Дискурс – визначення
Дискурс (міркування, промова, виступ, сукупність висловлювань) – способи, форми організації мовної діяльності (писемної чи усної), тексти. Одиницями дискурсу є конкретні висловлення, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті и структурі відображають часовий аспект Дискурс уживається як стиль (романтичний, модерний, постмодер – нии), а також як ідіолект – індивідуальний стиль митця. Є різні види дискурсу: філософський, художньо-літературний тощо.
У сучасній українській літературі функціонують
Зокрема, заповідально-селянський базується на реалістичній традиції із певними вкрапленнями романтизму та модернізму, будується на селянському гатунку мислення й ментальності. Плекає свої символи й поняття: нація, традиція, Шевченко, Франко (Маланюк, Донцов, Стус), русифікація, державність, національна символіка, земля, праця.
Постмодерний дискурс з’явився в кінці 1980-1990 рр. і має характерні ознаки: екзистенція, рефлексія, відкритість, гра, карнавал, художній твір як відверта гра цитатами, ремінісценціями, алюзіями зі світового письменства.
Існують окремі дискурси, пов’язані з іменами Валерія Шевчука, Емми Андієвської, Оксани Забужко і Юрія Винничука, нео – модерний дискурс поетів “Київської школи”.
Related posts:
- Дискурс Дискурс (лат. discursus – міркування, фр. discours – промова, виступ) – сукупність висловлювань, що стосуються певної проблематики, розглядаються у взаємних зв’язках з цією проблематикою, а також у взаємних зв’язках між собою. Одиницями Д. є конкретні висловлювання, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті та структурі відбивають часовий аспект, інтеракції […]...
- Особливості літературного процесу кінця XX – початку XXI століття Особливості літературного процесу кінця XX – початку XXI століття У 1991 році Україна проголосила свою незалежність. Почалася розбудова демократичної суверенної європейської держави. Це докорінно змінило характер розвитку літературного процесу: відкидалися догматичні схеми розвитку літератури в заідеологізованих рамках “соцреалізму”, відбувався інтенсивний пошук нових естетичних способів моделювання й зображення дійсності. Проте нова естетична стратегія в українському письменстві […]...
- Реалізм – визначення Реалізм (франц. realisme – матеріальний, предметний) – літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом в інших європейських літературах. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини […]...
- ВИЗНАЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ Термін “художній образ” використовується в мистецтвознавстві у двох основних значеннях. У широкому розумінні образом називають специфічну форму відображення та пізнання дійсності в мистецтві, на відміну від тих форм зображення, якими користуються, з одного боку, в науці, з іншого – у повсякденно-практичній сфері людської життєдіяльності. У вузькому розумінні образом називають специфічну форму буття художнього твору в […]...
- Сентименталізм – визначення Сентименталізм – напрям у європейській літературі, другої половини XVIII – початку ХІХ ст., що характеризується прагненням, відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору. Сентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм дістав свою назву […]...
- Романтизм – визначення Романтизм (франц. romantisme) – літературний напрям, що виник наприкінці XVIII століття в Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX століття. Термін “романтизм” упроваджують безпосередньо його перші представники – німецькі романтики. Причому поняття романтизму, або ж романтичного мистецтва, означало сучасну літературу й мистецтво (зокрема в теоретичних працях А. В. Шлегеля). До […]...
- Оповідання – визначення Оповідання – невеликий прозовий твір, сюжет якого грунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь(деталь побуту, психологічна деталь та ін.). Оповідання дуже близьке […]...
- Екзистенціалізм – визначення Екзистенціалізм – філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Його основоположником є датський філософ Серена К’єркегор (кінець XVIII ст.), який уважав, що наука недостатньо звертає увагу на конкретну людину, її переживання та страждання, емоції та думки. Як філософська течія екзистенціалізм сформувався після Першої світової війни у Франції та […]...
- Повість – визначення Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість – “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка). Крім обсягу, повість різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількістю другорядних персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів. Розмежування […]...
