в стані усвідомити. Я вірю, що й у моїй письменницькій справі вона зіграла не останню роль… Повість […]...
- “Прощання із Запеклої” – драма народного життя у філолофсько-моральному аспекті Зовсім реальні ситуації й характери старого й нового села стали приводом для філософських міркувань автора про проблеми буття: про життя й смерть, вірності й зрадництві, про подяку й пам’ять. “Прощання із Запеклої” – продовження драми народного життя у філолофсько-моральному аспекті. Сюжет добутку – Історія затоплення острова з однойменною назвою. Люди представлені в момент розставання із […]...
- Мої міркування над романом Распутіна “Прощання із Запеклої” Усякий учинок став говорити про людину й світ начебто останню правду, тому що “щира людина, – як пише Распутін, – чи висловлюється не тільки в мінути прощання й страждання – він це і є, його й запам’ятаєте”. А в повісті не одна людина, тут ціле життя села і її жителів. Вона обірвалася б нечутно, якби […]...
- Доля російського села в повісті Распутіна “Прощання із Запеклої” И нарешті, прийшов час, коли кращі письменники й публіцисти вдарили в дзвін, прагнучи попередити нас, що природу треба рятувати. Ю. Черниченко зрівняв сучасні відносини людини й природи із громадянською війною: “Не було б громадян – не було б ніякої війни”. Із закликом задуматися про проблеми екології виступили такі чудові письменники, як Ч. Айтматов, В. Астафьев, […]...
- РЕЦЕНЗІЯ НА ПОВІСТЬ В. Г. РАСПУТІНА “ПРОЩАННЯ ІЗ МАТЕРОЮ” В 1987 році у видавництві “Художня література” вийшла книга Валентина Распутіна, у яку ввійшли його повісті й оповідання. Своє покликання Распутін визначив так: “Коли потрібно стояти за совість, за правду, література йде туди, де потрібно. Писа – тель – це не просто професійне, а усе більше суспільне поняття, і від цивільних проблем йому не піти. […]...
- Сюжет повести Валентина Распутіна “Прощання із Запеклої” Але от один раз нижче по Ангарі починають будувати греблю для електростанції, і стає ясно, що багато околишніх сіл, і в першу чергу острівна Матера, будуть затоплені. “Якщо навіть поставити друг на дружкові п’ять таких островів, однаково затопить із верхівкою й місця потім не показати, де там селилися люди. Прийде переїжджати”. Нечисленне населення Матеры й […]...
- Прощання Прощання Життя на хвильку обірвалось: Затихли серце і душа, Нічого я не відчувала, Лиш чула гострі ті слова. Слова, як лезо, серце мучать І розривають на шматки; Душа так бідкається, рветься – Немає більш куди їй йти. Ти був так поряд – зовсім близько І водночас – такий чужий. Ти був зі мною близько-близько, А […]...
- Аналіз повести “Прощання із Запеклої” Распутіна В. Г “Прощання із Запеклої” В основі сюжету повести В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” лежить реальна Історія. У процесі будівництва ГЕС на Ангарі були затоплені околишні села. Переселення стало хворобливим явищем для жителів затоплюваних сіл. Добуток відкривається поетичною картиною опису початку бурхливого льодоходу на Ангарі. Автор підкреслює циклічний характер цієї дії: так було щороку. Але одночасно […]...
- У компанії з Вигуком (діалог-назна) З приводу вихідного дня у службовому приміщенні було тихо, безлюдно. За дверима одного з кабінетів лунали голоси. Там обговорювали дуже важливе питання: де Частка, Прийменник й Сполучник проведуть час: у лісі, на річці або в зоопарку. Треба ж і Службовим Частинам мови колись відпочити, не лише працювати. Серед них вперше на збори запросили Вигука – […]...
