Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Езопівська мова
Езопівська мова
Езопівська мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа, VI-V ст. до н. е.) – замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Термін запровадив М. Салтиков-Щедрін у 70-х XIX ст. До Е. м. зверталися Т. Шевченко, І. Франко, Л. Глібов, Леся Українка, М. Куліш, Остап Вишня та ін.
Особливо вона була поширена під час панування нормативів соціалістичного реалізму, коли письменники намагалися знайти шляхи художньої і життєвої правди (“Короїди” М. Гірника, “Казка про Дурила” В. Симоненка та ін.).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Езопівська мова Езопівською називають замасковану алегоричну мову, коли думки висловлюють, не вдаючись до прямого конкретизування. Це роблять ще й тоді, коли намагаються чогось уникнути, наприклад, цензури або щоб не накликати гніву можновладної особи чи її” оточення на якесь висловлювання чи судження. А іноді ще й тому, що в такому вигляді якась ідея стає більш зрозумілою, доступною, вона […]...
- Мова-посередник Мова-посередник – мова, що стала проміжною ланкою у поширенні оригінального літературного твору. Нині М.-п. вважаються розповсюджені європейські мови ( Англійська, німецька, французька), якими переважна більшість перекладів виконується вперше. Наприклад, М.-п. для Лесі Українки у перекладі гімнів “Рігведи”, написаних санскритом, – німецька; І. Франко, перекладаючи індійські легенди з “Махабгарати”, також користувався німецьким посередником; П. Куліш, намагаючись […]...
- Твір на тему: Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас […]...
- Мова – найцінніший скарб нації (за поезією “Рідне слово”) – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за поезією “Рідне слово”) П. Куліш як поет і патріот українського народу багато значення надавав мові. Багато хто навіть у XIX сторіччі вважав, що ця мова придатна тільки для побутового вжитку, що вона є звичайнісіньким діалектом російської мови, на якому спілкуються малоросійські чи південноросійські селяни, прості люди. Але Шевченко […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Остапа Вишні “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитись у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його” (М. Рильський). “Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого “щасливого” дитинства… ” (М. Рильський). “Він світив, як сонце, до нього […]...
- Літературне хуторянство Літературне хуторянство – примітивне, провінційне розуміння завдань та специфіки літератури, відсторонення її від магістральних ліній світового письменства, втілення хворобливої меншовартості українства. Для нього властиве зловживання літературними штампами, версифікаторство, епігонство, протистояння оновлювальним віянням у мистецтві. Небезпідставно Леся Українка назвала такі безпереспективні тенденції “дикою бурсаччиною”. Л. х. заперечували власною творчою практикою представники “Молодої музи” та “Української хати”, […]...
- ХЛІБОРОБОВІ ДІТИ – Езоп (VI ст. до нашої ери) – БАЙКА ЗУСТРІЧ З БАЙКОЮ БАЙКА Езоп (VI ст. до нашої ери) ХЛІБОРОБОВІ ДІТИ Хліборобові діти між собою не мирилися. Він їх часто вмовляв, але слова не допомагали. Тоді Хлібороб вирішив вплинути на них ділом і сказав їм принести в’язку різок. Коли вони виконали те, що він їм загадав, батько дав їм в’язку і наказав зламати її. […]...
- Що для мене українська мова (замітка до газети) Мова – це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр […]...
- Рідна мова – найбільша духовна коштовність І. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. ІІ. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом (у мові народ являє світові найцінніші набутки свого серця і мудрості; передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції; передає інтимніші прояви своєї душі). 2. Творення і шліфування […]...
- Твір на тему: Мій улюблений письменник Письменників, творчістю яких я захоплююсь, багато. Із світової літератури це Л. Толстой, Ф. Достоєвський, А. Камю, Е. М. Ремарк, серед поетів, звичайно, О. Пушкін, А. Ахматова, П. Верлен. Про світову літературу можна багато говорити. Та звернімося до нашої, української. Із захопленням читаю О. Гончара, О. Довженка, сподобався мені твір І. Багряного “Тигролови”, защеміло серце, коли […]...
- МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є […]...
- Твір-роздум: Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою […]...
