ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО
ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО (псевд. і крипт. – М. Галицький, М. Толмачов, М. Петрик, П. Кузьмичевський, Українець, А-бер, А. А., М. Др-в Ж. та ін.; 30.09.1841, м. Гадяч, тепер Полтавської обл. – 02.07.1895, Софія, Болгарія) – публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист і громадський діяч.
Брат Олени Пчілки, дядько Лесі Українки. Походив з дрібномаєтної дворянської родини, нащадків козацької старшини. Навчався в Гадяцькому повітовому училищі (1849 – 1853), у Полтавській гімназії, на історико-філологічному факультеті Київського університету
Завдяки цьому праву він відвідав чимало наукових центрів, університетів Європи, познайомився з багатьма прогресивними вченими.
Брав активну участь у діяльності Південно-Західного відділення Російського географічного товариства та київської “Старої
Разом із громадівцями організовував недільні школи для простолюду Києва, готував популярні книжки для народу рідною мовою, складав словники, видавав збірки перекладів світових письменників, української етнографії та народної творчості. Спільно з В. Антоновичем видав два томи “Исторических песен малорусского народа” (1874 – 1875) з грунтовними історико-філологічними коментарями фольклорної спадщини від дружинного й князівського періодів до козацьких часів Богдана Хмельницького.
За політичну не благонадійність М. Драгоманова 1875 р. звільнено з університету, і він змушений був емігрувати за кордон (до кінця свого життя залишався політичним вигнанцем). У Швейцарії створив своєрідний осередок політичної еміграції, який став “центром коли не українського руху, то української думки на протязі цілих двадцятьох літ” (І. Франко). За прикладом О. Герцена в 1878-1882 рр. заснував у Женеві вільну безцензурну українську друкарню, де видавав збірку “Громада”, журнал “Громада” (разом із С. Подолинським і М. Павликом), а також заборонені царизмом твори Т. Шевченка, Панаса Мирного та ін., епістолярну спадщину О. Герцена, матеріали російської народницької еміграції.
Співпрацював у російській емігрантській газеті “Вольное слово” (1871 – 1883), а потім і редагував її як орган земельної опозиції до самодержавства. В 70 – 90-х роках брав участь у журналах “Друг”, “Світ”, “Народ”, виступав із публіцистичними, літературно-критичними, науковими статтями в російській ліберальній пресі, а також в англійських, німецьких, французьких, італійських, болгарських та інших виданнях.
Всеєвропейське визнання М. Драгоманов здобув доповідями на захист переслідуваної російським царизмом української літератури на Літературному конгресі в Парижі (1878) та Міжнародному літературному конгресі у Відні (1881), а також виступами на європейських наукових форумах, участю в написанні багатотомної праці Ж. Реклю “Земля й люди. Нова всесвітня географія”. 1890 р. він був одним із ініціаторів (разом з І. Франком, М. Павликом та ін.) створення Русько-української радикальної партії. На запрошення болгарського уряду переїхав до Софії, де в 1889 – 1895 рр. працював професором першого болгарського Вищого училища, згодом перетвореного на університет.
За свідченням болгарського літературознавця П. Атанасова, М. Драгоманов “виховував болгарську молодь у дусі свободи й непримиренності до будь-якої тиранії, виростив цілу плеяду вчених, викладачів, учителів, своїх послідовників”.
Світогляд і діяльність Драгоманова за суспільно-політичним та ідейним спрямуванням складні й суперечливі. Формування його світоглядних позицій проходило під певним впливом ідей французьких раціоналістів, декабризму, російського лібералізму й демократизму; він був знайомий із теоріями соціалістів – утопістів і марксистів, але його філософсько-політичні погляди вирізнялися оригінальністю й протистояли суб’єктивізму та волюнтаризму народницької ідеології, з одного боку, та тенденціям еволюційного об’єктивізму – з іншого. Вони були значним завоюванням української філософської і політичної думки на шляху утвердження діалектичного історичного мислення.
