ЕПАНАФОРА
Епанафорою (від грец. &;#941;&;#960;&;#945;&;#957;&;#945;&;#966;&;#959;&;#961;&;#942;), або Анадиплосисом (від грец. &;#940;&;#957;&;#945;- &;#948;&;#943;&;#960;&;#955;ω&;#963;Ι&;#950; – удвоєння), або Стиком, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремого слова або словосполучення кінець попередньої мовної одиниці з початком наступної. Наприклад:
Чому стилетом був мій стилос. І стилосом бував стилет.
(Є. Маланюк)
Крім стику, тут ще й кільце.
Стик можна розглядати як подвоєння епіфори та анафори, звідси його й називають
Нема в короля такого коня – У мого коня золота грива. Золота грива, срібні копита, Срібні копита, шовковий хвостик, Шовковий хвостик, очі тернові, Очі тернові, вушка листові…
(Народна колядка)”.
Дана
Цікавий зразок міститься у відомому романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”, двадцять четверта глава якого закінчується так: “…и сколько угодно, хотя бы до самого рассвета, могла Маргарита шелестеть листами тетрадей, разглядывать их и целовать, и перечитывать снова: – Тьма, пришедшая со Средиземного моря, накрыла ненавидимый прокуратором город… Да, тьма”, – а двадцять п’ята починається словами: “Тьма, пришедшая со Средиземного моря, накрыла ненавидимый прокуратором город. Исчезли висячие мосты, соединяющие храм со страшной Антониевой башней, опустилась с неба бездна…” і т. д.
Related posts:
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1. Огляд літератури першої половини XX ст. 2. Світосприйняття героя творів Ф. Кафки. 3. Кожна людина безповоротно загублена в собі (твір-роздум за творчістю Ф. Кафки). 4. Фантастика і повсякденність у новелі Ф. Кафки “Перевтілення”. 5. Сповідальність творчості Ф. […]...
- Тавтологія Тавтологія (грецьк. tаutos – те саме і logos – слово) – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів. Т. як стилістичний засіб увиразнення належить до стилістики, як спосіб організації віршованого мовлення – до віршування, як прояв мовленнєвої неохайності – до культури мовлення. Як риторична, стилістична фігура Т. спостерігається в художній […]...
- Твір з англіської мови The House of My Dream Кожна людина має своє уявлення про ідеальний будинок. З незапам’ятних часів люди завжди хотіли, щоб будинком було місце, де можна почувати себе зручно і затишно, куди завжди хочеться повертатися. Житло моєї мрії – це не будинок, а двоповерховий особняк. І як справжня господарка, я хочу облаштувати усе на свій смак. Тепер давайте я розповім вам […]...
- Рефрен, Приспів Рефрен (фр. refrain), або Приспів – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах. Подеколи набуває жанрових ознак, як-от в “Елегії з рефреном” В. Підпалого: А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Трава забуяє вгору; А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Научать літати листя; А втім, мені легко-легко, […]...
- Рефрен Рефрен (фр. refrain), або Приспів – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах. Подеколи набуває жанрових ознак, як-от в “Елегії з рефреном” В. Підпалого: А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Трава забуяє вгору; А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Научать літати листя; А втім, мені легко-легко, […]...
- Епіфора Епіфора (грецьк. epiphora – перенесення, повторення) – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз – у прозі чи драмі. Вживається задля увиразнення художнього мовлення. Особливого смислового значення Е. набуває у поєднанні з анафорою (див.: Симплока): – У тебе задовгі руки, […]...
- Михайло Булгаков Майстер і Маргарита&;amp;;amp 1.Яке місто Михайло Булгаков у багатьох своїх творах визнавав улюбленим, вартим найвищих почуттів? Відповідь: Київ. 2.Чому Твір М. Булгакова ” Майстер і Маргарита ” називають “романом у романі” ? Відповідь: У творі є два романи – роман майстра про Понтія Пілата та роман про самого майстра. 3.Назвіть образи роману “Майстер і Маргарита”, що входять до […]...
- Роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Також можна помітити, що саме трояндами оточена Маргарита на Великому балу у Сатани (роман М. Булгакова ” Майстер і Маргарита “): “Кровавая мантия сменилась другою – густой, прозрачной, розоватой, и у Маргариты закружилась голова от розового масла.” “Маргарита и не помнит, кто сшил ей из лепестков бледной розы туфли, и как эти туфли сами собой […]...
- Мое путешествие в США – My trip to the United States of America I went to the US when I was 15 years old. I and my mom met with my dad in the Germany. We spent there a week. It was the first time when I went abroad. When we got out of airplane we saw beautiful building of Frankfurt Airport. It was impressing. People there didn’t […]...
- Билиця, Бувальщина Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками та ін.). Це підтверджується і самою їхньою назвою: Не шкодить Такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, […]...
- Концепція особистості в романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” За своє недовге життя М. А. Булгаков написало багато чудових добутків, таких як “Фатальні яйця”, “Собаче серце”, “Пригоди Чичикова”. Саме велике серед них роман “Майстер і Маргарита”, написаний в 1928-1940 роках. Центральний образ у романі образ Маргарити, адже саме Маргарита відкриває Теми віри, творчості, любові всього того, із чого виростає щире життя. Створюючи образ Маргарити, […]...
- ІСТОРИЗМИ Історизмами називаються слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети, які вони позначали, наприклад: мушкет, кунтуш, опанча, шеляг, челядь і т. д. З цієї ж причини історизми інколи називають матеріальними архаїзмами. На відміну від останніх історизми не мають у сучасній мові синонімів. Історизми трапляються переважно в художніх творах історичної тематики, де вони позначають […]...
- Твір міркування про любов Твір на вільну тему пО роману М. О. Булгакова ” Майстер і Маргарита “. Теми любові й дружби дуже тісно зв’язані й перегукуються між собою. Адже якщо розібратися, то поняття дружби й любові містять у собі багато загального. Як мені здається, дружба – це те почуття або навіть щиросердечний стан, що поєднує людей і робить […]...
- Красива історія про красиве кохання (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Вона вривається у сюжет роману Булгакова, як весняна гроза. Майстер так пригадував свою першу зустріч із Маргариток): “Вона несла в руках бридкі, тривожні жовті квіти. Біс його знає, як їх називають, але вони перші чомусь з’являються в Москві. Квіти дуже чітко виглядали на чорному її весняному пальті. Вона несла жовті квіти! Недобрий колір. Тверською йшли […]...
- Кільце Кільце – композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо, коли немовби змика-ються анафора та епіфора (див.: ). Надзвичайно багата на цей прийом лірика П. Тичини, в якій спостерігається звукове К. (“Здаля сміялась струнка тополя”), лексичне (“Ой не крийся, природо, не крийся”), строфічне (“Закучерявилися хмари”). Подеколи стилістичну фігуру, в якій […]...
- ТАВТОЛОГІЯ Тавтологія (від грец. &;#964;&;#945;&;#973;&;#964;ό – те саме і &;#955;ό&;#947;&;#959;&;#950; – слово) – це стилістична фігура, що грунтується на однокореневому повторі попереднього слова: диво дивне, темниця темна, тьма-тьмуща і т. д. Як і плеоназм, тавтологія немотивована логічно і вводиться в текст зі стилістичних міркувань. Найтиповішим уживання цієї фігури є для народнопоетичної творчості, проте досить часто вона […]...
- “Кто владеет моим серцем?! Прекрасная Маргарита” ( замальовка до твору “Бородіно”) Сон Маргарити Тучкової: на голубому небі великі криваві літери: Бородіно. Так за декілька років дізналася, яких змін – фатальних – зазнає її сім’я. Всі четверо братів – Тучкових – обороняли редут Раєвського (справжнісіньке пекло) і гинули в муках один за одним. Дізнавшись про смерть синів їхня мати в одну мить осліпла. На прохання та вмовляння […]...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. &;#940;&;#957;ε&;#960;Ι&;#966;&;#959;&;#961;&;#940; ), або Просаподосісом (грец. &;#960;&;#961;&;#959;&;#963;&;#945;&;#960;&;#959;&;#948;&;#959;-&;#963;Ι&;#950; – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того […]...