- Пам’ятники тваринам (твір-діалог) – Ти бачив коли-небудь лося, зробленого з бронзи, натуральних розмірів? – Живого бачив, а бронзового – ні. Це дуже велика тварина, зі здоровими розложистими рогами. Важить понад півтори тонни. Уявляю, скільки бронзи треба, щоб відлити такого велетня! – І все ж таки така скульптура існує. Я бачив її цим літом у Виборзі, де ми були […]...
- Діалог “Навчання за кордоном” – Привіт, Женю! – Добридень, Романе! А чого це твоєї сестри не видно? – Так Леся ж поїхала навчатися до Франції. Ти хіба не чув? – Як це – поїхала? А як її туди взяли? – Взяли, адже вона дуже добре знала французську мову. Склала іспит та отримала міжнародний сертифікат зі знання французької. А потім […]...
- Роз’яснення епізоду прощання Штольца з Обломовим Обломів формує подання про себе, розуміє, що він був недостоин любові з Іллінською, тому-те він так і радується (що, втім, було до цієї сцени), що Штольц женився на Ользі Сергіївні, про явище, що він представляє в суспільстві: про це раніше догадався Штольц, тепер це дійшло й до нього. Найкраще сутність цього епізоду розкриває образ Обломова, […]...
- Діалог між Гуллівером і Шерлоком Холмсом, який можна було б уявити Якби ми уявили собі, що до рук Шерлока Холмса потрапив роман Дж. Свіфта про пригоди Гуллівера, то, напевне, Шерлок Холмс прочитав би твір від палітурки до палітурки. Професійна діяльність геніального детектива пов’язана з пригодами, та ще й небезпечними, іноді навіть такими, що межують зі смертю. Герой Дж. Свіфта Гуллівер, як відомо, попрощавшись із дружиною, сином […]...
- Службовий діалог Типи мовних актів у діловому спілкуванні У сучасній теорії комунікації прийнято виділяти 3 типи мовних актів, у залежності від очікуваної реакції адресата: питання, спонукання і повідомлення. Якщо з боку співрозмовника не передбачається ніякої реакції, крім “взяття до уваги ” інформації, то висловлення належить до класу повідомлення. Вони повинні формулюватися ясно, коротко, бути правдивими. Відомий філолог […]...
- Виклад роману Бехера “Прощання” У романі “Прощання” (1940) Бехер з’єднує тему двох Германій з темою становлення особистості, подолання помилкових і знаходження щирих, демократичних і передових позицій, веде мову про важкий, але цілющому прощанні зі старою, реакційною Німеччиною. Роман написаний по автобіографічних мотивах. Його фабульний стрижень становить традиційний життєпис підлітка, а потім юнака Гансу Гастля, сина прокурора: роки його навчання […]...
- Діалог на тему “Мода” – Привіт, Аліно! – Привіт, Ілоно! – Як ся маєш? Бачу, ти сьогодні гарно вбралася! – Так, оцю синю курточку купила на розпродажу. – Дай придивлюся. Так, вона тобі дуже пасує. – Піди купи, там ще залишилися. – Е, не можу. Я б її не придбала. Вибач, це, звичайно, мої вподобання. – А чому б […]...
- Дивак і фантазер Мюнхгаузен (діалог) – Бароне Мюнхгаузене! Ви розповідали, що переслідували незвичайного зайця. – Так була справа. Майже два дні я гнався за ним на коні, а заєць хоч би присів відпочити. – І ви що ж, ніяк не могли його наздогнати? – Якби тільки я не міг його наздогнати! Навіть моя вірна собака Діанка не допомогла мені наблизитися […]...
- Вірш-діалог Вірш-діалог (грецьк. dialogos – бесіда, розмова між двома особами) – поетичний жанр, у якому зображено спілкування двох осіб, на відміну від полілогу чи монологу. Вживається не лише з метою зіставити різні, подеколи полярні погляди чи розкрити порозуміння між ними, а й задля пошуку істини: Перший голос У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За […]...
