Эдмон Ростан (1868-1918)
Французький поет, драматург. Народився в Марселі в сім’ї інтелігентів, близько знайомих з літературними знаменитостями того часу. У Парижу, куди переїхала сім’я Ростана, він учиться в юридичному коллеже, але захоплюється не правовими науками, а театром.
Його перша п’єса з’явилася на сцені в 1888 р., а перший значний успіх почався з постановки 1894 р. – спектаклю по п’єсі “Романтики”. З’єднуючи протягом життя захоплення світськими розвагами Парижа з відданістю театру й літературі, Ростан зміг стати не тільки знаменитим,
Тріумфом драматургічної діяльності Ростана стала його героїчна комедія “Сирано де Бержерак”. Вона була поставлена вперше в 1897 р. у театрі ” Порт-Сен-Мартен” у Парижу й з тих пор практично не сходить зі сцен світових театрів. П’єса написана про реально існуючу людину – поеті, філософі, драматургу й романісті XVII в. Сирано де Бержераку. Але, як ні цікавий сам по собі прототип ростановской п’єси, драматург поетизує й героизирует цю особистість, майстерно вишиковує власний захоплюючий
Оцінити стилістична майстерність Ростана допомагає нам чудовий переклад комедії, зроблений Т. Л. Щепкиной-Куперник. Герой п’єси Ростана – такий же “романтик”, як і менш героїчні й більше наївні головні персонажі однойменної п’єси – молоді закохані Сильветта й Персине, як і ще один герой його драматургії – “співак зорі”, півень Шантеклер, як, нарешті, овіяний легендами образ середньовічного поета-трубадура Рюделя з п’єси “Принцеса Мрія”. Поетичного й романтичного початку життя – найбільш постійні цінності драматичної спадщини Эдмона Ростана.
Related posts:
- Головний персонаж п’єси Э. Ростана “Шантеклер” Півень Шантеклер з’явився в народних піснях і приказках романського миру в середні століття. Ростан використав образ співака зорі, веселого й голосистого, що приносить радість, а часом і попереджуючого про тривожні події, – з метою літературної полеміки. Ш. – галльський півень, втілення галльської сміливості, гумору й життєлюбства. “Співак зорі”, за задумом драматурга, повинен був викликати асоціації […]...
- Центральний персонаж героїчної комедії “Сирано де Бержерак” У французькій драматичній літературі, до появи на рубежі XIX і XX вв. “нової драми”, історики театру нерідко відзначають три імена, що дають подання про еволюції поняття героя: Сид, Лоренцаччо й Сирано. Останній до того ж підбиває підсумок пошукам романтичного героя, якому французька драматургія віддавали настільки щедру данину протягом усього XIX сторіччя. Закріплюючи зближення романтичної драми […]...
- НА всякого мудреця досить простоти Комедія (1868) Городулін Іван Іванич – процвітаючий молодий чиновник “нового часу”, “молодий важливий пан” – сказано про нього в списку діючих осіб. Жваві манери, грубувате дотепність, постійні розмови про свою зайнятість, прагнення здаватися причетним до передових кіл суспільства або, у всякому разі, до числа передових чиновників – все це давало підставу критикам відзначати “репетіловскіе” (Грибоєдов) риси в […]...
- Максим Горький (Олексій Максимович Пешков) (1868-1936) Син столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова і дочки власника фарбувального закладу, Олексій Максимович Пешков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді. Йому було чотири роки, коли в Астрахані помер від холери батько, потім п’ять років жив у домі свого діда. Людина жорстока, жадібна і сварлива, дід усе-таки навчив онука, коли тому виповнилося шість років, грамоті […]...
- Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918) Іван Семенович Левицкий народився в містечку Стеблеве (зараз Корсунь-Шевченківський район на Черкащині) у сім’ї священика 25 листопада 1838 року. Перші знання одержав від батька, що вчив грамоті селянських дітей. В 1845 році майбутній письменник почав навчання в дядька Е. Трезвинского, учителі Богуславского духовного училища, а 1847 року надійшов у Богуславское духовне училище. По закінченні його […]...
- “МІСТ МІРАБО” – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) “МІСТ МІРАБО” Досить рідко трапляються одержимі винахідництвом реформатори (Аполлінер – один із найсміливіших з-поміж них), які б не тільки дорожили заповітами минулого, а й плекали традиції перед тим, як наважитися на значні перетворення. Тож аполлінерівське самовизначення: “Я завжди був не руйнатором, а будівничим” – має всі […]...