М. Драгоманов войовничо виступав проти монархічних режимів Росії та Австро-Угорщини (“Турки внутрішні і зовнішні”, “Внутрішнє рабство і війна за звільнення”, “Толците и отверзется”, “Аби болото було, а чорти будуть” та ін.), реакційних теорій і практики галицьких “москвофілів” і “народовців”, проти різних форм політичного, соціального й національного гніту, релігійних забобонів, клерикалізму, національної обмеженості й замкненості, за суспільний прогрес, пов’язаний із визвольним рухом народних мас, за політичне, духовне єднання братніх народів. Заперечуючи революційний шлях розвитку Росії та України, обстоював еволюційний шлях соціально-політичних перетворень у дусі західноєвропейського парламентаризму. В розв’язанні національного питання займав федералістичні позиції.
М. Драгоманову належать грунтовні наукові праці з історії, фольклору та етнографії (крім уже згаданих, “Малоруські народні перекази і оповідання” (1876); “Нові українські пісні про громадські справи. 1764 – 1880” (1881); “Політичні пісні українського народу XVIII – XIX ст.” (1883 – 1885) та ін.). Цінність становлять його публікації епістолярної спадщини І. Тургенєва, М. Костомарова, М. Бакуніна, К. Кавеліна, творів ряду українських письменників і досліджень про них. Представник культурно-історичної школи в літературознавстві, він був одним із найвизначніших в Україні прихильників порівняльно-історичного методу, спираючись на який прагнув обгрунтувати пріоритетність загальнолюдських гуманістичних та естетичних цінностей у національно-культурному розвитку (“Чудацькі думки про українську національну справу” та ін.).
Глибокі знання світової літератури поєднувалися у нього з прогресивними поглядами на місце і роль літератури в суспільному житті. Вчений був одним із перших українських професійних літературних критиків, він систематично аналізував тенденції та явища літературного життя в Україні, сприяв співробітництву й взаємодії з культурами інших народів, боровся проти вульгарно-соціологічних догм і формальної естетики. (“Література російська, великоруська, українська і галицька”, 1873-1874; “Листи на Наддніпрянську Україну”, 1893-1894 та ін.).
Захищаючи українську літературу від різномастих ворогів, учений вважав, що вона має бути “по ідеях демократична, по манерах критична і реалістична, по мові живонародна”. Саме тому він безкомпромісно виступав проти політичної інертності, патріархально-хуторянського етнографізму в літературі, примітивного дидактичного моралізаторства, захоплення вузьконаціональними проблемами замість розробки актуальних соціальних питань. Прекрасний аналітик і полеміст, М. Драгоманов значно вдосконалив форми й засоби української літературної критики, підніс її авторитет і дієвість.
Його виступи мали позитивний вплив на розвиток української літератури і передової літературно-естетичної думки, на творчість І. Франка, М. Павлика, О. Терлецького, Панаса Мирного, Лесі Українки, В. Стефаника, М. Коцюбинського та ін.
Особливе місце у працях Драгоманова відводилося творчості Т. Шевченка, популяризації його серед народів Європи, спростуванню всіляких фальсифікацій літературної спадщини поета. Проте і в сфері літературознавства та літературної критики була певна непослідовність. Прагнучи піднести українську літературу до рівня високорозвинених літератур світу, виступаючи проти вузьких утилітарно-національних критеріїв в аналізі літературною процесу, він не завжди враховував національну специфіку джерел та окремих явищ української літератури, часом був надто суворим і несправедливим в оцінці деяких творів Марка Вовчка, І. Франка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грінченка. Засуджуючи сліпе епігонське наслідування Т. Шевченка, іноді й сам висловлював неправильні думки про поета, політичне та естетичне значення якого загалом оцінював високо (“Шевченко, українофіли і соціалізм”, 1879). Висунута М. Драгомановим концепція “поступовості”, еволюційного розвитку української літератури “знизу угору”, ряд інших суперечливих теоретичних засад призводили до обмеженого розуміння тематично-стильового характеру літератури і її призначення.
Проте в останні роки свого життя відмовився від цих теорій і разом із І. Франком багато зробив для популяризації досягнень рідної літератури, утвердження її гідного місця в слов’янських і західноєвропейських літературах. Кращі твори Драгоманова “запевнили йому місце між визначними публіцистами XIX віку” (І. Франко).
Літ.: Михайло Петрович Драгоманов. 1841 – 1895. Єго юбилей, смерть, автобіографія і спис творів. Л., 1896; Франко І. Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова // Літ. наук, вісн. 1906.
