Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант)
Повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” є одним з найкращих, найбільш вражаючих творів української літератури. Вона занурює нас у чарівний світ гуцульського життя, звичаїв та обрядів, знайомить із міфологією, усіма дивовижними казковими істотами, які за уявленнями верховинців населяли цю частину Карпат.
Михайло Коцюбинський захопився гуцульським фольклором, способом життя, світоглядом цього дивовижного народу, коли зупинився на кілька днів на Гуцульщині, повертаючись з Італії. Довгий час він виношував мрію написати
Т. Шевченка, “Матеріали до гуцульської демонології” А. Онищука, “Гуцульські примівки” І. Франка, “Гуцульщину” Шухевича. Багато в чому допомогли Коцюбинському твори талановитого сина гуцульського народу Юрія Федьковича й оповідання про героїв цієї місцевості опришків та їхнього славного ватажка Олексу
Т. Шевченка Володимир Гнатюк, який не тільки надсилав Коцюбинському різноманітні наукові праці, художні твори та збірки фольклорного матеріалу, а й запросив його до себе в гості до Карпат, у село Криворівию. Письменник мав змогу поповнити свої знання з життя і побуту гуцулів, підкріпити отримані з наукової літератури відомості живими враженнями, він познайомився з місцевою природою, яка залишила в його серці незабутні враження, вивчав говірки селян, записував незвичайні діалектні слова.
Отож, роботи було зроблено чимало, тому, мабуть, і результат виявився таким чудовим. Читаючи повість, ти сам ніби потрапляєш до мальовничого куточка Карпат, і тобі думається, що над головою шумлять смереки, десь недалеко біжить стрімкий Черемош. Важко повірити, що письменник не був гуцулом, настільки майстерно описав він їхнє життя.
Гуцули у повісті Коцюбинського – справжні діти природи, які живуть за її законами, прислухаються до того, що говорить земля, ліс, вода. Вони вірили, що природа одухотворена, що землю, гори, ліс разом з людьми населяють добрі та злі духи, чугайстри, мавки, щезники, вірили у силу магії, ворожінь та заклять, в те, що у різдвяну ніч до хати обов’язково прийдуть душі померлих. Для них це була не просто данина минувшині, а реальність, тому й Коцюбинський у своїй повісті виводить і мавку, і чугайстра, змальовує їх без скепсису, з позиції гуцульських уявлень, такими, начебто вони і справді існують. Мавка зображена саме такою, як її уявляв народ: лісова дівчина, що може заманити людину далеко в лісові хащі і загубити її життя.
Вічним ворогом мавок змальовано чугайстра, він вистежує підступних лісових дівчат та розриває їх на шматочки.
Багато в повісті чудових коломийок, які були популярними у гуцулів. Письменник наділяє свою героїню, юну та вродливу Марічку, здатністю легко й швидко складати коломийки, проте, як відзначали дослідники, подібний дар мало багато гуцулок. Письменник змальовує багато обрядів, а особливо детально – зустріч Різдва. М. Коцюбинський підкреслював шанобливе ставлення гуцулів до тварин, до них перших носили різдвяні страви. Дуже сподобалась мені й казка-легенда про щезника – своєрідна версія створення світу, у якій на язичницькі уявлення наклалися християнські вірування.
Мені здається, що таке дивне поєднання характерне гуцульському світу, визначає життя цього народу.
Талант Коцюбинського в цьому творі виявився настільки яскраво, що в читачів складається враження, ніби сам письменник належав до цього чарівного та яскравого світу.





Related posts:
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (3 варіант) Серед творів українських письменників XIX століття повість М, Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце. На відміну від багатьох інших, у яких на першому плані стосунки між поміщиками і кріпаками або селянами і куркулями, тут панує саме кохання, Зворушлива історія Марічки та Івана давно вийшла за межі тієї далекої від нас епохи і сприймається як […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” є яскравим зразком майстерного використання М. Коцюбинським багатющої скарбниці народної творчості. У цій повісті письменник з надзвичайною проникливістю відтворив своєрідність народного світогляду саме так, як він виявився у фольклорі. М. Коцюбинського полонив чарівний куточок Карпат. Його захоплювала казковість краю, величність природи, життя гуцулів з їх багатою фантазією і незвичайною психікою, їх глибоко […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) Для написання твору Коцюбинський вивчав фольклорно-етнографічні матеріали, їздив до Криворівні, спостерігав життя гуцулів. Він прагнув відтворити їхнє своєрідне міфологічне світосприйняття і світовідчуття, показати життя людей в атмосфері казки, міфу, повір’їв і забобонів. Він сам говорив про свою підготовку до написання повісті: “Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то […]...
- Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (ІІ варіант) У тому чарівному краї, де смуток смерекових лісів спускається з високих гір до бурхливого Черемоша, творилися справжні дива. Там жили добрі лісовики, блукали веселі чугайстри, водили танок мавки, грілися біля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава […]...
- Фольклорні джерела повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Людську любов і радість, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, […]...
- Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Піснею, думою, легендою, чарівною казкою називають цю повість, бо джерела її – із гуцульського життя, з глибин народної пісні, легенди, казки. Із перших сторінок ми поринаємо у світ народних переказів і вірувань. Малий Іванко живе серед таємничих розповідей про лісовиків і нявок. В скелях є […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Таїнство гір – то цілий світ, зі своїми законами, зі своєю магією. Відвідавши Карпатські гори, Михайло Коцюбинський був зачарований їх величною красою. Його враження лягли в основу повісті “Тіні забутих предків”. Уважне ознайомлення з культурним надбання цього краю, тонке відчуття його духу дозволило письменникові створити казкове царство, де живуть і працюють люди, які вміють любити […]...
- Твір на тему – Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” У повісті існує два протиріччя – між духовним і матеріальним, високими поривами людини та прозою життя. “Тіні забутих предків” – це свого роду “Лісова пісня” М. Коцюбинського: письменник показав у творі велику силу свого таланту, що перевтілюється в духовне життя персонажів, змушує хвилюватися за долі героїв. Повість написана в романтичному стилі, її образи, овіяні казковістю, […]...
- Давайте напишемо твір: Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Читаючи повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, я ніби опиняюся серед казкової природи, “серед вічного шуму річки, серед довгих плакучих трав, серед зажурених гір” – серед дивовижного світу. Цей світ має своїм джерелом гуцульську міфологію, українські повір’я часів сивої давнини. Мене чарує його незвичайність, його краса та фантастика. Міфологічний світ йде від дихання гір, від […]...
- Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що розкриваються для людського горя, “як квіта для роси”. Незабутні дні, проведені серед […]...
- Твір на тему: “Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський уперше потрапив у Карпати 1911 р. І був вражений не знаним раніше світом – людиноприродою Гуцульщини. Уявімо собі того гуцула, який ніяк не зв’язаний з близькими й далекими краями, а всю інформацію отримує зі спілкування з природою, вірним сином якої він залишався з поганських часів. Звідси міфопоетичний світ його уявлень про розмаїття властивостей […]...
- Фольклорні джерела повести М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Де можна зустрітися з казкою, де можна почути “вічний шум ріки”, побачити “довгі плакучі трави”? Здається, тільки в Карпатах і ще в повісті М. Коцюбинського ” Тіні забутих предків “. Живуть там люди, щедрі душею, пісенні люди, які називаються гуцулами. Саме про їх, захоплених своїми звичаями, побутом, повір’ями, пише М. Коцюбинський, відкриваючи у свій час […]...
- Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Мені дуже сподобалась повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Я вважаю, що цей твір є перлиною не тільки української, а й світової літератури. З перших же рядків він повністю захоплює увагу читача. Починаючи читати, ти забуваєш, де знаходишся, вже не помічаєш нічого поряд, тебе повністю поглинає цей талановитий, майстерно написаний твір. Михайло Коцюбинський не був […]...
- Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія Жити не може на смітнику, А без неї життя – злочин. М. Коцюбинський Предковічні Карпатські гори, які щохвилини змінюють свій настрій. Густий та похмурий ліс. Царство тендітних сумних смерек. Долом мчить Черемош, “жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу”. А там далі ліси поступаються місцем широким, покритим густою […]...
- Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті – Іван і Марічка, їхнє […]...
- Утвердження любові як джерела духовності в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Утвердження любові як джерела духовності в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного, – […]...
- Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (3 варіант) “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити казковий карпатський ліс з голосом […]...
- Утвердження любові як джерела високої людської духовності в повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини, М. М. Коцюбинський закінчив у 1911 році, а вперше надрукував в 1912 році. Написанню твору передувала велика, напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, наукові статті, монографії, особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою тощо. І тільки після цього почав писати. У листі до Гнатюка повідомляв: “Боюсь, […]...
- Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й […]...
- Особливості світоглядів гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Повість “Тіні забутих предків”, написана у 1911 році, посідає у творчому доробку митця особливе місце. Вона з’явилася з-під пера видатного майстра внаслідок його глибокого захоплення Гуцульщиною, на основі його безпосередніх вражень від перебування в Карпатах, уважного вивчення життя, побуту, звичаїв, фольклору гуцулів. “Гуцули – оригінальніший народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник-гуцул все […]...