Епілог
Епілог (грецьк. epilogos – післяслово, підсумок), або Постпозиція – в античній трагедії й комедії – звернення до глядача хору (чи актора) в кінці п’єси (в ексоді, тобто заключному епізоді), в якому пояснюється задум автора, характер твору, значення подій, що відбулися; в драмі-епохи Відродження (В. Шекспір, Д. Джонсон) – заключне звернення-монолог (інколи пісня), що витлумачує ідею твору; в епосі й драмі ХІХ-ХХ ст. – фінал, віддалений від основної дії тексту, підсумкова частина його, в якій коротко після завершення розв’язки і вичерпаного
Коцюбинський ^Дорогою
Деякі автори в 1. порушують морально-етичні, філософські та естетичні аспекти зображуваної дійсності (“Війна і мир” Л. Толстого, “Доктор Фаустус” Т. Манна), висвітлюють особистість автора (“Вогнище” Д. Павличка).
Related posts:
- Переказ роману “Злочин і покарання” – Епілог Сибір. Острог. У результаті всіх пом’якшувальних обставин (хвороба, не скористався грошима, явка з винною, коли Миколай уже зізнався в убивстві (Порфирій Петрович стримав слово й про свої підозри й візит до Раскольникову умолчал), з’ясувалося, що колись Розкольників урятував двох дітей під час пожежі, на свої гроші майже рік містив хворого однокурсника й проч.) Раскольникову дали […]...
- Епілог вселенського нещастя (За поемою “Чорнобильська мадонна” І. Драча) Здається, чорнобильська трагедія вже досить далеко, а може, вона й добігає свого кінця, зробившись просто епілогом світової історії. Але ж пам’ять про ті події досі жива. Чому Бог або доля обрали саме Україну для цієї катастрофи, яка багатьом нагадала про апокаліпсис? “Чорнобильська мадонна” Івана Драча є одним з найгостріших творів на цю тематику. Для історії […]...
- Над могилою Бориса Грінченка “Над могилою Бориса Грінченка” – літературно-публіцистичний збірник, присвячений пам’яті письменника, упорядкований і виданий у Києві 1910 С Єфремовим. Містить вступне слово С. Єфремова, його статтю “Людина повинності”, опис похорону та ін. матеріали про Б. Грінченка. До збірника увійшли студії та спогади Д. Пісочниця (псевдонім Д. Ткаченка) “На дружню могилу”, В. Доманицького “Пам’яті Б. Д. Грінченка”, […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- Драматичні пристрасті в новелі “Кармен” Проспер Меріме – відомий французький новеліст і драматург. У його творах – “цілісні” характери, екзотика, захоплюючий сюжет, пристрасті героїв. Проте стриманим і навіть сухим стилем оповіді, ретельно виваженою композицією письменник нівелює романтизм у творі. Ще один улюблений прийом Меріме – це введення оповідача. Він мандрує різними країнами свічу, щоб ознайомитися з культурними цінностями. Оповідач – […]...
- “Пані Боварі”: аналіз твору Флобера У романі “Пані Боварі” герої – це мешканці французької провінції 19-го століття. Головна героїня – Емма Боварі, молода дружина провінційного лікаря. Емма мрійлива та повсякчас шукає нових вражень. Донька фермера, вона начиталася книг про красиве життя. Характеристика пані Боварі: вона любить розкіш, красиві речі, блискучі прийоми, але все це неможливе при невеликих статках її чоловіка. […]...
- ГРІНЧЕНКО МАРІЯ ГРІНЧЕНКО МАРІЯ (псевд. – М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко та ін.; 13.06.1863, м. Богодухів, тепер Харківської обл. – 15.07.1928, Київ). Дружина й соратниця Б. Грінченка. По закінченні Богодухівської гімназії (1881) вчителювала (спочатку на Богодухівщині, потім – у місцях праці чоловіка). Почала друкуватися 1884 р. Це – поезії, надруковані в журналах “Зоря”, “Правда”, “Дзвінок” та […]...
- Етюд Етюд (фр. etude – вправи, вивчення) – в малярстві, графіці, скульптурі – твір, що має на меті глибше освоєння митцем зображуваної натури. В літературі – невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру (“Цвіт яблуні”, “Невідомий” М. Коцюбинського, “Дорога” В. Стефаника, ‘Три зозулі з поклоном” Гр. Тютюнника та ін.). Поряд з поняттям Е. вживаються його […]...
