ДІВОВИЧ СЕМЕН
ДІВОВИЧ СЕМЕН (рр. нар. і см. невід.) – письменник другої половини XVIII ст.
Походив із давнього козацького роду на Стародубщині. Вихованець Київської академії і Петербурзького академічного університету. Був перекладачем Генеральної військової канцелярії в Глухові та архіваріусом “Малоросійської генеральної архіви”. Написав 1762 р. полемічний діалог “Разговор Великороссии с Малороссией” – один із найвидатніших поетичних творів другої половини XVIII ст. на історичну тематику. Основне завдання діалогу – довести історичні
У творі яскраво висловлено ідею державної самостійності України і протест проти імперської політики Росії за Гетьманщини.
Діалог – значний за змістом твір, що має 1278 віршованих рядків, з яких 1199 виголошує Малоросія. В ньому відтворюються основні події історії України з найдавніших часів. Особливу увагу автор зосереджує на подіях визвольної війни 1648- 1654 рр.
Наголошуються причини виникнення війни між Україною і Польщею: тяжкий соціальний і національний гніт, релігійні утиски, знущання польської шляхти.
Цій трагічній події присвячена значна частина “Разговора…”, яка за стилістикою й поетичними засобами співвідноситься з народними голосіннями. Оповідь пересипана риторичними окликами й запитаннями до померлого гетьмана, який “оставил детей осиротелых”.
Розповідаючи про Переяславську раду 1654 р., автор наголошує на добровільності вступу України в спілку з Росією, її бажанні жити на рівних, разом боронитися від спільних ворогів. Водночас критично оцінюється гетьман І. Мазепа, який, на думку автора, не відображав інтересів усього українського народу. Серед багатьох історичних осіб української минувшини, зображених в діалозі, особливо прихильно згадується легендарний Семен Палій, під проводом якого козаки здобували перемоги над ворогами.
Продовжуючи традицію жанру діалогу, популярного в давній українській літературі (див.: Діалог), Семен Дівович створив оригінальний за композицією, поетикою високохудожній твір. Основними джерелами “Разговора…” були “Короткий опис Малоросії” (1734), літопис Г. Грабянки, мемуари, хроніки, фольклорні джерела. Твір написано традиційним для давньої літератури 13-складовим силабічним віршем книжною мовою, наближеною до російської.
Літ.: Шолом В. Я. Історичний віршований діалог “Разговор Великороссии с Малороссиею” (1762) Семена Дівовича // Матеріали до вивченім історії української літератури. К, 1959. Т. 1.
С. Денисюк
Related posts:
- МЕТЛИНСЬКИЙ СЕМЕН МЕТЛИНСЬКИЙ СЕМЕН (псевд. Семен Родина, рр. нар. і см. невід.) – поет і етнограф. Брат А. Метлинського. Родом із Сар на Гадяччині. Вивчав народну обрядовість, записував пісні. Зібрані ним матеріали вміщено в збірнику А. Метлинського. Був членом Російського географічного товариства. Двома частинами опублікував книжку віршів “Мова з України” (відповідно 1858 і 1864). Вони близькі до […]...
- КЛИМОВСЬКИЙ СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ СЕМЕН (між 1690- 1700, Харківщина – кінець XVIII ст., с. Припутні, тепер у складі с. Мошоринє Знам’янського р-ну Кіровоградської обл.) – поет і філософ. Один із найзагадковіших українських поетів, “козак-стихотворец”. В “Пантеоне российских авторов” про нього пишеться, що “Климовський за сім грецьких мудреців був славніший і шановніший між побратимами його козаками, що він, наче […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Семен Климовський Семен Климовський – козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні “Їхав козак за Дунай”. Народився на рубежі XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Херсонської губернії. Єлисаветградського повіту (неподалік сучасного селища Нова Прага, що в Олександрійському районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XIX століття. Точні дата народження та смерті невідома. Автор знаменитої пісні […]...
- Климовський Семен – Біографія Семен Климовський – козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні “Їхав козак за дунай”. Народився на рубежі XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Херсонської губернії. Єлисаветградського повіту (неподалік сучасного селища Нова Прага, що в Олександрійському районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XIX століття. Точні дата народження та смерті невідома. Автор знаменитої пісні […]...
- Семен Дмитрович Скляренко Семен Дмитрович Скляренко народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім – у Золотоніській гімназії. Уже в той час він багато читав, захоплювався літературою. A пізніше й сам почав писати: 1919 року в місцевій газеті “Голос труда” було надруковано його перший твір – вірш […]...