- Ізоколон Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, задля інтонаційної та смислової увиразненості поетичного мовлення: На горі гора, А на тій горі Піч […]...
- Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші. Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад: Сад мій пишний цвів ще нині А І зав’яв… б Мій кумир в раю-пустині А Раптом впав… б Серце в буйному горінні А Спалахнуло жаром зваг.. в Хто ж він, хто, таємний маг? […]...
- Поетичний синтаксис в українській літературі Одиницею мови в синтаксисі є речення. Існують головні засоби синтаксичної організації мови, що надають їй емоційної виразності: граматичне оформлення речень; порядок слів у реченні; оформлення інтонації речень. Їх прийнято називати Фігурами: Інверсія (лат. “перестановка”) – це незвичайний порядок слів у реченні, необхідний для підкреслення слова або слів, на які падає логічний наголос; Анафора (тр. “віднесення […]...
- Звукова організація вірша. Як вона здійснюється? Працюючи над втіленням свого творчого задуму, поет не лише замислюється над тим, які дібрати слова, як їх поєднати, а й враховує їхнє звучання. Адже виразність мови – головна риса художньої творчості. Прозаїк здебільшого звертає увагу лише на інтонацію своєї розповіді, на те, щоб уникнути нагромадження приголосних у словах або між ними. У вірші саме звучання […]...
- Світ без рум’ян і гриму у романі М. А. Булгакова Майстер і Маргарита МИХАЙЛО БУЛГАКОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО БУЛГАКОВ Світ без рум’ян і гриму у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” У 30-ті роки Михайло Булгаков працює над значним твором – романом “Майстер і Маргарита”. Цей роман приніс автору посмертну світову славу. Цей твір став гідним продовженням тих традицій російської літератури, які стверджували пряме поєднання […]...
- Ритміка Ритміка (грецьк. rhythmikos – мірний, рівномірний) – вчення про ритм. Цей термін у віршознавстві вживається у двох значеннях: лад ритму певного віршового твору чи сукупності творів; розділ віршознавства, спрямований на вивчення Р. у різних системах версифікації (розміри, рими, строфи тощо). Дослідження Р. розпочалися ще задовго до н. е., породивши чимало наукових напрямів, відмінних за філософськими […]...
- Скільки видів повтору має в своєму арсеналі письменник? Повторення слів або словосполучень у тексті з метою звернути на них увагу читача прийнято називати повтором. Його використання підсилює виразність твору, емоційність, підкреслює найважливіші думки. Умовно повтори поділяються на закріплені і не закріплені за певним місцем у тексті. Вони зустрічаються в епічних творах, але найчастіше – в ліричних. У Г. Чупринки читаємо: Блиском, блиском. Миготінням, […]...
- Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
- ПАНЕГІРИК Панегірик (від грец. &;#960;&;#945;&;#957;&;#951;&;#947;&;#965;&;#961;Ι&;#954;ό&;#950;) – урочиста похвальна промова, яка виголошувалася на народних зборах. Панегірик звичайно присвячувався певним видатним особам, суспільним діячам, полководцям і т. д., вихваляв їхні діяння або ж славословив певні знаменні історичні події, наприклад, похвальне слово Ісократа 380 року до нашої ери про Афіни та їхню історію. В давньому Римі панегірики з’являються в […]...
- Бібліофіл Бібліофіл (грецьк. biblion – книга і phileo – люблю) – знавець і збирач рідкісних і цінних видань. Поняття “філобібл” (книголюб) відоме вже з давньогрецьких творів І-ІІІ ст. Сучасна версія – “Б.” – з’явилася наприкінці VII ст. Чіткого, універсального значення поняття “Б.” не має. Відомими Б. були Симеон Полоцький, Феофан Прокопович… Спеціально поліпшені видання, інколи з […]...