Кн. 8; Луначарський А. Шевченко і Драгоманов // Пам’яті Михайла Драгоманова. X., 1920; Груиіевський М. Михайло Драгоманов і женевський соціалістичний гурток. Відень, 1922; Атанасов П. Михайло Драгоманов і Софіївський університет // Всесвіт.
1962. № 12; Білецький О. І. Шляхи розвитку дожовтневого українського літературознавства // Зібр. праць: У 5 т. К., 1965. Т. 2; Заславський Д., Романченко І. Михайло Драгоманов. К., 1965; Лукеренко В. Л. Світогляд М. П. Драгоманова. К., 1965; Іванова Р. П. Михайло Драгоманов у суспільно – політичному русі Росії та Ураїни (II половина XIX ct.). К., 1971; Новиченко Л. М. Т. Шевченко в соціально-культурній концепції М. Драгоманова // Слово і час.
1990. № 2; Федченко П. М. Михайло Драгоманов. К., 1991; Штрихи до наукового портрета Михайла Драгоманова. К., 1991; Скакун О. Ф. М. П. Драгоманов как политический мислитель.
X., 1993.
П. Федченко
Related posts:
- Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів “Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів” – літературно-науковий збірник, у якому подано різноманітний матеріал з України та з-за кордону, що висвітлює життя і творчість М. Драгоманова, його внесок у розвиток філософської, громадсько-культурної та естетичної думки України, співпрацю з європейським науковим світом. Уклав і видав М. Павлик 1896 у Львові до […]...
- Михайло Петрович Драгоманов Михайло Петрович Драгоманов народився 30 вересня 1841 р. в м. Гадячі на Полтавщині в родині дрібномаєтних дворян. Особистість Михайла формувалася серед простого люду, який оточував його змалечку. Батько був чесною і справедливою людиною, добре ставився до селян. Як і дядько Яків, колишній декабрист, учив він хлопця набувати знань, щоб віддати себе праці для добра рідного […]...
- Чиста справа вимагає чистих рук” (М. Драгоманов) Я цілком погоджуюся з висловленою видатним українським громадським діячем М. Драгомановим думкою про те, що чиста справа вимагає того, щоб вона була зроблена тільки чистими руками. Приєднуючись до думки Михайла Драгоманова й ставлячи на меті довести її істинність, передусім хотіла б визначитися з тим, що я матиму на увазі під досить узагальненими й метафоричними словосполученнями […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Чиста справа вимагає чистих рук” (М. Драгоманов) Я цілком погоджуюся з висловленою видатним українським мислителем і громадським діячем М. Драгомановим думкою про те, що чиста справа вимагає того, щоб вона була зроблена тільки чистими руками. Приєднуючись до думки Михайла Драгоманова й ставлячи на меті довести її істинність, передусім хотіла б визначитися з тим, що я матиму на увазі під досить узагальненими й […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав […]...
- Перший президент незалежної України – Михайло Грушевський Кожна історична постать нерозривно пов’язана зі своєю епохою. Михайло Сергійович Грушевський – перший президент України, найвидатніший історик і вчений, інтелектуал зі світовим ім’ям – жив і діяв на Україні. Народився він 17 вересня 1866 р. в м. Холм у сім’ї педагога-славіста. Походив із давньої (відомої з XVIII ст.) родини священиків Грушів. Доля відвела йому 34 […]...
- ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО (спр. прізв. – Поп; 19.11.1789, с. Великі Лучки, тепер Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 03.12.1843, Ужгород) – мовознавець, історик, просвітник, церковний діяч, фольклорист. Народився в сім’ї дяка. Початкову освіту здобув у рідному селі та в Ужгородській початковій школі. Потім закінчив два класи Ужгородської реальної гімназії, навчався у Великоварадинській гімназії (тепер м. Орадя в […]...
- ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО (1817, м. Слов’янськ, тепер Донецької обл. – 25.12.1862, м. Лебедин, тепер Сумської обл.) – поет харківської школи романтиків. Походив із дворян. У 1836 – 1841 рр. навчався в Харківському університеті. На основі нових пошуків дослідники висунули гіпотезу про причину раптового припинення літературної діяльності М. Петренка і репресії царату у зв’язку з доносом про […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер художнього слова Михайло Коцюбинський – великий майстер художнього слова М. Коцюбинський боровся проти хуторянської обмеженості творів українських письменників і хотів бачити українську літературу рівною серед європейських літератур. І як справжній майстер, письменник зробив багато для того, щоб його прагнення здійснились. І він був великим Майстром. Передусім майстром жанру. Згадаймо його живі, хвилюючі оповідання для дітей (“Маленький грішник”, […]...
