Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Епопея
Епопея
Епопея (грецьк. еророііа, означає “слово” і “творити”) – роман або цикл романів, що відбивають значний період істо-ричного часу або велику історичну подію, висвітлюють життя героїв у його багатоманітності, складному переплетенні доль дійових осіб, їх філософському осмисленні. Така широта в охопленні життєвого матеріалу зумовлює складність композиції епопеї, багатолінійність її сюжету, різноманітність художніх засобів. Епопею називають “вінцем мистецтва”.
Класичним зразком епопеї є “Людська комедія” О. де Бальзака.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Поема Кому на Русі жити добре як народна епопея По жанрі “Кому на Русі жити добре” – поема. Вона схожа на древню епічну поему (остання складалася з народних лисичанських пісень і сказань) і найбільше нагадує епопею, що розповідає про події всенародно-історичного значення, таку, як “Іліада” і “Одиссея” Гомера. Тому “Кому на Русі жити добре” можна назвати народною епопеєю, або, по влучному виражениюп. Н. Сакулина, […]...
- Війна і мир Л. Толстого як роман-епопея Війна і мир Л. Толстого як роман-епопея “Литературный энциклопедический словарь” тлумачить епопею як монументальний за формою епічний твір загальнонародної проблематики, в якому становлення характерів дійових осіб підпорядковане подіям національного історичного масштабу. Роман Л. Толстого “Війна і мир” повністю відповідає цьому визначенню і, ймовірно, сам став причиною такого формулювання. Надзвичайно важливі процеси, що поставили під сумнів […]...
- Епопея Епопея (грецьк. еророііа, від epos – слово, розповідь та роіео – творити) – один із епічних жанрів, котрий домінував аж до появи роману. Е. бере свій початок у міфології та усній народній творчості. Е. в Стародавній Греції називали героїчний епос у вигляді великих циклів народних сказань, пісень і легенд, котрі оповідали про найбільш визначні історичні […]...
- Філософія історії – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Філософія історії Багато з розділів “Війни і миру” присвячені викладу філософії історії Толстого, хоча більш справедливим було б весь роман назвати розгорнутим філософським міркуванням письменника про закономірності людської історії та універсальні закони буття. Історичний процес розглядається автором роману-епопеї як процес життя, його стихійний, не […]...
- Війна й мир як епопея Що таке “Війна й мир” ? Це не роман, ще менш поема, ще менш історична хроніка. “Війна й мир” є те, що хотів і міг виразити автор у тій формі, у якій воно виразилося. Л. Н. Толстой У статті “Кілька слів із приводу “Війни й миру”” Толстой, як відомо, заявив, що його добуток не схоже […]...
- “Супротивна людському розуму і всій людській природі подія…” – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” “Супротивна людському розуму і всій людській природі подія…” “Я не знаю жодного, хто писав би про війну краще від Толстого”, – сказав Е. Хемінгуей. Концепцію історії, проблему війни і миру розглянуто Толстим у найширшому філософському діапазоні. Мир і війна ототожнюються письменником з антитезою “життя […]...
- “Війна і мир” Л. Толстого як роман-епопея “Литературный энциклопедический словарь” тлумачить епопею як монументальний за формою епічний твір загальнонародної проблематики, в якому становлення характерів дійових осіб підпорядковане подіям національного історичного масштабу. Роман Л. Толстого “Війна і мир” повністю відповідає цьому визначенню і, ймовірно, сам став причиною такого формулювання. Надзвичайно важливі процеси, що поставили під сумнів саме буття Росії як держави, стали головним […]...
- “Діалектика душі” – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” “Діалектика душі” Герої Толстого переживають численні події, великі й малі, значні й незначні, але кожна з них осмислена в перспективі всього життя персонажа. У “Війні і мирі” з надзвичайною художньою силою передається динаміка особистості, те, що сам автор називав “плинністю” характеру. У розмаїтті й […]...
- Кутузов і Наполеон – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Кутузов і Наполеон У романі “Війна і мир” Кутузов і Наполеон протиставляються в усіх подробицях свого історичного й людського існування. Відсутність “героїчності” в зовнішності Кутузова (“проста стара людина”, на обличчі “стареча лагідна усмішка”), його добродушність, батьківське піклування про побут солдатів контрастують з показним акторством […]...
- “Війна і мир” Л. Толстого – історичний і психологічний роман-епопея Л. Толстому вдалося поєднати в одному романі, мабуть, цілих два: історичний роман-епопею і психологічний роман. Сам Толстой навіть засвідчував схожість “Війни і миру” з героїчним епосом минулого. Сторінка за сторінкою розкривають перед читачем характери героїв Л. Толстого, передаючи найтонші деталі й нюанси їхньої поведінки. “Люди як ріки”, “людина текуча” – ось що лежить в основі […]...