- ДЖЕЙМС ОЛДРІДЖ (нар. у 1918 р.) КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН ДЖЕЙМС ОЛДРІДЖ (нар. у 1918 р.) Джеймс Олдрідж народився в маленькому австралійському містечку. Його батько – літературний редактор – був англійцем за походженням і не втомлювався нагадувати синові, що розмовляти потрібно не місцевим суржиком, а правильною літературною англійською мовою. Джеймс зростав моторним дружелюбним хлопчиком і цілісінькі дні проводив у компанії таких […]...
- Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) …Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є”. Я завжди був не руйнатором, а будівничим… Г. Аполлінер Життєвий і творчий шлях У світовій літератури є знакові постаті, без яких її розвиток навіть неможливо уявити. До їхнього кола належить відомий французький поет Гійом Аполлінер. […]...
- Олесь Гончар (1918-1995) Олесь (Олександр) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до Харківського технікуму журналістики. З 1937 року О. Гончар почав друкуватися в українській пресі. 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт у складі студентського […]...
- “ЛОРЕЛЕЯ” – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) “ЛОРЕЛЕЯ” Вірш “Лорелея” (1904) входить до циклу “Рейнських віршів” зі збірки “Алкоголі”. Уважається, то прообразом ліричної героїні “Рейнських віршів” стала Анні Плейден по-справжньому велике й трагічне кохання Аполлінера, якій також присвячена “Пісня нелюбого”. Існує думка, що саме це нерозділене почуття зробило з нього видатного ліричного поета […]...
- “Він норма сам, він сам в своєму стилі” (Іван Драч) – Олесь Гончар (1918-1995) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Олесь Гончар (1918-1995) Він ніколи нічого не хотів для себе. Був красивий і гордий в юності і в високі свої літа. (Дмитро Білоус) Талант народжується з великої любові до рідного краю, палкого прагнення допомогти народові вистояти у найтяжчі часи, а у найщасливіші – розквітнути. […]...
- Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) …Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є”. Я завжди був не руйнатором, а будівничим… Г. Аполлінер Життєвий і творчий шлях У світовій літератури є знакові постаті, без яких її розвиток навіть неможливо уявити. До їхнього кола належить відомий французький поет Гійом Аполлінер. […]...
- ІBAH СЕМЕНОВИЧ НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини XIX століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І, Нечуй-Левицький увів в Українську літературу нові теми й мотиви, […]...
- Літературна спадщина Сирано де Бержерака Бержерак Народився в збіднілій дворянській сім’ї. Батько Бержерака був адвокатом. Майбутній письменник учився в столичному коледжі Бове, що входив у Паризький університет. У коледжі він додав до свого теперішнього прізвища Савиньен “де Бержерак” (гасконская сім’я із цим прізвищем якийсь час володіла маєтком його батька). Закінчивши навчання (1637), він мріяв прилучитися до великосвітського суспільства, але разом […]...
- Короткий переказ комедії Эдмона Ростана “Сирано де Бержерак” У театрі – прем’єра, у головній ролі – посередній актор Монфлери. Але поет і бретер, гасконец Сирано де Бержерак, заборонив цьому “пустейшему із блазнів” з’являтися на сцені, і, тільки-но в заді лунає грізний голос Сирано, актор боягузливо тікає зі сцени. У відшкодування збитку за зірваний спектакль Сирано великодушно віддає свої останні гроші директорові театру. Бажаючи […]...
- Романтизм Романтизм – літературний напрям, який сформувався на межі XVIII та XIX ст. на противагу класицизму. Романтизм можна розглядати як своєрідний відгук на соціальні та економічні зміни в житті Європи наприкінці XVIII ст. (Велика Французька революція, промисловий переворот в Англії). Для нього характерними є відчуття хиткості світу, розчарування в революції. Романтики відмовилися від реалістичного зображення дійсності, […]...
- Коротка біографія Жана Батисту Мольера Теперішнє прізвище Жана Батисту Мольера – Поклей. Він народився в Парижу 16 січня 1622 року. Батько його був придворний шпалерник. Він не піклувався про те, щоб дати синові утворення. Важко повірити, але до чотирнадцяти років майбутній драматург їжі вивчився читати й писати. Однак здатності хлопчика стали досить помітні Він не хотів переймати ремесло батька. Довелося […]...
- Утвердження норм соціальної справедливості в поезії Р. Бернса “Чесна бідність” Видатний шотландський поет Роберт Бернс народився в сім’ї селянина-бідняка. Він добре знав, як живеться бідним, тому й писав про це. Поет мав змогу порівнювати життя бідних та життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Бернс показує, що гідність, розум, благородство не надаються людині разом з титулом та багатством. Скоріше, навпаки: чим бідніша людина, тим кращі людські […]...