- Губенко Павло Михайлович (Остап Вишня) Остап Вишня (справжнє ім’я Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. у містечку Груні на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Вчився у Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але навчання не закінчив. Натомість розпочав журналістську та літературну роботу. З 1919 р. почав […]...
- “Українська мова – державна мова України” Як це не дивно, але питання державної мови на території України стоїть досить гостро. Деякі люди вважають, що ніякої природної проблеми немає, що все це нав’язано безвідповідальними політиками, інші ж переконані, що питання державної мови в Україні дійсно має обговорюватися, і це має відбуватися досить серйозно. Ця тема викликає певний резонанс, а тому заслуговує на […]...
- Мова персонажів п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” як засіб їхньої характеристики Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов – його рідна українська – стала пасербицею у своєму домі. Чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, яка породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його […]...
- Ставлення до природи у “Мисливських усмішках” Усе своє життя Остап Вишня був з народом і йому віддав свою працю. Його твори вміщують душевну щирість і любов, а також безкомпромісність до всього нечесного, негідного. Сміх письменника викривальний і повчальний. Любив і тонко відчував Остав Вишня природу рідного краю. Тому в його “Мисливських усмішках” гуморески є одночасно і ліричними творами, що оспівують красу […]...
- МОВА ВАСИЛЬ МОВА ВАСИЛЬ (псевд. – Лиманський; 13.01.1842, х. Солодкий Лиман, тепер Каневського р-ну Краснодарського краю – 13.06.1891, Катеринодар, тепер Краснодар) – письменник, педагог, лексикограф, перекладач. Син сотника Чорноморського козацького війська. Навчався у військовій гімназії в Катеринодарі та в Харківському університеті. Працював учителем словесності на Кубані, судовим слідчим і мировим суддею (дві останні посади дали змогу зібрати […]...
- Універсальний журнал “УЖ” (“Універсальний журнал”) – ілюстрований літературно-художній щомісячник. Виходив у Харкові як видання газети “Пролетар” з листопада 1928 до серпня 1929 за редакцією М. Бажана, Остапа Вишні, М. Йогансена, Л. Коваліва, О. Слісаренка, Ю. Смолича. Власне редакційну роботу виконували Ю. Смолич, Л. Ковалів, М. Йогансен, які, належачи до “Техномистецької групи “А”, спрямовували зусилля редакції на те, […]...
- На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався із дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, […]...
- Рідна мова в поезіях М. Рильського і В. Сосюри Завжди, коли чужоземне панування гнітило розвиток культури, мова залишалася тією скарбницею, що берегла від остаточної руйнації національний дух. Про неї говорили: “Не было, нет и быть не может”. Але вона існувала, вона жила у народній творчості та в літературі, зберігала багатовіковий історичний досвід рідного краю з його злетами і падіннями. Це змушувало українців пам’ятати, якого […]...
- “Мужність Лесі Українки” Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в сері маю те, що не вмирає Ці слова, які Леся Українка промовляє вустами Мавки, на мій погляд, влучно описують характер самої поетеси. Страждаючи з дитячих років на страшну хворобу, стійко витримуючи страшенний біль, який завдавав їй туберкульоз кісток, Леся Українка не скорилась долі. Вона змогла стати […]...
- Відповіді до теми: творчість Остапа Вишні /. Ким у дитинстві і юності мріяв стати Павло Губенко (Остап Вишня) і чому не здійснилися ці мрії? Родина Губенків була незаможною, але батько мріяв дати освіту всім дітям У шість років Павла віддали до початкової школи, бо хлопчик рано навчився читати і не розлучався з книжкою. Павло любив навчання і просив батьків віддати його […]...
- Література для дітей Література для дітей – художні, науково-популярні та публіцистичні твори, написані письменниками, безпосередньо для молодшого читача різних вікових категорій, починаючи з дошкільнят. Органічним її складником є фольклор з великою художньою та етнопедагогічною культурою, з багатством жанрів і форм (колискові пісні, забавлянки, скоромовки, загадки, казки, легенди, ігрові сюжети, пісні, думи і т. п.). Особливого значення Л. д. […]...
