ДО МОРЯ
Прощай, стихіє в вольній силі!
Останній раз тепер мені
Ти котиш півпрозорі хвилі,
Красою сяєш в далині.
Мов друга журні нарікання,
Мов клич його в прощальний час,
Твій дружній шум серед світання
Почув я тут в останній раз.
Душі моєї світла мріє!
Як часто берегом твоїм
Я тут ходив, носив надії
У серці тихім і сумнім.
Як я любив твої припливи,
Глухий твій шум, безодні глас,
І тишину в вечірній час,
І хвиль свавільних переливи!
Покірний парус на човні
Пливе, незайманий тобою,
У тихі ночі,
Та враз ти зводишся з прибою,
І кораблі лежать на дні.
Хотів навіки я лишити
Докучні, сірі береги,
З тобою дихати і жити,
І на хребтах твоїх носити
Жар поетичної снаги.
Ти ждало, кликало… Надію
Несла в журбі душа моя;
Хоч я любив тебе, як мрію,
Та на землі лишився я…
Навіщо жаль? Куди б я нині
Не йшов у ці тривожні дні,
Одне ім’я в твоїй пустині
На душу проситься мені.
На скелі є гробниця в славі,
Де взяв його холодний сон:
Там спогадання величаві,
Як загасав Наполеон.
Спочив у муці він шаленій.
І вслід за ним, як бурі шум,
Від
Володар інший наших дум.
Його оплакала свобода,
Віддав він світу свій вінець.
Шуми, клекоче хай негода:
Він був, о море, твій співець!
Твій образ вольний і широкий
Кипів у нім, як дух борні,
Він був, як ти, хмурний, глибокий,
Страшний в своїй самотині.
І світ спустів… Мене-бо всує
Куди б не виніс океан,-
Одна судьба в людей існує,-
Бо де добро – то там вартує
Чи то освіта, чи тиран.
Прощай же, море! Не забуду
Твою красу, твої дари,
І довго, довго чути буду
Твій шум у тихі вечори.
В ліси, в поля, в піски сипучі,
Тобою повний, понесу
Твої затоки й сині кручі,
І сонце, й тінь, і хвиль красу.
Переклав А. Малишко
Related posts:
- Скорочено ДО МОРЯ ОЛЕКСАНДР ПУШКІН ДО МОРЯ Прощай, стихіє в вольній силі! Останній раз тепер мені Ти котиш півпрозорі хвилі, Красою сяєш в далині. Мов друга журні нарікання, Мов клич його в прощальний час, Твій дружній шум серед світання Почув я тут в останній раз. Душі моєї світла мріє! Як часто берегом твоїм Я тут ходив, носив надії […]...
- ДО МОРЯ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Прощай, стихіє в вольній силі! Останній раз тепер мені Ти котиш півпрозорі хвилі, Красою сяєш в далині. Мов друга журні нарікання, Мов клич його в прощальний час, Твій дружній шум серед світання Почув я тут в останній раз. Душі моєї світла мріє! Як часто берегом твоїм Я тут ходив, носив надії У серці тихім і […]...
- Аналіз вірша До моря Пушкіна А. С Первісний варіант вірша “До моря” був написаний Пушкіним у південному посиланні, в Одесі. Вернувся до цього послання поет уже в “новій” посиланні – у Михайлівськім, в 1824 році. Цей вірш завершувало собою романтичний період творчості Пушкіна. У цьому добутку досить відчутні елегійні мотиви. Причому, як відзначає В. А. Грехнев, в елегійному розчаруванні в Пушкіна з’єднуються […]...
- Вірш Пушкіна “До моря”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка) Море у свідомості поета – це зовсім особлива стихія, що вражає своєю силою й красою. Прощай, вільна стихія! Востаннє переді мною Ти котиш хвилі блакитні И блищиш гордою вродою. Поет розмовляє з морем, як із другом; знаходить співчуття й розраду в спілкуванні з вільною стихією. Як друга ремство тужливий, Як заклик його в прощальну годину, […]...
- Вірш А. С. Пушкіна “До моря” (сприйняття тлумачення оцінка) Вірш “До моря” написане в 1824 р. Це був переломний період для Пушкіна – період переходу від романтизму до реалізму. Воно завершує романтичний період пушкінської творчості У вірші “До моря” поет прощається не тільки з “вільною стихією”, але й романтичним світовідчуванням. Поетичне зображення моря сполучається тут з філософськими міркуваннями поета про свою особисту долю, про […]...