- Прославляння теперішніх людських якостей у вірші Р. Бернса “Чесна бідність” Відомий шотландський поет Роберт Бернс народився в сім’ї бідного селянина. Він добре знав, як живеться бедним, тому й писав про це. Поет мав можливість порівнювати життя бедних і життя богатих. У вірші “Чесна бідність” Бернс показує, що достоїнство, розум, шляхетність не даються людині разом з титулом і багатством. Скоріше навпаки: чим бідніше людина, тим краще […]...
- Пер Гюнт – герой драматичної поеми Г. Ібсена “Пер Гюнт” Пер Гюнт – герой драматичної поеми Г. Ібсена “Пер Гюнт” (1866), запозичений зі збірки норвезьких народних казок Асбьернсона. Традиційно П. Г. трактується як антиромантичної герой. На відміну від ібсенівському Бранда, з його “все або нічого”, він – “герой компромісу і пристосування”. П. Г. – Натура художня, творча. Жодна справа не вдається йому цілком, але у […]...
- Утвердження норм соціальної справедливості в поезії Р. Бернса “Чесна бідність” Найважливішими рисами, характерними для поезії Р. Бернса, є сильний життєстверджуючий початок, всеосяжний інтерес до реалій життя, глибокий демократизм і протиставлення своєї творчості нормам, смакам дворянських і буржуазних прошарків Шотландії того часу. Творчість Р. Бернса має народну основу. У вірші “Чесна бідність” оспівані мрії та надії шотландських селян, їх бунтарський дух. Автор відобразив почуття гордості та […]...
- Дубровский – характеристика літературного героя У пушкінському оповіданні романтичний образ розбійника послідовно знижений. Д. не грабує вчителя-француза, а, увійшовши в його положення й умовивши продати свої документи, прощається з ним з побажаннями, щоб у Парижу француз застав свою матінку в доброму здоров’ї. На станцію, де випадок звів француза й Д., останній приїжджає і їде в колясці. Його поводження й вигляд […]...
- Мелодрама Мелодрама (грецьк. melos – пісня, drama – дія) – 1-У XVII-XVIII ст. у Франції й Італії – те ж саме, що й опера. 2. Із середини XVIII ст. – драматичний твір, в якому діалоги та монологи дійових осіб супроводжувалися музикою (“Пігмаліон” Ж.-Ж. Руссо, 1762; “Орфей” Є. Фоміна, текст Я. Княжніна, 1792 та ін.). 3. Різновидність […]...
- Відображення волелюбності трудового народу в оповіданні “Дорогою ціною” – І варіант МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 8 клас І варіант Оповідання “Дорогою ціною”, написане М. Коцюбинським у 1901 р., має суто історичне підгрунтя. Воно зображує події початку XIX ст., позначеного зростанням боротьби кріпаків проти панського гніту. Протест селян виявлявся по-різному: одні спалювали садиби панів, інші вбивали панських управителів. Були й такі, що втікали від кріпосників. Саме такими втікачами виступають головні герої […]...
- Уславлення справжніх людських якостей у вірші Бернса “Чесна бідність” Відомий шотландський поет Роберт Бернс народився у сім’ї бідного селянина. Він добре знав, як живеться бідним, тому і писав про це. Поет мав можливість порівнювати життя бідних і життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Бернс показує, що гідність, розум, благородство не даються людині разом із титулом і багатством. Швидше навпаки: чим бідніше людина, тим краще […]...
- “Турандот” Гоцци “Турандот” займає особливе місце у Творчості Гоцци. У цієї фьябе немає фантастики, події відбуваються в умовному казковому Китаю, в основі сюжету – Історія сватання до мудрої принцеси, що загадує нареченим важкі загадки. У казці Гоцци самі загадки відсутні, вони віддані імпровізаторам. Саме головне в “Турандот” – двобій чоловіка й жінки, зіткнення люблячих і холодного сердець, […]...
- Людська комедія характеристика образу Жана-Эстера ван Гобсека Гобсек Жан-Естер ван – персонаж 13 творів Людської комедії, головний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірим волоссям і безпристрасними, нерухомими рисами обличчя, як у Талейрана, з маленькими жовтими очима і гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою […]...
- Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою […]...