- Кіноповість – визначення Кіноповість (грецьк. kineo – рухаю) – твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом із тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміна: наголос переноситься із слова “кіно” на слово “повість”. Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений […]...
- Лірика – визначення Лірика – Один із трьох родів художньої літератури, в якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. Певний віршовий твір або сукупність творів. Специфіка ліричної поезії полягає в тому, що людина присутня в ній не лише як автор, тобто об’єкт зображення, але і як її суб’єкт, що включений до […]...
- Постмодернізм в українській літературі Сучасні літературознавці (Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Дмитро Наливайко, Роксана Харчук) літературний процес кінця ХІХ-ХХ ст. умовно поділяють на два етапи: епоха модернізму: кінець XIX – перша половина й середина XX сг.; епоха постмодернізму: 80-90 роки XX ст. – поч. XXI ст. Постмодернізм (лат. post – за, після, далі; франц. modeme – сучасний, новітній) як літературна […]...
- Власне драма – визначення Власне драма – драматичний твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, але напружена боротьба та складні переживання персонажів не ведуть до трагічної розв’язки. У драмі можливі елементи трагічного й комічного, проте вони не домінують. “Серйозна й зворушлива драма посідає середину між героїчною трагедією та веселою комедією”. Трагедія і комедія показують життя дещо однобічно, бо […]...
- ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Дом-бровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
- Художній простір і час – визначення Відображаючи дійсність, мистецтво не може не відображати і часопросторові форми її існування. Простір і час у мистецтві – це універсальні визначення художнього образу. Специфіка художнього простору полягає в тому, що він є художньо-відображеним простором і має естетичний зміст. Митець у своєму творі, відтворюючи реальний простір, разом із тим формує певний художній простір, у якому відбуваються […]...
- Віршовий розмір або метр – визначення Віршовий розмір або метр (грец. metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, з якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Ямб – двоскладовий віршований розмір з наголосом на другому складі (и-). Хорей – […]...
- Роман у віршах – визначення Роман у віршах – різновид змішаного жанру, що поєднує багатоплановість, епічні принципи розповіді з суб’єктивністю, притаманною ліричним творам. Роман у віршах став популярним у ХІХ-ХХ ст. Межують з ним драматична поема, віршована повість. В Україні помітне пожвавлення цього жанру спостерігається у 60-70 рр. XX ст. (хоча представлений він й у 30-50 рр.: “Марина” М. Рильського, […]...
- ЗНО – Сучасний літературний процес. Загальний огляд Формування сучасної української літератури відбувається під впливом важливих подій, що відбуваються в суспільстві. 1986 р. – аварія на Чорнобильській АЕС. 1991 р. – здобуття незалежності, початок розбудови нової суверенної держави. 2004 р. – Помаранчева революція, вибори Президента тощо. З’являються болючі теми, які дали поштовх для народження нової генерації митців постчорнобильської епохи. Ця хвиля літераторів прагнула […]...
- Визначення поняття “казка” Вище повідомляв, що багато учених обходилося без визначення поняття “казка”. Однак і такі, які це поняття визначали. Наукове розуміння терміна “казка” має власну досить цікаву історію, тоді ми зупинимося нижче, а поки наведемо два-три ухвали і спробуємо дати раду них. Щоб вивчити казку, ми повинен мати хоча б попереднє уявлення неї. Один із визначень, заведених […]...
- Прості визначення щастя Я намагаюся представити у своїй уяві вас, що читають зараз це послання… Перед моїми очами миготять незнайомі особи, образи, різні обставини й ситуації, а потім іде стоп-кадр: людина бере в руки журнал, відкриває, читає це послання, доходить до останнього питання й… Мені дуже цікаво – повірте, ця цікавість не дозвільне, – як далі, після цього […]...
- ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ – БОРИС ПАСТЕРНАК Это – круто палившийся свист, Это – щелканье сдавленных льдинок, Это – ночь, леденящая лист, Это – двух соловьев поединок. Это – сладкий заглохший горох, Это – слезы вселенной в лопатках, Это – с пультов и флейт – Figaro Низвергается градом на грядку. Все, что ночи так важно сыскать На глубоких купаленных доньях, И звезду […]...
