“Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…”
На роздоріжжі історії розійшлися шляхи Ігоря Кочуровського, Андрія Легіта, Тодора Осьмачки, Уласа Самчука, Івана Багряного з Україною, щоб все життя тягнутися до рідної землі душею і словом. Хіба можуть когось залишити байдужими слова Андрія Легіта з вірша “Над росою”
О мій рідний куточку, о ненько моя Україно, Із чужини прийми цей мій спів – почування святе. Андрій Легіт під час війни потрапив до німецького полону, з 1953 року й понині живе в Лондоні. Написав близько тисячі віршів, епічних поем, зробив численні переклади, розповів про
Є в його доробку чимало статей про навчання рідній мові дітей, які народилися в Англії. І сьогодні щосуботи він навчає дітей українознавства і радий з того, що має зв’язок з молоддю, яка народилася в Україні.
Він лауреат премій Української Мазепинсько – Могилянської академії наук 1983 року.
Здавалось би, що в людини сьогодні є все для того, щоб жити. Але це тільки здається. Вчитаймося у вірші поета і побачимо душу його? Чим живе вона, чим болить?
Майже всюди – сповідь про гірку чужину, неволю, постійне відчуття втрати, свіжа рана пам’яті – розлука з
О, тату мій знедолений, прости!
Вернувся б я – та доля невмолима,
Бо тут неволя, варта і дроти,
А там Сибір чекає несходимий.
Цей вірш був написаний ще тоді, коли поет знаходився за колючим дротом табору в Італії. Але й у пізніших віршах ті ж мотиви: допомагає вижити, вистояти тільки Пам’ять:
І коли з блакиті чужини Ясен місяць промінням сія, То до тебе думками я лину На Вкраїну, голубко моя. Поет живе радощами, смутками, надіями; шукає ліки, які б оздоровили зболіле серце. Ми не знаємо добре творчість поета.
Тільки нещодавно в житті митця відбулася величезна подія: в Україні видана найдорожча його збірка “Калинові шуми”. Та й ті вірші, які є можливість прочитати, засвідчують те, що в туманному Лондоні, відірваний від рідної землі, живе поет, життя якого – “клубок на вітрі диму”.
Коли читаєш вірші поета, то проймаєшся болем за його долю, бо в ній трагедія емігранта, для якого реальне, сьогоденне не існує, він живе минулим і майбутнім, а сучасного життя в нього нема.
Поет живе і нині палкою мрією про щасливе майбутнє України, плекає надію на зустріч з нею, вільною, сонячною: Рідне слово і рідні пісні, Рідна мово і рідна державо, Україно, явися ві сні! Україно, явися в уяві! А ось з іншого вірша: Невже весь вік чужих осель пороги Топтать на чужині?
Чи ще простелиться у рідний край дороги Колись мені?
Підбираючи матеріал до теми твору; я познайомилася з вихідцем з Ніжина, а нині українським поетом, вченим, який мешкає в Мюнхені, Ігорем Кочуровським – автором небагатьох поетичних книжок, перекладів, антологій.
Родина Кочуровських, емігрувавши з України в 20-ті роки, проживала довгий час в Аргентині. Уже після смерті батьків Ігор Кочуровський, пройшовши нелегкий життєвий шлях, опинився в Мюнхені.
Як і у Андрія Легіта, основні теми творів маловідомого українському читачеві поета віддзеркалюють ностальгію. Головний герой – мандрівник, що покинув рідну землю, або бандурист з розбитою бандурою. Перебравши скупі статті про І. Кочуровського, я приходжу до висновку, що поета-вигнанця переслідує постійне відчуття смерті.
Тема втечі і ностальгії – одна з вічних тем світової літератури і трактується вона митцями по-різному, з урахуванням причин і мети втечі.
У Кочуровського втеча реальна. Герой його лірики тікає від жаху тоталітарного режиму. Вірші переповнені філософськими роздумами на тему: забувати чи не зрікатися рідної землі, яку маєш покинути, бо жити в ній не можеш, приймати чи не приймати чужину. Ліричний герой знаходить красу і в чужому краї і приходить до висновку: “Краса не є своєю чи чужою – вона лише одна”.
Хоч часом обрії рідної сторони і заперечують цю істину і, відповідно, втеча триває, ліричний герой відчуває себе мандрівником, шукає “потаємних брам”.
І. Кочуровський продовжує традиції українського неокласицизму, започаткованого в Україні М. Зеровим і його однодумцями. Цим і пояснюється те, що ліричний герой збірки “В далекій гавані” крайню точку знаходить на цвинтарі, в царстві Смерті.
Взагалі, головний герой лірики Кочуровського – душа. Багато філософії у віршах Кочуровського. Так, він стверджує думку, що шлях до добра освічує Бог, а шлях до зла – диявол.
Місце до постів добра й краси буде, доки житимуть людина їй світ.
