Фігура “шляхетного розбійника” Володимира Дубровского в однойменному романі Пушкіна
Глибоко правдиві й зображені зі справжнім співчуттям, позбавленим і тіні помилкової карамзинской “чутливості”, образи кріпаків. В “Братах розбійниках”, ми пам’ятаємо, Пушкін також вивів кріпаків, що знудили своєї “часток” і занявшихся розбоєм. Але в їхньому вигляді майже не було нічого селянського. У кріпаків Дубровского, що також зробилися розбійниками, повністю збережені їхні соціальні риси. Особливо чудова щодо цього фігура самого активного серед них – коваля Архипа.
Архип тільки що нещадно розправився зі своїми
Взагалі в жодному творі Пушкіна не протипоставлені так прямо
Контрастом до образа мешканця глухих кутів, “зубра” Троекурова є фігура нітрохи не меншого, по суті, кріпосника, але облекающего свої кріпосницькі замашки у форми культурно-утонченного “європеїзованого” добірності, князя Верейского Знавець і аматор мистецтв, жагучий шанувальник жіночої краси, Верейский належить до того типу російського дворянства XVIII в.- “днів Катерини”,- характерний представник якого був яскраво намальований Пушкіним у його посланні “До вельможі”.
Related posts:
- Образ Володимира Дубровского (по повісті А. С. Пушкіна “Дубровский”) Володимир – потомствений дворянин, молодий, утворений. Він єдиної син свого батька Андрія Гавриловича Дубровского, перевелися його своєю добропорядністю, чесним і непідкупним характером. Ледь завершивши службу Володимир переносить дві важче для нього втрати: смерть батька й втрату родового маєтку. Незважаючи на нещастя, що обрушилися на нього, парубок не падає духом. Рятуючи своїх кріпаків від розправи, він […]...
- Опис Володимира Дубровского в однойменній повісті Пушкіна Так було й з Володимиром: “Він дозволяв собі розкішні примхи, грав у карти й входив у борги, не піклуючись про Майбутнє й передбачаючи собі рано або пізно багату наречену, мрію бідної молодості”. Одним словом, спадкоємець Андрія Гавриловича Дубровского в перше наше з ним знайомство здався нам нітрохи не видатним, парубкові були властиві всі ті витівки […]...
- Образ Володимира Дубровского в повісті А. С. Пушкіна “Дубровский” Читаючи про дозвільний времяпрепровождении юного Володимира в колі своїх друзів, представляєш, забігаючи наперед, цього парубка в недалекому майбутньому отаким самовдоволеним, глухим до чужих лих, а часом і жорстоким паном – подобою Кирилы Петровича Троекурова. Але дуже незабаром починаєш розуміти, що подання ці були помилковими, тому як Володимир Дубровский – теперішній син свого батька: такий же […]...
- ЧиМожна виправдати всі вчинки Володимира Дубровского? (по повісті А. С. Пушкіна “Дубровский”) (План) Дубровский підпалює садибу батька. (Він не міг упокоритися з тим, що в рідних стінах будуть господарювати чужі люди. Можна зрозуміти дії Дубровского, що не хотів, щоб на наругу недругам дісталося саме для нього святе. Але по його провині у вогні гинуть люди, що нехай навіть викликають ненависть у Володимира і його селян.) Володимир Дубровский стає […]...
- Типовість особистості Онєгіна в однойменному романі Пушкіна Останнє відразу впало в око сучасникам поета. Онєгіних, підкреслював у рецензії на перший розділ один із критиків, “зустрічаємо дюжинами на всіх більших вулицях”. Типовість Онєгіна, відсутність у його образі героїчної піднесеності, винятковості не задовольнили романтично настроєних шанувальників “південних” поем Пушкіна, що очікували, що в такому ж дусі він буде писати й свій роман у віршах. […]...
- Образ Володимира Дубровского Читаючи про дозвільний времяпрепровождении юного Володимира в колі своїх друзів, представляєш, забігаючи наперед, цього парубка в недалекому майбутньому отаким самовдоволеним, глухим до чужих лих, а часом і жорстоким паном – подобою Кирилы Петровича Троекурова. Але дуже незабаром починаєш розуміти, що подання ці були помилковими, тому як Володимир Дубровский – теперішній син свого батька: такий же […]...
- Робота Пушкіна над повістю Капітанська дочка Ще з 20-х років Пушкін виявляв глибоку цікавість до історичного минулого своєї країни (” Борис Годунов “, “Полтава” і ін.) Інтерес до історії загострився в Пушкіна особливо в 30-е роки. У цей час у Росії збільшилася кількість селянських хвилювань. Оцінюючи внутрішньополітичну обстановку, начальник жандармів доповідав цареві: “Весь дух народу спрямований до однієї мети – звільненню”. […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна Євгеній Онєгін – головний герой роману так само, як і сам поет, взрослеет, розумніє, здобуває життєвий досвід, втрачає друзів, помиляється й страждає, тобто йому не далекі всі людські почуття й пороки. Які ж етапи його життя? Пушкін підкреслює центральне положення Онєгіна серед інших героїв добутку назвою роману. Онєгін – світський парубок, столичний аристократ, що одержав […]...
