Доторкнутися до душі
Багатством і своєрідністю веселоярівців були вітри. Такі розлогі, невпинні, запашні, вільні, як ніде у світі. Принаймні так уважали самі веселоярівці.
Там були вітри плавневі, вербові й шелюгові, вишневі й капустяні, вітри холодних полів, мокрої ріллі, вітри жнив, пшеничні й кукурудзяні, солодко-шелесткі й хижо-свавільні.
Коли Дашунька на підборах зіскочила з мотоцикла й відбігла від шляху, вітер зраділо затанцював довкола неї, ухопив її в обійми, обліпив тіло тонкою тканиною так, що й не чула вже, де тіло, а де та тканина. Та й що тіло? Механічна
-Кинь свій мотоцикл, хай не гарчить! – гукнула Дашунька Гриші, і він слухняно пішов до неї, але тримався осторонь, на відстані, визначеній шанобливістю й душевним трепетом. А може, не міг подолати вітру, який відганяв його від Дашуньки?
-Гришо, Гришо, що ти знаєш? А я хотіла б стати тополею при степовій дорозі, хай пече сонце, шмагають вітри, сохне верхів’я, хай лише один листочок зеленіє, а ти стоїш, і тепла земля під тобою, а вгорі небо – усе в зорях. Не бути квіткою, квітку топчуть, а
А дерево – у вічному протистоянні. І тягнеться до неба, як Бетховен.
-Як хто?
Його душа, механізовано-перемеханізована, ще не могла зрозуміти всього до кінця. Щось у ньому билося, скрикувало, але невиразне, як ніч. Любов – це кінець руху, просуванню, розвитку, це смерть, це удар, зупинка, глухий кут. Дзвенить у тобі радість, одуріння й переляк, б’єшся об береги часу й боляче відчуваєш безвихідь і бажання подолати обмеженість часу безміром своїх бажань і пожадань. І вчувалося йому ніби здалека: “Аби ще в жнива – то було б іще…
Немає ж ні жнив, до жнив, до них далеко… Цю жінку я люблю. І цю любов-лелеку не радістю вкриваю, а плачем”.
Чи є пам’ять у вітрів? Плинність, буйнощі, несамовитість, а ти стоїш під ними, і над тобою цвітуть небеса, і клекочуть десь у далечі трактори, і пахне стернями й землею, і дівоче лице перед тобою – як вода, як небо, як безмежний простір, і сміх сиплеться з-під вітрів на муки й щастя!
-Дату…
– Гри…
Мов навіки вмерлі епохи, щезли всі залицяльники, усі, що товклися довкола Дашуньки впродовж двох років ЇЇ перебування у Веселоярську. Ще бачила Дашунька їхні випнуті груди, са-мовдоволені обличчя – усе в них бачила, а в Гриші не поміч:ала нічого: тільки його душу. Слухала його, ніби була сліпа, простягала руки, хотіла доторкнутися пальцями, лякливо відсмикувала їх, бо хіба доторкнешся до душі.
400 слів За П. Загребельним
Related posts:
- Люблю я ліс (екологія природи й екологія душі) Буйний, незвичайний та чудовий ліс особливо літньої пори! Довкола лісу й поверх нього блукає вітерець, не наважуючись спуститися в тіняві хащі, мабуть, боїться заблукати там надовго. Сонце пригріває зверху шапки дерев. А всередині лісу завжди тихо, завжди зеленаві тіні лягають під ноги та приємна прохолода ніби торкає тебе невидимими руками. Це скоріше не тиша, а […]...
- Художні засоби створення образа “мертвої душі” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Опис обстановки, у якій живуть поміщики. 2. Опис зовнішності. 3. Відношення до продажу “мертвих душ”. Лиховісна назва незакінченої поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” неоднозначно. Формально “мертвими душами” іменуються померлі селяни, які в документах ще значаться, як живі Однак у добутку втримується явний підтекст: “мертві душі” – це поміщики, з якими спілкується Чичиков. Так, […]...