- ТРИ МОРЯ Порівняльна характеристика елегії В. А. Жуковського “Море”, віршів А. С. Пушкіна “До моря” і Ф. И. Тютчева “Як добре ти, про море нічне…” Перед учителем, що обмірковує шляхи аналізу художнього твору на уроці, завжди встає проблема вибору самого оптимального варіанта, що дозволив би поглибити знання учнів, розвити певні навички, нарешті, зробити урок насиченим і цікавим. […]...
- Порівняльна характеристика елегії В. А. Жуковського “Море”, віршів А. С. Пушкіна “До моря” і Ф И Тютчева “Як добре ти про море нічне” Тема “Людин і Природа ” завжди була глибоко органічна для вітчизняної поезії. Вона незмінно ставила поруч із людиною все різноманіття природи й відкривала йому ока на “трепет життя”, на мудру доцільність, велич і гармонію, красу рідної землі. Природа завжди залишалася для творця джерелом прекрасного й надихаючого. Часто те саме природне явище залучало різних поетів у […]...
- Микола Вороний – До моря МИКОЛА ВОРОНИЙ ДО МОРЯ Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари – Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “До моря” Улітку 1824 р. А. С. Пушкін по наущению своїх ворогів був відправлений петербурзьким начальством у псковське Село Михайловское. Ще в Одесі поетом опановували похмурі настрої. “Нудно… от приспів мого життя” – писав він своєму другові Дельвигу, при цьому називаючи себе “посилальним невільником”. А отут ще стояла розлука з морем, що підтримує в Пушкіні творчі сили […]...
- Значення деяких слів і виражень у вірші “До моря” А. С. Пушкіна Ремство тужливий – іменник ремство походить від дієслова нарікати в значенні “виражати невдоволення негром-який мовленням у неясній формі”. Епітет тужливий означає “тужливий”. Шум закличний – шум, що звучить як заклик, кличе повернутися назад. Межа бажаний – місце, до якого прагне лириче-ский герой вірша. Заповітним наміром млоїмо: млоїмо – коротке страдательное дієприкметник теперішнього часу, утворене від […]...
- “Ходіння за три моря” Афанасія Нікітіна Афанасій Нікітін-автор і герой “Ходіння”, тверський купець (пом. до 1475 р. по дорозі на Русь, не дійшовши до Смоленська). О. М. відправився в подорож з комерційною метою, але, мабуть, спочатку не припускав опинитися в Індії. Отримавши вірчі грамоти тверського князя Михайла Борисовича, О. М. пішов у Ширван (Північний Азербайджан). О. М. хотів приєднатися до каравану […]...
- Подорож до моря Цього літа я відпочивав з сім’єю на Чорному морі, в місті Судаку. Це в Криму. Над морем там висолять гори та стара фортеця. Ми чудово проводили там час на пляжі. Пляж там піщаний. Ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. Ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м’яча на хвилях. Тільки поїсти […]...
- Твір на тему “Подорож до моря” Цього літа я відпочивав з сім’єю на Чорному морі, в місті Судаку. Це в Криму. Над морем там висолять гори та стара фортеця. Ми чудово проводили там час на пляжі. Пляж там піщаний. Ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. Ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м’яча на хвилях. Тільки поїсти […]...
- Твір на тему: Відпочинок біля моря (твір-опис природи з елементами розповіді) Минулого літа я з батьками відпочивав біля моря. Разом з нами відпочивали ще дві сім’ї друзів мого тата. Ми були в Криму, наш наметний табір розташовувався недалеко від маленького села. Жили ми в наметах, їжу готували на газовій плітці. Вода була тільки в селі, там є криниця. Наш табір стояв майже на березі моря. Там […]...
- Бережний Василь Павлович Юнак з моря Бережний В. П. Космічний Гольфстрім: Повість та оповідання. – К.: Рад. письменник, 1980. – С. 171-178. Цього літа погода на Чорноморському узбережжі видалась нестійка. В бахрому прохолодних дощів лише зрідка впліталась золота нитка сонячного дня, та й то під вечір тускніла, окутуючись мжичкою. Відпочиваючі занудилися б зовсім, коли б не всесвітній чемпіонат з футболу в […]...
- Твір Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за […]...
