Епітет
Епітет (грецьк. epitheton – прикладка) – один із основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища і, потрапивши в нове семантичне поле, збагачувати це поле новим емоційним чи смисловим нюансом. Як Е. переважно вживаються прикметники (д. Чередниченко: “Покличу тебе / до зеленого шлюбу”), переводячи свої другорядні лексичні значення на основні, чим вони різняться від звичайних означень (“зелений листок”).
Крім оригінальних Е., винайдених автором (Олег Ольжич: “скам’янілі дні”), у художніх творах з’являються і постійні Е. або літературного походження (Я. Щоголів: “сонце золоте”), або фольклорного (“ясні зорі, тихі води”), надмірна присутність яких шкодить естетичній якості таких творів. У ролі Е. можуть бути й інші частини мови, зокрема іменник (Ю. Липа: “… світ – жіночість незрівнянна”), зумовлюючи процес метафоризації Е.
Related posts:
- ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” (Г. Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості – епітет і порівняння та складні – метафора, алегорія, іронія, гіпербола, літота, синекдоха. Епітет Простий троп, художнє означення, прикметник, вжитий у […]...
- Чим епітет відрізняється від логічного означення? Епітет – це засіб художньої образності, який підкреслює суттєву властивість певного предмета, явища, надаючи йому поетичної яскравості, індивідуалізуючи його. Так, створюючи пейзажну замальовку серпня, ясного та багатого літнього місяця, П. Филипович використовує такі епітети: “огнекрилих метеликів рій”, “золоте павутиння”, “мудрі рослини”. Вони влучно характеризують зображене, підкреслюють його суттєві ознаки. Отже, епітет – це художнє означення, […]...
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники […]...
- ЕПІТЕТ. НАТАЛЯ ЗАБІЛА ЗІРОЧКИ Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, знаходити епітети, порівнювати поезії; розвивати вміння заглиблюватися в поетичні образи; виховувати любов до поетичного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Читання слів, чітко вимовляючи звуки і Казка Кіска Вузька Гуска Кізка […]...
- Короткий життєпис Олега Ольжича Олег Ольжич (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших […]...
- Тропи в українській літературі У зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови. Вони допомагають письменникові втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і явища, своє ставлення до них. Це завдання виконують не тільки слова і словосполучення, вжиті у прямому значенні, а також слова і вислови, вжиті у переносному значенні, які називають тропами. […]...
- Інтернаціоналізм у літературі Інтернаціоналізм у літературі (лат. inter – між, natio – народ) – одна з форм міжнаціональних літературних зв’язків. її природність зумовлена міграційними процесами народів світу і взаємовпливами в культурі. І. Франко у статті “Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах” (1898) показав діалектичну взаємозумовленість засвоєння кожною національною літературою елементів чужомовних літератур згідно з власними духовними потребами, але […]...
- Золоте поле Золоте поле Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково […]...
- Література в Західній Україні в 30-ті роки XX ст Західноукраїнська література в 30-ті рр. XX ст. збагатилася багатьма новими іменами. Серед поетів виділялися Роман Купчинський, Олег Бабій, Юра Шкрумеляк, Микола Матіїв-Мельник, з молодшого покоління – Богдан Кравців, Богдан-Ігор Антонич, Святослав Гординський. Із Західною Україною була тісно пов’язана творчість емігрантів зі Сходу, які оселилися в Празі, Варшаві і Львові,- Юрія Косача, Олександра Олеся, Олега Ольжича, […]...
- Запозичення у літературі Запозичення у літературі – використання певним автором уже відомих мотивів, сюжетів, образів, ідей, художніх засобів та прийомів з інших фольклорних, міфологічних чи літературних джерел. Одним з прикладів аргументації 3. є наявність вічних тем та вічних образів (Прометей, Дон Жуан, любов, ненависть, правда тощо), біблійних та євангелійних сюжетів. Почасти 3. реалізується через переспіви, стилізацію, аплікацію, пародію, […]...
- “Значення “празької школи” для української літератури” Кривавий жовтень 1917 року та братовбивча війна відкинула багатьох українців далеко за межі України. Багато українців опинилось у Чехословаччині, яка зустріла їх гостинно. Тодішній президент Томаш Масарик симпатизував українцям, тому доклав багато зусиль, щоб надати можливість емігрантам здобути освіту. У Подєбрадах та у Празі відкрився ряд вищих учбових закладів, в яких навчання велося українською мовою. […]...
- Літературна спілка “Чернігів” Літературна спілка “Чернігів” – громадське об’єднання, утворене групою літераторів М. Чернігова у серпні 1992. Ініціатором виступив М. Ткач, обраний головою спілки. Спілка – незалежна від офіційної, зареєстрована, має свій статут. Вона нараховує близько 25 членів. Провідну роль у її діяльності. відіграють такі літератори, як В. Струтинський, М. Ткач, В. Савенок, В. Салон, В. Шкварчук та […]...