- Фоніка Фоніка (грецьк. phoneo – вимовляю, звучу) – звукова організація поетичного мовлення; віршові засоби, які надають ліричному Творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність. У широкому значенні Ф. – галузь літературознавства (віршознавства), яка висвітлює естетичну функцію звуків у художньому творі як певної звукової цілості, аналізує та відповідно класифікує їх; у вужчому – фонічні властивості творів стильової […]...
- Внутрішня організація сюжету РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 5. СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 5.2. Сюжет художнього твору 5.2.3. Внутрішня організація сюжету В основі внутрішньої організації сюжету як певної послідовності перебігу та розгортання дії лежить конфлікт (від лат. conflictus – зіткнення), тобто певна суперечність у стосунках між героями, проблема, що окреслюється темою твору і, потребуючи свого вирішення, […]...
- Кіноповість – визначення Кіноповість (грецьк. kineo – рухаю) – твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом із тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміна: наголос переноситься із слова “кіно” на слово “повість”. Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений […]...
- Чим відрізняється конфлікт у драмі від конфлікту в епічному творі? В епічному творі розповідається про конфлікт, у ліричному він відтворюється через переживання, а в драматичному конфлікт представлений Нитяну (глядачу). На передній план у драмі виходить зіткнення устремлінь, “ У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” – одна сюжетна лінія, яка розкриває драму кохання бідної дів-чини-селянки: її намагаються розлучити з коханим і примушують побратися з багатієм-нелюбом. Наталка […]...
- Експозиція Експозиція (лат. expositio – виклад, опис, пояснення) – вихідна частина сюжету художнього твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав’язку, хоча може в тексті передувати не тільки їй, а й подаватися після неї окремими деталями впродовж усього твору (затримана Е.) або ж наприкінці (зворотна Е.). Е. представляє час і місце події (дії), ; […]...
- Кіноповість Кіноповість (грецьк. kineo – рухаю) – твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом з тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміна: наголос переноситься із слова “кіно” на слово “повість”. Так, К. називають сценарій, зумисним чином перероблений […]...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922″ – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
- Твір на тему: “Побудова конфліктів у трагедії “97” Навколо вивчення церковних коштовностей розгортається головний конфлікт в драмі “97”. Основний драматичний конфлікт твору, що в трагедійній формі відбиває соціальні та політичні суперечності, що були народжені новою дійсністю, боротьбою двох полярних сил, є новим. У виразних сценах драматург показав два ворожі табори села – незаможників і куркулів, їх настрої і поривання. Характер конфлікту – традиційний, […]...
- Яка роль необов’язкових елементів сюжету? Необов’язковими елементами сюжету є пролог та епілог. Наявність їх зумовлюється не законами побудови твору, а конкретними ідейно-художніми завданнями. Пролог – це вступна частина, в якій автор або розповідає дії, що передують основній колізії і мотивують її (“Лісова пісня” Лесі Українки, “Мойсей” І. Франка), або ж розкриває свій задум. Так, пролог у “Лісовій пісні” Лесі Українки […]...
- “Побудова конфліктів у трагедії “97” Навколо вивчення церковних коштовностей розгортається головний конфлікт в драмі “97”. Основний драматичний конфлікт твору, що в трагедійній формі відбиває соціальні та політичні суперечності, що були народжені новою дійсністю, боротьбою двох полярних сил, є новим. У виразних сценах драматург показав два ворожі табори села – незаможників і куркулів, їх настрої і поривання. Характер конфлікту – традиційний, […]...
- Єста Кнутсон “Пригоди Пелле Безхвостого” (шведська казка) ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 2 КЛАС ЗРОБИ КАНІКУЛИ ЦІКАВИМИ Урок 16 Тема. Єста Кнутсон “Пригоди Пелле Безхвостого” (шведська казка) Мета: дати початкове уявлення про автора твору; вчити дітей змістовно відпочивати; зацікавити читанням даного твору під час канікул; вдосконалювати техніку читання, вміння переказувати, відтворювати послідовність подій, добирати заголовки, ставити запитання й давати відповіді; виховувати допитливість. Обладнання: […]...
- Емма Боварі у романі “Мадам Боварі” ГЮСТАВ ФЛОБЕР 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ГЮСТАВ ФЛОБЕР Емма Боварі у романі “Мадам Боварі” Боварі – це я сам. Г. Флобер Кращим хранителем критичного реалізму другої половини XIX століття французької літератури є Постав Флобер, у творчості якого прославляється повна відсутність будь-яких ілюзій про життя, нетерпиме відношення до всіляких спроб накинути романтичний покров на жорстоку правду […]...
