Фігурний вірш
Фігурний вірш (лат, figura – зовнішній вигляд, образ) – вірш, в якому синтезовано властивості звукових та візуальних мистецтв, втілені у винахідливій, переважно графічній, формі. Запроваджений еллінським поетом Сіммієм (збереглося три його вірші – у вигляді сокири, крил та яйця), поширились у європейських, особливо у новоєвропейських літературах XVII ст., набуваючи найнесподіваніших конфігурацій. Висвітлювалися Ф. в. і в піїтиках Києво-Могилянської академії, реалізовувалися у творчості Івана Величковського, Симеона Полоцького та ін., особливо
Аполлінер, М. Семенко та ін.). Звертаються до цієї неординарної віршової форми і сучасні поети:
Я
Хрест
Нестиму свій
Без вороття
Як перст
Єднання
Смерті
І
Життя (A Крaт).
Ф. в. Викликають інтерес і в поетів, не вельми схильних до версифікаційних експериментів (література для дітей). Подеколи вербальна основа у Ф. в. стає настільки лаконічною (навіть відсутньою, як у французьких летристів; la lettre – літера), що набуває своєрідної якості окреслено візуальної поезії.
Related posts:
- Абетковий вірш Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці. Найпоширеніший у літературі для дітей, виконує пізнавальну та виховну функції, наприклад, “Алфавіт віршами, написаний для сина” Олександра Олеся із щорядковою (парною) вживаністю літер абетки: Айстра квітне у саду, Аєр в лузі я знайду, Бізон у двір забрався, Баран його злякався. Абетковий вірш, до […]...
- “Як добре те, що смерті не боюсь я” – програмний та етапний вірш Василя Стуса І. Життєві принципи В. Стуса. (У цій поезії стисло викладено життєве кредо В. Стуса, його духовні принципи і ніби накреслений власний трагічний, страдницький життєвий шлях. Зі скупих, стриманих рядків постає образ мужньої людини, патріота-борця, який вірить у свою правоту та її майбутню перемогу. Вірш сприймається як своєрідний монолог: Як добре те, що смерті не боюсь […]...
- Макаронічний вірш Макаронічний вірш (лат. роеsіа maccheronica, від maccheroni – макарони) – віршовий твір комічного гатунку, перенасичений чужомовними словами (варваризмами), вжитими за нормативами рідної мови автора, а також словесними покручами (“язичіє”, “суржик” тощо). Започаткований в Італії (XV ст.) з пародіювання латині. Деякі фрагменти М. в., в основу яких покладена макаронічна мова (“говорили все на “ус”), де висміювалася […]...
- Мій улюблений вірш (сприйняття, тлумачення, оцінка). Вірш А. С. Пушкіна “Насолода” Вірші – особлива область нашого духовного життя. Будь-яке прочитане нами вірш проникає в нашу свідомість, залишаючи в душі свій неповторний слід. При читанні одних віршів ми поринаємо в казковий мир, повний чудес. В інші довідаємося мир реальний. І жоден образ, жоден герой зі слів знайомої людини не сприймається нами більш глибоко, ніж той, про яке […]...
- Вірш-діалог Вірш-діалог (грецьк. dialogos – бесіда, розмова між двома особами) – поетичний жанр, у якому зображено спілкування двох осіб, на відміну від полілогу чи монологу. Вживається не лише з метою зіставити різні, подеколи полярні погляди чи розкрити порозуміння між ними, а й задля пошуку істини: Перший голос У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені… ” І. Франка; “Моє […]...
- Говірний вірш Говірний вірш – інтонаційний тип вірша, який, на відміну від наспівного чи ораторського, відтворює своєрідність живого мовлення, спираючись на відносну свободу та неврегульованість ритмомелодики, темпу, павзної системи інтонації мовлення. При цьому простежується широка варіативність поєднання довгих та коротких, повних та неповних речень, довільні лексичні сполуки, фразеологічні звороти, еліптичні форми експресивного характеру. Г. в. широко застосовував […]...