- Цикл Цикл (грецьк. kyklos – коло) – ряд пов’язаних між собою явищ, які творять певну замкнуту цілість. У літературі – сукупність художніх творів одного жанру, які об’єднуються задумом автора в естетичну цілість. Послідовність творів, які включаються до Ц., визначається плинністю настрою ліричного героя чи розвитком внутрішнього конфлікту, переживання. Різні за мотивами, інтонаційно-ритмічною структурою, строфічною будовою, жанрами, […]...
- Творче кредо Олега Ольжича Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся (справжнє прізвище – Кандиба) – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника – кілька поетичних збірок (“Рінь”, “Вежі”, “Підзамчя”), оповідання для дітей […]...
- ОЛЕГ БУЦЕНЬ Олег Буцень народився 1923 року в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Мандруючи стежками рідного краю, він мріяв про подорожі – не менш як у джунглі Африки чи на Південний полюс. “Та не так часто діється, як в дитинстві […]...
- Портрет опис моєї мами Найдорожча людина для мене – це моя мама. Моя матуся привітна, добра, ніжна, ласкава, життєрадісна. Вона вміє підтримати у важку хвилину і дати ділову пораду. Моя мама середнього зросту, струнка, як берізка, і дуже жіночна. У неї прекрасні кучеряве волосся, що нагадують золоте колосистої поле. Очі моєї мами блакитні, як волошки. Вони завжди ясні, випромінюючі […]...
- Постійні епітети Постійним називається епітет, який традиційно супроводжує означення предмета, закріплюючись за ним постійно, в межах певного художнього стилю. Наприклад, у фольклорній поезії, якщо згадується степ, то він майже завжди – широкий, море – синє, вітер – буйний, гай – зелений, орел – сизокрилий і т. д. Постійний епітет відрізняється тим, що виділяє характерну рису не даного, […]...
- Скорочено – ПРО КНЯЗЯ ОЛЕГА – Київський князь Олег жив у мирі з усіма країнами. Був у нього кінь, якого князь дуже любив. Але Олег довго не сідав на нього, бо один ворожбит напророкував йому смерть від коня. Ось одного разу згадав князь про свого товариша. Спитав у конюха, якому звелів годувати й доглядати коня, де його улюбленець. Конюх відповів йому, […]...
- Празька школа “Празька школа” – умовна назва (належить літературознавцеві В. Державину) українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, творчість яких відбувалася переважно у Подєбрадах та Празі (Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Стефанович, Юрій Клен, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Ю. Липа, О. Ольжич, Олена Теліга, Галя Мазуренко та ін.), деякі з них жили у Варшаві до кінця другої світової […]...
- Про князя Олега – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – Скорочено Олег князював у Києві, мирно жив з усіма країнами. Якось згадав він про свого коня, на якого не став сідати, бо один ворожбит напророкував йому смерть від нього. Спитав у конюха, де його улюблений кінь, якого звелів годувати й доглядати. Конюх відповів, що коня давно немає. Олег дорікнув ворожбитові за неправдиве пророцтво. Вирішив поїхати подивитися […]...
- Короткий зміст Пісня про віщого Олега Пушкіна А. С Як нині сбирается віщий Олег Отмстить нерозумним хозарам: Їхнього села й ниви за буйний набіг Прирік він мечам і пожежам; Із дружиною своєї, у цареградской броні, Князь по полю їде на вірному коні. Назустріч йому з темного лісу виходить чарівник. Олег запитує в нього про своє майбутнє: И незабаром ль, на радість сусідів-ворогів, Могильної засиплюся […]...
- Твір на тему: Природа і людство I. Природа – колиска людства, втілення краси і добра. II. Людина і природа – одне ціле. 1. Стосунки людей і природи (обожнення природи первинними людьми; з розвитком людства йде поступове навчання людей користуватися дарами і силами природи; але людство дійшло до знищення Хіросими і Нагасакі, до Чорнобильської катастрофи). 2. Оспівування щедрої краси природи у народних […]...
- Природа і людство І. Природа – колиска людства, втілення краси і добра. ІІ. Людина і природа – одне ціле. 1. Стосунки людей і природи (обожнення природи первинними людьми; з розвитком людства йде поступове навчання людей користуватися дарами і силами природи; але людство дійшло до знищення Хіросими і Нагасакі, до Чорнобильської катастрофи). 2. Оспівування щедрої краси природи у народних […]...
- АЙСТРИ – ОЛЕГ БУЦЕНЬ Літературне читання 3 клас СВІТ ПРОЗИ Оповідання ОЛЕГ БУЦЕНЬ Олег Буцень змалечку писав вірші і мріяв про подорожі – не ближче як у джунглі Африки чи на Південний полюс. “Та не так часто діється, як у дитинстві мріється” – так сказав у зрілому віці письменник, адже його дитинство перервала війна, і фантазії довелося змінити на […]...