- М. РИЛЬСЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “ШОПЕН”, “ЯБЛУКА ДОСПІЛИ…”, “СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР”, “ДІАЛОГ” Тема. М. РИЛЬСЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “ШОПЕН”, “ЯБЛУКА ДОСПІЛИ…”, “СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР”, “ДІАЛОГ” Варіант 1 1. “Слово про рідну матір” написано М. Рильським у зв’язку: А 3 тугою за власною рідною домівкою. Б Спогадами про красу природи околиць Романівки. В Проханням земляків. Г Окупацією України фашистською навалою. 2. М. Рильський народився 19 березня […]...
- Діалог на тему “Літні канікули” – Тато, можна тебе на хвилинку? – Так, Віто, що тобі? – Тато, поясни мені, будь ласка, одну річ. Літні канікули – вони ж призначені для відпочинку? Вони ж є для того, щоб діти відпочивали? – Ну так, звичайно. Літні канікули призначені для відпочинку школярів. – Тоді чому нас змушують вчитися на канікулах? – Віто, […]...
- Короткий сюжет новели Артура Шницлера “Прощання” Сенс життя для Альберта вже три місяці полягає в терплячому багатогодинному очікуванні його коханої Ганни. Вони вмовилися, що щодня, із трьох до семи годин, він буде чекати на неї, і він терпляче чекає, щораз годинниками, і часто – дарма. Ганна не сміє відлучатися з будинку, якщо її чоловік затримується. Болісні очікування підточують сили й працездатність […]...
- Діалог Діалог (грецьк. dialogos – розмова, бесіда) – один із типів організації усного мовлення (поряд з монологом), який за своєю формою є розмовою двох або декількох (полілог) осіб. Кількість осіб у д. – питання неістотне, бо діалогічність мовлення закладена у самій природі мови як засобу спілкування. д. може вести одна особа, (т. зв. внутрішній д. – […]...
- Діалог на тему “Спорт” українською мовою Добридень, Сашко! О, Галю, привіт! На тренування спішиш? А я не чекала тебе зустріти в спортивній школі! Ти, здається, ніколи не цікавився спортом. Так, мені більше подобалося проводити час перед монітором. Але нещодавно я відірвався від віртуальних ігор! Хто це тебе надихнув займатися? Наш фізрук. Дмитро Іванович. Він запропонував мені після уроків приходити до нього […]...
- Художня література як мистецтво слова, творчий діалог з перекладною книгою: взаємодія автора, перекладача й читача Мета: розкрити основні аспекти курсу “Зарубіжна література”; допомогти учням визначити місце художньої літератури серед інших видів мистецтва і показати необхідність творсого діалогу з перекладною книгою; виховувати літературний смак та бажання читати, думати, аналізувати. Тип уроку: Лекція з елементами бесіди. Епіграф: Жодна з національних літератур не виникає і не існує в ізольованому просторі. А. Погрібний Хід […]...
- Гумилев Л. Н. Апокрифічний діалог У Древній Русі негативне відношення літописців до татар виявилося не в XIII в., а сторіччя через, тоді, коли узурпатор Мамай став налагоджувати зв’язки з католиками проти православної Москви. Пізній антитатарський фольклор зв’язаний не з епохою Чингиса, а із трьохсотрічною епохою набігів кримських і причорноморських татар і ногайцев на Литовську й Росіянку Україну. У європейській історіографії […]...
- Пряма мова. Діалог 1. Укажіть правильні твердження. А Речення, що вказує на те, кому належить вимовлене, називається прямою мовою. Б Пряма Мова не може мати у своєму складі вигуки. В Пряма мова може містити у своєму складі вставні слова, звертання. 2. Укажіть схеми, у яких правильно розставлено розділові знаки. А “П, – а, – п. Б “П. – […]...
- Що ми знаємо про прикмети (твір-діалог) – Як здорово, що знову літо, канікули! – І ми знов загоряємо на березі річки і не робимо уроків! – Ой, Мишко, дивись, рак на берег виліз! Он там, ліворуч. Бачиш? – Де? Це коряжина. – Та ні, кажу тобі, рак, у пісок заривається! – Цікаво. Тут, значить, і раків голими руками ловити можна? – […]...
