Ой оце чудне дівчатонько, ой-я, Щосуботоньки їде з містонька До бабоньки, до бабусеньки, ой. Лишає свої інфузорії-туфельки, Скидає свої лаковані туфельки, Одягає куфайчатко порване, ой-ой-оєчки. У бабцюлі, у бабусеньки, ой, Взува старі чоботи-шкарбани, Бабчині чоботи-чоботищеньки.
Наносить води повну балію – Ще відро, ще відро, ще відеречко, Та в баняки, банячища, ой, Та любисток зімліє в горнятах, Аж зімліє бабусина хата, ой-ой-ой, Хата, хатуся, хатинонька, Хатусенька, Хата Стріхівна, ой. – Заворожи мені, бабченько, ой-я, Бабусенько, бабулиня, бабусенція. Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки.- Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках Дівулиня, дівчина, дівогоренько, А бабуся так і вештається, ой-я, А бабище все шупортається, ой-я, З кочергами, з баняками, банячищами. Внучка, внученька, студентонька Спить у баби на ряднищі, на рядні Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом. На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки.
(Випадає їй казьонний дім, І валет бубновий в нім, Туз хрестовий заберу, Швидше вже сама помру.) А дівуля, дівчинина, дівувальниця До кожуха, кожушенька так і горнеться, А бабуся, бабулиня, бабусенція До дівчиська, дівчиииська так і тулиться – Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка, Бабумамця, бабутатко, бабусонечко.
- Драч Іван Федорович Балада про гени Ген карих очей домінує Над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість очей завіює. Я в заметілі шалу стою, Всотаний в сіті всоте. Питаю губами згубу свою: “Згубонько, звідки ти, хто ти?” Питаю її, карооку й руду, Модернову красуню достоту, Антикварне доскіпуюсь на біду: “Зрадонько, звідки ти, […]...
- Драч Іван Федорович Балада про усмішку Олесю Гончару Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь морози фашистського мору, Як вберегли її світло дитинне, Коли слава стріляла в її пелюстки Зі ста золотих гармат?! Так, я кажу тут лише про людину І про знамено людини – про усмішку, Взяту […]...
- Драч Іван Федорович Таємниця Був похорон. Були промови. Був холод склеплених повік. В труні без мови і обмови Лежав відомий чоловік. На марах ще сосновий човен Чекав підземної плавби – На дні таємних улоговин Уже розсунулись гроби. Тужила зридано дружина. Сини вернигори були. Машини на гарячих шинах Сніг, мов копитами, гребли. Студив оркестр чоло гаряче. Вуста торкалися чола. Земля […]...
- Драч Іван Федорович Дід Любимененепокинь Зачучверілий. Запліснявілий. На хазяйстві одна коза, І та на нього покрикує, А худюща – сама сльоза. Тримає на збитому прикорні Дідову горду планиду, Тримає планету на прикорні, Тільки не подає виду. Чого він по ночах нипає, Тиняється все по узліссі, Горобець у нього ночує, За всім назирає у стрісі, Собака був, розрахувався, Перейшов на тверду […]...
- Драч Іван Федорович Крила Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, кому […]...
- Драч Іван Федорович Барвінок Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Я пам’ятаю їх, барвінків, навесні. Цвіли вони, синющі, навісні, Такі блакитні, буйні, небоокі, Такі безжальні і такі жорстокі. Цвіли вони на всіх моїх могилах, На всіх зелених, з вітром в чубі, схилах, Де […]...
- Драч Іван Федорович Балада про Кармалюка Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Прив’язали, примоцювали, гей, мотуззям Устима, лицаря, гей, Кармалюка До кобили дубової, до позорища Три екзекутори та й четвертий кат. Як один екзекутор шкірив зуби іржаві, Як другий екзекутор дрижав у пропасниці, Як третій […]...
- Драч Іван Федорович Людиноптахи, птахолюди – ми Я наснився собі не птахом – Цілим птаством собі наснився. Снилось: ми, птахи, тяжко замкнуті. Снилось: нам, птахам, треба вилетіти. Снилось: ми, птахи, це єдине “я”. Кружеляв я під склепінням замкнутим, Облітав я всіх птахів навколо, Тобто сам себе я геть облітував І казав собі, як всім птахам: “Зараз виліт – тож летіти всім До […]...