- Семен Скляренко – Біографія Семен Володимирович Скляренко ( 26 вересня 1901 – 7 березня 1962) – український письменник, автор історичних романів та белетрист. Народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім – у Золотоніській гімназії. Багато читав, захоплювався літературою, а пізніше й сам почав писати: 1919 року в […]...
- Семен Климовський – і філософ, і автор найвідомішої пісні І. Віршова література XVIII століття. (З-поміж творів віршової літератури того часу, багатої на різні види та форми, найперше заслуговують на увагу ті, в яких відчувається подих доби, в яких є натяки на суспільні та політичні обставини, або ті, в яких вчувається жива народна мова. Так, цінність різдвяних та великодніх віршів невідомих авторів полягає в тому, […]...
- Семен Климовський – Біографія Семен Климовський – козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні “Їхав козак за Дунай”. Народився на рубежі XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (неподалік сучасного селища Нова Прага, що в Олександрійському районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XIX століття. Точні дата народження та смерті невідома. Автор знаменитої пісні […]...
- Скляренко Семен – Біографія Семен Володимирович Скляренко (26 вересня 1901 – 7 березня 1962) – український письменник, автор історичних романів та белетрист. Народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім – у Золотоніській гімназії. Багато читав, захоплювався літературою, а пізніше й сам почав писати: 1919 року в місцевій […]...
- Хом’ячок Семен Семенович (твір-розповідь з елементами опису) Якось я з батьками заїхав у магазин “Природа”. Перше, що мені сподобалось, – це хом’ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках – маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив […]...
- Моє покоління (1945) – Семен ГУДЗЕНКО 1922-1953 Сторінки життя і творчості Семен Петрович Гудзенко народився в м. Києві (Україна). Хлопець із дитинства багато читав, писав вірші. Після закінчення школи вступив до Московського інституту філософії, літератури й історії. Коли фашистська Німеччина напала на Радянський Союз, юнак пішов добровольцем на фронт. На початку 1942 р. був важкопоранений. Після лікування до кінця війни працював військовим […]...
- Семен Мармеладов – МАРМЕЛАДОВИ ТА ІНШІ ПЕРСОНАЖІ РОМАНУ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821-1881) МАРМЕЛАДОВИ ТА ІНШІ ПЕРСОНАЖІ РОМАНУ Семен Мармеладов Перша зустріч Раскольникова із Семеном Мармеладов Мармеладовим відбувається на початку роману, тоді, коли Родіон зважується на вбивство. Однак він ще не зовсім повірив у свою “наполеонівську” теорію, а перебував у якомусь гарячковому стані. Спочатку Мармеладов для Раскольникова – це просто не вартий уваги “п’яненький”, завсідник […]...
- ДІАЛОГ ДІАЛОГ (від грецьк. – розмова, бесіда) – жанр давньої української поезії та прози XVI – XVIII ст. Інша назва – “розмова”, “розмисел”. Розрізняють такі типи діалогічних творів: 1) як різновид драми, побудованої на системі монологів (тут діалог наближається до декламації); 2) як жанр суто літературний, із театром і декламаціями не пов’язаний; 3) як диспути у […]...
- ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ – СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Історично-мемуарна література ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси да гуляй. -Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче; З ким ти мене покидаєш – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, Ясних очок не стирай, Мене з війни зо славою К […]...
- Їхав козак за дунай (скорочено) – Климовський Семен Їхав козак за дунай, Сказав: “дівчино, прощай! Ти, конику вороненький. Неси та гуляй!” “Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче. Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай!” “Білих ручок не ламай. Ясних очок не стирай. Мене з війни зі славою К собі дожидай!” “Не хочу я нічого, Тільки тебе одного. Ти будь здоров, мій миленький, А […]...
- Їхав козак за Дунай – Семен Климовський Скорочено Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький. Неси та гуляй!” “Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче. Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай!” “Білих ручок не ламай. Ясних очок не стирай. Мене з війни зі славою К собі дожидай!” “Не хочу я нічого, Тільки тебе одного. Ти будь здоров, мій миленький, А […]...
- Кіносценарій Кіносценарій (грецьк. kineo – рухаю, італ. scenario, від лат. scaena – сцена) – літературний драматичний твір, за яким створюється кінофільм. Сучасний К. при всій самостійності та закінченості літературної форми існує для втілення його на екрані в кінематографічних образах. Ця кінематографічна образність К. народжується з єдності чотирьох його компонентів: ремарки (описової частини); діалогу чи монологу (прямої […]...