- Вірш Б. Л. Пастернаку “Любити інших – важкий хрест…”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка.) Вірш Б. Л. Пастернаку “Нікого не буде в будинку…”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка) Любовна лірика займає велике місце у творчості Пастернаку. Напевно, немає жодного людини на землі, який би ніколи не випробовував цього почуття. Вірша про любов характерні для творчості Пастернаку 1930-х років. Любов розуміється поетом дуже широко, у буттєвому й філософському змісті. Всі прикмети миру, у якому живе людина, що випробовує почуття любові, з’являються в його віршах […]...
- Леонінський вірш, або Леонін Леонінський вірш, або Леонін (очевидно, за ім’ям латинського поета Лео, XII cm.) – гекзаметр чи пентаметр, де всупереч традиції античної поезії, яка не відала рими, певні піввірші зазнавали римування, зокрема у Вергілія та Овідія. Л. в. набув поширення у середьовічній латиномовній ліриці, вплинувши пізніше і на українську барокову лірику: “Вільність мають поетове” / “Щодо вимислів […]...
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського: Високо […]...
- Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
- Олександрійський вірш Олександрійський вірш – римований 12-складник із цезурою посередині, обов’язковим наголосом на 6-му і 12-му складах та чергуванням парних окситонних і парокситонних рим. Одна з форм вірша у французькій поезії, відомим прикладом якої є епічна поема “Роман про Олександра Македонського” (XII ст.), хоча перші зразки спостерігалися раніше, в XI ст. (“Мандри Карла Великого в Єрусалим та […]...
- Адонічний вірш Адонічний вірш (лат. versus adonius ) – античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей. Вживався як фінальний рядок, рефрен у сапфічній строфі: -&;#8746; &;#8746;/- &;#8746;. Названий на честь фінікійського божества Адоніса. В українській поезії не вживається, але відомий з грецької, зокрема, за перекладом І. Франка з Юліана Єгиптянина: Вмер-бо Архілох! Тож […]...
- Нерівноскладовий вірш Нерівноскладовий вірш – вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень. На відміну від рівноскладового із симетричним розміщенням частин (колін) у строфі пісенного вірша, Н. в. має різну кількість складів у рядку без повторення будь-якої ритмічної схеми, без усталеного порядку римування, поділу на строфи (куплети). Якщо […]...
- Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
- Вірш Б. Олійника “Пісня про матір” – гімн матері-трудівниці Тема матері посідає особливе місце у творчості відомого поета Бориса Олійника, їй, матері, найдорожчій на землі людині, він присвятив вірші й поеми, всю щиру любов свого вдячного синівського серця. “Мати сіяла сон”, “Мати”, “Пісня про матір”, “Заклинання вогню” – це далеко не всі поезії, у яких Борис Олійник співав величальну пісню материнству. Поезії про матір […]...
- Про вірш А. С. Пушкіна “В’язень” Звикли зв’язувати з ними думка про вільний політ, вола й простір. Але хіба зі словом “людин” не повинне зв’язуватися те ж подання про волю? А люди сидять в острозі, та й сам поет, що перебуває в той час у закутковій провінції вдалині від друзів, був у тій же неволі. А життя тисяч селян, солдатів і […]...
- Мій улюблений вірш Єсеніна “Мені сумно на тебе дивитися…” – так починається вірш Сергія Єсеніна, найбільш мені сподобався. У цього поета мені подобаються багато віршів, особливо про милі серцю російські простори, села, берези. У них всі слова зрозумілі, читаються просто і легко. Це ж вірш, на мій погляд, як-то виділяється із загальної маси. Є схожі на нього, такі, як […]...
- Білий вірш Білий вірш – неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула. Найбільшого розвитку Б. в. досяг у драматургічних жанрах (В. Шекспір, дж. Мільтон, Й.-В. Гете, О. Пушкін, І. Кочерга та ін.), за класичний взірець яких можуть правити твори Лесі Українки (“У пущі”, “В катакомбах”, “Йоганна, жінка Хусова”, “Лісова пісня”, […]...