- Епопея “Людська комедія”: універсальність задуму, основні принципи побудови До останніх днів Бальзак працював над структурою “Людської комедії”. Доповнення вчителя. Зовнішня композиція твору завершена. Але внутрішня композиція роз’єднана, бо Бальзак малює життя в розвитку, тому в епопеї немає ні початку, ні кінця. Кожний роман, що входить до циклу, є самостійним твором і одним із фрагментів усієї епохи. Романи “Людської комедії” об’єднує не тільки спільна […]...
- Чарівність і повнота життя. Наташа Ростова і Мар’я Болконська – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Чарівність і повнота життя. Наташа Ростова і Мар’я Болконська “Чому ж цей роман називається “Війна і мир”?.. Автор змальовує нам безперервну війну, а мир коли ж буде?” – дивувався анонімний рецензент “Петербурзької газети” (1880). Війна і мир як універсальна антитеза планетарного життя осмислена Толстим […]...
- “Доля людини” М. А. Шолохова – оповідання-епопея Ім’я лауреата Нобелівської премії М. А. Шолохова відомо всьому человечеству. Добутку Шолохова подібні до епохальних фресок. Під час Великої Вітчизняної війни письменник порахував своїм боргом разити словом ненависті ворога, зміцнювати любов до Батьківщини в радаских людей. Провесною 1946 року, у першу післявоєнну весну, Шолохов случайно зустрів на дорозі невідомого человека й почув його сповідь^-сповідь-сповідь-оповідання-сповідь Десять […]...
- Епопея народного життя (“Кому на Русі жити добре”) Література нового часу майже не знає прологів, але добутку древньої – античної й середньовічної літератури звичайно починалися з таких прологів-попереджень, у яких автори пояснювали, про що ж піде мовлення. Увівши пролог, Некрасов прагнув відразу ж оголити головну, корінну думку – “ідею” своєї поеми, указати на значущість її, попередити про грандіозність і долговременное™ подій, які в […]...
- “Жити для інших…” Духовні шукання Андрія Болконського і П’єра Безухова – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” “Жити для інших…” Духовні шукання Андрія Болконського і П’єра Безухова Головні герої роману Андрій Болконський і П’єр Безухов долають шлях пошуків і сумнівів. Князь Андрій переживає смугу розчарувань, гірких хибних думок, перш ніж осягає безперечну істину – жити треба так, “щоб не для мене […]...
- Доведіть, що “Війна і мир” Л. Толстого – історичний і психологічний роман-епопея. Розкрийте філософську концепція про ворожість і єдність людей у творі Доведіть, що “Війна і мир” Л. Толстого – історичний і психологічний роман-епопея. Розкрийте філософську концепція про ворожість і єдність людей у творі. “Війна і мир” – твір Льва Миколайовича Толстого – явище унікальне. Навіть із суто зовнішнього боку фоліант із чотирьох книг, із чотирьох томів – це вже вражає! Сторінка за сторінкою вимальовуються події тих […]...
- “Війна і мир” – історичний і психологічний роман-епопея Без ложной скромности – это как Илиада. Л. Толстой “Війна і мир” – твір Льва Миколайовича Толстого – явище унікальне. Навіть із суто зовнішнього боку фоліант із чотирьох книг, із чотирьох томів – це вже вражає! Сторінка за сторінкою вимальовуються події тих далеких часів і стають ближчими та зрозумілішими далекі історичні постаті Кутузова й Наполеона, […]...
- Епопея народного життя поема “Кому на Русі жити добре” Н. А. Некрасова по праву можна вважати народним поетом, адже не випадково настільки різноманітні, складні по своїй художній структурі мотиви його лірики об’єднані темою народу. Вірші розповідають про життя селян і міської бідноти, про важку жіночу частку, про природу й любов, про високий гражданственности й призначенні поета. Майстерність Некрасова полягало насамперед у реалізмі, у правдивому […]...
- Роман-епопея Василя Гроссмана “Життя і доля” Про Велику Вітчизняну війну написано дуже багато. Перші добутки про війну почали з’являтися вже в середині сорокових років, і з тих пор романи, оповідання, вірші видавалися суцільним потоком. І багато серед них були, на жаль, зовсім бездарні. Сьогодні, перебуваючи на більш ніж піввікової дистанції війни, читач може підбити своєрідний підсумок розвитку “військової” літератури. Серед добутків […]...