- Стихія почуттів лірики М. Вороного (“До моря”, “Інфанта”) (2 варіант) У поетичній антології, яка побачила світ 1908 року, тобто ще за життя М. Вороного, творчість поета була оцінена досить високо. Зокрема упорядник О. Коваленко відзначає еволюцію поезії від романтичної, патріотично-громадянської до тем загально – світового значення, “питаннями філософічними (“Мандрівні елегії”), де до жахливого песимізму й одчаю домішують поважно-велебні акорди пантеїзму”. Далі розкривається, в чому полягала […]...
- Стихія почуттів лірики М. Вороного (“До моря”, “Інфанта”) (1 варіант) Поет, перекладач, театрознавець, режисер та публіцист Микола Вороний – один з першорядних українських митців, який розширив творчі обрії рідної культури. Поетичне слово Вороного органічно вписується в художні здобутки загальноєвропейського значення кінця XIX – початку XX століття. Щоб визначити найближчі до Вороного течії в світовій поезії, слід згадати три: французьких поетів, насамперед “парнасців”, творчість яких він […]...
- Скорочено – КУДИ Ж ТИ, КУДИ?.. – BICTEH ХЬЮ ОДЕН 11 КЛАС BICTEH ХЬЮ ОДЕН КУДИ Ж ТИ, КУДИ?.. – Куди ж ти, куди? – каже вершнику віршник. – Ущелина челюсті щирить, мов піч! Де ступиш ногою – потонеш у гною, Могила поглине, понівечить ніч. – А знаєш, – плете полохкий палахкому, – Тумани затлумлять твій шлях до мети, І погляд твій пильний чи бачить […]...
- Тема ідея композиція строфіка вірша “До моря” Щирий ліричний тон звертання до моря робить вірш близьким до жанру елегійного послання: поет ділиться з морем, як із другом, самими таємними думами й почуттями. Композиція вірша заснована на двох його ідейно-художніх центрах; на образі моря й образі ліричного героя. Образ моря – перша частина вірша: – прощання поета з “вільною стихією” (строфи 1-2); – […]...
- Скорочено – ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ… – КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА (ЧАЙКА ДНІСТРОВА) Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя, Чарує так мене Краса твоя? Чим, чим, чим манить мене Пташні твоєї спів, Пахучий цвіт лісів? Тим, тим, тим, дитино, знай, Що тут ти вперше світ Уздріла в цвіті літ. Тим, тим, тим, дитино, знай, Що води […]...
- Ми не лукавили з тобою – крилаті вирази Ми не лукавили з тобою Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Доля” (1858): Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. У літературній мові є численні парафрази цього рядка Т. Г. Шевченка. І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні І ти лукавила […]...
- Скорочено – ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ… – ІВАН ФРАНКО Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- “Моя подорож з батьком до Червоного моря” (розповідь від імені Деві) Сказати по правді, думка про спільну подорож із батьком не уявлялась мені занадто радісною чи щасливою, оскільки вже доволі багато часу минуло відтоді, як я усвідомив, що ані йому, ані матері немає до мене геть ніякого діла. Не можна сказати, що я нещасна дитина абощо, просто з батьком у нас банально немає узагалі ніяких спільних […]...
- Скорочено – БАЛАДА ПРО ГЕНИ – ІВАН ДРАЧ (Уривок) Ген карих очей домінує над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість очей завіює. Я в заметілі шалу стою, Всотаний в сіті всоте. Питаю губами згубу свою: “Згубонько, звідки ти, хто ти?” Питаю її, карооку й руду, Модернову красуню достоту, Антикварне доскіпуюсь на біду: “Зрадонько, звідки […]...
- “Розповідь від імені Деві “Моя подорож з батьком на узбережжя моря” за твором Д. Олдріджа “Останній дюйм” Вийшло так, що я на довгий час залишився жити з батьком, а моя мама надовго від нас уїхала. Батько прагнув уділяти мені увагу, але в нього це виходило погано, бо він увесь час був зайнятий своєю роботою. У нас були досить складні та натягнуті відносини. Одного разу тато отримав досить вигідну пропозицію і в цей […]...
- Скорочено – УСІ ГОВОРЯТЬ: “ВІН НАВІКИ ЗГИНУВ!”… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною: “Я тут, я завжди тут, я все з тобою!” Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку, Чи хто мені стискає дружньо руку, Чи […]...
- “З глибин моря дістають перлини, а з глибин книги знання” Знання відіграють надзвичайно важливу роль у житті людини. Корисні знання завжди відрізняють дійсно успішного і щасливого чоловіка від невдахи. Наприклад, якщо когось є знання, він напевно зможе відшукати хорошу роботу, багато заробляти, налагодити правильне життя у власній родині і в цілому стати щасливим. Все це не так просто зробити, для кожної вдалого дії потрібно володіти […]...