- Твір “У кожної душі окремий світ, для кожної душі будь-яка інша душа – потойбічний світ” (Ф. Ніцше) за твором “Cойчине крило” Повість видатного українського письменника І. Франко “Cойчине крило” справила не мене надзвичайно трагічне враження, бо вона являє собою сумну сповідь двох душ, які через неувагу та непорозуміння загубили одна одну в цьому жорстокому світі. На початку повісті ми зустрічаємось з автором, який виступає в ролі оповідача. Те, що він розповідає читачам про своє життя, викликало […]...
- Ой ти, ниво моя, ниво – Історичні пісні ОЙ ТИ, НИВО МОЯ, НИВО Ой ти, ниво моя, ниво, Ниво золота Що за тебе, моя ниво, Билась голота. Не раз тебе, моя ниво, Топтала орда, Не раз тебе, моя ниво, Кляла біднота. Не раз, було, над тобою Крукали круки, Не раз рвали твоє тіло Вовки-хижаки. Зійшло сонце із-за хмари, Вітри заревли, Від панського своєволля […]...
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (АНАЛІЗ) Аналіз твору Марусі Чурай “Віють вітри” У пісні “Віють вітри, віють буйні” передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску – без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з “милим-чорнобривим”. Глибоким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом (“дерева гнуться” – “сльози не ллються”), з них починається […]...
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (Характеристика твору) Характеристика твору Марусі Чурай “Віють вітри” Пісня Марусі Чурай “Віють вітри, віють буйні” передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з “милим чорнобривим”. Для неї це – “люте горе”, вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) […]...
- Концепція мертвої душі “Другий Чадаев, мій Євгеній…” Євгеній Онєгін. Кращі роки життя ( 1823-1831) А. С. Пушкін віддав створенню віршованого роману “Євгеній Онєгін”, вклавши в нього “плоди розуму холодних спостережень і серця сумних замет”. У цьому добутку перед нами стали дворяни пушкінської епохи. Автор давно вже хотів створити типовий образ молодого дворянина-інтелігента, волелюбно настроєного, котрий критично ставився до […]...
- Концепція мертвої душі “Другий Чадаев, мій Євгеній” А. С. Пушкін віддав усе створенню віршованого роману “Євгеній Онєгін”, вклавши в нього “плоди розуму холодних спостережень і серця сумних замет”. У цьому добутку перед нами стали дворяни пушкінської епохи. Автор давно вже хотів створити типовий образ молодого дворянина-інтелігента, волелюбно настроєного, котрий критично ставився до світського життя, однак не був членом таємних суспільств. Чому головним […]...
- Краса гірської природи, поезія гуцульської душі Гуцули вважали, що після смерті самотня душа завжди знаходить заспокоєння. Головний герой повести вірить в Аридника, Чугайстра, він хоче піддобрити й нечисту силу, домовитися з нею. Тому й кликав всіх парфумів на таємну вечерю. Існувало поверие, що смерть – це не кінець існування людини. Тіло вмирає, але залишається дух. Саме дух Марички приходив до Івана. […]...
- Не дозволяй душі лінуватися! Де доброта, де людяність? Серед людей діє вовчий закон. Краще той, хто сильніше, точніше, той, хто в стані скривдити, образити, принизити людини нізащо, просто так… Ця трясовина вульгарності, вульгарності затягує в себе все більша кількість людей, серед яких, на превеликий жаль, безліч підлітків – особистостей зовсім не сформованих, що настільки легко піддаються пагубному впливу. Є […]...
- В. Симоненко – людина глибокої душі “… я хочу в полум’ї згоріть, Щоб не жаліти за прожитим, Димком на світі не чадіть”. (В. Симоненко) В. Симоненко відійшов у вічність дуже рано, але до народу долинув стукіт його серця, зарядженого любов’ю до української землі. Черпав Василь Симоненко свою синівську любов з тяжкого повоєнного, напівголодного дитинства, із згорьованих удовиних сліз баби Онисі, в […]...
