Головна ⇒ 📌Бібліотека ⇒ Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! – крилаті вирази
Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! – крилаті вирази
Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Думи мої, думи мої” (1839): Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас – Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню сиротами, А я – тут загину. Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу… Тихше, серце, тихше, не тривож своїм биттям вічний спокій Кобзаря. Спокій?
Хіба ж він жив спокоєм? Хіба думи його завмерли? І шугає вітер, і гуде столітнім віттям над головою поета: Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти… (М.
Тарновський, Село).
Related posts:
- Думи мої, думи мої – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило. Поливали сльози… чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?.. Не питали б […]...
- Думи мої, думи мої (скорочено) – Шевченко Тарас Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило. Поливали сльози… чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?.. Не питали б […]...
- Думи мої, думи мої Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило. Поливали сльози… чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?.. Не питали б […]...
- Юрій-Осип Федькович – Думи мої, діти мої ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас займуть За голубе море… Думи мої, діти мої, Лихо моє, горе! За моє б займили, як мене гонили, Гонили та били… чому не втопили? Не знали би люди, як темної ночі […]...
- Рання лірика Т. Шевченка: “До Основ’яненка”, “Думи мої, думи мої…” Рання лірика Шевченка за жанровими ознаками досить різноманітна. Найчастіше він звертається до жанрів присвяти, або хвалебної оди (“На вічну пам’ять Котляревському”), поетичного послання (“До Основ’яненка”), думки, або елегії (” Думи мої думи мої…”). Тематично рання лірика Шевченка співвідноситься зі зрозумілим бажанням поета-початківця визначити своє місце в літературі, осмислити проблему поезії та поетичної місії. Не випадково […]...
- Вічний революціонер – крилаті вирази Вічний революціонер Перший рядок поезії І. Франка “Гімн”, написаної у 1880 р. Цей вислів зустрічається також у польського поета Ю. Словацького. Тепер його [Шевченка] слово лунало між народами, і він сам, мученик і вічний революціонер, був схожий до Прометея, який не віддав свого вогню в криваві царські лапи (А. Малишко, Оповитий любов’ю). …Тут буде все. […]...
- Скорочено – ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило, Поливали сльози… чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?.. Не питали б […]...
- Караюсь, мучуся… але не каюсь! – крилаті вирази Караюсь, мучуся… але не каюсь! Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “О думи мої! о славо злая!”, написаної в Орській фортеці (1847), де поет відбував заслання. Він там тяжко страждав, часто хворів, але дух його лишився незламним: О думи мої! О славо злая! За тебе марно в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь! Та […]...
- Марко Проклятий – крилаті вирази Марко Проклятий Персонаж українських народних казок та легенд, ім’я якого увійшло навіть у приказку (“товчеться, як Марко по пеклу”). Марко закохався в рідну сестру, потім убив її разом з матір’ю і був за свої тяжкі злочини засуджений на вічне блукання. На основі фольклорних творів О. П. Стрроженко написав повість (“поему”) “Марко Проклятий” (1870-1874). У переносному […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? – крилаті вирази Хіба ревуть воли, як ясла повні? Біблійний вислів (Книга Іова, 6, 5). Це риторичне запитання означає незадоволення людини умовами її життя. – Я ще раз кажу,- говорив далі з притиском Герман, – платилось їм замало! Ми тут прецінь самі свої, то ми можемо до того признатися між собою, коли нам іде о то, [щоби] пізнати […]...
- Злії люди – крилаті вирази Злії люди Образ “злих людей” часто зустрічається в поезії Т. Г. Шевченка як втілення темних сил реакції, національного поневолення, підступу, зради. Наприклад, у вірші “Мені однаково” (цикл “В казематі”, 1847): Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, неоднаково мені. Так, життя могло б стати прекрасним, […]...
- Запустить пазурі в печінки – крилаті вирази Запустить пазурі в печінки Цитата з вступу до поеми Т. Г. Шевченка.”Сон” (“У всякого своя доля”), написаної у 1844 р. Наведений вислів узято з таких рядків: А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки,- І не благай: не вимолять Ні діти, ні жінка. […]...
- Великих слів велика сила – крилаті вирази Великих слів велика сила Вислів з поеми Т, Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845): Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого. Волі! волі! Братерства братнього! Найшли. Несли, несли з чужого поля І в Україну принесли Великих слов велику силу, Та й більш нічого. У […]...
- Ми не лукавили з тобою – крилаті вирази Ми не лукавили з тобою Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Доля” (1858): Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. У літературній мові є численні парафрази цього рядка Т. Г. Шевченка. І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні І ти лукавила […]...
- Віщий Бонн – крилаті вирази Віщий Бонн Віщий Боян – славетний давньоруський співець другої половини XI-XII ст. Перша згадка про нього міститься в “Слові о полку Ігоревім” (вживання цього імені в сучасній літературній мові часто супроводжується цитуванням відповідних уривків “Слова”). У переносному значенні – поет, співець. Перестало битися чуле серце Віщого Бояна, що на своєму віку так голосно відкликалося на […]...