- Визначення проблематики комедії “Мина Мазайло” 1. Мовна проблема в комедії. Художнє відтворення проблеми українізації. (Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифікації України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою “українізацією”. П’єса написана на матеріалі, який був характерний для Харкова 1920-х рр” відбиває говірку Харківщини тих часів. Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змінити своє прізвище на […]...
- Скорочено – ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ – БОРИС ПАСТЕРНАК 11 КЛАС БОРИС ПАСТЕРНАК ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ Це – загуслий заливистий свист, Де – при березі лускіт льодинок, Це – умерзлий у темряву лист, Це – кількох солов’їв поєдинок. Це – солодкий притихлий горох, Це – усесвіту сльози в лопатках, Це – з пюпітрів і флейт – Фігаро1 Круто валиться градом на грядку. Все, що вночі […]...
- Підкресліть обумовлені слова й стосовні до них визначення й додатки Ми живемо в сучасному світі, багатоскладовому й суперечливому. 2. Після першої ж сесії в мене зложилося переконання – ніколи не готуватися до екзаменів із чужих конспектів. 3. Уміння Н. В. Гоголя малювати словесні портрети унікально! 4. Кваліфікований викладач і доброзичлива людина, Пилип Георгійович швидко завоювала серця своїх студентів. 5. Леонтьева, як людини делікатного й спостережливого, […]...
- Програма у розробках: Визначення проблематики роману П. Зюскінда “Запахи” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Однією з найважливіших проблем твору, на яких може зосередити увагу старшокласників учитель, є роль і місце визначної особистості в історії людства. Протягом розвитку цивілізації декому було, є і буде властивим тяжіння до відчуття винятковості власної особистості, до нестримного бажання стати господарем долі та думок інших. Історія засвідчує непоодинокі […]...
- Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. […]...
- Сучасний літературний процес VI. Сучасний літературний процес Загальний огляд Формування сучасної української літератури відбувається під впливом важливих подій, що відбуваються в суспільстві. 1986 р. – аварія на Чорнобильській АЕС. 1991 р. – здобуття незалежності, початок розбудови нової суверенної держави. 2004 р. – Помаранчева революція, вибори Президента тощо. З’являються болючі теми, які дали поштовх для народження нової генерації митців […]...
- Поезія “Визначення мистецтва” як вияв художньої філософії Б. Пастернака О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 11 клас “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК Поезія “Визначення мистецтва” як вияв художньої філософії Б. Пастернака Б. Пастернак – поет підкреслено нетрадиційний, відмінний від інших поетів, своїх сучасників, як за поетичною манерою, так і за тематикою. Його не цікавлять злободенні, гостро-соціальні, політичні та громадянські теми, які були актуальні у сучасній […]...
- Тенденційність у літературі Тенденційність у літературі (лат. tendentia, від tendo – прагну, прямую) – ідейна спрямованість літературно-художніх творів, яку письменник свідомо втілює в систему створених для цього образів. Соціальна та національна заангажованість є конкретними проявами Т., яка випливає з аксіологічної (ціннісної) природи мистецтва. Отже, проблемою для дослідника не є визнання або невизнання Т., а спосіб її художньої реалізації. […]...
- Іллітерат Іллітерат (лат. illitera – не буква, не літера) – запис певних звуків української мови, для яких не існує відповідних графічних знаків (“гм”, “тпру”, “угу” “хр-р-р” та ін.) або які силоміць вилучені із мовного обігу, як-от “г”: Ввійшла фігура. “Як зветесь ви?” – “Франко”. “Гм, Станко?” – “Франко!” – “Станко, запишіть. Давно тут?” – “Місяць”. – […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Ольги Кобилянської Висловлювання відомих людей про творчість Ольги Кобилянської “Я просто зачарований Вашою повістю – все: і природа, і люди, і психологія їх – все це робить таке сильне вражіння, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу” (М. Коцюбинський). “Найвидатнішим з її творів […]...
