Дисфемізм, дифемізм

Дисфемізм, дифемізм (ісп. disfemismo) – троп, протилежний евфемізмові, який полягає у вживанні замість емоційно і стилістично нейтрального слова чи виразу більш грубого, вульгарного. У художній літературі і публіцистиці д. допомагає висловити негативне, критичне, зневажливе ставлення до певного факту, явища, персонажа: “На все життя зріднила нас тюрма, / нам суджено в ній гибіти й сконати” (І. Гнатюк). “Вертаймо на дороги отчі… / Нехай ниций зайда їх не топче” (Галина Гордасевич). д. поширений у ліриці як один з прийомів іронії, однак він

більш вживаний у гумористичних та сатиричних жанрах. тяча література – література, творена безпосередньо дітьми. до неї належать різні жанри фольклору (лічилки, дражнил-ки, ігрові пісні та ін.), *а також перші спроби пера юних початківців (поезія, проза тощо), опубліковані в періодиці для дітей (“Соняшник”, “Барвінок”, “Малятко”, “Однокласник” та ін.) чи в колективних збірниках на зразок “Первоцвіту”, спорадично друкованого у видавництві “Веселка” (Київ), у виданні “Ластовенятко” (К., 1995), упорядкованому Надією Кир’ян.

Велику справу у розкритті дитячої творчості, зокрема

літературних здібностей, відіграють літературні студії “Соняшник” (Гнідинська середня школа на Київщині), “джерельце” (Львівська обласна бібліотека для дітей), літературні гуртки (Смілянська середня школа №11 на Черкащині, Болехівська середня школа на Івано-Франківщині тощо), кабінет по роботі з молодими авторами при СПУ. деякі автори видали перші збірки поезій (Луговик Марійка – “Білий бегемотик”; Самара Оксана – “Посмішка Сфінкса” та ін.).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дисфемізм, дифемізм