- На розпуттях велелюдних – крилаті вирази На розпуттях велелюдних В українській літературній мові вислів поширився з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845): Тільки я, мов окаянний, І день, і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає – Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Першоджерелом цього вислову є біблійний Плач […]...
- Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Поява Генія не завжди буває гучною і помітною. Це твердження стосується і Т. Г. Шевченка. У друкарні Фішера на початку квітня 1840 року під назвою “Кобзар” вийшла перша збірка […]...
- Зів’яле листя – крилаті вирази Зів’яле листя Назва збірки поезій (1896) Івана Франка. Зміст назви розкривається у таких рядках: В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто знає, який я чуття скарб багатий В ці вбогії вірші вкладаю? В мотивах журби, туги відбилися складні особисті переживання поета, що пояснюються й соціальними причинами – реакційним оточенням, проти якого […]...
- Ломикамінь – крилаті вирази Ломикамінь Образне уживання цього слова (на означення творчості великої української поетеси Лесі Українки) пов’язане з її поезією “Уривки з листа” (цикл “Кримські відгуки”, 1897), де так описується ця рослина: Аж ось на шпилі, На гострому, сірому камені блиснуло Щось наче пломінь. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі Розкрила, І краплі роси самоцвітом блищали на дні. Камінь […]...
- Повстав рід на рід – крилаті вирази Повстав рід на рід Вислів із давньоруського літопису “Повесть временных лет”, де так описуються незгоди між східнослов’янськими племенами: “Прогнали варягів за море, і не дали їм данини, і почали самі в себе правити, і не було в них правди, і повстав рід на рід, і були в них усобиці, і воювати почали між собою” [запис […]...
- Кування слів – крилаті вирази Кування слів Так називали Творення неологізмів в українській мові наприкінці XIX ст. Вислів поширився на початку 80-х років у зв’язку з перекладацькою діяльністю М. Старицького і вживався літературною критикою і публіцистикою того часу найчастіше з негативним забарвленням. Збірник моїх віршів цілком заборонений і знаєте за що? За те, що в моїх віршах є ковані слова […]...
- Потьомкінські села – крилаті вирази Потьомкінські села Під час першої подорожі Катерини II в 1787 р. до Криму князь Г. О. Потьомкін (1739-1791), бажаючи показати цариці “процвітання” нового, нещодавно приєднаного до Росії краю, наказав спорудити на дніпровських берегах декоративні села, палаци, фортеці, які мали цілком “справжній” вигляд. Потьомкін насаджував Парки, які гинули через кілька Днів після проїзду Катерини, одягав селян, […]...
- Віки Тронна – крилаті вирази Віки Тронна Цитата із “Слова о полку Ігоревім” (XII ст.): “Были вічи (віки) Трояни, минула літа Ярославля…”. На думку більшості дослідників, тут ідеться про епоху римського імператора Марка Ульпія Трояна (53-117 рр. до н. є.), видатного полководця. Згадуючи Трояна і київського князя Ярослава Мудрого, автор “Слова” шкодує за минулою славою переможних воєнних походів. У переносному […]...
- З вершин і низин – крилаті вирази З вершин і низин Назва збірки поезій (1887) І. Я. Франка. Завданням збірки, як зазначав сам автор її в одному з листів до М. Павлика, було дати першу спробу реалістичної поезії, що спирається на факти життя. І. Я. Франко користувався цим образом для характеристики поетичної творчості: Гей же на землі недаром Я острив тебе, як […]...
- За лакомство нещасне – крилаті вирази За лакомство нещасне Усталений зворот, що часто вживається в українських народних думах на позначення мотивів зради, відступництва: Потурчився, побусурманився Для панства великого, Для лакомства нещасного!.. (Дума про Самійла Кішку). Вже я потурчилась, побусурменилась, Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного! (Дума про Марусю Богуславку). Ти чесна жінка, ти не продаєш Своєї вроди й пестощів за гроші, […]...
- Козак Мамай – крилаті вирази Козак Мамай Улюблений персонаж українських народних художників минулих століть, звичайно зображуваний біля вогнища з бандурою і люлькою; до списа прип’ятий кінь, неподалік – собака. На таких картинах звичайно вміщувалися і жартівливі сентенції. Образ цього народного улюбленця став героєм роману О. Ільченка “Козацькому роду нема переводу”. Вихривсь уже з молодицею, як і всі, то ближчало, то […]...
- Вовк і ягня – крилаті вирази Вовк і ягня Байка про Вовка, який з’їв Ягня, виправдовуючись тим, що він хоче їсти, дуже поширена у світовій літературі. Цей сюжет опрацьовували Езоп, Лафонтен, Крилов. З українських байкарів його обробив Л. Глібов. Вислів “Вовк і ягня” є образною характеристикою протилежних вдач – агресивної і лагідної.. Застав ідилію, яка не снилася навіть отцям церкви. Єднання […]...