- “Я не агаву змалював а своє життя”. Михайло Коцюбинський Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року в місті, що розкинулося на мальовничих берегах Південного Бугу. Батько митця, який не бажав терпіти різні утиски і несправедливості з боку можновладців, був змушений досить часто переїжджати з місця на місце, постійно змінюючи свою роботу. Звісно, з разом з ним переїжджала і родина. Дитинство М. Коцюбинського пройшло […]...
- Відрубність розвитку української літератури Відрубність розвитку української літератури – концепція своєрідності” української літератури, яка трактувалася як вияв етнопсихології українців. Передумови вчення про В. заклали М. Костомаров, В. Антонович, розвинули І. Нечуй-Левицький, О. Огоновський, обгрунтували М. Грушевський, Д. Чижевський. Ніхто з них не твердив про абсолютну В. української літератури від інших слов’янських літератур. Навпаки, простежувалися літературні впливи і взаємовпливи, але […]...
- Життєвий шлях письменника: Михайло Старицький Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падінням і над зовнішнім гнітом. Проб’є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – любови, свободи і правди. М. Старицький Вірші цього письменника стали славнозвісними народними піснями (згадаймо хоча б […]...
- МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО (15.09.1804, х. Тимківщина, тепер с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22.11.1873, хутір Михайлова Гора, тепер у складі с. Прохорівка Канівського р-ну Черкаської обл.) – поет, дослідник-біолог, натурфілософ, основоположник цілісної наукової системи українознавства і його складових частин – мовознавства, літературознавства, фольклористики, етнології, історіософії, соціології та журналістики; перший ректор Київського університету. Народився в сім’ї […]...
- Михайло Старицький – видатна постать в історії української літератури та театру Ознайомившись із творчим та життєвим шляхом Михайла Старицького, я дізналася, що він був не тільки талановитим митцем, а й темпераментною, свободолюбною особистістю з веселою вдачею. На мою думку, його обдарованість проявлялася у всіх діяннях, якими займався Старицький, адже нам він відомий як видатний актор, талановитий режисер, сумлінний громадський діяч і вражаючий поет. Особисто мене захоплює […]...
- ПАВЛИК МИХАИЛО ПАВЛИК МИХАИЛО (псевд. і крипт. – А. і М. П; К., М. П.; М. Т.; X., М-м.; П-к; М.; Галицький М.; Іванів М.; Коломийчук П.; Максим, Михайло, Покутський М., Покуцький М.; Ткаченко М., Ткаченко Михайло, Хмара, Р. К.; Hucul; Niewiadomy; Rusin; 17.09.1853, с. Монастирське, тепер у складі м. Косова Івано-Франківської обл. -26.01.1915, Львів) – письменник, […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? (за оповіданням “Вірний”) – ІІ варіант – МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ II варіант Оповідання “Вірний” розповідає про хлопчика Ігоря, який забрав до себе маленьке цуценя від Тимка, рудого хлопця, який мучив собаку. Автор змальовує Ігоря як добру, порядну людину. Ігор любить тварин, він не робить їм прикростей, як робив це Тимко. Він дуже любить свого собаку, навчає й Тимка, щоб […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? (за оповіданням “Вірний”) – ІІІ варіант – МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ III варіант Ігор – один з героїв оповідання М. Чабанівського “Вірний”. Це добрий, чутливий хлопець. Він не може дивитись, як сусідський хлопець Тимко мучить цуценя, і віддає всі свої іграшки, щоб спасти тварину. Він, хоч і міський, добре розбирається у поведінці тварин. Хлопчик дуже добре ставиться до цуценяти і […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка” “Ранок у лісі” – IІІ варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ІІІ варіант Головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” – це хлопчик Василько. Він росте в бідній родині селянина. Але він розумна та добра дитина, дуже чутлива. Він щиро вболіває, коли рубають його ялинку, йому дуже жаль її. Він дуже любив дерево і ставився до нього, як до живої істоти. […]...
