Допомога польського монарха Болеслава Хороброго зятеві своєму Святополку

З германської хроніки Титмара Мерзебургського

Повідомлення німецького хроніста багато в чому перегукується зі звістками російського літописця, а також додає багато коштовних деталей. При аналізі тексту треба пам’ятати, що в наслідку Ярослав до середини 1040-х років стане союзником Священної Римської імперії й германського імператора Генріха II (до його смерті). Головним ворогом імперії була Польща і її князь (з 1025 р. король) Болеслав Хоробрий, тому співчуття Титмара Ярославові досить зрозуміло.

Не слід умолчать і об жалюгідному нещасті,

що осягло русь, тому що з нашою допомогою Болеслав напав на неї з великим військом, нанеся їй велика втрата. 22 липня (1018) названий герцог, підійшовши до якоїсь ріки наказав своїм воїнам розбити там табір і навести необхідні мости. Король Русі (Ярослав) розташувався зі своїми біля тої ж ріки…

Тим часом поляки, дражнячи близького ворога, викликали його на зіткнення, що завершилося ненавмисним успіхом, так що охранявшие ріку минулого відкинуті. Довідавшись про це, Болеслав підбадьорився й…стрімко, хоча й не без праці, переправився через ріку. Вороже військо…марне намагалося захистити батьківщину, тому

що, поступившись у першій сутичці, воно не зробило більше серйозного опору.

Тоді впало там незліченну безліч що біжать, переможців же – небагато.

Тим часом Ярослав силою захопив якесь місто, що належить тоді його братові (Святополку), а жителів повів у полон. На місто Київ, надзвичайно укріплений, по наущению Болеслава часто нападали печеніги, постраждав він і від сильної пожежі. Хоча жителі й захищали його, однак він швидко був зданий іноземному війську: залишений своїм королем, що звернулися у втечу (Ярославом), вона 14 серпня прийняла Болеслава й свого довго, що отсутствовали пана, Святополка…

У соборі святої Софії, що у попередньому році по нещасному випадку згорів, що прибули з почестями, з мощами святих і іншому всілякою благоліпністю зустрів архієписькоп цього міста. Там була мачуха згаданого короля (Ярослава), його дружина й дев’ять сестер; на одній з них (Предславе), що він і раніше домагався, беззаконно, забувши про свою дружину, женився старий розпусник Болеслав. Там йому були показані немислимі ськарби, більшу частину яких він роздав сввоим іноземним прихильникам, а дещо відправив на родиину.

Серед допоміжних сил у названого герцога з нашої (германської) сторони було 300 чоловік, а також 500 угорців і тисяча печенігів.

Всі вони були відпущені по будинках, коли… Святополк із радістю став приймати місцевих жителів, що приходили до нього з виявленням покірності.

У цьому великому місті (Києві), що є столицею того королівства, є більше чотирьохсот церков і вісім ринків, народу ж – невідома безліч; дотепер йому, як і всьому тому краю, силами рабів, що рятувалися втечею,, що стікалися сюди з усіх боків, а найбільше – силами стрімких данов (варягів, ськандинавів) вдавалося протистояти досить руйнівним набігам печенігів, а також перемагати інші народи.

(Уривок з VIII глави хроніки Титмара Мерзебургського)

Допомога польського монарха Болеслава Хороброго зятеві своєму Святополку

Древня Русь у світлі закордонних джерел. М., 1999. С. 327-329.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Допомога польського монарха Болеслава Хороброго зятеві своєму Святополку