- МАЗЕПА ІВАН МАЗЕПА ІВАН (20.03.1639 – вересень 1709) – визначний політичний і культурний діяч, гетьман України в 1687 – 1709 рр. Народився в українській шляхетській родині. Навчався в Києво-Могилянській академії та єзуїцькій колегії у Варшаві. Виховувався при дворі польського короля Яна Казимира, який послав його для завершення освіти за кордон. У 1656 – 1659 рр. навчався в […]...
- Аналіз твору “Чи не той то хміль” Твір “Чи не той то хміль” за жанром є історичною піснею, тема якої – визвольна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1654 років. Ідея твору – звеличення Богдана Хмельницького як полководця, який перемагає ворога в боротьбі за визволення України з-під влади Польщі. Історичною основою твору є битва козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) – IІІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас (за оповіданням “Грицько”) III варіант Коли я тільки розпочала читати твір Б. Грінченка, мені дуже не сподобався Семен – сусід Грицька. Так, родина Семена була вбогою, але це не виправдовує його поведінки. Зовсім по-іншому поводить себе Грицько: намагається не ображати Семена, пам’ятати про їхню вбогість. Зрозуміло, що Семен через бідність виявляє певну злість, […]...
- Стихомітія Стихомітія (грецьк. stichomythia) – збереження симетрії у складних композиційних формах драматичних творів. С. виявляється у “Лісовій пісні” Лесі Українки, власне, у фрагменті діалогу між Перелесником та Мавкою: Мавка: В гаю я зривала кучерики з хмелю… Перелесник: Щоб мені послати пишную постелю? Форма С. зустрічається і в ліриці, приміром, у вірші Б. Рубчака “Майже колискова”, побудованому […]...
- Твір з англіської мови The House of My Dream Кожна людина має своє уявлення про ідеальний будинок. З незапам’ятних часів люди завжди хотіли, щоб будинком було місце, де можна почувати себе зручно і затишно, куди завжди хочеться повертатися. Житло моєї мрії – це не будинок, а двоповерховий особняк. І як справжня господарка, я хочу облаштувати усе на свій смак. Тепер давайте я розповім вам […]...
- Скорочено “Басурмен” Васильченко Семен через сіни заглядає у хату й просить у матері поснідати. Мати порається біля печі й говорить, що поки він не помолиться, їсти не буде. Семен одмовляється, але мати лякає його Страшним судом і показує на картину, яка висить на стіні. Хлопець лякається казана з киплячою смолою й погоджується. Мати проказує молитву, Семен повторює, але […]...
- Басурмен – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Скорочено Семен через сіни заглядає у хату й просить у матері поснідати. Мати порається біля печі й говорить, що поки він не помолиться, їсти не буде. Семен одмовляється, але мати лякає його Страшним судом і показує на картину, яка висить на стіні. Хлопець лякається казана з киплячою смолою й погоджується. Мати проказує молитву, Семен повторює, але […]...
- Басурмен (скорочено) – Васильченко Степан Семен через сіни заглядає у хату й просить у матері поснідати. Мати порається біля печі й говорить, що поки він не помолиться, їсти не буде. Семен одмовляється, але мати лякає його Страшним судом і показує на картину, яка висить на стіні. Хлопець лякається казана з киплячою смолою й погоджується. Мати проказує молитву, Семен повторює, але […]...
- Пересопницьке євангеліє Пересопницьке євангеліє – пам’ятка давньоукраїнської мови і рукописної книжної культури України середини XVI ст. Містить чотири євангелія, перекладені з старослов’янської на “просту” українську мову “для ліпшого вразуменія люду християнського посполитого”. Першу частину перекладу виконано 1556 у монастирі с Дворець на Львівщині; повністю роботу завершено 1561 у с Пересопниці на Волині при сприянні княгині Насті Гольшанської-Заславської. […]...
- ТУРЧИНОВСЬКИЙ ІЛЛЯ ТУРЧИНОВСЬКИЙ ІЛЛЯ (30.07.1695, с. Березань, тепер смт. Баришівського р-ну Київської обл. – р. см. невід.) – письменник першої половини XVIII ст. Син березанського сотника. Навчався спочатку у місцевій школі, потім у Київській академії, яку не закінчив. З 1710 р. мандрував по Україні та Білорусі. Свої мандри описав у автобіографічному творі, що є одним з найкращих […]...
- Мое путешествие в США – My trip to the United States of America I went to the US when I was 15 years old. I and my mom met with my dad in the Germany. We spent there a week. It was the first time when I went abroad. When we got out of airplane we saw beautiful building of Frankfurt Airport. It was impressing. People there didn’t […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) – IІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас (за оповіданням “Грицько”) II варіант Автор оповідання “Грицько”, Борис Дмитрович Грінченко, деякий час вчителював. Всі роки цієї роботи він пильно придивлявся і запам’ятовував різні події з життя дітей. Це дало йому змогу написати цілу низку правдивих оповідань про дітей, одним з яких є Грицько. В ньому змальовується життя селянських дітей Семена і Грицька. […]...