Добро й краса потрібні сучасному світові, тому поезія Кочуровського приходить через кордони до свого народу, бо, як говорив В. Симоненко: Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Батьківщина невидимою ниткою притягує людину до себе, пригортає до свого лона. І так буде завжди! Так чи варто тоді покидати межі рідного краю?! Щоб запобігти ностальгії, може тут, на рідній землі, сіяти “розумне, добре, вічне”?!
Related posts:
- “Дозволь мені, мій вечоровий світе, Упасти зерном в рідній стороні… ” В. Стус Нашому землякові, поету і громадянинові Василю Семеновичу Стусові не судилося зазнати в Україні літературної слави ще за своє життя, але сповна довелося випити гірку чашу страждань. Друга половина його короткого життя, а прожив він усього сорок сім років, була дорогою нестихаючого болю. Виростав Василь Стус у шахтарській столиці Донбасу, ходив добре знайомими мені вулицями, навчався […]...
- “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” ВАСИЛЬ СТУС 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СТУС “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” Поету і громадянинові Василю Семеновичу Стусу не судилося зазнати в Україні літературної слави за життя, але сповна довелося випити гірку чашу страждань. Друга половина його короткого життя (прожив він усього сорок сім років) була дорогою випробувань і […]...
- “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні” (за творчістю Стуса) Перша половина шістдесятих років була позначена помітним, хоч і нетривалим розквітом духовного життя в Україні. Після довгих років сталінського терору, що глушив найменші паростки всього свіжого, демократичного, пролунали перші сміливі голоси молодих письменників: В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, В. Коротича, В. Стуса. Вони прагнули по-новому відтворити світ, поглянути на людину не як на гвинтик, […]...
- Дозволь мені, мій вечоровий світе, Упасти зерном в рідній стороні… (Василь Стус) Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні… (Василь Стус) Василь Стус… Людина-легенда, людина-міф, людина яку пpиpода наділила незpівнянним даpом віpшової майстеpності. Ім’я його викликало в одних захоплення, в інших – зневагу і зловтіху. Обеpежні і всім задоволені люди ствеpджують, що Василь Стус Міг би збеpегти своє життя, якби був більш дипломатичним, угідливим […]...
- “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” (за мотивами творчості Василя Стуса) У короткому зверненні до читача Василь Стус писав: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”. Отож поет вірив у велику силу слова. Вірив, що його слово здатне змінити світ. Нехай не весь. Але найкращу його частину. Україною […]...
- Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні… (за творчістю Василя Стуса) “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні… ” (за творчістю Василя Стуса) Людям краще щоб було Жити, Попід косами лягло Жито. / В. Сосюра / Минають століття, держави зникають і народжуються нові. та вічно живуть народи. І навіки залишаються в народній пам’яті ті, кому Батьківщина, рідна мова та вільна думка були дорожчими […]...
- Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…. (Василь Стус) – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні….” (Василь Стус) Доля поета – тяжка доля. Не був устелений трояндами й шлях Василя Стуса, але й не був, завжди й однозначно, мученицьким, адже давно відомо, що кожна людина настільки вільна, настільки може реалізувати своє […]...
- Дозволь мені, моє вечірнє світло, упасти зерном у рідній стороні На розпуття історії розійшлися шляхи Ігоря Кочуровского, Андрія Легита, Тодору Осьмачки, Уласа Самчука, Івана Багряного з Україною, щоб все життя тягтися до рідної землі душею й словом. Хіба можуть когось залишити байдужими слова Андрія Легита з вірша “Над росою”: “ПРО, мій рідний куточок, про, ненька моя Україна, Із чужини прийми цей мій спів – відчуття […]...
- Твір Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні… (Василь Стус) Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні… (Василь Стус) Василь Стус… Людина-легенда, людина-міф, людина яку пpиpода наділила незpівнянним даpом віpшової майстеpності. Ім’я його викликало в одних захоплення, в інших – зневагу і зловтіху. Обеpежні і всім задоволені люди ствеpджують, що Василь Стус Міг би збеpегти своє життя, якби був більш дипломатичним, угідливим […]...
- Гарно в рідній стороні Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом віддзеркалю? земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. Чи ви чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як шелестить, шурхотить листя під дотиком вітерця? Це – голос моєї землі. Чи торкалися ваших […]...
- Добре на рідній стороні! (уживання синонімів у художньому тексті) Чи Бачили ви коли-або як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом відбивається земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. Чи чули ви, як грає прозорий, кришталево чисте повітря веселим і радісною піснями пташки, як бадьоро гуде джміль, як шелестить листя під доторканням вітерцю? Це – голос моєї землі. Чи зачіпали ваших вій […]...