- Михайло Старицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Михайло Старицький (1840-1904) Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня 1840 р. в с Кліщинцях Золотоніського повіту на Полтавщині у дворянській сім’ї. Рано осиротів, виховувався в родині дядька – В. Р. Лисенка. Навчався в Полтавській гімназії (1851-1858), Харківському (1858-1860) та […]...
- Драма дитини (за оповіданням “Ялинка”) – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Драма дитини (за оповіданням “Ялинка”) Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже […]...
- Моє сприйняття новели “Intermezzo” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І благословен я був між золотим Сонцем і зеленою землею. М. Коцюбинський Знесилений хворобою та втомою, мріяв про відпочинок серед природи Михайло Коцюбинський. Його душі була необхідна перерва, під час яковін зміг би набратися сил для подальшої праці. Його новела “Intermezzo” розповідає про відпочинок серед чудової природи. В образі […]...
- “Душу боронить жменя левів” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький Підручник Українська література 10 клас Михайло Старицький (1840-1904) “Душу боронить жменя левів” (Михайло Старицький) Художня проза Михайла Старицького становить значну частину його мистецької літературної спадщини, розмаїту як жанрово, так і тематично. Автор блискучих оповідань і повістей про сучасне письменникові життя, Старицький все ж найбільше відомий своєю історичною прозою. Цей пласт його творчості представлений жанрами повісті […]...
- Шлях до бажаної волі (за оповіданням “Дорогою ціною”) МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 8 клас Шлях до бажаної волі (за оповіданням “Дорогою ціною”) Тридцяті роки XIX століття в Україні були бурхливими. Посилювався протест кріпаків та вільних селян проти важких умов тогочасного життя. Це були часи Устима Кармелюка. Це була запекла боротьба, яка неминуче наближала скасування кріпацтва. Повсталі селяни спалювали панські маєтки, убивали господарів та їхніх управителів, навіть виступали […]...
- Чабанівський Михайло – Біографія Михайло Іванович Чабанівський (справжнє прізвище Циба ) (18 вересня 1910, село Лигівка, Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, тепер Сахновщинського району Харківської області) – 4 квітня 1973, Київ) – український письменник і журналіст. Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградського університету. З 1930 працює у радянській пресі. За другої світової війни – кореспондентом на фронті. В […]...
- Коцюбинський Михайло Михайлович Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці. З раннього дитинства, як згадує сам письменник, він чув українську мову тільки від челяді. А в дев’ять років, захворівши на запалення легенів, раптом в гарячці почав говорити по-українськи. З того часу він почав писати українською мовою вірші на зразок народних. Пізніше познайомився з творчістю українських […]...
- Михайло Грушевський. Коротка біографія Реферат На тему: “Михайло Грушевський. Коротка біографія” Михайло Грушевський походить з давньої, знаної ще з XVII ст., духовної родини на Чигиринщині. Рід мав козацькі корені та первісне прізвище Груша. Михайло народився 17 (29) вересня 1866 року у Холмі (нині Польща), де його батько, Сергій Федорович Грушевський після закінчення Київської духовної академії працював вчителем словесності. Виріс […]...
- Михайло Грушевський Михайло Грушевський походить з давньої, знаної ще з XVІІ ст., духовної родини на Чигиринщині. Рід мав козацькі корені та первісне прізвище Груша. Михайло народився 17 (29) вересня 1866 року у Холмі (нині Польща), де його батько, Сергій Федорович Грушевський після закінчення Київської духовної академії працював вчителем словесності. Виріс на Кавказі. Виховання, розповіді батька та рідкі […]...
- Михайло Старицький Реферат Михайло Старицький (1840 – 1904) М. Старицький увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда – 3. О. […]...
- Михайло Гайворонський Народився Михайло Орест Гайворонський 15 вересня (за інш. дан. 1 вересня) 1892 р. в Заліщиках на Поділлі. Після закінчення Заліщицької семінарії (1912) він їде до Львова і навчається у Вищому музичному інституті імені М. В. Лисенка. З вибухом першої світової війни 1914 р. та розпадом Австро-Угорської імперії починається великий національно-визвольний рух Галичини. М. Гайворонський вступає […]...