- Лани широкополі – крилаті вирази Лани широкополі Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Заповіт” (1845): Як умру то поховайте, Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Для зображення неозорих українських полів поет створив шляхом словоскладання епітет “широкополі” (взагалі такого типу неологізмів у поезії Шевченка небагато). […]...
- Кузьма Трохимович – крилаті вирази Кузьма Трохимович Герой оповідання Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Салдацький патрет” (1833), “латинської побрехеньки, по-нашому розказаної”. Це – античний анекдот про художника Апеллеса, який з такою достовірністю малював виноградне гроно, що до картини зліталися птахи поклювати винограду. До цього анекдота приєднано інший, теж античний, про шевця, який взявся критикувати знаменитого живописця (ми пам’ятаємо його з епіграми Пушкіна, […]...
- Житейське море – крилаті вирази Житейське море Образне визначення складності суспільного життя з його боротьбою, тривогами, поразками й успіхами, що зустрічається в багатьох літературних мовах. Уподібнення життя бурхливому морю виникло, мабуть, в епоху великих географічних відкриттів кінця XV-XVI ст., коли мореплавство відігравало величезну історичну роль. У новітні часи вислів набув значного поширення. Так, в “Енеїді” І. П. Котляревського читаємо: Як […]...
- Мертві душі – крилаті вирази Мертві душі Назва поеми (1842) М. В. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує у поміщиків померлих селян – мертві ревізькі душі – ніби для переселення в Херсонську губернію (розрахунок його грунтувався на тому, що до наступного перепису померлі селяни формально вважалися живими). Чичиков хотів стати власником землі, що відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян […]...
- Кайдани порвіте – крилаті вирази Кайдани порвіте Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Заповіт” (“Як умру, то поховайте”), створеної 1845 р. Ця поезія – політичний заповіт народові, що містить відкритий заклик до визвольної боротьби проти самодержавно-кріпосницького ладу: Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Ні в якій країні Брак самопошани Так людей не жер, Яку вас […]...
- Глитай, або ж Павук – крилаті вирази Глитай, або ж Павук Назва драми (1882) М. Л. Кропивницького. “У ній вперше в українській драматургії реалістично відтворені нові процеси в житті пореформеного села. Герой драми, якого односельчани прозвали “глитай, або ж павук”,- уособлення хижацтва і розбещеності, всевладності куркуля у дореволюційному селі. Давно життя минуло старосвітське І зник з землі Глитай, або ж Павук, Та […]...
- Зброя – слово – крилаті вирази Зброя – слово Вислів пов’язаний з поезією Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая криця” (1896): Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів. Широко цитується (особливо у тих випадках, коли йдеться про роль поезії в житті суспільства, місце митця в ньому). […]...
- Досвітні вогні – крилаті вирази Досвітні вогні Назва поезії Лесі Українки (1892): Досвітні вогні, переможні, урочі, Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять,- Досвітні огні вже горять, То світять їх люди робочі. Створений поетесою образ “досвітніх огнів” зустрічаємо і в інших поетів. Якщо твоя зігнеться спина Під гранітовим тягарем, Що піднімала жінка квола, Неси його в чужі світи – Похилені […]...
- Той мурує, той руйнує – крилаті вирази Той мурує, той руйнує Рядок із поеми Т. Шевченка “Сон” (1844): У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Одні будували, другі – руйнували. Як сказав поет: “Той мурує, той руйнує…” У […]...
- Коні не винні – крилаті вирази Коні не винні Назва новели М. М. Коцюбинського (1912), в якій поміщик Малина, що вдає з себе “друга народу”, показує свою справжню суть, коли селяни вирішують відібрати у нього землю. Хоча він продовжує маскуватись і не сам викликає карний загін (це робить його син), проте швидко знаходить виправдання цьому, виявляючи добросердість до солдатських коней, які, […]...
- Вигострить сокиру – крилаті вирази Вигострить сокиру Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Я не нездужаю, нівроку” (1858). 22 листопада 1858 р. Шевченко, обізнаний вже з підготовчими заходами до скасування кріпацтва, писав: Добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру […]...
- І чужому научайтесь… – крилаті вирази І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь Цитата з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845). Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Слова ці свідчать про відсутність у поета національної обмеженості; використовуються з цим же значенням. – Ну, що ж, ясна проблема мовна, А я й не […]...
- Жандарм Європи – крилаті вирази Жандарм Європи У західноєвропейській пресі “жандармом Європи”, “міжнародним жандармом” називали царську Росію в 1848-1849 рр. – час піднесення революційного руху в Європі. Це про неї, що згубила з світу Пушкіна, Лєрмонтова, Полежаєва, що мучила на засланні Шевченка, що самий початок свій ознаменувала повішенням п’ятьох декабристів і висланням у глибочінь сибірських руд кращих людей того часу… […]...