- Мій улюблений вірш С. Єсеніна Мій улюблений вірш С. Єсеніна Сергій Єсенін – один із найвитонченіших російських поетів. Його вірші щирі, глибоко ліричні. Вони сповнені любові до людей, до природи рідного краю, до всього живого на землі. Природа у віршах Єсеніна живе неповторним поетичним життям. Вона в постійному русі, в нескінченній мінливості. Подібно до людини, вона співає й шепоче, сумує […]...
- Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші. Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад: Сад мій пишний цвів ще нині А І зав’яв… б Мій кумир в раю-пустині А Раптом впав… б Серце в буйному горінні А Спалахнуло жаром зваг.. в Хто ж він, хто, таємний маг? […]...
- Вірш прозою або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування – до поезії. Будучи помежовим жанром, В. п., на відміну від власне вірша, спирається на чергування довгих та коротких відтинків ритмізованого тексту, тяжіє […]...
- Мій улюблений вірш Павла Тичини Мені дуже подобається поезія “Арфами, арфами… “. Це рідкісна за мелодійністю поезія, за красою внутрішніх віддзвонів, за ніжним поєднанням почуттів. Цей вірш, здається, увібрав у себе всю красу українського фольклору, веснянок, гаївок: Любая, милая, – Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям Вкрай Там за нивами… Вірш “Арфами, арфами… ” побудований на оптимістичних акордах. Поет […]...
- Вірш “Дума” З ім’ям Лермонтова відкривається нова сторінка російської літератури. З його ім’ям зв’язані багато гарних віршів Вірш “Дума” – це щиросерда й сумна сповідь поета про свій час. Композиція цього вірша підпорядкована авторському задуму. У першому чотиривірші автор висловив загальне судження про покоління 30 – х років Сумно я дивлюся на наше покоління! И його прийдешнє […]...
- Мій улюблений вірш Мабуть, треба почати з того, що я люблю поезію, отже і улюблений вірш у мене не один. Щоразу це один зі збірки, яку я прочитав (а може бути так, що збірка є, а вірша для мене немає). То ходив під впливом Івана Драча: “Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий Рік для людей подарунки ніс”, там […]...
- Літературна група Літературна група – об’єднання письменників, як правило, однієї літературної генерації (найчастіше молодих), котрі, поставивши перед собою спільну літературну мету, разом намагаються реалізувати її й тим самим виявити себе як певну єдність творчих особистостей. Л. г. треба відрізняти від тих літературних об’єднань, котрі є спільнотою економічною, професійною чи товариською й не мають спільної естетичної програми. Л. […]...
- Вірш О. Т. Твардовського “Брати” Творчість Твардовського цілком і повністю належить радянській епосі. Його доля – відбиття того суперечливого часу. Поет сполучив у собі віру в ідеали соціалізму із трагедією своєї сім’ї, віру в людину, у волю її духу. У вірші “Брати” (1933), написаному анапестом, Твардовський натяками висловлює свій біль (сім’я була розкуркулена і вислана в північні краї на лісоповал): […]...
- Вірш М. Ю. Лермонтова “Пророк” “Пророк”, написаний в 1841 році, – одне з найостанніших віршів Лермонтова, його поетичне прощання і заповіт. А початок його творчого шляху, який приніс йому популярність і славу, але в той же час і що визначило подальший “тернистий шлях”, – це вірш “Смерть поета” 1837 року, яка затверджує святість для Росії “чудового генія” Пушкіна і кидає […]...
- Мій улюблений вірш В. Симоненка Я люблю поезію. І завжди з великим задоволенням читаю вірші. Тому, прочитавши вірші Василя Андрійовича Симоненка, я назавжди залишилася прихильником його таланту. Поезія Симоненка – ніжна, зворушлива, тонка. Вона самобутня, незвичайна, пристрасна. Читаючи її, завжди відкриваєш для себе щось нове, цікаве, потрібне. Мені дуже подобаються його вірші про кохання. Це зовсім не нова тема в […]...