- Фольклоризм Фольклоризм (від англ. folk-lore – народна мудрість, народне знання) – наявність фольклорних елементів у літературному творі. Проявляється на різних функціональних зрізах: через сюжетне запозичення, введення у текст окремих фольклорних мотивів чи образів, символічне переосмислення фольклорних міфологічних першоелементів. Виділяють такі основні етапи освоєння літературою фольклору: стилізацію, психологічну інтерпретацію фольклорних мотивів, переосмислення народної міфології. У контексті розвитку […]...
- Розповідач, або Наратор Розповідач, або Наратор (лат. narrator – розповідач) – різновид літературного суб’єкта, вимислена автором особа, від імені якої в епічному творі він веде розповідь про події та людей, з допомогою якої формується весь уявний світ літературного твору. Р. – літературна постать, котра, як правило, є водночас автором і персонажем (Рудий Панько у “Вечорах на хуторі коло […]...
- Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” За спогадами сучасників, Олег був улюбленцем батьків, родичів, сусідів. Рано виявив неабиякі здібності: у три роки вже вмів читати, у п’ять написав п’єсу з козацького життя, добре малював, грав на фортепіано і скрипці. Але згодом настали тяжкі часи. Юнак пережив громадянську війну, терор, голод, холод. Родина мусила емігрувати. І тільки за межами Батьківщини хлопець усвідомив, […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас І варіант Передусім, треба сказати, що Павло Тичина – це геніальний український поет. Багато своїх поетичних творів він присвятив природі рідного краю, який він надзвичайно любив. Його поезії описують красу та велич української землі. Поет зміг в декількох рядках передати той необ’ємний, величний простір, який розгортається перед його очима. В поезії “Де тополя […]...
- Ремінісценція Ремінісценція (лат. reminiscentia – згадка) – відчутний у літературному творі відгомін іншого літературного твору. Проявляється в подібності композиції, стилістики, фразеології. Р. – це здійснюване автором нагадування читачеві про більш ранні літературні факти та їх текстові компоненти. Є одним із носіїв смислу; компонент форми, що має змістово-семантичне значення, образ літератури в літературі. Р. має дуже широкий […]...
- Олег Ольжич – борець за національну ідею Зовсім недавно українському народові нарешті повернуто ім’я Олега Ольжича – талановитого поета, науковця, діяча національно-визвольного руху. Його життя – це боротьба, яка кличе “туди, де бій за волю”, це пошуки героїчного життєвого ідеалу. Навчався Ольжич у Празі: туди переїхав разом з матір’ю до батька, українського поета Олександра Олеся. Закінчивши університет, блискуче захитає дисертацію і здобуває […]...
- Сонце заходить, гори чорніють – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 1 ТАРАС ШЕВЧЕНКО Сонце заходить, гори чорніють Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люди, що одпочинуть, А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває. Чорніє поле, і гай, […]...
- Твір на тему: Золоте поле Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
- Золоте поле, твір-розповідь Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
- “Посіяла мати чорнобривці біля хати” (за поезією М. Сингаївського) Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де “тихі води і ясні зорі”, де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам’яті […]...
- Чому буває сумне сонце? Скорочено Якось Сонце вкрало у батьків красуню дочку й узяло її собі за дружину. Брат дівчини пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила його, злякалася, що Сонце його запече, й сховала у погріб. Сонце прийшло, скинуло свої ризи на погріб, а брат ледь не загинув там од спеки. Тоді сестра відлила його водою й […]...
- Чому буває сумне сонце? скорочено – Міфи та легенди українців Якось Сонце вкрало у батьків красуню дочку й узяло її собі за дружину. Брат дівчини пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила його, злякалася, що Сонце його запече, й сховала у погріб. Сонце прийшло, скинуло свої ризи на погріб, а брат ледь не загинув там од спеки. Тоді сестра відлила його водою й […]...
- Олег Ольжич – поет національного героїзму Олег Ольжич – поет національного героїзму Нам дано відрізнити зле й добре, Мале і велике І прославити вірність, повинність І жертву героя. О. Ольжич Поезія Ольжича (Олега Кандиби) насичена героїчною тематикою. Героїзм у поезії Ольжича – вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам – своя найвища й, […]...
- Філософічність лірики Олега Ольжича Філософічність лірики Олега Ольжича Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег […]...
- ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла? – Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Хай вродиться житечко, Ще й озимая пшениця, І усякая […]...
- Я повертаюсь у сиву давнину. (За баладою Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Про що розповідає О. С. Пушкін у баладі. Так, я повертаюсь у далеке-далеке минуле, і мене супроводжує туди О. С. Пушкін. Далеке десяте століття. Що цікавило там поета? Чому постать першого київського князя приваблює його? Пушкін намагається зрозуміти, чим жив князь, яким він був, як вдавалося йому мати […]...