- Особливості драматичного конфлікту в п’єсі Генріка Ібсена “Ляльковий дім” (діалог з учителем) Сиджу і думаю. У голові різні думки. Цілий клубок думок-антагоністів. Одна думка суперечить іншій, хочеться сказати багато, а от як – ще не знаю. Я ніби чую, як Ви, Світлано Олександрівно, не захочете зі мною погодитися, і я починаю з Вами сперечатися. Дозволите? – Чому ти, Сергію, вибрав цей вислів для епіграфа? Адже саме цієї […]...
- Долі російського села в літературі 1980-х років (В. Распутін “Прощання із Запеклої”, А. Солженицын “Матренин двір”) Приїжджаючи до них улітку відпочивати, а точніше, працювати, ми своїми очами бачимо, як важке життя селян і наскільки складно нам, міським, пристосуватися до цього життя. Але завжди хочеться приїхати в Село, відпочити від міської суєти. Багато письменників торкнулися у своїй Творчості долю російського села. Одні захоплювалися сільською природою й “училися в істині блаженство знаходити”. Інші […]...
- Діалог про місто – Здрастуй! Мене звати Миколка. Привіт! Я Мишко. Ти з якого міста приїхав? – Я з Одеси. А ти? – А я з Костянтинівки. – А в якій це області? У Донецькій. – Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі? – Так, минулої осені ми їздили на екскурсію […]...
- Дитячий діалог – Привіт! – І тобі привіт! Як тебе звати? – Мене звати Тетянка. А тебе? – А мене – Василько. Ти живеш у цьому будинку? – Так, але зовсім нещодавно. Ми два тижні тому переїхали сюди з Черкас. – От чому я тебе ніколи не бачив у нашому дворі! – А ти теж живеш у […]...
- Діалог про Шевченка – Привіт! Що читаєш? – Привіт! Та ось “Кобзаря” придбав на вихідних. Не можу відірватися! – Мені теж Шевченкові вірші подобаються. У них є щось особливе, якась душевність та мелодійність. – Так, вірші чудові. Шевченко – справжній талант. Я ось міркую, як нам пощастило, що його помітили, викупили з кріпацтва, так, що він мав змогу […]...
- ДІАЛОГ ДІАЛОГ (від грецьк. – розмова, бесіда) – жанр давньої української поезії та прози XVI – XVIII ст. Інша назва – “розмова”, “розмисел”. Розрізняють такі типи діалогічних творів: 1) як різновид драми, побудованої на системі монологів (тут діалог наближається до декламації); 2) як жанр суто літературний, із театром і декламаціями не пов’язаний; 3) як диспути у […]...
- Твір на тему “Діалог” – Привіт, Андрій! – Привіт, Катя. – Як ти провів вихідні? – Чудово! Ми з друзями їздили в кіно. – А на який фільм? – На бойовик. – І тобі подобається цей жанр в кіно? – Так, але не тільки цей! Ще мені подобаються комедії. А ти якому жанру віддаєш перевагу, Катя? – Мені подобаються […]...
- Діалог “Зустріч друзів” – Привіт, Сашко! Який же я радий тебе бачити! – Привіт, Іване! Нарешті зустрілися! Як ся маєш? Як справи? Ви вже перебралися до нової квартири? – Все добре! Так, перебралися. Лише вчора! Стільки клопоту з тим переїздом, увесь час був зайнятий. Спочатку речі складав, потім з батьками викидали все непотрібне, потім викликали вантажівку, щоб поперевозити […]...
- Діалог на тему “Музика” – Добридень, Богдане! – Привіт, Оленко! – Богдане, ти просто сяєш! В тебе добрі новини? – Бачиш, диск додому несу? – Так. І чому ти так радієш? – Це не простий диск. На ньому автограф мого улюбленого ді-джея. І запис теж ексклюзивний, такого в Інтернеті не знайдеш. – А як звуть твого улюбленого ді-джея? – […]...