ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК
“ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК” – серійне видання Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.
Виходило з 1895 р., після заснування Етнографічної комісії НТШ (1898) видавалося під її егідою. Призначене для публікації фольклорних та етнографічних матеріалів з усієї етнічної території України і місць поселення українців поза її межами. Але з об’єктивних причин цю засаду не завжди можна було реалізувати, тому в “Етнографічному збірнику” переважають публікації з західноукраїнських земель.
У 1895-1914рр. регулярно виходили один, в окремі
11), репертуар народного оповідача Р. Чмихала з с. Денисівка на Полтавщині, записаний В. Лесевичем (т. 14). Більшість же томів містить систематичні жанрові і тематичні збірки: “Галицько-руські анекдоти” (зібрав В. Гнатюк – т. 16), “Галицько-руські казки” і “Галицько-руські новелі” (зібрав О. Роздольський – т. 7, 8), “Галицько-руські народні легенди” (зібрав В. Гнатюк – т. 12, 13), “Знадоби до галицько-руської демонології”, “Знадоби до української демонології” (зібрав В. Гнатюк – т. 15, 33, 34), “Галицько-руські народні приповідки” (зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко – т. 10, 16, 23, 24, 27, 28), “Коломийки” (зібрав В. Гнатюк – т. 17, 18, 19), “Галицько-руські народні мелодії” (зібрав на фонограф О. Роздольський, списав і зредагував С. Людкевич – т. 21, 22), “Народні оповідання про опришків” (зібрав В. Гнатюк – т. 26), “Похоронні голосіння”, “Похоронні звичаї та обряди” (зібрали І. Свєнціцький і В. Гнатюк – т. 31 – 32), “Колядки і щедрівки” (зібрав В. Гнатюк – т. 35 – 36), “Українські народні байки (звіриний епос)” (зібрав В. Гнатюк – т. 37 -38), “Народні пісні з Галицької Лемківщини” (зібрав Ф. Колесса – т. 39 – 40).
Матеріали для жанрово-тематичних томів “Етнографічного збірника” збиралися за спеціальними програмами, інструкціями й питальниками (квестіонарами), які розроблялися і розсилалися Етнографічною комісією збирачам і кореспондентам на місцях. Матеріали фіксувалися, впорядковувалися і публікувалися за науковими засадами текстології і систематизації. Подача тексту включала відповідні елементи документації його фіксації, коментарі та вказівки на варіанти й паралелі.
Наголос ставився на максимальному автентизмі запису і публікації фольклорних текстів. У деяких томах тексти подано фонетичною транскрипцією. Томи супроводилися вступними статтями, в яких подавалися відомості про джерела публікованих матеріалів, їх історію, списки збирачів і населених пунктів, з яких походять записи. Нерідко такі, вступи мали характер обширних наукових розробок і розвідок. У ряді томів додаються покажчики мотивів, словнички й німецькомовний анотований зміст опублікованих текстів.
Найбільше праці в підготовку й редагування збірників вклали В. Гнатюк (21 книга), І. Франко (9 книг). Редакторами і співредакторами окремих томів були М. Грушевський (т. 1, 2), Ф. Колесса (т. 11.
39 – 40), С. Людкевич (т. 21, 22), І. Свєнціцький (т. 31 – 32). “Етнографічний збірник” привернув до себе увагу широкої наукової громадськості, здобув позитивну оцінку відомих українських та іноземних учених.
Він і на сьогодні залишається одним із фундаментальних і найбільш авторитетних джерел української фольклористики.
Р. Кирчів
Related posts:
- Кралицький Анатолій Кралицький Анатолій – літератор-прозаїк, громадський діяч. Навчався в Ужгородській духовній семінарії, працював (з 1858 р.) учителем, а з 1869 р. і до кінця життя – ігуменом Мукачівського монастиря. Зібрав велику бібліотеку. Багато книг подарував йому український учений М. Драгоманов. Пересилав він Драгоманову етнографічні та фольклорні матеріали для збірників “Малоруські народні пісні”, “Малоруські народні перекази”. Листувався […]...
- Дослідження жанрів народної неказкової прози Перші записи народної неказкової прози знаходимо вже у літописах, зокрема в Руському літописі – оповідях про апостола Андрія, обрів, Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либідь, смерть віщого Олега, убивство князя Ігоря і помсту княгині Ольги. Літописці постійно фіксували легенди та перекази про значні історичні події, видатних державних діячів. У 90-х роках 16 ст. зафіксовані […]...
- Збірник афоризмів “Пчола” В афоризмах сконцентрована мудрість і життєвий досвід народу, тому це був один із найулюбленіших жанрів літератури в усі часи. На Русі ще з дохристиянських часів існувало багато прислів’їв і приказок, а після хрещення з Біблією прийшла велика кількість перекладних книжних висловів. Перекладні афоризми фольклорного і книжного характеру прийшли на Русь разом зі збірником “Стоеловець” Геннадія. […]...