- Числівник. Групи числівників за значенням і будовою. Історичний коментар до творення простих і складених числівників Числівник – це змінна повнозначна самостійна частина мови, що позначає абстрактно-математичну к-сть предметів (точнофіксовану або неозначену) і виражає категоріальне лексичне значення у морфологічній категорії відмінка та частково роду і числа. Ч. – морфологічно своєрідний клас слів. У процесі становлення видідились із складу іменників і прикметників, нейтралізували їхні грам-ні категорії роду і числа, зберігши категорію відмінка. […]...
- Поясніть своєрідність зображення теми кохання в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете. Охарактеризуйте образи Фауста й Маргарити Тема кохання у “Фаусті” розкривається з різних боків. Це водночас, велике щастя, величне почуття, а водночас фатальна річ, яка призводить героїню до загибелі. Кохання Фауста та Маргарити пристрасне, велике, проте воно закінчується трагічно. Фауст – це діяльна, розумна, ерудована людина. В коханні він пристрасний та емоційний. Побачивши чарівну Маргариту на вулиці, він захоплюється нею вмить. […]...
- Асонанс Асонанс (фр. assonanse від лат. assono – звучу до ладу) – 1) концентроване повторення голосних звуків у поетичному рядку чи строфі, яке витворює ефект милозвуччя (Оксана Лятуринська: “Було червоне поле бою”), що набуває особливого змісту у поєднанні з алітерацією (П. Тичина: “О панно Інно” панно Інно”); 2) у віршознавстві – неточна рима, побудована на суголоссі […]...
- Стилистический анализ текста: Graham Greene “I Spy” The text under stylistic analysis “I Spy” is written by Graham Greene in the style of fiction. It deals with author;s feelings and emotions about relations at school, relations in the family. The main theme of the story is how main character of the story Charlie Stowe was able to steal some of his father;s […]...
- Problems of public transport However crowded the roads are, British car owners usually find a reason not to switch to public transport. The buses are too slow, or the trains are too expensive, or no public services actually take them where they want to go. In many cases, these are just the excuses of people who really want to […]...
- Анафора Анафора (грецьк. anaphero – піднесення) – єдинопочаток; одна з риторичних фігур;вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур. Як стилістичний прийом градації А. подеколи близька до анаколуфа. Почасти А. виконує важливу композиційну функцію у ліричному сюжеті: Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз […]...
- Тема вибору в романі “Майстер і Маргарита” Роман М. О. Булгакова “Майстер і Маргарита” є одним із найяскравіших творів. У ньому переплелись час теперішній (час написання роману) та час минулий (час приходу сина Божого на землю). У теперішнім часі ми бачимо боротьбу розуму, освіченості з нісенітницями, жадібністю та нечемністю. З найперших сторінок роману автор показує, що нечемність повинна бути покарана. Так, директор […]...
- A Clean Kitchen Once a young man came to a small restaurant, in London. He sat down at a little table near the window and ordered dinner. The waiter put a plate, a knife and a fork on the table in front of the young man, and brought some bread and soup. The young man began to eat […]...
- Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
- Літургійна поезія Літургійна поезія – лірика, розрахована на ритуальне вживання в межах християнської громади (в цьому вбачається відмінність Л. п. від християнської поезії взагалі). до даного жанру, невіддільного від музичного супроводу, належать гімн “Споконвіку було Слово… “, пісня Мойсея (Вихід 15.1-19; Повторення Закону 32.1-43), “Пісня над піснями” та інші твори, що складають церковну гімнографію. Л. п. підпорядкована […]...
- Світ без рум’ян і гриму у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” У 30-ті роки Михайло Булгаков працює над значним твором – романом “Майстер і Маргарита”. Цей роман приніс автору посмертну світову славу. Цей твір став гідним продовженням тих традицій російської літератури, які стверджували пряме поєднання гротеску, фантастики, ірреального з реальним у єдиному потоці розповіді. Роман став унікальним людським документом тієї епохи в зв’язку з достовірністю як […]...