- Собакевич – персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Фольклорні джерела образа Собакевича билинні й казкові богатирі (Еруслан Лазарович, Ілля Муромець і т. п.). Можливі літературні джерела: Тарас Скотинин з комедії Д. Фонвизииа “Недоук”, медведеподоб-ний розбійник Бурдаш із роману М. Загоскина “Юрій Милославський”. Богатирська міць Собакевича (нога, взута в чобіт велетенського розміру), подвиги за обіднім столом (ватрушки “набагато більше тарілки”, “індик ростом з теляти”, […]...
- Міркування над поемою Н. В. Гоголя “Мертві душі” Міркуючи над творчістю Н. В. Гоголя, я вирішила присвятити свій Твір поемі ” Мертві душі “. Як творець добутків, присвячених, по образному вислові митрополита Київського й Галицкого Філарета, “душі людської”, як письменник, ” народ, щопоказав, у його внутрішній красі, найбагатших творчих можливостях”, Гоголь великий і невичерпний. Великий у своїй любові до людей, людині, Батьківщині. “Немає […]...
- “Мертві душі”? Безмовні образи поеми Гоголя ” Мертві душі “? Поему Гоголя пронизує безмовність, і натовпи Німа наповнюють її: немає епізоду, де ні були б присутні скуповуються Чичикова мужики-кріпаки, що згадуються числом, скопом або перераховуються поіменно, гак, як буде перераховувати покійних людина-ведмідь Собакевич. Вони беруть участь у цих заходах, але вони ж безмовні. Безмовність в “Мертвих душах буде сягати і далі. […]...
- Заняття для душі Комп’ютером нині нікого не здивуєш, певно, скоро в Україні не залишиться жодного школяра, у якого на столі не стояв би комп’ютер, бо навчатися в школі без нього буде неможливо. Уже зараз з’явилися такі школи, де дітям доводиться виконувати домашнє завдання, використовуючи комп’ютер. Нині багато моїх друзів мають власні комп’ютери або ж тато чи мама дозволяють […]...
- Мертві душі – крилаті вирази Мертві душі Назва поеми (1842) М. В. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує у поміщиків померлих селян – мертві ревізькі душі – ніби для переселення в Херсонську губернію (розрахунок його грунтувався на тому, що до наступного перепису померлі селяни формально вважалися живими). Чичиков хотів стати власником землі, що відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян […]...
- Краса душі Катерины Краса душі Катерины Сонце в небі високо, стежка біжить далеко, бреде по ній червона дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари черевиків залізних стоптала, три чавунних ціпки зламала так три кам’яні проскури изглодала. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати й слухати казку про Финисте – ясного сокола, про його наречену […]...
- Шукайте папороті цвіт у своїй душі Шукайте папороті цвіт у своїй душі. Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши […]...
- Душі прекрасні пориви (Про романтика) Ми часто чуємо слово “романтик”. Воно вимовляється по-різному: те з посмішкою, то з усмішкою, то із захватом, то з жалем. Що ж означає це слово? Чи добре бути романтиком? Чи допомагає це правильно, мужньо й цікаво жити? Або ж це справді смішно й над романтиками можна тільки посміятися, як сміються над невдачливими людьми, що погано […]...
- Характери поміщиків у поемі “Мертві душі” Сваволя поміщиків, важке життя кріпаків, пияцтво, лінь все це без прикрас були показані Гоголем у поемі “Мертві душі”. Росія – багата, бідна, добра, виродлива, дурна, любляча, зла – встає перед нами на сторінках добутку. Показується весь жах, весь “пекло” російського життя. “Пекло” російського життя – це насамперед поміщики-самодури, які піклуються тільки про себе й свій […]...
- Неволя живої душі не вб’є. П. А. Грабовський П. А. Грабовський – людина, що став символом непереборності людського духу, зразком відданості ідеалам щастя, справедливості й волі. Через все життя, сповнену трагедії, принижень, він проніс світлу любов до рідної землі, до України, до народу. Життя Грабовського – це подвиг, подвиг в ім’я майбутнього. Ми, сучасне покоління, повинні пишатися його ім’ям, його діяльністю. Ще з […]...
- ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ. Пояснюючи задум “Мертвих душ”, Гоголь писав, що образи поеми “нітрохи не портрети з незначних людей, навпроти в них зібрані риси тих, які вважають себе краще інших”. ” Мертві душі ” це представники суспільних шарів, що панували в той час. Поема побудована як пригода “набувача” Чичикова, що […]...
- Поетичний геній народної душі Українська пісня! Хто не знає її, хто не згадує її як наймиліші спогади свого дитинства, своєї бурхливої юності. Який митець не був натхненний безмежною красою її образів, не був вражений тією особливою силою, що закладена у народній пісні з глибини віків? Народна пісня звертається до кращого, що є в людині, пробуджує гідність, чесність, самоповагу. Із […]...
- “Мертві душі” Гоголя – дивна книга Посилення дидактичного початку в другому томі “Мертвих душ” приводить до появи героїв із прямими проповідницькими функціями. У першу чергу це ставиться до Муразову. Його “викриття” ледарства Хлобуева, корисливості Чичикова, несправедливості генерал-губернатора носять яскраво виражений учительний характер і перегукуються з аналогічними мотивами дидактичної літератури. Спосіб життя Муразова, яким він показаний у поемі, навряд чи є відбиттям […]...
- Духовний мир людини. Обережи моєї душі Духовний мир людини. Він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. Чим він більше багатий, тим цікавіше людина, тим содержательнее й прекрасніше його життя. На стражі нашої духовності, нашої щиросердечної чистоти коштують вічні обережи, про які народ говорить: це загальнолюдські цінності. Мамина колискова, молитва Богові, батьківське благословення – це далеко не повний перелік тих скарбів, які […]...
- Ідея без душі (по роману М. Горького “Мати”) Процес корінного ламання суспільного світогляду, що розгорнувся у російському суспільстві, відома боротьба між новими матеріалістичними і ідеалістичними філософськими плинами, що виникли на рубежі дев’ятнадцятого і двадцятого століть, – все це не могло не знайти відбиття у літературних творах тієї епохи. Творчість Горького не є тут виключенням. Вона виявила собою відгук на події часу, коли змінювалося […]...
- Черствість душі найстрашніша хвороба на світі А. П. Чехов говорив: “Поспішаєте робити добро”. Якщо ми будемо спочатку просто не звертати увагу на чуже горе, заглушати голос власної совісті, переконуючи себе в тім, що потім надолужимо упущене, а поки й без того багато турбот, то тим самим ми вб’ємо в собі сама коштовна якість – здатність робити добро. Це огрубляет наше серце, […]...
- Персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Літературні джерела образа Ноздрева образи брехунів і хвальків у драматургії Я. Б. Княжніна, А. П. Сумарокова, И. И. Хемницера, И. А. Крилова, а також Загорецкий з комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”, Глаздурин з роману Ф. В. Булгарина “Іван Вижигин”. В образі Ноздрева розвинені риси гоголівських персонажів Ихарева й особливо Хлестакова. Образ Ноздрева представляє […]...
- Образи поміщиків у поемі Г-Ля “Мертві душі” Образи поміщиків у поемі Г-Ля ” Мертві душі “. ” Г-Ль не пише, а малює”, говорив Бєлінський. Дійсно, портрети й характери його героїв немов намальовані або, краще сказати, виліплені. Проницатель-Ный погляд письменника дозволив йому виставити целую кунсткамеру отри-цательного. Помітне місце в ній займає галерея образів помещи-ков. В ” М-Ых душах” Г-Ль створив типові портрети поміщиків, […]...
- Плюшкин – персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Літературні джерела образа Плюшкинf образи скупарів у Плавта, Ж. – Б. Мольера, Шейлок У. Шекспіра, Гобсек О. Бальзака, Барон А. С. Пушкіна, також, мабуть, князь Рамирский з роману Д. Н. Бегичева “Сімейство Холмских”, Мельмот-старший з роману Ч. Р. Метьюрина “Мельмот-скиталец”, барон Балдуин Фюрен-гоф з роману И. И. Лажечникова “Останній новик”. Життєвим прототипом образа Плюшкинf імовірно, […]...