- Остап Вишня – Біографія (Дуже коротко) ОСТАП ВИШНЯ (ПАВЛО ГУБЕНКО) (1889-1956) Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Закінчив початкову, потім – двокласну школу в Зінькові. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. Працював фельдшером: спочатку – в армії, […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) – І варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА І варіант Леся Українка рано почала займатися літературою. Писала вона завжди українською мовою, любила українські пісні. Як відомо, великий вплив на неї мала і творчість Т. Шевченка. Тому не дивно, що Леся Українка присвятила геніальному Кобзареві вірш, в якому яскраво зображено вплив Шевченка на всю українську літературу та на розвиток української […]...
- Чарівний світ дитинства в поезіях Лесі Українки На шлях я вийшла ранньою весною. І тихий спів несмілий заспівала… Леся Українка Леся Українка все життя згадувала милий край свого дитинства – Полісся. Вона була надзвичайно обдарованою, а світ її захоплень був дуже широкий. Молодша сестра Ольга згадувала про неї: “Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею. Вони, на диво, цінували […]...
- Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою […]...
- Мова давньої української літератури Розгортання національно-культурного руху позначилося на зростанні суспільного значення літературної мови, яка ставала в цей час важливим засобом у боротьбі українського народу проти соціального, національного та релігійного гніту з боку шляхетської Польщі. В українській літературній мові цього часу співіснували два її типи: слов’яноруська і так звана “проста” мова. Проста мова утворилася шляхом зближення церковнослов’янської та тогочасної […]...
- РІДНА МОВА – БАРВІНКОВА. Ю. КОСИНСЬКА “РІДНА МОВА” Мета: формувати вміння працювати над текстом; удосконалювати вміння читати, розуміти зміст тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і пошану до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над скоромовкою Їсть Валерка вареника, а Валюшка – ватрушку. 2. Читання вірша Л. Компанієць “Отак у нас – щодня” III. […]...
- Билиця, Бувальщина Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками та ін.). Це підтверджується і самою їхньою назвою: Не шкодить Такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, […]...
- Мова Мова – самобутня система звукових знаків, основа духотворчого життя етносу, нації, людства. Виконує важливі комунікативні, соціативні, пізнавальні, оцінні, волютативні, емотивні, естетичні функції, не зводячись до жодної з них зокрема, оскільки зосереджує в собі універсальні ознаки. М. у процесі мовленнєвого самоздійснення постає у вигляді текстів, характеризується як відносною їх стійкістю (аспект синхронії), так і гнучкістю, змінністю, […]...
- – Остап Вишня – чародій сміху Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон, з того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню – Павла Михайловича Губенка. Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923-1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із швидкістю лісової пожежі. Адже він […]...
- Твір з народознавства “Рідна мова – неоціненний скарб” Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут, нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У ній відбивається і пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Могутність мови – це духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й […]...
- Остап Вишня – Біографія (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко (1889-1956) Народився 13 листопада 1889р. у с. Грунь “У мене не було жодного сумніву, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку… ” […]...
- Остап Вишня – майстер гумору (2 варіант) Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
- Українська рідна мова Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів. Вона встала з колін, як відродилася наша Україна. Джерелом культури є материнська мова. І той, хто не знає або цурається її, прирікає себе на злиденність душі: Щира втіхо – рідна мово, Краю отчого окраса, – Є в тобі вогонь Тараса, Щира втіхо, рідна мово. Відродженню […]...
- Новітня українська література Новітня українська література Або Українська література XX ст. – література, формування якої починається з помежів’я ХІХ-ХХ ст. зумовлена появою письменника нового типу естетичної свідомості, котрий згармоніював критерій краси з критерієм правди (М. Коцюбинський, В. Стефаник, Леся Українка, Ольга Кобилянська, М. Вороний, “молодомузівці” та ін.). Освіжувальні творчі пошуки супроводжувалися бурхливими дискусіями про шляхи розвитку українського мистецтва, […]...
- &;gt;Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи […]...
- ЗАРОЗУМІЛА МОВА Зарозуміла мова (рос. “заумь”, “заумный язык”) – це специфічний різновид індивідуальної словотворчості, що вбирає в себе слова і словотворчі звороти, які характеризуються ослабленістю або й повною відсутністю предметних значень, буквально – мова, що лежить за межами раціонального розуміння (узвичаєних його норм), безпредметна мова. Основні принципи зарозумілої мови були вироблені на початку XX століття в поетиці […]...