- Позасюжетні елементи в літературі Крім Сюжету, в композиції твору існують ще й так звані Позасюжетні елементи, які часто бувають не менш, а то і більш важливі, ніж сам сюжет. Якщо сюжет твору – це динамічна сторона його композиції, то позасюжетні елементи – статична; позасюжетний називаються такі елементи, що не просувають дії вперед, під час яких нічого не трапляється, а […]...
- Чим відрізняється роман від епопеї? Роман, за винятком історичного, художньо досліджує життя окремої людини, перипетії її долі, її щоденні турботи й духовні пошуки. В епопеї ж ідеться про якусь видатну історичну подію, що справила вирішальний вплив на життя народу, нації. Отже, головна відмінність між двома жанрами – у предметі зображення. В античні часи епопея якнайповніше відповідала естетичним запитам епохи, відігравала […]...
- Актуалізація Актуалізація (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – використання зображально-виражальних засобів художнього мовлення таким чином, що вони здаються незвичними, одивненими, деавтоматизованими. Це стосується пожвавлення внутрішньої форми слова, індивідуальних тропів, розмаїтих випадків іронії, гри словами, моментів перифрастичного позначення. А. співвідноситься з “автоматизацією” або, за висловлюванням Л. Щерби, постає в “обгрунтованих відступах” від мовних нормативів, зумовлює смислове […]...
- Що є основою і рушійною силою сюжету? Оскільки сюжет – це певна послідовність чергування подій і ситуацій, то, закономірно, в художньому творі має бути сила, яка надає йому динаміки, руху. Такою рушійною силою, основою сюжету є конфлікт – сутичка, суперечливість, протиставлення, розмежування чи зіткнення подій, характерів, ідей. Складність і багатоманітність життєвих конфліктів – суспільних, політичних, естетичних, моральних, професійних тощо – зумовлює і […]...
- Стиль Стиль (лат. stilos – грифель для писання) – сукупність ознак, які характеризують твори певного часу, напряму, індивідуальну манеру письменника. Мистецтвознавство під С. розуміє те спільне, що об’єднує творчість ряду митців, споріднену тематикою, способом створення художнього світу. Тут С збігається з мистецьким напрямом, течією. Оскільки літературно-стильову течію започатковує оригінальний митець з яскраво вираженим світобаченням, неповторним письмом, […]...
- ТЕМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ, СЮЖЕТ, КУЛЬМІНАЦІЯ Композиція – це побудова літературного твору. Це доцільний, з точки зору автора, порядок, в якому розгортаються події, розташовуються персонажі. Адже художній твір – це дуже складна єдність, яка будується з багатьох компонентів: потрібно розмістити їх так, щоб читач і не помітив, як вони з’єднані. Одним із найважливіших компонентів композиції є сюжет. Це – порядок, в […]...
- Епос Епос (грецьк. epos – слово, розповідь) – багатозначний термін, який означає за літературною традицією оповідну поезію, зароджену в глибокій минувшині як форму зображення героїчних учинків певного персонажа, важливих подій тощо (“Іліада” та “Одіссея” Гомера, ісландські саги, українські думи тощо). Поступово виробляються прозові форми Е., посідаючи важливе місце у художній літературі, з’являються епічні жанри, постають їхні […]...
- З якою метою письменник порушує традиційне розташування сюжетних елементів? Найчастіше художній твір починається з експозиції (так знана пряма експозиція, наприклад, у повісті “Земля” О. Кобилянської). Однак іноді вона переноситься в середину, як це маємо, приміром, у творах Панаса Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, Панаса Мирного “Лихі люди” (“Товариші”), Це затримана експозиція, яка, акцентуючи на минулому героїв, дає змогу глибше […]...
- Досвід Досвід – сукупність знань, навичок, здобутих людиною у житті і засвоєних, випробуваних на практиці. В літературознавстві Д.. конкретизується як художньо-естетичний Д. письменника, читача, дослідника літератури і відрізняється від їхнього життєвого Д. У структурі художньо-естетичного Д. взаємодіють знання історії мистецтва, навички художньої діяльності, розвинутий естетичний смак, враження від сприйнятих художніх творів, емоційна пам’ять, знання мови мистецтва, […]...
- ОКСЮМОРОН Оксюморон, або Оксиморон (грец. &;#959;&;#958;ό&;#956;ω&;#961;&;#959;&;#957; – нісенітниця), – це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу. Наприклад: “На нашій – не своїй землі” (Т. Шевченко); “довго тягтиметься мить” (Є. Плужник); “холодний окріп нарзану” (М. Лєрмонтов). Оксюморон дуже виразний стилістичний прийом: використовуючи мінімум мовленнєвих засобів, […]...