- Новела Стефана Цвейга “Лист незнайомої” У новелі Стефана Цвейга “Лист незнайомої” неодноразово повторюється образ білої троянди. Вперше – коли героїня отримує ці квіти від чоловіка, якого кохає всім серцем: “А ти запитав: “Може, візьмеш собі хоч декілька квіток?”. Я сказала: “Візьму”. Ти вийняв чотири білі троянди з блакитної кришталевої вази на письмовому столі… і дав їх мені. Я ще довго […]...
- Визначте основні риси українських пісень Козацькі пісні, найдавніші за походженням, увібрали в себе історичні реалії своєї доби. Грунтуючись на реальних фактах і явищах (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги й поразки козацького війська, чужинська неволя тощо), ці пісні передусім витворюють ліричний образ козака – типового представника Запорозької Січі, його внутрішній духовний світ, думки й почуття. Центральна тема – козацький побут, основні […]...
- Які мотиви лірики Лермонтова я бачу в “Герої нашого часу” Які мотиви лірики Лермонтова я бачу в “Герої нашого часу” М. Ю. Лермонтов поет покоління 30-х років XIX століття. “Очевидно, писав Бєлінський, що Лермонтов поет зовсім іншої епохи й що його поезія зовсім нова ланка в ланцюзі історичного розвитку нашого суспільства”. Епоха безвременья, політичної реакції після повстання декабристів в 1825 році, розчарування в колишніх ідеалах […]...
- Твір “Не бийте журавля!” (за віршем Л. Кисельова “Земля така гаряча…”) “Не бийте журавля!” (за віршем Л. Кисельова “Земля така гаряча…”) Справжній поет – суцільний оголений нерв. Таким тонким відчуттям слова, всеобіймаючим почуттям болю був наділений і поет Л. Кисельов. Його вразили слова пісні, які він поставив епіграфом до свого вірша “Земля така гаряча…” А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Відштовхуючись від цих слів, […]...
- Значення Гоголя для театру Мотузочку… Давай сюди й мотузочку. І мотузочка придасться… Я. Гоголь “Ревізор” Гоголь і театр у моєму поданні – поняття нероздільні. Чарівна сила майстерності вкладена в п’єси великим письменником. Наприклад, знаменита п’єса “Ревізор” так зрозумілий і прекрасна для російського глядача, як, скажемо, класична грецька скульптура для стародавнього грека Вона виточена з такою же майстерністю! І так […]...
- Втеча від “індиків” склало сенс життя Флобера З ім’ям Гюстава Флобера зв’язаний новий етап розвитку реалізму. Сам він уважав себе учнем Бальзака, і, насправді – його творчість тісно пов’язане з реалістичними прийомами, характерними для реалістів першої хвилі. Це й зосередженість на тенденціях, які існують у суспільстві, і осмислення руху історії через показ доль окремих особистостей, але Флобер жив уже в іншу епоху […]...
- Влизько Олекса Федорович Баляда про остаточно короткозоре Ельдорадо В нудний океан пішов корабель З людьми, що втекли від своїх земель. Бо власна земля – холодна й німа, Бо власна земля, як завжди,- тюрма, А краща усюди, де нас нема. Конкістадори пливли, було! Від ромів і райн в голові гуло. Тепер над трубами жодних райн. Простий пароплав, без ніяких тайн, Компанії “Зюйд Амерікен Ляйн”. […]...
- Твір Гармонія людини й природи (за віршем П. Тичини “Гаї шумлять…”) Гармонія людини й природи (за віршем П. Тичини “Гаї шумлять…”) Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед […]...
- Твори за віршем Роберта Бернса “Чесна бідність” Уславлення справжніх людських рис у вірші Р. Бернса “Чесна бідність” Видатний шотландський поет Роберт Бернс народився в сім’ї селянина-бідняка. Він добре знав, як живеться бідним, тому й писав про це. Поет мав змогу порівнювати життя бідних та життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Бернс показує, що гідність, розум, благородство не надаються людині разом з титулом […]...
- У чому полягає жанрова і тематична різноманітність творчості І. Карпенка-Карого? Драматична спадщина І. Карпенка-Карого – це вісімнадцять оригінальних п’єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні драми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, висміює негативне в житті народу, звертається до історичної тематики, засуджуючи поведінку зрадника, закликає до єдності народу, до єдності […]...
- Василь Стус – Як добре те, що смерті не боюсь я… (Характеристика твору) Характеристика твору Василя Стуса “Як добре те, що смерті не боюсь я… “ 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус […]...
- Аналіз вірша Василя Стуса “Як добре те, що смерті… “ Вийшов друком у 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус точно передбачає свою долю: незламність перед мучи-телями-суддями, концтабір, загибель у […]...