- Драч Іван Федорович Балада про пера Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши пером сови!” Я – жайвір по натурі. Не для мене Перо совине, хитромудро […]...
- Драч Іван Федорович Свічка для Патріарха Боже це я Господи Це ми Господи ми українці Стаємо собою із малоросів Стадом ідемо гуртом Отарою за баранами Це ми повстаємо зі стада Стаємо людьми з овець Але ще надіємось на кожного Барана Дивний собор Володимирський Російська еліта старалась Врубелем Суриковим Васнецовим Йому гнути брови по-своєму А доля сучасна скрутнула І в’язи йому звернула […]...
- Драч Іван Федорович Балада золотої Цибулі Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши за шию горбату тітку Горпину. Вона – заплетена німфа в зів’ялі коси подруг, […]...
- Драч Іван Федорович Люди, машини, бджоли Це в Ялті було. Раннє таке тепло. Випустили бджіл на Теплого Олекси. Аж раптом вдарили сніги. Гроза гуляла, кипариси била. І блискавка серед снігів, і грім На цвіт мигдалю і на перші бджоли. Коли одхекалась гроза, Сніги лежали, тихо танули. Дороги чорні протряхали першими, Нагріті сонцем вабили бджолу. І, знаджені асфальтовим теплом, Летіли бджоли і […]...
- Драч Іван Федорович Реквієм Павлові Тичині Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Закочувалось за вечірній пруг Тичинине золотооке сонце. Він ще не знав про це, а вже Вона ходила Навшпиньках по його кімнаті-хаті, І до книжок принюхувалась ласо, І вже косу поставила на покуті, Ледь […]...
- Драч Іван Федорович Калина на тому світі Я прокинувся на тому світі – На тому боці океану. Так. Чикаго, загодований снігами По зав’язку чи просто лиш по вуха, Ледь блимав жужмом хмарочосів, Вони стояли рівно, ряд у ряд, Немов патрони світла в патронташі За мною приїздили тричі, Аби забрати в недалекий Медісон. Літак пробивсь нарешті крізь сніги. Ми їхали на виступ в […]...
- Драч Іван Федорович “Як ховали два Майбороди Малишка…” Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Як ховали два Майбороди Малишка, Як землі закривалася чорна книжка, Як земля проковтнула усе, що могла, – Від східних зіниць до гіркого чола, Від карого усміху до любистку розмови, Від сліпучого успіху, від […]...
- Драч Іван Федорович Троє яблук циганок Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Коли юна вдова, Як громом побита яблуня, Наша вчителька перша Фросина Федотівна Комашко Ридала біля трьох своїх хлопців – Шури, Володі і Толі, Коли найгарніша учителька, В яку ми були закохані Первісною чистотою […]...
- Драч Іван Федорович Балада про кобзаря Хведора Холодного Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Ладів аж цілих штири він вживав: Бандурний, скрипошний, жалобний, косий. Та й козачка на кобзі награвав Ногами босими. Бувало, сяде босий Та й пальці струнами – бринь-бринь – перебира. Не без нечистого були […]...
- Драч Іван Федорович Литовська Погоня від Максима Богдановича Що мені в тих запінених конях? Чом не гасне видіння жахне?! Стародавньої Литви Погоня І батожить, і смужить мене. Чом мене? Я ж Вітчизни не зрадив, Я ж не зрікся ні краплі Дніпра, Це ж чому і чого вона ради Мою совість в полон забира?! Розпаношиться ніч петрівчана Чадом розпачу й димом проклять – З […]...
- Драч Іван Федорович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Драч Іван Федорович (нар. 1936 р.) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: поеми “Ніж у сонці”, “Смерть Шевченка”, драматична поема “Дума про Вчителя”, збірки “Протуберанці серця”, “Народжуйте себе”. П’ять років минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17 жовтня 1936 р. у с. […]...
- Іван Федорович Драч Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинцях Тетіївського району на Київщині. Найперший вірш семикласника Івана Драча було надруковано у районній газеті “Зміна” 8 травня 1951 року. Після закінчення середньої школи в Тетієві викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого, працював інструктором райкому комсомолу. Відбув трирічну службу в армії […]...