- СИСТЕМА ЕПІЧНИХ ЖАНРІВ Сучасний літературний епос має досить розвинену ієрархію жанрів. Класифікація жанрів, співвідносних з епічним родом літератури, може грунтуватися на різних принципах їх розподілу: за часом виникнення, особливостями мовної організації (прозаїчної чи віршової) і т. д. Найчастіше епічні жанри групують за ознакою обсягу їхньої тематики, тобто більшої чи меншої повноти охоплення дійсності. Залежно від масштабів зображення подій […]...
- З якою метою Олесь Гончар звертається до ретроспективного відтворення подій війни в романі “Циклон”? У романі “Циклон” окрема людська доля стає об’єктом пильної уваги письменника, що значною мірою зумовлює “навантаженість” твору спогадами. Роздуми про гармонію буття, мир на планеті, людське щастя, покликання мистецтва Олесь Гончар пропускає крізь “я” героїв, які згадують прожиті роки, шукають у минулому уроки для сучасник), з тривогою зазирають у майбутнє. Сила людського духу – головна […]...
- Тема, ідея та мотив художнього твору Тема художнього твору – це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв’язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення. Тема, в свою чергу, включає: – життєвий матеріал, що охоплює: події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини; сфери застосування сил та […]...
- Центон Центон (від лат. cento – клаптевий одяг) – стилістичний прийом, який полягає в уведенні до основного тексту певного автора фрагментів із творів інших авторів без посилання на них. Такими видаються поезії Юрія Клена, засвідчуючи культурологічну основу та глибоку інтелектуальну пристрасть в естетичному переосмисленні мистецьких явищ, духовного багатства української та світової літератури. Так, в епопеї “Попіл […]...
- Поема Поема (грецьк. роіеmа – твір) – ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери. Назва “П.” загальна, у літературознавстві частіше мовиться про конкретний жанровий різновид П.: ліро-епічну, ліричну, епічну, сатиричну, героїчну, дидактичну, бурлескну, драматичну і т. п. Виникла П. на основі давніх і середньовічних героїчних пісень, сказань, епопей, що […]...
- Філософія і література Філософія і література – багатоаспектна проблема, в процесі осмислення якої розкривається роль філософії у творчості письменника, її значення для розуміння та інтерпретації художніх творів, роль мистецтва слова в поширенні філософських ідей. Для літературознавства суттєве значення має грань проблеми, позначена терміном “філософія літератури”. Внаслідок особливої уваги письменника до універсальних аспектів буття, світобудови, сенсу людського життя його […]...
- Мовознавство (лінгвістика) Мовознавство (лінгвістика) – наука, об’єктом дослідження якої є властивості, функції, будова та історичний розвиток мови. джерела М. сягають давньої Індії, Китаю, Греції. Тривалий час європейське М. розвивалось у складі логіки й філософії як частина філології. Лише у XIX ст. воно відмежовується у самостійну галузь знань, що пов’язувалося зі становленням і поширенням порівняльно-історичного М. із власною […]...
- Літературний жанр Літературний жанр (фр. genre – рід, вид) – тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури. Категорією вищого порядку при тричленному поділі літератури є літературний рід (загальне) – епос, лірика, драма; категорією середнього порядку – літературний вид (особливе) – роман, повість, новела в епосі; категорією […]...
- Імажинізм Імажинізм – літературна група і напрям у російській поезії (В. Шершеневич, Р. Івнєв, С. Єсенін, А. Маріенгоф, пізніше А. Кусиков та І. Грузинов), які з’явилися на літературному обрії в 1919, заманіфестувавши свою появу в журналі “Сирена” (Вороніж, 1919). Російські імажиністи в основу свого розуміння естетики художньої мови вкладали ключове поняття – образ. Образ як елемент […]...
- СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Внутрішня форма художнього твору – це той його рівень, який вбирає в себе сукупність засобів Предметного зображення у творі, на відміну від рівня Словесного зображення (сукупності словесних прийомів) та структурно-організуючого рівня – композиції, що зв’язує в єдину цілість усі рівні форми твору та їхні окремі компоненти. В художньому творі цей рівень форми постає у вигляді […]...
- Взаємодія Взаємодія – взаємозв’язок, взаємозалежність елементів будь-якої системи, в процесі яких вони змінюються. Характер, спрямованість і наслідки такої взаємозалежності індивідуальні. Дія – це вияв діяльності активного суб’єкта. В. – зіткнення діяльності двох або більше чинників, має процесуальний характер, але не завжди приводить до взаємовпливу. Термін “В.” стосується зв’язку всіх об’єктів, а термін “взаємовплив” слід застосовувати до […]...