Довженко Олександр Україна в огні (інша версія переказу) (скорочено)

Тихого літнього дня у садочку зібралася родина колгоспника Лавріна Запорожця й тихо співала улюблену материну пісню “Ой піду я до роду погуляти”. У Тополівку приїхали гості – сини Запорожця: Роман – лейтенант прикордонних військ, Іван – артилерист, Савка – чорноморець, Григорій – агроном, Трохим – батько п’ятьох дітей. “І дочка Олеся – всьому роду втіха. Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, чарівних вишивок і пісень”. Співали, а в матері Тетяни – усе життя перед очима: і горе, і радощі, і турботи,

і невпинна праця на велику родину з дрібними дітками.

Вона раділа, що нарешті зібралися всі укупі пошанувати її п’ятдесятип’ятиліття. “Україна в огні” – це динамічний, напружений твір, у якому відчутне поєднання лірико-романтичного начала з публіцистикою. Неприкриті, жахливі картини війни, причини поразок і зрадництва, незмірний подвиг простих воїнів-захисників Вітчизни, людські долі, історія незвичайного кохання – все це переплітається на сторінках кіноповісті і вражає своєю правдивістю, красою або потворністю. Недаремно твір не сподобався Сталіну, був заборонений, адже в ньому немає керівної

ролі партії й заслуг верховного командування, не оспівується пильність чекістів у боротьбі зі шпигунами, скоріше, навпаки.

Багато думок автора, вкладених в уста героїв кіноповісті, актуальні й тепер. Наприклад, про вивчення історії, про національне та патріотичне виховання, про перспективу самознищення через невміння прощати навіть в ім’я інтересів загальних. .


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Довженко Олександр Україна в огні (інша версія переказу) (скорочено)