- Історичні романи Юрія Мушкетика Історичні романи Юрія Мушкетика І. Широта розмаху Ю. Мушкетика у відтворенні історичної доби. (Важкі умови повоєнної дійсності спонукали багатьох письменників до написання творів історичної тематики. Необхідно було нагадати народові про його славне історичне минуле. І хоча того часу на історію України було накладене своєрідне табу, у письменника вистачило сміливості й мужності взятися за таку небезпечну […]...
- АРМАШЕНКО ПЕТРО АРМАШЕНКО ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – поет – панегірист XVII ст. Видав у Чернігові 1699 р. твір на пошану гетьмана І. Мазепи “Theatrum perenis gloria” (“Театр довговічної слави”), написаний прозою та віршами. Книжка прикрашена граверними ініціалами та кінцівками. Належав до Києво-Чернігівського культурного осередку поетів (періоду І. Максимовича). Літ.: Сумцов II. Ф. К историй […]...
- Провідні теми поезій Марніяна Шашкевича Лірична творчість М. Шашкевича. 1. Розповідь про національно-визвольну боротьбу українців у поезії “О Наливайку”. 2. Зв’язок поезії з фольклорними піснями. 3. Змалювання реальних фактів у поезії “Хмельницького обступлення Львова”. (У поезії розповідається про облогу м. Львова у 1648 р. Військо Б. Хмельницького, женучи шляхту зі Східної України, дійшло до Львова, оточило його. Львівська знать запропонувала […]...
- Історія русів (інша версія переказу) скорочено – Народна творчість Гетьман Хмельницький, відчуваючи свою близьку кончину, зібрав нараду і, звітувавши про стан справ, попросив бути дружними та одностайними. Подякував за те, як його шанували, і сказав, що треба обрати нового гетьмана ще за його життя, щоб він передав усі знаки влади, клейноди та печатку, поділився деякими таємницями та дав корисні поради. Вказав на кількох полковників, […]...
- Історія русів Скорочено Гетьман Хмельницький, відчуваючи свою близьку кончину, зібрав нараду і, звітувавши про стан справ, попросив бути дружними та одностайними. Подякував за те, як його шанували, і сказав, що треба обрати нового гетьмана ще за його життя, щоб він передав усі знаки влади, клейноди та печатку, поділився деякими таємницями та дав корисні поради. Вказав на кількох полковників, […]...
- НЕКРАШЕВИЧ ІВАН НЕКРАШЕВИЧ ІВАН (бл. 1742, с. Вишеньки, тепер Бориспільського р-ну Київської обл. – після 1796, там само) – поет. Навчався в Київській академії, основного курсу не закінчив. Потім був священиком у рідному селі. Автор рукописного збірника з поетичними творами, характерними для літератури так званого низового бароко. Серед них – віршовані привітання й листи (до гнідинського священика […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (за твором “Над Кодацьким порогом”) – ІІІ варіант – АДРІАН КАЩЕНКО III варіант У 1913 році Адріан Кащенко написав твір “Над Кодацьким порогом”, який знайомить нас із постаттю великого і уславленого гетьмана Івана Сулими. Він був борцем за визволення українського народу від польського засилля. Коли читаєш цей твір, то відчуваєш власну причетність до славної історії нашого народу. Такі герої, як Іван Сулима, надихають своїми вчинками, вони […]...
- Інтерпретація Інтерпретація (лат. interpretatio – тлумачення, роз’яснення) – дослідницька діяльність, пов’язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Смисловий зміст досліджуваного літературного явища в І. виявляється через відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку. Предметом І. можуть бути: 1) будь-які елементи літературного твору (фрагменти, сцени, […]...
- Психологічний аналіз системи інтенсивного навчання Зробивши психологічний аналіз системи інтенсивного навчання Г. Лозанова, А. Добрович доходить висновку: вона пов’язана з виведенням учнів на ігровий рівень спілкування, викладач при цьому розкриває свої можливості не тільки як авторитетний знавець свого предмета, але і як актор та режисер. Ще один вид діалогу, який автор розташовує понад конвенціональним. – ділове спілкування. У його першій […]...
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що привіз? – Лій. – Трохи постій. – А ти що? – Мед. – Ставай наперед. – А ти що привіз? – Горілку! – Берись за […]...