- Твір на тему: Трагічність образа Емми Бовари Кращим хоронителем традицій критичного реалізму другої половини XІX століття у французькій літературі є Гюстав Флобер, у творчості якого простежується повна відсутність яких-небудь ілюзій про життя, нетерпиме відношення до всіляких спроб накинути романтичний покрив на жорстоку правду дійсності. Творчість Флобера досягає своєї вершини в 50-60-і роки. Це був час Другої імперії, всю мерзенність якої й викрив […]...
- Слово-привид Слово-привид – слово, що виникло внаслідок неправильно прочитаного певного тексту, чиєїсь помилки на письмі чи вигадки. Термін запровадив І. Качуровський. Так, М. Хвильовий, проголошуючи “азіатський ренесанс”, вигукував: “Гряде новий Рамаян!” Очевидно, йшлося про головного персонажа пам’ятки індійської літератури “Рамаяни” – Раму. У перекладі поезії Ф.-Г. Лорки, зробленому М. Лукашем, були такі рядки: Як змилить мило […]...
- Енн Хогарт “Мафін та його веселі друзі” (повість-казка) ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 2 КЛАС ЗРОБИ КАНІКУЛИ ЦІКАВИМИ Урок 8 Тема. Енн Хогарт “Мафін та його веселі друзі” (повість-казка) Мета: дати початкове уявлення про автора твору; вчити дітей змістовно відпочивати; зацікавити читанням даного твору під час канікул; вдосконалювати техніку читання, вміння переказувати, відтворювати послідовність подій, добирати заголовки, ставити запитання й давати відповіді; виховувати інтерес […]...
- Зав’язка Зав’язка – елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії художнього твору. 3., як правило, розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів. У ряді творів їй передує експозиція. Якщо ж вона відсутня або дуже стисла, то 3. набуває особливої гостроти. Основний конфлікт започатковується випукло, зримо. Міцно стиснута пружина сюжету у 3. роману І. Багряного “Сад Гетсиманський”, де автор […]...
- Розвиток дії Розвиток дії – розгортання подій, що виростають із зав’язки, своєрідний перебіг розповіді автора про життя, стосунки і дії персонажів. У Р. д. викристалізовуються моральні якості персонажів, кожен з них несе ту чи іншу авторську думку, які у своїй сукупності утворюють авторську концепцію (ідею твору). Рушієм цього елемента сюжету є загострення конфлікту, інтрига. Приклад яскраво вираженої […]...
- Енцикліка Енцикліка (лат. encyclicus – круговий, загальний) – спочатку – окружне послання єпископа, згодом – письмове звернення папи римського до всіх католиків та віруючих якоїсь однієї країни з релігійними, морально-етичними чи соціальними, політичними настановами. Пишеться, як правило, латиною і дістає назву від перших слів тексту. Сам термін може використовуватися в художній літературі у значенні окружного (обіжного) […]...
- Власне драма – визначення Власне драма – драматичний твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, але напружена боротьба та складні переживання персонажів не ведуть до трагічної розв’язки. У драмі можливі елементи трагічного й комічного, проте вони не домінують. “Серйозна й зворушлива драма посідає середину між героїчною трагедією та веселою комедією”. Трагедія і комедія показують життя дещо однобічно, бо […]...
- Рецептивна естетика Рецептивна естетика (лат. receptio – сприйняття) – різновид естетичної теорії, яка зосереджується на проблемі сприймання художніх творів, їх впливу на публіку (естетика впливу). Спираючись на праці естетиків-феноменологів (Н. Гартмана, Р. Інгардена), систему положень розробили німецькі філологи Г.-Р. Яусс і В. Ізер в 70-х XX ст. Це, власне, проблема читача, яка активно розроблялася і в українському […]...
- Трагедія Емми Боварі Основною особливістю творчості Гюстава Флобера є глибокий психоаналіз героїв, дослідження їх внутрішнього світу. Його герої живуть в своєму особливому світі, але кожен з них наділений почуттям протиріччя. В кожній душі, яку Флобер передав з таким тонким відчуттям, відшукувалось щось особливе, те, чого не пояснити словами. Трагічні душевні суперечки, які дуже часто зустрічаються в творах письменника, […]...