- Збірник афоризмів “Пчола” – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Збірник афоризмів “Пчола” В афоризмах сконцентрована мудрість і життєвий досвід народу, тому це був один із найулюбленіших жанрів літератури в усі часи. На Русі ще з дохристиянських часів існувало багато прислів’їв і приказок, а після хрещення з Біблією прийшла велика кількість перекладних книжних висловів. Перекладні афоризми фольклорного і книжного характеру прийшли на Русь разом зі […]...
- Волочебні пісні Волочебні пісні – вид білоруської календарно-обрядової пісенності, якою дружини “волочебників”, подібно до українських колядників, у великодній понеділок вітають людей. Головний зміст В. п. – побажання, віншування, яке висловлює молодь родині у свята, за що їй дарують калач і крашанки – “воло-чільне”. Змістом, формою, характером виконання В. п. близько споріднені з українськими колядками, в яких нерідко […]...
- Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також рукописні (іноді друковані) книги, відомі як “Ізборник Святослава” (1073, 1076), перекладений києво-руською мовою “Златоуст” (ХІ-ХП ст.), книга афоризмів “Пчела” (XIII […]...
- Пролог збірник “Пролог” – збірник житій святих, легенд, повчань, патериків, дидактичних оповідань, розташованих у календарному порядку відповідно до церковних свят. Складений у Київській Русі. Назва виникла помилково: упорядник-редактор вступну статтю Синаксара – “Prologos” (вступ) прийняв за назву всього збірника. Походження “Prologos” сягає грецької “Менології” (X-XI ст.), у Візантії Синаксар функціонує з XII ст., звідки прийшов у Київську […]...
- Арго літературний збірник “Арго” – літературний збірник, що вийшов 1914 в однойменному видавництві у Києві. Упорядкований Оленою Пчілкою та Ф. Петруненком. Збірник включає вірші Олени Пчілки “Втомлений Бог”, “Метаморфози” та інші (надруковані за підписами: Олена Пчілка, Кочубеївна), мариністичний цикл поезій “Над морем” Мусія Бандуриста (псевдонім М. Федорова), “Голоси над морем” Ф. Петруненка (під псевдонімами Ст. Вершій, Криштоф Май), […]...
- Збірник історично-філологічного відділу “Збірник історично-філологічного відділу” – книжкове видання з історії, літературознавства, мовознавства, етнографії, митецтвознавства, фольклористики, що виходило у Києві (1921-31, ВУАН) у вигляді окремих монографій, Всього з’явилося 106 чисел. Серед наукових студій, що стосувалися історії української літератури, були дослідження В. Перетца “Слова про Ігорів похід”, М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича, М. Марковського – творчості Т. Шевченка, […]...
- Дослідження казкової прози Першими дослідниками, що започаткували збирання народних казок на поч. 19 ст., були Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Цертелєв, М. Максимович, І. Срезневський, Л. Боровиковський, М. Костомаров, О. Бодянський та ін. У 30-х роках 19 ст. з´явилися публікації народних казок: І. Срезневський подає окремі тексти до альманаху “Галатея” (1839), М. Костомаров – до альманаху “Молодик” (1843), […]...
- Збірник “Краса й сила”, перший тріумф Винниченко Протягом літературного шляху поруч із драмами, романами письменник звертався й до жанрів малої прози. Оповідання, повісті, новели представляють чи ледве не найкращу частину творчої спадщини Винниченко, що одержала високу оцінку И. Франко, Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Грушевського, С. Єфремова, Г. Зерова й одержала заслужену широку популярність серед читачів В 1924 – 1928 роках видавництво […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- НАРОД “НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал. Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та […]...
- АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С. – поетеса. Її ім’я збереглося в кількох варіантах вірша “Із болестію серца вопію до Бога” через акровірш. Перший варіант надрукував В. Гнатюк, тут читається частина акровірша: “Інокиня Анисія”, в другому варіанті, надрукованому М. Возняком, читається: “Парфюновна С.”, у третьому, надрукованому В. Перетцом, – “Інокиня Анисія Павфуновпа”. Жила, ймовірно, на зламі XVII-XVIII чи […]...
- Рецензія на збірник віршів З появою його першого збірника віршів “Зірка полів” читач почула вільне й сильну, істинно поетичне мовлення, глибоку, як серпневе небо, і сумну, як осіння далечінь, що мрячить. Писати свої чисті, смутні й світлі вірші поетові допомагало найглибше почуття, виражене Н. Рубцевим з такою ємністю й визначеністю, – любов до Батьківщини. Це була невигубна, болісна й […]...