- Іван Федорович Драч – життя та творчість Реферат з української літератури Іван Федорович Драч – життя та творчість “Балада про соняшник”, “Етюд про хліб” “Чорнобильська мадонна”. 1. “Художнику – немає скутих норм… “ Феномен Івана Драча. Якщо говорять, що талант сягає зір, то це мовиться про автора “Соняшника” – І. Драча. Уже в перших своїх творах як поетичною формою, так і їхнім […]...
- “Поезіє, сонце моє оранжеве!” (Іван Драч) – Іван Драч (1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Іван Драч (1936) “Поезіє, сонце моє оранжеве!” (Іван Драч) Особливості творчої манери. Іван Драч – поет-модерніст. У тісних рамках “естетичного традиціоналізму” (Юрій Івакін) він уже не міг повністю себе виявити, тож звернувся до “мускулястого” метафоричного стилю, до асоціативного письма, тобто прийому перенесення і поєднання […]...
- Навіщо я? Куди моя дорога?”(Іван Драч) – Іван Драч (1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Іван Драч (1936) Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі. У цей столітній і стобальний шторм Я кидаюсь в буремні гори-хвилі. (Іван Драч) У плеяді шістдесятників поет, кіносценарист, перекладач Іван Драч вирізнявся особливою оригінальністю, іскрометністю, потягом до […]...
- Іван Драч – Балада про Сар’янів та Ван-Гогів ІВАН ДРАЧ БАЛАДА ПРО САР’ЯНІВ ТА ВАН-ГОГІВ Хата у серці світитися мусить, Погідною бути при всякій погоді. Стоять Парфенони солом’яно-русі, Синькою вмиті, джерельноводі. Мами мої чисті в мелодіях кропу, В мелодіях гички зеленоросої, Призьба тече у вогненну шопу З-під вашого пензля з сипучого проса. В проваллях чекає розсипчаста глина Рук ваших чорних, звітрілих, гречаних. І […]...
- Скорочено повести Іван Федорович Шпонька і його тіточка Гоголя Н. В Іван Федорович Шпонька і його тіточка Цю історію розповів Степан, що приїжджав з Гадяча, Іванович Курочка. Чотири роки Іван Федорович Шпонька у відставці живе на своєму хуторі Витребеньки. Коли він був ще Ванюшею, то слил старанним, виконавчим і тихим хлопчиком. Але один випадок сильно вплинув на його життя. У школі вчитель латинської мови був великий […]...
- Гнатюк Іван Федорович Гнатюк Іван Федорович народився 27 липня 1929р. в с. Дзвиняча Кременецького повіту Волинського воєводства (нині Збаразького району Тернопільської області) у бідняцькій селянській сім’ї. Батько клав печі по довколишніх селах, а мати ткала людям на замовлення полотно та рядна. Діти теж змалечку заробляли собі на прожиток власною працею. Восени 1944р. батько майбутнього письменника був мобілізований до […]...
- Балада про вузлики Іван Драч Балада про вузлики Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Кожного холодного чи голодного баба наділяла вузликом. Хто був безсовісний, той лишався безсовісним. А вона кожного […]...
- Драч Іван Чорнобильська Мадонна (скорочено) ІВАН ДРАЧ (Нар. у 1936 р.) ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА Пролог Прологові передують два епіграфи: з поеми Т. Шевченка “Марія” та з української народної думи “Бідна вдова і три сини”. Таким чином епіграфи налаштовують на контраст між високим розумінням матері, оспіваним й освяченим у віках, і гіркою думою про нещасну долю матері, зрадженої синами. Саме поєднання цих […]...
- Проблема людини і природи у творчості І. Драча ІВАН ДРАЧ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН ДРАЧ Проблема людини і природи у творчості І. Драча І. Драч – один із найсучасніших за звучанням своєї творчості українських поетів. У літературу він прийшов у 60-х роках. З перших його публікацій про нього заговорила критика. Це була справді нова поезія з новою поетикою. Поет прагнув до естетичного […]...
- Іван Драч – Ці слова про набиті трамваї ІВАН ДРАЧ * * * Ці слова – про набиті трамваї У вечірні просинені сутінки, Про зволожене танучим снігом Вітряне різкувате повітря, І про слюсаря з смуглим обличчям, Поцяткованим ластовинням, І про мрійні і теплі фіалки У спітнілій його руці. Ці слова – про терпку утому, Що сплива водяними струмками У блискучий цинковий тазик З […]...
Драч Іван Федорович Бабусенція