- Собор – символ вічної слави й душі народу Найвищими крапками на землі були колись стародавні храми. Із золотими куполами, з дірявими покрівлями, із прогнилими підмостками. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому й зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їх вічної німої музики й народної символіки. Але те, що […]...
- “Мій друг, вітчизні присвятимо душі прекрасні пориви!” У різні періоди своєї Творчості поет по-різному пояснює поняття волі, розуміє важливість її в житті суспільства, у своєму особистому житті. Цю тему допомагають зрозуміти й розкрити наступні вірші: “Вільність”, “До Чаадаєва”, “В’язень”, “У глибині сибірських руд…”, ” Село “. Після закінчення ліцею Пушкін описує оду “Вільність”. Вільнолюбна атмосфера ліцею зробила на нього великий вплив. Вірш […]...
- Краса людської душі в романі О. Гончара “Прапороносці” “Прапороносцям” Олеся Гончара судилася щаслива, а правду кажучи, – справедлива доля. Через “Альпи” і “Голубой Дунай” шлях проліг до “Золотий Празі”, їм пішли в славу й безсмертя прапороносці правди нового миру. Щаслива доля справедливих армій своїм теплом огорнула й роман Гончара. Дія починається влітку 1944 року. Радянські війська вступили на західну границю Вітчизни й у […]...
- Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його Творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема ” Мертві душі “. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її […]...
- Відповідь на контрольне питання До поеми М. Гоголя “Мертві душі” Назвіть основні теми ліричних відступів у “Мертвих душах”. Яка їх роль у розкритті ідейного змісту твору? Ліричні відступи розсовують межі оповіді. У них розкривається образ автора – патріота, що вірить у велике майбутнє своєї Батьківщини, у її народ. У ліричних відступах виявляється тонка спостережливість, дотепність, громадянська мужність письменника. Теми їх дуже різноманітні: про товстих і […]...
- Н. В. Гоголь Мертві душі Аналіз епізоду “Чичиков у Плюшкина” Поема ” Мертві душі ” з’явилася своєрідним пошуком Н. В. Гоголя позитивного героя. Але не було його в цьому несправедливому світі. Письменник обрав форму подорожі для того, щоб мати можливість показати багатьох людей, искалеченны кріпосним правом, що загубили своє й близьких життя, начина з раціональної ощадливості, “звихнувшись” на цьому грунті, я теряв людський вигляд і […]...
- Сатиричне зображення поміщиків у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник Пушкіна, Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдачі першого революційного виступу виступу декабристів в 1825 г Нова суспільно-політична обстановка поставили перед діячами російської суспільної думки й літератури нові завдання, які знайшли глибоке відбиття у Творчості Гоголя. Звернувшись до найважливіших суспільних проблем свого часу, письменник пішов далі по […]...
- Роль ліричних відступів у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Поема Н. В. Гоголя ” Мертві душі ” своєрідна по своєму жанрі: це не роман, не життєпис одного або навіть декількох героїв, а широка панорама життя Росії того часу. Тут не є головними пригоди героя, його удачі й поразки. Сам Гоголь писав В. А. Жуковському про сюжет поеми: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна […]...
- “МІЙ ДРУГ, ВІТЧИЗНІ ПРИСВЯТИМО ДУШІ ПРЕКРАСНІ ПОРИВИ!” По ліриці А. С. Пушкіна Твій Стих, як божий дух, носився над юрбою; И, Відкликання думок шляхетних, Звучав, Як дзвін на вежі вічовий, В Дні торжеств і лих народних. М. Ю. Лермонтов Перша Третина XIX століття… Пройшло час надій на ліберальні Перетворення, про які на початку свого Царювання просторікував Олександр I. Почалися Гоніння на вільнодумних людей. І не всі Витримували. […]...
- Василь Стус – Тільки тобою білий святиться світ Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля, спів калиновий піниться над водою – тільки тобою, тільки тобою! Тільки тобою серце кричить моє. Тільки тобою сили мені стає далі брести хугою світовою, тільки Тобою, тільки Тобою. Только тобой светится белый свет, только тобой полнится соком […]...