- Мій улюблений вірш О. Блока Мій улюблений вірш О. Блока Серед багатьох віршів О. Блока різних періодів творчості вірш “О, я хочу безумно жить” вирізняється оптимізмом, жагою життя, намаганням зрозуміти приховані рушії життя. Вже у першій строфі поет вживає інверсію, свідомо акцентуючи слово “жить”. Жити з бажанням, жити, щоб залишити по собі слід, – ось мета поета: О, я хочу […]...
- Вірш А. С. Пушкіна “Поет”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка.) Велика. Майже завжди він був новатором і першовідкривачем, набагато рідше продовжував чиїсь традиції. Самобутність, Неперевершений талант поета дозволили йому позбуватися від великовагових рим його вчителя, В. А. Жуковського знайти свій Власний стиль. Необхідно сказати, що творчість Пушкіна являє собою спіраль із трьох циклів – трьох етапів Життя поета. Жоден з мотивів творчості Пушкіна ми не […]...
- Вірш С. Єсеніна “Відгомоніла золота діброва” Вірш С. Єсеніна “Відгомоніла золота діброва” – один з кращих взірців ліричної поезії. Про що він? Це роздуми про долю людську, про життя і смерть, про місце людини і сенс буття. Осінні мотиви, що звучать у вірші вже з перших рядків, налаштовують одразу на хвилю суму. “Відгомоніла золота діброва” – значить, щось закінчилося. Вмирає колись […]...
- БІЛИЙ ВІРШ – ПЛАТОН ВОРОНЬКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ПЛАТОН ВОРОНЬКО БІЛИЙ ВІРШ Білий огир1 в білім полі Креше білим копитом. Білий дід майструє тихо Через річку білий міст. Біла баба білим ситом Сіє біле борошно. Біля білих хат вдягнули Клени білі кожухи. Білий вітер до крайнеба Білі крила розпростер. І […]...
- Твір-Міркування про вірш А. С. Пушкіна “До Чаадаєва” Вірш “До Чаадаєва” починається рядками, у яких Пушкін згадує про безтурботну юність: Любові, надії, тихої слави Недовго ніжив нас обман, Зникли юні забави, Як сон, як ранковий туман. Ми бачимо, як чудово передає поет відчуття, які випробовує людина в пору дорослішання, коли приходить час розстатися з наївними мріями й ілюзіями дитинства. Цей вірш написаний у […]...
- Урок: Вірш А. С. Пушкіна “Пророк”: подібність і розходження з біблійним джерелом На попередньому уроці ми познайомилися з Біблією, прочитали один з біблійних сюжетів. Біблійні сюжети й мотиви широко використовуються в літературі. Наприклад, Пушкін, що дуже добре знав Біблію, використовував сюжет з “Книги Пророка Исайи” у вірші “Пророк”. Читання вірша Духовної жаждою млоїмо, У пустелі похмурої я тягнувся, – И шестикрилий серафим На роздоріжжі мені з’явився Перстами […]...
- Вірш А. С. Пушкіна “…Знову я відвідав…” (Сприйняття, тлумачення, оцінка.) Вірш “…Знову я відвідав…” написано Пушкіним в 1835 році, у селі Михайлівськім у важке для нього час. Назрів конфлікт із великосвітським суспільством, що не могло простити Пушкіну його духовної переваги. Господарство Розвалюється, ростуть неоплатні борги. Пушкіна намагається розірвати це коло: вирішує порвати зі столичної Життям, оселитися в села, почати господарювати. Перебування Пушкіна в Михайлівськім в […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому […]...
- Вірш М. Лєрмонтова “Хмари” Серце його було розірвано, ще коли він був зовсім малий. Додайте до цього дівочу зраду, цькування, особисту ненависть імператора Миколи І, і стане зрозуміло, чому така трагічна муза цього поета. Йому навіть жити не дали… Скільки поетів складали вірші про природу, небо, хмари, – не перелічити. Скільки красивих і дуже красивих слів! Та такого жорстокого […]...