Дитинство или, чому люди в своїх спогадах повертаються до дитинства?

Якось довелося мені прочитати романтичну сагу про те, що в житті кожної людини є два береги – той, від якого людина відпливає, і той, до якого має неодмінно пристати. Причому другий, думаю, – то необов’язково смерть, це, перш за все, берег надії, берег любові. Але перший – це, звичайно ж, берег дитинства. Берег дитинства – це рідна земля, перші стежки, якими мандрували ми завзято і які наполегливо сняться нам донині.

Це – наші вірні друзі й запальні ігри, запах свіжого молока та хліба і доторк дівочих губ, романтичні мрії і фантастичні

плани, це світ, повний маленьких трагедій і веселих радощів, таємниць і невичерпної енергії.

У нашому стрімкому повсякденні можемо чимало чого призабути, навіть номер домашнього телефону, випустити з уваги вчорашню обіцянку, згадати вже на пів-дорозі, що не замкнене помешкання, але чіпко триматиметься спогад про найдорожчі хвилі дитинства, хоча їм уже не буде вороття. Вступаючи у самостійне життя, ми, випускники, знову відчуваємо себе на березі дитинства, але швидше в ролі мандрівника, який, сідаючи у човен на швидкоплинній річці, з тужною ностальгією вдивляється в рідні обриси, не сподіваючись побачити їх

більше. Але здається мені, що кожній людині під силу не зрадити начисто своєму першому берегу, зберегти на все життя ті найщиріші дитячі іскорки, які грітимуть душу на нелегких дорогах життя.

У спогадах про дитинство переплетуться і туга за нездійсненими мріями, і природне тяжіння рідної землі, і кращі сімейні традиції, які неодмінно хочеться повторити і примножити, і синівський обов’язок та біль від того, що не виконати його сповна ніколи. Але наше життя – це химерне коло: чим довше житимемо, тим усе ближче ставатиме нам знову берег дитинства, тим тісніше відчуватимемо зв’язок з сім’єю, родом, краєм, батьківщиною, тим відповідальнішими будемо перед минулим і майбутнім!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дитинство или, чому люди в своїх спогадах повертаються до дитинства?