Дія роману Булгакова “Біла гвардія”

Дія роману відбувається взимку 1918/19 р. у якомусь Місті, у якому явно вгадується Київ. Місто зайняте німецькими окупаційними військами, у влади коштують гетьман “всея України”. Однак від дня на день у Місто може ввійти армія Петлюри – бої йдуть уже у дванадцятьох кілометрах від Міста. Місто живе дивним, неприродним життям: він повний приїжджих з Москви й Петербурга – банкірів, ділків, журналістів, адвокатів, поетів, – які кинулися туди з моменту обрання гетьмана, з весни 1918 г.

У їдальні будинку Турбиних за вечерею Олексій Турбін,

лікар, його молодший брат Николка, унтер-офіцер, їхня сестра Олена й друзі сім’ї – поручик Мишлаевский, підпоручик Степанов на прізвисько Карась і поручик Шервинский, ад’ютант у штабі князя Белорукова, командуючого всіма військовими силами України, – схвильовано обговорюють долю улюбленого ними Міста. Старший Турбін уважає, що у всьому винуватий гетьман зі своєю українізацією: аж до самого останнього моменту він не допускав формування російської армії, а якби це відбулося вчасно – була б сформована добірна армія з юнкерів, студентів, гімназистів і офіцерів, яких тут тисячі, і не тільки відстояли б Місто,
але Петлюри духу б не було в Малороссии, мало того – пішли б на Москву й Росію би врятувалися

Чоловік Олени, капітан генерального штабу Сергій Іванович Тальберг, повідомляє дружині про те, що німці залишають Місто і його, Тальберга, беруть у вночі штабний поїзд, що відправляється сьогодні. Тальберг упевнений, що не пройде й трьох місяців, як він повернеться в Місто з армією Денікіна, що формується зараз на Доні. А поки він не може взяти Олену в невідомість, і їй прийде залишитися Вгороде.

Для захисту від наступаючих військ Петлюри в Місті починається формування росіян військових з’єднань. Карась, Мишлаевский і Олексій Турбін є до командира мортирного дивізіону, що формується, полковникові Малишеву й надходять на службу: Карась і Мишлаевский – як офіцерів, Турбін – як дивізіонний лікар. Однак на наступну ніч – з 13 на 14 грудня – гетьман і генерал Белоруков біжать із Міста в германському поїзді, і полковник Малишев розпускає тільки що сформований дивізіон: захищати йому когось, законної влади в Місті не існує

Полковник Най-Турс до 10 грудня закінчує формування другого відділу першої дружини. Уважаючи ведення війни без зимового екіпірування солдатів неможливим, полковник Най-Турс, загрожуючи кольтом начальникові відділу постачання, одержує для своїх ста п’ятдесяти юнкерів валянки й папахи. Ранком 14 грудня Петлюра атакує Місто; Най-Турс одержує наказ охороняти Політехнічне шосе й, у випадку появи ворога, прийняти бій.

Най-Турс, вступивши в бій з передовими загонами супротивника, посилає трьох юнкерів довідатися, де гетьманські частини. Послані вертаються з повідомленням, що частин немає ніде, у тилу – кулеметна стрілянина, а ворожа кінноти входить у Місто. Най розуміє, що вони виявилися взападне.

Годиною раніше Микола Турбін, єфрейтор третього відділу першої піхотної дружини, одержує наказ вести команду по маршруті. Прибувши в призначене місце, Николка з жахом бачить юнкерів, що біжать, і чує команду полковника Най-Турса, що наказує всім юнкерам – і своїм, і з команди Николки – зривати погони, кокарди, кидати зброя, рвати документи, бігти й ховатися. Сам же полковник прикриває відхід юнкерів.

На очах Николки смертельно поранений полковник умирає. Вражений Николка, залишивши Най-Турса, дворами й провулками пробирається кдому.

Тим часом Олексій, якому не повідомили про розпуск дивізіону, з’явившись, як йому було наказано, до двох годинників, знаходить порожній будинок з кинутими знаряддями. Відшукавши полковника Малишева, він одержує пояснення що відбувається: Місто взяте військами Петлюри. Олексій, зірвавши погони, відправляється додому, але натрапляє на петлюрівських солдатів, які, довідавшись у ньому офіцера (у поспіху він забув зірвати кокарду з папахи), переслідують його. Пораненого в руку Олексія вкриває в себе в будинку незнайома йому жінка по імені Юлія Рейсі. На. наступний день, переодягши Олексія в цивільне плаття, Юлія на візнику відвозить його додому.

Одночасно з Олексієм до Турбиним приїжджає з Житомира двоюрідний брат Тальберга Ларіон, що пережив особисту драму: від нього пішла дружина. Ларіонові дуже подобається в будинку Турбиних, і всі Турбіни знаходять його дуже симпатичним

Василь Іванович Лисович на прізвисько Василиса, хазяїн будинку, у якому живуть Турбіни, займає в тім же будинку перший поверх, тоді як Турбіни живуть у другому. Напередодні того дня, коли Петлюра ввійшов у Місто, Василиса споруджує схованку, у якому ховає гроші й коштовності. Однак крізь щілину в нещільно завішеному вікні за діями Василиси спостерігає невідомий. Наступного дня до Василисе приходять троє збройних людей з ордером на обшук.

Першою справою вони розкривають схованку, а потім забирають годинники, костюм і черевики Василиси. Після відходу “гостей” Василиса із дружиною догадуються, що це були бандити. Василиса біжить до Турбиним, і для захисту від можливого нового нападу до них направляється Карась.

Звичайно скупувата Ванда Михайлівна, дружина Василиси, отут не скупиться: на столі й коньяк, і телятина, і мариновані грибочки. Щасливий Карась дрімає, слухаючи жалібні мовлення Василиси.

Через три дні Николка, довідавшись адресу сім’ї Най-Турса, відправляється до рідного полковника. Він повідомляє матері й сестрі Ная подробиці його загибелі. Разом із сестрою полковника Іриною Николка знаходить у морзі тіло Най-Турса, і в ту ж ніч у каплиці при анатомічному театрі Най-Турса отпевают.

Через кілька днів рана Олексія запалюється, а крім того, у нього сипной тиф: висока температура, марення. За висновком консиліуму, хворий безнадійний; 22 грудня починається агонія. Олена защіпається в спальні й жагуче молиться Пресвятій Богородиці, благаючи врятувати брата від смерті. “Нехай Сергій не вертається, – шепотить вона, – але цього смертю не карай”. До здивування лікаря, що чергував при ньому, Олексій опритомнює – криза минула

Через півтора місяця остаточно видужалий Олексій відправляється до Юліи Рейсі, що врятував його від смерті, і дарує їй браслет своєї покійної матері. Олексій просить у Юліи дозволу бувати в неї. Пішовши від Юліи, він зустрічає Николку, що вертається від Ирини Най-Турс.

Олена одержує листа від подруги з Варшави, у якому та повідомляє їй про Майбутнє одруження Тальберга на їхній загальній знайомій. Олена, ридаючи, згадує свою молитву

У ніч із 2 на 3 лютого починається вихід петлюрівських військ з Міста. Чутний гуркіт знарядь більшовиків, що підійшли Кгороду.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дія роману Булгакова “Біла гвардія”