- Хто такий Євгеній Онєгін в однойменному романі Пушкіна Повторюємо: Онєгін – добрий малий, але при цьому незвичайна людина. Він не годиться в генії, не лізе у великі люди, але бездіяльність і вульгарність життя душать його; він навіть не знає, чого йому треба, чого йому хочеться; але він знає, і дуже добре знає, що йому не треба, що йому не хочеться того, чим так […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи […]...
- Приватні й загальні проблеми російського життя в прозі А. С. Пушкіна До циклу “Повістей Белкина” безпосередньо примикає незавершена й самим Пушкіним не публікувалася ” Історія села Горюхина”. Тягар кріпосної неволі й своє співчутливе відношення до прикростей і лих закріпаченого селянства Пушкін підкреслив уже назвою села: “Горюхино”. Варто тільки згадати запис поміщицького календаря, що приводиться Пушкіним: “4 травня. Сніг. Тришка за брутальність біт. 6 – корова бура […]...
- Алегоричність образу коня Шептала в однойменному оповіданні Володимира Дрозда (народився 1939 року) Народився в с. Петрушині на Чернігівщині в родині селян. Заочно закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. Працював редактором у видавництвах, був головним редактором журналу “Київ”. Прозаїк. Автор повістей (“Ірій”), романів (“Катастрофа”, “Самотній вовк”, “Спектакль”, “Балада про Сластьона”, “Листя землі” та ін.). У творах В. Дрозда переплелася фантастика і життєва правда, […]...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише індивідуалізувати мовлення автора, а й збагатити його емоційними нюансами, увиразнити художнє зображення. С. ф., яка ще називається фігурою поетичного мовлення […]...
- Головний герой повести “Юність розбійника” Переведена на російську мову повість “Юність розбійника” – одна із кращих книг Л. Ондрейова. Це повість про життя гірського словацького села. Головний герой повести – підліток Ергуш. Ондрейов – прекрасний оповідач, це одна з особливостей його Творчості, пов’язана з народною традицією. Саме в інтонації оповідача визначаються необхідні акценти. Із цим зв’язана й художня палітра розкриття […]...
- Образ і характеристика Володимира Ленского в романі “Євгеній Онєгін” Шанувальник Канта й Шиллера викликає в Пушкіні серцева участь і одночасно іронічне відношення. Ця іронія проявляється постійно, навіть у характеристиці віршів Ленского, які так зворушливо звучать в опері П. И. Чайковського “Євгеній Онєгін”. У Пушкіна ж вони включені в зовсім певний контекст, що не залишає сумнівів у відношенні до них автора роману: * …його вірші […]...
- Худолсественное своєрідність повести А. С. Пушкіна “Дубровский” Сам Пушкін визнавався, &;;#1209;те принадність истори&;;#1209;еских романів полягає в тому, &;;#1209;те ми знайомимося з минулим часом… сучасно… домашнім образом. Саме так він створював свої добутки. Кирила Петрови&;;#1209; Троекуров багатий, знатний, владний пан-самодур, якого боялися й поважали всі навколишні. Будинок його завжди був повний гістьми, які любили панське ледарство. У домашньому побуті Кирила Петрови&;;#1209; виявляв всі […]...
- Історія Мартіна Идена в однойменному романі Джека Лондона В особі свого героя, талановитого письменника Мартіна Идена, Лондон показав трагедію художника в капіталістичній Америці. Образ Мартіна Идена – одне із кращих створень Лондона. Простий матрос, виходець із народу, Мартін Ідеї, почуваючи в собі талант і покликання, прагне стати письменником. Ціною неймовірної праці, колосальної напруги фізичних і духовних сил він ліквідує пробіли у своєму утворенні […]...
- Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці Чи Роксолані, тільки доля їй Випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати […]...
- Батьки і діти в однойменному романі Тургенєва Роман Тургенєва “Батьки і діти” – не змалювання боротьби “батьків” і “дітей”, які втілили в собі різні ідеології, народжені новою та попередньою епохами. Це також і філософські роздуми автора про зміну поколінь, про вічний поступ життя і вічну боротьбу старого й нового. “Батьки” в романі – люди відставні, явище архаїчне, – з точки зору Базарова. […]...
- Образ Володимира Ленского в романі “Євгеній Онєгін” А от інший роману герой: Володимир Ленский. Пушкіна малює надзвичайно яскравий і живий образ, що вражає своєю щирістю, порядністю й незахищеністю від будь-яких ударів долі. Давайте довідаємося цього героя ближче. Це був Красень, у повному кольорі років, Шанувальник Канта й поет. Він з Німеччини мрячної Привіз ученості плоди: Вільнолюбні мрії, Дух палкий і досить дивний, […]...