- Поетичний збірник Гюго “Відплати” 2 грудня 1851 р. президент республіки Луи-Наполеон Бонапарт, племінник Наполеона I, зробив державний переворот, розпустивши Національні збори й заарештувавши діячів парламентської опозиції. 4 грудня армія придушила повстання, що почалося в Парижі, – при цьому загинули багато беззбройних городян, у тому числі жінки й діти. Віктор Гюго входив до числа невеликої групи депутатів – жагучих супротивників […]...
- Літературний збірник XVII в.- Пролог ПРОЛОГ (XII в.)-давньоруський календарний збірник, що складається з коротких візантійських, давньоруських, южнославянских житій і пам’ятей святих, уривків з перекладних творів християнських письменників і добутків давньоруських авторів на Теми християнської моралі Спочатку (в XII в.) П. був лише перекладом грецького збірника коротких житій і пам’ятей всесвітніх святих, котрий називався “Синаксарь” (у перекладі із гречок.-“збірник”). У Візантії […]...
- Веснянки Веснянки – вид календарно-обрядових пісень. Це життєрадісні, з яскравою і багатою поетикою, розмаїттям мотивів, насамперед любовних, пісні. У Галичині це – гагілки, гаїлки, ягівки, магілки, гагалівки, лагойолки, “галя” та ін., які відрізняються від В. тільки календарними рамками виконання. Як писав В. Гнатюк, “не кожну веснянку можна зачислити до гаївок, хоч кожна гаївка є веснянкою. Термін […]...
- Збірник Ончукова Н. Е. “Північні казки” Після виходу Садовникова знову настає перерву майже 30 років. Тим часом (в 1873 року) вийшло великі зібрання билин А. Ф. Гильфердинга. Гильфердинг встановив цілком нові принципи збирання і друкування. Билини було записано й опубліковано їм, як текстовій матеріал, цікавий як для філолога, а зв’язку з всієї життям народу. 1) Матеріал розташований по сказителям. 2) Про […]...
- Збірник новел Віктора Петровича Астафьєва ” Цар-Риба” Це оповідання про простори великої сибірської ріки, безкрайній тайзі, блакиті й широчіні піднебесся, “нескінченності світобудови й міцності життя”, що “грає” у малій краплі й квітці, що зухвало вийшов назустріч холодним вітрам і чекає сонця Оповідання про такі чудеса природи не може не захопити всякого, кому не далека краса рідного краю, хто відчуває себе частиною природи […]...
- Збірник афоризмів “Пчола” скорочено – Народна творчість (Златоструй //Древняя Русь X-ХIIІ веков.- М.: Молодая гвардия. 1990) Лагідне слово розрушить гнів. З одних вуст виходить і благословення і прокляття. Краще ногами спіткнутися, ніж язиком. Лютий кінь вуздою стримується, а раптовий гнів розумом стримується. Корінь навчання гіркий, а плід – солодкий. Небесного прагнеш, не звідавши земного. Ні птаха випущеного не можеш скоро спіймати, ні […]...
- Народна творчість Збірник афоризмів “Пчола” (скорочено) ЗБІРНИК АФОРИЗМІВ “ПЧОЛА” (Златоструй //Древняя Русь X-ХIIІ веков.- М.: Молодая гвардия. 1990) Лагідне слово розрушить гнів. З одних вуст виходить і благословення і прокляття. Краще ногами спіткнутися, ніж язиком. Лютий кінь вуздою стримується, а раптовий гнів розумом стримується. Корінь навчання гіркий, а плід – солодкий. Небесного прагнеш, не звідавши земного. Ні птаха випущеного не можеш […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Билиця, Бувальщина Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками та ін.). Це підтверджується і самою їхньою назвою: Не шкодить Такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, […]...
- ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП (псевд. – В. Кістка, Ів. Заневич, В. Мак; 05.02.1850, с. Назірна, тепер Коломийською р-ну Івано-Франківської обл. – 22.07.1902, Львів) – публіцист, літературознавець, громадський діяч. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1872) та юридичний факультет Віденського університету (1883). У Відні ввійшов до складу товариства “Січ”, яке виникло на хвилі українофільства й розгортало свою діяльність під […]...
- 3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка “3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка” – видання Наукового товариства імені Шевченка…у Львові (1898-1937), з’явилося 12 назв, 23 томи. Серед них: “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя” О. Кониського, “Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство” в упорядкуванні М. Пав-лика, “До історії культурного й політичного життя в Галичині у 60-х pp. XIX ст.” […]...
- Мандрівні сюжети “Мандрівні сюжети” – у теорії літературних запозичень – сюжети казок, байок, пісень, творів писемної літератури, які начебто переходять від народу до народу. Підставою для таких суджень є подібність основних мотивів у сюжетах з родинного, родового життя (бездітні сім’ї, битва героя з нечистими силами, зрада брата, коханої, коханого, шукання скарбів тощо), з історії взаємин вождів і […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
- АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ “АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ” – 35-томне видання історичних документів, матеріалів, літературних пам’яток ХІV – XVIII ст. Повна назва “Архив Юго-Загіадной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящєй при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе”. Виходив у Києві в 1859 – 1914 рр. Джерельною базою був Центральний архів давніх актів при Київському університеті. У кожному томі в […]...