- Михайло Старицький (1840-1904) Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня 1840 р. в с Кліщинцях Золотоніського повіту на Полтавщині у дворянській сім’ї. Рано осиротів, виховувався в родині дядька – В. Р. Лисенка. Навчався в Полтавській гімназії (1851-1858), Харківському (1858-1860) та Київському (1860-1865) університетах спочатку на фізико-ма-тематичному, а потім на юридичному факультеті. Здобувши вищу освіту, певний час працював у Київському […]...
- Михайло Семенко Реферат Михайло Семенко (31 грудня 1892 – 23 жовтня 1937) Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Вчився в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Перша світова війна перебила освіту; 1914 він […]...
- Михайло Коцюбинський Реферат Михайло Коцюбинський (1864 – 1915) Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім’ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту здобував у Барській початковій школі (1875 – 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 – 1880). Коцюбинський почав пробувати […]...
- МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму Михайло Миколайович Петренко народився в м. Слов’янську Харківської губернії (тепер Донецька область). Біографічні дані про нього дуже скупі. Закінчив юридичний факультет Харківського університету. Із спадщини М. Петренка збереглося майже двадцять поезій. Перші його твори були надруковані в альманасі “Сніп” (1841) під назвою “Думки”. Основну ж частину […]...
- МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР (псевд. – Господар; 1837, м. Вчорайше, тепер с. Ружинського р-ну Житомирської обл. – березень 1916, Київ) – фольклорист, етнограф, просвітитель. Навчався в Київській духовній академії. Завдяки самоосвіті та перебуванню в країнах Центральної Європи, зокрема Австро-Угорщині та Німеччині, вивчив кілька сучасних іноземних мов – слов’янських, германських, романських. Лінгвістичне обдарування сприяло засвоєнню давньогрецької та латинської […]...
- Михайло Коцюбинський – Біографія (СКОРОЧЕНО) Михайло Коцюбинський Сонцепоклонник (1864-1913) Народився 17 вересня 1864 у Вінниці. Віддали до початкової школи (1875 – 1876). Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 – 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася. У 1886-1889 він дає приватні уроки і продовжує […]...
- Портретний нарис у публіцистичному стилі: Михайло Грушевський Чи то розглядаючи світлини, чи то споглядаючи барельєфне зображення цієї видатної людини, завважуєш деякі характерні риси: високий лоб, розкішне “нижнє обрамлення” – борода. А ще незмінно – окуляри. Це така перша констатація, скажімо, зовнішніх даних. Та Михайло Грушевський, насамперед, – історична постать! Те, що Михайло Сергійович Грушевський – перший президент України, у радянські часи не […]...
- “Мій улюблений письменник – Михайло Шолохов” Кожен письменник цікавий чимось своїм. Навряд чи серед літературних діячів є люди невеликого розуму або відверто аморальні особистості. Найчастіше письменник бажає поділитися корисною інформацією, чимось цікавим для своїх читачів, щоб зробити їх розумнішими і ерудованішими. Звичайно, винятком з цього цікавого правила не є і Михайло Шолохов. Втім, цей автор не просто хоче поділитися інформацією і […]...
- Михайло Грушевський (портретний нарис у публіцистичному стилі) Чи то розглядаючи світлини, чи то споглядаючи барельєфне зображення цієї видатної людини, завважуєш деякі характерні риси: високий лоб, розкішне “нижнє обрамлення” – борода. А ще незмінно – окуляри. Це така перша констатація, скажімо, зовнішніх даних. Та Михайло Грушевський, насамперед, – історична постать! Те, що Михайло Сергійович Грушевський – перший президент України, у радянські часи не […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) – IІІ варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ III варіант М. М. Коцюбинський – великий майстер зображення картин природи. Він передає не лише стан та настрій героїв, а й плин часу. Особливо відчутним це є у творі “Ранок у лісі”. Спочатку автор змальовує навколишній світ, а потім наче розгортає перед читачем цілу картину. Змінюється небо “… воно […]...
- Світ без рум’ян і гриму у романі М. А. Булгакова Майстер і Маргарита МИХАЙЛО БУЛГАКОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО БУЛГАКОВ Світ без рум’ян і гриму у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” У 30-ті роки Михайло Булгаков працює над значним твором – романом “Майстер і Маргарита”. Цей роман приніс автору посмертну світову славу. Цей твір став гідним продовженням тих традицій російської літератури, які стверджували пряме поєднання […]...