- Характеристика образу Спартака в однойменному романі Джованьолі Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя. Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” (“Opіmіa”, 1885), “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти […]...
- Чума як пряв світового зла у однойменному романі А. Камю КАМЮ АЛЬБЕР (1912-1988) Французький письменник, народжений у Алжирі (колонії Франції), лауреат Нобелівської премії (1957). У своїй творчості представив екзистенційно-модерновий зразок літератури. Він по-філософськи вдивляється у світ, де панує абсурд, де “немає Бога”, його хвилюють теми свободи, морального вибору людини та сенсу її існування. Філософські та естетичні погляди представлені у драмах, есе, публіцистичних виступах, літературно-критичних статтях. […]...
- Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі Барки Василь Барка (справжнє прізвище Очерет) прийшов до нашого читача наприкінці 80-х, коли в Україні з’явився друком його всесвітньо відомий роман “Жовтий князь”. У ньому з вражаючою силою змальовано нечуваний в історії людства голодомор 1933 року Муки і страждання мільйонів людей, апокаліптичні сцени злочинної боротьби тоталітарної системи проти свого ж народу – це не плід авторської […]...
- Образ Івана Мазепи в однойменному романі Лепкого Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою, приваблювала майстрів художнього слова в Європі своїм справжнім патріотизмом, бажанням волі і щастя своєму народові, національним колоритом. Про нього писали Вольтер […]...
- Герой і автор у романі Л. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін Умов світла скинувши тягар, Як він, відставши від суєти, З ним подружився я в той час. Мені подобалися його риси, Мріям мимовільна відданість, Ненаслідувальна чудність И різкий охолоджений розум, – так розповідає А. С. Пушкін про своє знайомство з Євгенієм Онєгіним, героєм роману, перетвореним у живу людину силою поетичного таланта автора. У першому розділі твору […]...
- Можно ли оправдать поступок Владимира Дубровского? (А. С. Пушкин “Дубровский”) Можно ли оправдать то, что Дубровский стал разбойником? На этот вопрос у нас в классе отвечали по-разному. Одни говорили, что у него не было другого выхода, что он должен был отомстить Троекурову за свое разорение и смерть отца. Другие не понимали его поступка. Зачем становиться разбойником? Ведь можно было вернуться в Петербург и продолжать служить. […]...
- Образ “жовтого князя’ в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній […]...
- Образ Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній […]...
- Він жив для незалежної України (образ Мазепи в однойменному романі Лепкого) Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою, приваблювала майстрів художнього слова в Європі своїм справжнім патріотизмом, бажанням волі та щастя своєму народові, національним колоритом. Про нього писали Вольтер […]...
- Характеристика образу Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися […]...
- Народ у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” і в романі Лермонтова “Вадим” – Так чи незабаром? – запитав перший голос. …Потихеньку все перешіптувалися: У сторіччі дворянство втратило вже колишню необмежену владу свою й спосіб її підтримувати, не вміло перемінити поводження. От одна з таємних причин, що породили пугачевский рік”. У Пушкіна в “Капітанській дочці” образ заколотного народу – ще випадковий, виникаючий тільки з розмов. Гринев, приїхавши в […]...
- Образ автора в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Н. В. Гоголь Пушкін… Напевно, важко знайти людину, що не знав би цього ім’я. Пушкіна входить у наше життя в дитинстві й залишається з нами до кінця. Яким же була ця людина? Я думаю, що він прагнув до волі й справедливості. Поет засуджував помсту, сваволю поміщиків, егоїзм. Для когось Пушкін – учитель, а для когось […]...
- Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила […]...
- Образ Онєгіна в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Від якої – праця. Г. де Левис Нудьга зрештою Стає Звичкою, причому дурний. Анри де Монтерлак Євгеній Онєгін – центральна діюча особа однойменного роману А. С. Пушкіна. Навколо цього образа будується сюжет добутку, про долю Онєгіна автор розповідає протягом восьми глав. Євгеній – сучасник Пушкіна, його “добрий приятель”, і багато критиків ототожнюють автора і його […]...
- Собор – символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара Собор – символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVIII ст. за наказом Катерини II російське […]...
- Автор і головний герой у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” З ним подружився я в той час. Мені подобалися його риси” – Так розповідає А. С. Пушкін про своє знайомство з Євгенієм Онєгіним, героєм роману, перетвореним у сучасника автора, Живої людини силою поетичного таланта автора. У першому розділі твору Пушкін дивиться на Онєгіна з боку, зі співчуттям і в той же час із іронією. У […]...
- Герой і автор у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Як він, відставши від суєти, З ним подружився я в той час. Мені подобалися його риси, Мріям мимовільна відданість, Ненаслідувальна чудність И різкий охолоджений розум, – – так розповідає А. С. Пушкін про своє знайомство з Євгенієм Онєгіним, героєм роману, перетвореним у живу людину силою поетичного таланта автора. У першому розділі твору Пушкін дивиться на […]...