- Енцикліка Енцикліка (лат. encyclicus – круговий, загальний) – спочатку – окружне послання єпископа, згодом – письмове звернення папи римського до всіх католиків та віруючих якоїсь однієї країни з релігійними, морально-етичними чи соціальними, політичними настановами. Пишеться, як правило, латиною і дістає назву від перших слів тексту. Сам термін може використовуватися в художній літературі у значенні окружного (обіжного) […]...
- Дослідження історичних пісень Дослідження історичних пісень починається лише у 19 ст. Перші публікації текстів зустрічаємо у збірнику М. Новикова “Полное новое собрание Российских песен. Четыре части” (1780-1781). Серед надрукованих там українських пісень є кілька історичних. Перший український фольклорний збірник “Опыт собрания старинных ма лороссийских песней” М. Цертелєва вийшов у 1819 р. Поряд з думами там поміщені “Пісня про […]...
- Українські колискові пісні Українські колискові пісні – це багата музично-словесна палітра щирої, безпосередньої і ніжної поезії. Частина К. п. оповита серпанком смутку, і ця тональність характерна і в літературних ремінісценціях (Т. Шевченко – “Ой люлі, люлі, моя дитино”, С. Руданський – “Над колискою”, збірка поезій П. Карманського “Ой люлі, смутку!” тощо). Спеціальні збірники і розвідки про К. п. […]...
- Бібліографічні товариства Бібліографічні товариства – громадські добровільні організації, покликані сприяти розвитку бібліографії та книголюбства. Таке завдання виконувала Бібліографічна комісія (у 1934-39 – Бібліологічна комісія), створена у Львові 1909 при Науковому товаристві імені Шевченка на чолі з І. Левицьким, у складі відомих учених – М. Возняка, В. Гнатюка, Ф. Колесси, М. Комарова, В. Перетца та ін. Почесним членом […]...
- Молот “Молот” – “галицько-українська збірка”, видана 1878 у Львові М. Павликом за активною допомогою І. Франка як неперіодичне продовження забороненого цензурою журналу “Громадський друг”. Тут було продовжено друкування деяких творів, розпочатих у збірці “Дзвін” (повість І. Франка “Boa constrictor”, оповідання М. Павлика “Пропащий чоловік”, стаття Т. Василевського “Війна слов’ян з турками”), вміщено нові твори, серед яких […]...
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- Вінок русинам на обжинки “Вінок русинам на обжинки” – літературно-фольклорно-науковий альманах, укладений І. Головацьким і виданий у Відні двома книжками (1846-47) у друкарні ченців-мехитаристів. Дохід від першої книжки планувався на допомогу селянам Галичини, які постраждали від повені. Друга була присвячена єпископу Й. Раячичу – “благороднійшому чоловіколюбцю, ревнительнішому защитителю благочестя, великодушному покровителю просвіщенія народного”. У доборі матеріалу І. Головацькому допомагав […]...
- ЯЦЕНКО-ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЛУКА (ЛЕОНТІЙ) ЯЦЕНКО-ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЛУКА (ЛЕОНТІЙ) (1729, С. Мачухи, тепер Полтавської обл. (за іншими даними – Золотоноша) – 1807 р.) – давньоукраїнський письменник. Освіту здобув у домашніх умовах. 19-літнім юнаком постригся в ченці, був намісником полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. 1764 р. вирушив до Святих місць, побував на Афоні, Синаї та в Єрусалимі. Деякий час був священиком посольської церкви у […]...
- Галицько-Волинський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Галицько-Волинський літопис” “Галицько-Волинський літопис” продовжує “Початковий літопис” і “Київський літопис”, подаючи опис подій до 1292 року. У літописі подаються розгорнуті події, що відбувалися на Галичині: боротьба за престол, війни, що передували захопленню Руських земель Ордою хана Батия. Літописець звеличує князя Данила Галицького, показує його як видатного діяча і хороброго воїна (у літописі яскраво змальована хоробрість […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО ОГІЄВСЬКИЙ-ОХОТСЬКИЙ ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – священик, фольклорист і поет середини XIX ст. Цей сільський панотець із Ніжинщини та Чернігівщини зібрав вартісний матеріал етнографічного характеру (зокрема, про народну обрядовість, пов’язану з новорічним святом і весіллям). Дещо вдалось опублікувати в неофіційній частині “Черниговских губернских ведомостей”, кореспондентом яких був, і навіть у “Чтении для солдат”. […]...