- Перевтілення Перевтілення – вживання однієї людини у внутрішній світ іншої, тимчасова ідентифікація з нею, виконання її рольових функцій. У літературознавстві термін П. вживається для пояснення психологічного механізму переходу фізичного автора на позиції автора текстуального, оповідача, розповідача, ліричного героя, персонажа тощо. Письменник немовби змінює маски, розігрує ролі різних художніх суб’єктів, тобто перевтілюється у ці постаті. Внаслідок цього […]...
- У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”? Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В сучасному літературознавстві стиль – це засоби художньої виразності письменника в цілому, особливості тематики його творів, сюжетів, мови. Розрізняють стилі епохи (наприклад, стиль бароко, класицизму), напрямів і шкіл, а також стиль […]...
- Україна – центральний мотив творчості Павла Грабовського Тема України посідає важливе місце у творчості поета. У першій збірці “Пролісок” (1894 р.), перебуваючи на засланні в Сибіру, П. Грабовський вірить, що Україну не знищать, “не зруйнують, серце-нене, Твої пекельники усі!” (“До України”). У вірші “До українців” він закликає земляків об’єднатися, щоб ширити освіту й любов для її процвітання. В інших поезіях (“До Русі […]...
- Проблема добра і зла за романом У. Самчука “Марія” 1. Проблема добра і зла – центральна в романі (уже на перших сторінках роману автор зазначає: “… У неї чоло, а за ним хорониться брунька розуму, яка от-от розів’ється, розцвіте і пізнає добро і зло”). 2. Добро для українського селянина – праця, земля (любити землю і працю на землі – заповіді Господні, і герої шанують […]...
- Твір на тему – Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка І. Франко написа велику кількість прозових творів із галицького селянства, яке він добре знав, бо сам із нього вийшов. Тема розорення та пролетаризації селянства майстерно втілена в оповіданні “Добрий заробок” (1881 р.), в якому правдиво показано життя безземельних селян Галичини. Непосильні податки, беззаконня, розорення бідняцьких господарств і пролетаризація селянських мас – все було типовим в […]...
- Воробйов Микола Народився 12 жовтня 1941 р. у с. Мельниківка Черкаської області. У 1968 р. закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, філософський факультет. Член Спілки письменників України (1987). Лауреат премій ім. П. Тичини (1992), “Благовіст” (1993), Шевченківської премії (2005) Живе і працює у Києві. Один з фундаторів літугрупування “Київська школа поезії”. Вважається одним з лідерів андеграунду “сімдесятників”. […]...
- Українська культура і світ Чим багатий мій народ? Якими скарбами він може поділитися з іншими? Можливостей нібито немало: політика, економіка, культура, спорт, наука, релігія, суспільні й соціальні досягнення. Та є декілька “але”. Ми живемо у вік глобалізації й централізації світу. Політичним світом управляє Вашингтон, економічним – Всесвітня торговельна організація, воєнним – НАТО. Царина релігії – заборонена зона через світський […]...
- Твір на тему: Українська культура і світ Українська культура і світ Чим багатий мій народ? Якими скарбами він може поділитися з іншими? Можливостей нібито немало: політика, економіка, культура, спорт, наука, . релігія, суспільні й соціальні досягнення. Та є декілька “але”. Ми живемо у вік глобалізації й централізації світу. Політичним світом управляє Вашингтон, економічним – Всесвітня торговельна організація, воєнним – НАТО. Царина релігії […]...
- Азбуковники Азбуковники (від азбука) – своєрідні словники-довідники, в яких статті з різних галузей знання розміщувалися за алфавітним принципом. Спочатку в них подавалися слова іншомовного походження з докладним розкриттям значення, біблійно-церковна символіка (XIII-XIV ст.), а далі – світська інформація із зазначенням, по можливості, джерел (XVI-XVII ст). А. складали діячі братських шкіл (Лаврентій Зизаній, Памво Беринда та ін.). […]...