ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ Скорочено

Related posts:

1. Скорочено “Дума про козака Голоту” Ой полем, полем килиїмським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв козак Голота. Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати1 дорогії – Три семирязі2 лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові постоли в’язові, А онучі китайчані3 – Щирі жіноцькі рядняні; […]...
2. Дума про козака Голоту скорочено – Народні думи Ой полем, полем килиїмським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв козак Голота. Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати1 дорогії Три семирязі2 лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові постоли в’язові, А онучі китайчані3 Щирі жіноцькі рядняні; Волоки4 шовкові […]...
3. Дума про козака Голоту – народна дума Ой полем, полем киліїмським, То шляхом битим гординським, Ой там гуляв козак Голота. Не боїться ні огня, ні меча, Ні третього болота. Правда, на козакові шати дорогії – Три семирязі лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові Постоли в’язові, А онучі китайчані – Щирі жіноцькі рядняні; […]...
4. Дума про козака Голоту – Народні думи ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ Ой полем киліїмським, То шляхом битим гординським, Ой там гуляв козак Голота, Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати дорогії Три семирязі лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові Постоли в’язові, А онучі китайчані Щирі жіноцькі […]...
5. Відображення в “Думі про козака Голоту’ боротьби українського народу проти татарських загарбників Відображення в “Думі про козака Голоту” боротьби українського народу проти татарських загарбників І. Козак Голота гуляє в чистому полі, (Він не боїться жодного ворога, жодної зброї.) ІІ. Одяг козака. (Він бідний; свита з грубого полотна, онучі, шапка з овечої шкури.) ІІІ. Задум Голоти. (Походжає біля міста Килія, що біля річки Дунаю.) ІV. Розмова бородатого татарина […]...
6. Порівняльна характеристика козака Голоти і татарина І. “Дума про козака Голоту” – одна з найдавніших дум. (“Дума про козака Голо­ту” змальовує часи боротьби українського народу з татарами, прославляє обо­ронців рідної землі, висловлює заповітне бажання козаків – завжди перемага­ти ворога.) ІІ. Характеристика персонажів думи. 1. Простота козака і бундючність татарина. 2. Зовнішність персонажів думи. (Одяг Голоти вказує на його бідність. На ньому: […]...
7. Козак Голота – мужній захисник батьківщини (за “Думою про козака Голоту”) У “Думі про козака Голоту” відображається одна зі сторінок історії України – боротьба нашого народу проти турецьких загарбників. Рядки Думи переносять нас у XVI-XVII століття. У ті часи татарські й турецькі військові загони були справжнім лихом для українців. Вони зненацька нападали на міста й села, грабували та руйнували їх, а людей уводили в полон та […]...
8. Відображення в “Думі про козака Голоту” боротьби українського народу проти татарських загарбників Серед мистецького багатства нашого народу значне місце посідає усна народна творчість. З далекої давнини приносить вона сучасникам думки, мрії, сподівання, відтворює боротьбу багатостраждального українського народу проти гнобителів та іноземних поневолювачів. Одним із найпопулярніших видів усної народної творчості в Україні є думи. “Дума про козака Голоту” – твір, що включає одну з найцікавіших і разом із […]...
9. Втілення в образі Голоти рис народного героя – I варіант I варіант Коли я вперше читав думи, мене охопило дивне відчуття. Ніби я потрапив у якусь загадкову країну. Бачу там козака Голоту та інших козаків, які захищали наш український народ від турків, татарів та ляхів. Козак Голота – один з найулюбленіших моїх героїв. Це мужній захисник рідної землі. За відвагу народ порівнює його з орлом: […]...
10. Втілення в образі Голоти рис народного героя – IІ варіант II варіант Важливі події історії нашого народу відбивалися в думах та історичних піснях. Найчастіше у них розповідається про боротьбу українського народу з загарбниками, а також про вірних захисників нашого краю – козаків. Одним із таких воїнів-козаків є Голота. Молодий, веселий і дотепний, він добре знав козацький звичай, вмів постояти за свій народ і свою честь. […]...