- Роман “Мадам Бовари” нове слово в європейському мистецтві Флобер мріяв створити книгу “ні про що”, що трималася б у свідомості людей тільки силою стилю, як наша планета тримається в космосі силою гравітації, яку не можна побачити. Він мріяв створити щось повністю протилежне масовій літературі, що залучає читачів зло закрученим сюжетом або скандальною інтригою. Він мріяв про книгу, у якій би майже не було […]...
- Фабула Фабула (лат. fabula – байка, розповідь, переказ, казка, історія) – один із невід’ємних чинників сюжету, його ядро, що визначає межі руху сюжету в часі й просторі; розповідь про події, змальовані в епічних, драматичних, ліро-епічних творах, на відміну від самих подій – сюжету твору. Ф. виникає в конкретному сюжеті як продукт творчості митця. Основу її складають […]...
- Життєва драма Емми Боварі Інколи людина, щоб відірватися від тяжкої буденності, починає мріяти, жити в уявному нереальному світі. Саме так сталося з героїнею роману “Мадам Боварі”, яка не погоджувалася з сірою буденністю життя і шукала в ньому, чи, мабуть, у своїх мріях, якогось свята почуттів, казкової любові, за хвилину якої можна віддати все життя. Задум цього роману виник у […]...
- Козакофільські мотиви у творчості Проспера Меріме Як митець, П. Меріме керувався конкретним кредо: художній твір повинен відтворювати життя, долю, дії видатної, нехай й одіозної особистості. Тільки за такої умови твір може викликати зацікавлення й захоплення. До таких праць належить його історична розвідка “Епізод з російської історії. Лжедимитрії”, написана під впливом “Бориса Годунова” О, Пушкіна. Поряд зі змалюванням широкого полотна “смутних часів” […]...
- “Моя пісня – то мій одпочинок, моя молитва – надія”. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер поетичної творчості Б. Грінченка можна говорити багато, бо вона заснована на “живій крові і нервах” автора, на його відвертому служінні своєму народові. Низку поезій Б. Грінченко побудував за принципом конфліктного протистояння: вільна творчість – і вимоги розуму, громадянського обов’язку. Борис Грінченко не допускав альтернативи, компромісів. Так “розправляється” поет з принадами кохання в поезії […]...
- Особливості будови роману – “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 3. “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ Особливості будови роману У романі “Євгеній Онєгін” автор використовує паралелізм – художній прийом, який підкреслює зв’язок окремих елементів твору і надає можливість їх порівняти та виявити характерні риси кожного з них. Наприклад, це паралелі героїв: друзі Онєгін – Ленський, “друзі” Онєгін – Автор, […]...
- Художня своєрідність п’єси – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 7. ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА Художня своєрідність п’єси Драма “Вільгельм Телль” – глибоко народний твір, пройнятий демократичними ідеями. У ньому на історичному матеріалі показано життя народу та його боротьбу за незалежність. П’єса відзначається поліфонізмом звучання. Масові сцени, діалоги, монологи героїв відтворюють складну історичну епоху. У п’єсі звучить […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Конфлікт між мрією дійсністю в долі Емми Боварі Гюстав Флобер пише свій чудовий роман “Пані Боварі” у 1857 році. В ньому він висвітлює конфлікт між мрією та реальністю. Героїня живе у нереальному світі. Емма Боварі не погоджується із буденністю життя і шукає в ньому якогось свята почуттів, казкової любові. Ця тема романів була дуже поширена в ті часи, тому Г. Флобер вирішив також […]...
- Розповідач, або Наратор Розповідач, або Наратор (лат. narrator – розповідач) – різновид літературного суб’єкта, вимислена автором особа, від імені якої в епічному творі він веде розповідь про події та людей, з допомогою якої формується весь уявний світ літературного твору. Р. – літературна постать, котра, як правило, є водночас автором і персонажем (Рудий Панько у “Вечорах на хуторі коло […]...
- П. Маріме “Таманго” Проспер Меріме – основоположник жанру реалістичної новели. Новела “Томанго”. Тема антиколоніалізму. Трагедія негритянського вождя Томанго. Мета: познайомити учнів із життям видатного французького новеліста П. Меріме, працювати над ідейним змістом новели “Таманго”; розвивати навички усного зв’язного мовлення та виразного читання, вдосконалювати вміння переказувати епізоди; Вчити робити висновки із прочитаного за висловлюваннями видатних людей; Виховувати негативне ставлення […]...