- Юрій-Осип Федькович – Баркарола БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У срібні луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполля, Пустився барков долів на море… \”О, де ж ти правиш? О, де гадаєш? Дожів чертоги чого минаєш?\” \”Що мені дожі? Що їх коруна? Поуз Ріяльти – там моя дума!..\” – О сеніора, чи ти не чуєш, Чи вбогим Марком уже гордуєш? […]...
- Звертання від імені Хемінгуєя до сучасного читача Шановний читачу! Я звертаюся сьогодні до тебе з надією, що ти не залишиш поза увагою моє звертання, яке я спрямовую до ваших юних сердець. Життя, яке простягається перед тобою, – нелегке, сповнене безлічі випробувань, труднощів, що трапляються повсякчас на шляху людини. Але не піддавайся всім тим незгодам, які чекають на тебе в бурхливому коловороті днів. […]...
- Скорочено “Якщо” Кіплінга Якщо спокійний ти перед юрбою, Де зведено на тебе поговір, Зневірений, залишився собою, І зрозумів тягар чужих зневір; Якщо навчився ти терпляче ждати, Поміж брехні самому чесним буть, Не прибирався у святецькі шати І люттю не відплачував за лють; Якщо ти мріям не віддавсь на ласку, Якщо ти владар пристрастям своїм, Якщо приймаєш Успіх та […]...
- ЯКЩО… – РЕДЬЯРД КІПЛІНГ Якщо спокійний ти перед юрбою, Де зведено на тебе поговір, Зневірений, залишився собою, І зрозумів тягар чужих зневір; Якщо навчився ти терпляче ждати, Поміж брехні самому чесним буть, Не прибирався у святецькі шати І люттю не відплачував за лють; Якщо ти мріям не віддавсь на ласку, Якщо ти владар пристрастям своїм, Якщо приймаєш Успіх та […]...
- Вінграновський Микола Степанович “Не чіпай наші сиві минулі тривоги…” Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі і ноги, І ворушиться вгрітий мозолистий степ. Пахне звечора небо осінніми птицями, І повітря стоїть, як зелена ропа. Пахне степ чумаками, волами, мазницями, І вони вже самі виростають в степах! Це не сниться мені!. Татарва […]...
- Чом? Чом? Чом? Земле моя – Малицька Костянтина Скорочено Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Водиця струй твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дівчино, знай, Бо тут ти вперше світ уздріла в яри1 літ. […]...
- Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Тече вода в сине море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,- Тяжко з ними жити! Ні з ким буде […]...
- Василь Стус – Тільки тобою білий святиться світ Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля, спів калиновий піниться над водою – тільки тобою, тільки тобою! Тільки тобою серце кричить моє. Тільки тобою сили мені стає далі брести хугою світовою, тільки Тобою, тільки Тобою. Только тобой светится белый свет, только тобой полнится соком […]...
- Чом? Чом? Чом? Земле моя (скорочено) – Малицька Костянтина Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Водиця струй твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дівчино, знай, Бо тут ти вперше світ уздріла в яри (1) […]...
- Стіна Велика реформація духовності наступає на нас з кожною хвилиною, не дає спокою нервовим клітинам. Наш світ повільно перетворюється на купку попелу. душу охоплює сум та неспокій. Твої подвиги та звершення, не кажучи вже про повсякденну самопожертву, нікого не турбують. Від тебе просто відмахнулися. Про тебе тихо забули твої сусіди по життю… .Час, світ, кров – […]...
- Василь Стус – Сто плах перейди, серцеокий Сто плах перейди, серцеокий, сто плах, сто багать, сто голгоф, а все оступають мороки і все твій поріг зависокий, бо світ розмінявся на кроки причаєних надкатастроф. Бо що застарі наші болі над цей невидимий стобіль? Всі вітри зійшлися у полі і владять тобою поволі і грають тобі на басолі страшний козачок божевіль. Зростає твій крик […]...
- Сонет 162 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА Щасливі квіти й благовісні трави, Прим’яті донною на самоті; Пісок, що береже сліди святі Чудових ніжок під листком купави; Гаї прозорі, віти, наче пави, Фіалки у любовній блідноті, Ліси вільготні, тихі та густі, Куди не входить сонце величаве; О краю мій, о ріки голубі, Ви омиваєте Лаури очі, Їх блиск перебираючи собі. Прекрасні ви в […]...