- Гарно в рідній стороні! (вживання синонімів у художньому тексті) Гарно в рідній стороні! (вживання синонімів у художньому тексті) Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом віддзеркалює земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. Чи ви чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як шелестить, шурхотить листя під дотиком […]...
- Твір Невмирущість рідного слова (за віршем О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Невмирущість рідного слова (за віршем О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, […]...
- Доля людини на рідній землі у поезіях А. Малишка Щоб з тобою нам, земле, у праці з тобою Слалось вольнеє поле і дихали груди, Я за тебе стояла б, мов криця. А. Малишко. “Це було на світанку” Син України – Андрій Самійлович Малишко – зробив великий внесок у духовну скарбницю свого народу. Народжений у бідній селянській родині, він завжди прославляв людину праці – хлібороба, […]...
- Аналіз “Мені однаково” Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного героя над долею України. Ідея – […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “Мені однаково” Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного героя над долею України. Ідея – […]...
- “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” (образ Грицька Бобренка за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Л. КОСТЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Л. КОСТЕНКО “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” (образ Грицька Бобренка за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) У романі Л. Костенко “Маруся […]...
- Тарас Шевченко – Мені однаково (Характеристика твору) Характеристика твору Тараса Шевченка “Мені однаково” Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного […]...
- Чим близький мені поет Василь Стус Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів […]...
- “Я – зернинка у рідній землі” Кожна людина просто невід’ємна від свого народу. Всі ми – українці, наші батьки, дідусі та бабусі за рідкісним винятком теж були українцями. Тому, незважаючи на глобалізацію світу, фактичне стирання кордонів між державами, нам необхідно зберігати свою національну ідентичність, залишатися українцями, прославляти цю землю і робити для неї благо. Займатися і починати цією непростою справою необхідно […]...
- Твір на тему: “Я – зернинка у рідній землі” Кожна людина просто невід’ємна від свого народу. Всі ми – українці, наші батьки, дідусі та бабусі за рідкісним винятком теж були українцями. Тому, незважаючи на глобалізацію світу, фактичне стирання кордонів між державами, нам необхідно зберігати свою національну ідентичність, залишатися українцями, прославляти цю землю і робити для неї благо. Займатися і починати цією непростою справою необхідно […]...
- ОЙ, СНОПЕ ВЕЛИКИЙ, ЗОЛОТОМ-ЗЕРНОМ КОЛОС НАЛИТИЙ (трудова обрядовість) Свято першої борозни – стародавній народний обряд, пов’язаний із початком оранки, сівби. Від успіху цих робіт завжди залежав добробут селянина та його статки. Цей звичай включає: освячення плуга, першої борозни, покладання свяченого хліба, яєць і срібних монет на перший клаптик зораної землі, що має на меті сприяти тому, аби нива щедро родила. Перед тим як […]...
- Український князь б’є чолом рідній Україні (Євген Маланюк) Євген Маланюк (1897-1968) – один із найобдарованіших і найінтелектуальніших митців української еміграції та новітньої вітчизняної літератури в цілому. Походив із старого козацького роду, здобув непогану різнобічну освіту. В буремні 10-ті був спочатку поручиком царської армії, потім – старшиною армії Української національної Ради (УНР). Після занепаду УНР 1920-го із тисячами таких, як сам, подався в еміграцію. […]...
- ОБРАЗ МАРУСІ БОГУСЛАВКИ ЯК УТІЛЕННЯ ВІРНОСТІ РІДНІЙ ЗЕМЛІ 8 КЛАС ОБРАЗ МАРУСІ БОГУСЛАВКИ ЯК УТІЛЕННЯ ВІРНОСТІ РІДНІЙ ЗЕМЛІ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Історія, виспівана кобзарями. 2. Образ Марусі Богуславки в однойменній думі. 3. Вірність рідній землі – найвища цінність. Варіант 2 1. Думи в історії розвитку української культури. 2. Бранка, що рятувала інших полонених. 3. “Уже я потурчилася, побусурменилася”. ЕПІГРАФИ ДО […]...
- На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із цього циклу – “Гроза”, і […]...
- Чим подобаються мені вірші М. Рильського? Максим Рильський – один з найвідоміших українських поетів XX століття. Його життєвий і творчий шлях співпав з важкими для нашої країни роками, коли письменники не могли вільно висловлюватися. Коли за необачне слово можна було покластися свободою чи життям, коли поети продавали свій талант за можливість залишитися на волі, за ленінські чи сталінські премії. Та справжній […]...
- Вірш “Мені однаково” Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного героя над долею України. Ідея – […]...
- Що мені дороге в ліриці О. С. Пушкіна Пушкин для меня не застывший Эталон, не догма, это и жизнь, И слезы, и любовь – целыи мир, Богатства которого неисчерпаемы. С. Гейченко Художній світ Пушкіна. Часто незбагненний за об’ємом, при видимій структурній простоті він повторює натуральний світ природи. Усе тут взаємозалежно і відповідно: однаково гармонійно поєднуються схожі і контрастні відтінки почуттів, пристрастей, думок, ситуацій, […]...