11. Образ козака Голоти в усній народній творчості На долю моєї України випало багато випробувань та лихоліть, долаючи які вона здобула свою безсмертну славу. Українці з давніх-давен прагнули поетично осмислити ці події, власну історію – минуле і сучасне, заглянути в майбутнє. Величним подвигам своїх співвітчизників присвячували вони балади, легенди, перекази, казки, думи, пісні – ці унікальні перлини із скарбниці української літератури. Трепетно передавалися […]...
12. Твір по літературі Історична основа “Думи про козака Голоту” Про мужніх захисників рідної землі наш народ складав пісні і думи. У найдавніших думах змальовано страждання українців у турецькій неволі, їхню втечу, прославлено воїнів-козаків – захисників рідного краю. У “Думі про козака Голоту” розкривається одна з найцікавіших і найтрагічні-ших сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, зображені в думі, належать до XVІ-XVІІ […]...
13. Втілення в образі Голоти рис народного героя – IІІ варіант III варіант Здавна наша країна була вимушена боротися із загарбниками. Кого тільки не було на нашій землі: турецько-татарські орди, поляки, фашисти. Але вони не змогли зламати волю нашого народу. Завжди знаходились герої, що могли врятувати свою землю, любу Україну! Під час походів, завзятих битв за волю та святу землю козаків завжди супроводжувала пісня. Ці пісні […]...
14. Скорочено – МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя, Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині, Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак Максим […]...
15. Козак Голота – оборонець рідної землі У XV-XVІІ століттях Україна відчувала на собі тяжкий гніт польської шляхти, стогнала від набігів турецьких і татарських завойовників. Багато лиха завдавали вони: грабували і спалювали населені пункти, вбивали мирне населення та гнали його у полон. Та ніколи не корився український народ лихим ворогам, мужньо бився з ними за свободу і честь рідної землі. Історія й […]...
16. Максим козак Залізняк Скорочено Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині. Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак Максим […]...
17. Максим козак Залізняк скорочено – Історичні пісні Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині. Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак Максим […]...
18. Козака несуть Скорочено Козака несуть І коня ведуть. Кінь головоньку клонить. А за ним, за ним Його дівчина Білі рученьки ломить. Ой ломи, ломи Білі рученьки До єдиного пальця! А де знайдеш ти, Та дівчинонько, Над козака коханця! Коментар Балада “Козака несуть” змальовує сумну картину загибелі козака. Йде вірний кінь, голову клонить, іде дівчина, плачучи, “білі рученьки ломить”. […]...
19. Козака несуть скорочено – Народні балади Козака несуть І коня ведуть. Кінь головоньку клонить. А за ним, за ним Його дівчина Білі рученьки ломить. Ой ломи, ломи Білі рученьки До єдиного пальця! А де знайдеш ти, Та дівчинонько, Над козака коханця! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Балада “Козака несуть” змальовує сумну картину загибелі козака. Йде вірний кінь, голову клонить, іде […]...
20. Скорочено “Дума про Самійла Кішку” Ой із города Трапезонда1 виступала галера Трьома цвітами процвітана, мальована, Ой первим цвітом процвітана – Златосиніми киндяками2 побивана; А другим цвітом процвітана – Гарматами арештована3; Третім цвітом процвітана – Турецькою білою габою4 покривана. То в тій галері Алкан-паша, Трапезондське княжа, Гуляє, Собі ізбранного люду має: Сімсот турків, яничар5 штириста Та бідного невольника півчвартаста6 Без старшини […]...
21. Дума про Самійла Кішку скорочено – Народні думи Ой із города Трапезонда1 виступала галера Трьома цвітами процвітана, мальована, Ой первим цвітом процвітана Златосиніми киндяками2 побивана; А другим цвітом процвітана Гарматами арештована3; Третім цвітом процвітана Турецькою білою габою4 покривана. То в тій галері Алкан-паша, Трапезондське княжа, Гуляє, Собі ізбранного люду має: Сімсот турків, яничар5 штириста Та бідного невольника півчвартаста6 Без старшини військової. Перший старшина […]...
22. Дума – жанр Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Обсягом д. більша від історичних баладних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом (“Слово про Ігорів похід”, старовинні колядки, билини), мас генетичний зв’язок. У структурі д. є більш чи менш виражені […]...
23. ДУМА ПРО ІВАНА БОГУНА Скорочено У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун. “Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!” Багато він ляхів та турків порубав, “в річку Буг утопляв”. Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати […]...
24. ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Скорочено “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літу неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка І запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. Зачувши […]...
25. Сцена захоплення козака-вбивці в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. (Аналіз епізоду з глави “Фаталіст”.) Колись В. Набоков говорив про те, що якщо б все життя було просто набором безглуздих випадковостей і не було б у цьому ніякого сполучного ланки, то жити було б занадто страшно і безнадійно. Цим сполучною ланкою, можливо, і є в “Герої нашого часу” гра долі з людиною. У розділі “Фаталіст” є такий епізод. Печорін в […]...
26. Дума про Марусю Богуславку (СКОРОЧЕНО) Дума про Марусю Богуславку (СКОРОЧЕНО) На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники […]...
27. Улюблені герої українських дум Дума – це ліро-епічний жанр українського словесно-музичного фольклору. Найчастіше в думах оспівується боротьба волелюбного українського народу проти іноземних загарбників. Хто тільки не позирав хижим оком на нашу Батьківщину: турецькі яничари, польсько-шляхетські загарбники, а найгірше – власні поміщики. Єдина сила протистояла суцільній ворожій навалі – українське козацтво. Ці лицарі демонстрували справжні чудеса хоробрості, викликаючи в сучасників […]...
28. ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ Скорочено Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан-паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник галерський”. Алкан-паша поїхав до города Козлова […]...
29. Скорочено “Дума про Марусю Богуславку” На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]...
30. Скорочено “Дума про невмирущого” Загребельного Худорлявий високий хлопець, у сiрому сукняному костюмi переправився через Днiпро вузьким просмоленим човном, пiдождав на пристанi, поки до причалу пришвартувався пароплав “Жовтнева революцiя”, що йшов знизу, i серед знетерпеливлених дядькiв та тiток, з кошиками, поштовхався на судно. Пiднявся по трапу на палубу, довго вибирав собi мiсце й врештi примостився бiля флагштока, на якiм весело трiпотiв […]...
31. Скорочено “Дума про братів Неазовських” Костенко Проблема вибору, відповідальності за нього і його наслідки – одна з наскрізних у творчості Ліни Костенко. Оригінального художнього втілення вона зазнала у драматичній поемі “Дума про трьох братів неазовських”. Сама назва твору відразу відсилає до відомого фольклорного джерела – “Думи про трьох братів азовських” і визначає художню розповідь як доведення “від супротивного”. Вже в авторському […]...
32. Дума про Феська Ганжу Андибера – Народні думи ДУМА ПРО ФЕСЬКА ГАНЖУ АНДИБЕРА Ой полем, полем Киліїмським, Битим шляхом ордиїнським, Ей, гуляв, гуляв козак, бідний летяга, Сім год і чотири Да потеряв з-під себе три коні воронії, На козаку, бідному летязі, Три серомязі, Опанчина рогожовая, Поясина хмеловая; На козаку, бідному летязі, сап’янці Видні п’яти і пальці, Де ступить – босої ноги слід пише; […]...
33. Дума про Самійла Кішку скорочено – Народна творчість Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник галерський”. Алкан – паша […]...
34. Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народна творчість “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літ у неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка і запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. […]...
35. Народна творчість Дума про Самійла Кішку (скорочено) ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник […]...
36. Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народні думи Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная, Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі Не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, бідні невольники! Угадайте, що в нашій […]...
37. Дума про Івана Богуна скорочено – Народна творчість У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун. “Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!” Багато він ляхів та турків порубав, “в річку Буг утопляв”. Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати […]...
38. Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але […]...
39. Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Обсягом дума більша від історичних баладних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом (“Слово про Ігорів похід”, старовинні колядки, билини), має генетичний зв’язок. У структурі Думи є більш чи менш виражені […]...
40. Улюблені герої українських народних дум Віками доводилося боротися волелюбному українському народові з татарськими ордами та турецькими яничарами, польсько-шляхетськими загарбниками, “власними” поміщиками та капіталістами. Воюючи з ворогами, то нападаючи на них, то відбиваючись від них, показуючи справжні чудеса хоробрості, козаки своїми подвигами викликали у сучасників подив і надихали народних співців прославляти мужніх лицарів та їх подвиги. Назавжди в пам’яті нащадків залишаться: […]...