Джерела давньогрецької комедії

Комедія одержала своє визнання набагато пізніше трагедії. Переводилася комедія із грецької мови як “ватага гуляк” або “пісня козла”. Перші комедійні постановки виникли на Дионисиях (святах). Об’єкт комедій не міфологічне минуле, а живаючи сучасність, у комедіях автори й актори намагалися розв’язати актуальні питання політичного й культурного життя

Відмітна риса древньої комедії – повна воля особистого глузування над окремими громадянами, навіть із називанием їхніх імен. Древні комедії не індивідуалізували громадян, а створювали узагальнений карикатурний образ. У виступах брав участь хор їхніх 24 чоловік і ведучий: один або два.

Видатним грецьким автором комедії був Аристофан, його добутку – найцінніше джерело, що відображає культурне й політичне життя того часу. Аристофан був прихильником твердого політичного порядку. До нас дошив такі його добутки як: ” Вершники “, “Оси”, “Птаха”, ” Хмари “, “Багатство”, “Жаби”.

“Хмари”

Дуже своєрідна комедія. Головний герой цієї комедії землевласник Стрепсиад, що загруз у боргах, і шукає вихід із цього положення тому що гроші повертати не хоче. І тому він вирішив направитися в мислильню до Сократа. Але від старості не зумів учитися й Сократ його вигнав.

Тоді Стрепсиад умовив свого сина Федиппида відправитися в мислильню. Федиппид вивчився в Сократа, допоміг батькові не віддати борг. Після того як Федиппид побив свого батька й пригрозив убити свою матір, Стрепсиад спалює мислильню.

“Багатство” (“Плутос”)

Бідняк Хремил зустрічає бога багатства Плутоса й виліковує його від сліпоти й геть усе перевертається. Чесні люди стали жити в статку, а многим нечесним довелося погано. І отут з’являється Бідність і ставить запитання: “Якщо все будуть багаті, то хто буде працювати”. Їй відповідають “Раби”. “А рабів де взяти?”. На це питання їй не відповідають і проганяють

Джерела давньогрецької комедії