- Михайло Стельмах. Розповідь про письменника. “Березень”. Прагнення людини-трудівника віддати всі свої сили праці на рідній землі. Образне змалювання краси весняної природи УРОК 26 Тема. Михайло Стельмах. Розповідь про письменника. “Березень”. Прагнення людини-трудівника віддати всі свої сили праці на рідній землі. Образне змалювання краси весняної природи. Мета. Ознайомити учнів з біографією письменника, використовуючи прочитані твори; удосконалювати вміння самостійно аналізувати поезію, виступати з рефератом; виховувати любов до природи рідного краю та людей праці. Обладнання: портрет М. Стельмаха, твори […]...
- Що мені дорого в лірику А. С. Пушкіна Пушкін для мене не застиглий еталон, не догма, це й життя, і сльози, і любов – цілий мир, багатства якого невичерпні. С. Гейченко Ще й ще раз звертаюся до Творчості Пушкіна, перечитую незабутні вірші великого поета. Художній мир Пушкіна, часто незбагненний по об’ємності, при видимій структурній простоті те саме що природний мир природи. Усе тут […]...
- Мені зоря сіяла нині вранці – ВАСИЛЬ СТУС Скорочено Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – Така ясна лягла мені на душу сумирену, що я збагнув нарешті: ота зоря – то тільки скалок болю, що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря – вістунка твого шляху, хреста і долі, ніби вічна мати, Вивищена до неба (од землі на відстань справедливості), прощає […]...
- Що мені дорого в ліриці О. С. Пушкіна Пушкіна для мене не застиглий еталон, не догма, це й життя, і сльози, і любов – цілий мир, багатства якого невичерпні. С. Гейченко Ще й ще раз звертаюся до творчості Пушкіна, перечитую незабутні вірші великого поета. Художній мир Пушкіна, часто незбагненний по об’ємності, при видимій структурній простоті те саме що природний мир природи. Усе тут […]...
- Що відкрила мені лірика С. О. Єсеніна? У Серьожі є свій голос гарний. Він любить Росію по-своєму. Як ніхто інший. І оспівує її по-своєму. Берези, місяць, житні поля, озера – Ось його пісня. І співає він її всією Своєю істотою. А. Андрєєв За темною грядою лісу сідало руде, нерозчісане, ніби спросонку, сонце. Востаннє освітило багряною зливою променя розкидані скирди, пухнаті хмари, заглянуло […]...
- Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі […]...
- Олександр Олесь – Рідна мова в рідній школі! ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, – Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?! Краще нам німими стати, […]...
- Що відкрила мені лірика С. Єсеніна СЕРГІЙ ЄСЕНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРГІЙ ЄСЕНІН Що відкрила мені лірика С. О. Єсеніна? У Серьожі є свій голос гарний. Він любить Росію по-своєму. Як ніхто інший. І оспівує її по-своєму. Берези, місяць, житні поля, озера – Ось його пісня. І співає він її всією Своєю істотою. А. Андрєєв За темною грядою лісу сідало […]...
- Твір-роздум на тему: Що відкрила мені лірика Сергія Єсеніна? У Сережки є свій голос гарний. Він любить Росію по-своєму, як ніхто іншої. І оспівує її по-своєму. Берези, місяць, житні поля, озера – от його пісня. І співає він її всією Своєю істотою. А. Андрєєв. За темну гряду лісу сідало руде, нечесане, начебто спросоння, сонце. Востаннє освітило багряною зливою лучачи розкидані стоги, пухнаті хмари, заглянуло […]...
- Що мені сподобалося у вірші “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” * Хвалу й наклеп приемли равнодушно * И не оспоривай дурня. Однак по своєму змісті ці рядки Пушкіна радикально відрізняються від відповідних рядків як Горация, так і Державіна. В оді Горация муза близька д свого міфологічного нраобразу; неї, божественній покровительці, поет “передоручає” гордість своїми успіхами й у неї ж вымаливает нагороду: * Гордість заслужено, * […]...
- Дитинство Тараса (за віршами Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало… ” та “На Великдень, на соломі… “) Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них – “Мені тринадцятий минало… “. Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба. Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним. Забуті всі прикрощі – […]...
- Що мені дороге в ліриці О. С. Пушкіна – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Пушкин для меня не застывший Эталон, не догма, это и жизнь, И слезы, и любовь – целыи мир, Богатства которого неисчерпаемы. С. Гейченко Художній світ Пушкіна. Часто незбагненний за об’ємом, при видимій структурній простоті він повторює натуральний світ природи. Усе тут взаємозалежно і відповідно: однаково гармонійно поєднуються схожі і контрастні відтінки почуттів, пристрастей, […]...