Дивосвіт, або ж Перша книжечка для дзвінки (скорочено) – Калинець Ігор

1. Стежечка Ходім зі мною стежечко Обережно Не зачепися за камінець

Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу А там За городом

Ого як ти виросла Сама біжиш Через струмок перескакуєш

Батіжком по пилюці цвяхаєш За суницею збочуєш Топчеш горох при дорозі Коли б глянути

Стежко Он з тої гори На всенький світ

Тільки не поспішай Така верчена ти як дзига Але ж світ красний

Голова крутиться 4.Блискавка Пливе собі королева Королева темряви

У дзеркало А темно Зблисне На мить

Світлом Зазирне Хто на світі найгарніший

Ви ваша темність

Відкаже дзеркало Похапцем Заспокоїться королева На часину Сказано писана красуня

8. Веселка Надягла веселка Стрічок стрічок Як у свято взяла

Коромисло (1) І пішла до річки Дорогою перестрів її Князенко Соняшник Із золотим черевичком В руці Поміряла веселка

Якраз на ніжку От вони й побралися 10. Криничка Сплю глибоко-глибоко

А ще глибше Мати моя підземна Я їй про зорі розповідаю

А вона про коріння дуба Я їй про хмаринку А вона студеним молоком Мене поїть Я їй про метелика

А вона З водяного царства Русалку приводить

А оце Весняна калина Не хоче забрати з мене Свою подобу

Тільки

сонце П’є та п’є Калинову воду Через золоті соломинки

15. дим Втік дим від вогнища Просто у синіх джинсах Розпатланий

Та й подався у мандри Тільки спечену картоплину Прихопив По дорозі до міста Сів у трамвай

Принюхується Зітхнула кондуктор – осінь мені запахла Залоскотало водієві в носі

Повернув трамвай І гайнув у гай Я не в той трамвай сів Подумав дим І через вікно

Вистрибнув (1) Коромисло – дерев’яна вигнута палиця з гачками на кінцях, якою на плечах відра з водою.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): (до всіх віршів зі збірки “дивосвіт” І. Калинця). Хто не бачив стежки, кринички, блискавки чи диму? Звичайні явища, поняття. Але поет І. Калинець побачив у них незвичайне, оживив їх. І це не якась фантастика, а багата уява, поєднана з тонкою спостережливістю, оригінальним світобаченням. І ось уже не ти йдеш у красний світ стежкою, а вона тебе веде, пустотливо забігаючи на узбіччя за суничкою; блискавка – королева ночі, що ніяк не заспокоїться, поки її не назвуть найгарнішою “вашою темністю”; веселка воду бере з річки й зустрічається з князенком Соняшником, дим – розпатланий, у синіх джинсах, мандрує містом, розносячи лоскотливий запах осені.

Поезії написані вільним, неримованим віршем, але читаються легко, містять у собі чарівну приховану музику слова й думки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дивосвіт, або ж Перша книжечка для дзвінки (скорочено) – Калинець Ігор