Функції художніх деталей у новелі М. Коцюбинського “Цвіт яблуні”
Новела “Цвіт яблуні” вперше надрукована у літературній збірці “На вічну пам’ять Колтяревському” у 1904 р. І. Франко зазначав, “що ця психологічна студія виявляє руку великого майстра і незвичайно тонку обсервацію дуже складного психологічного процесу – враження письменника, у якого вмирає єдина улюблена дитина і якого фантазія при тім, всупереч його волі, нотує і складає всі деталі – як матеріал для будучого твору”.
Твір не має сюжету у звичайному розумінні цього слова. Основний зміст – переживання батька-художника,
Нерідко людина відчуває, що з нею відбувається щось незвичне. Скільки різних іпостасей має людська душа? У повсякденному житті ми виконуємо сотні обов’язків і не завжди усвідомлюємо їх значення. Життя – це гра, а люди у ній актори. Залежно від обставин ми проявляємо різні свої можливості, здібності.
Навіть у спілкуванні з рідними необхідно грати роль, яку від тебе потребують, – дбайливого, уважного чоловіка,
Але ця думка хибна, оскільки людина вихована, освічена приховує ницість деяких своїх душевних порухів. А що з цим поробиш. Ми люди – найвища, завдяки наявності розуму, жива істота на землі. Якби у нас не було тіла, а одна душа, можливо, ми б забули про свою справжню, натуральну природу.
Напевно, що у нас десь глибоко, десь на споді душі, залишилося щось від нерозумної тварини. Це проявляється на рівні інстинктів. Іноді ці інстинкти стають такими сильними, що людина не здатна впоратися з ними. Проте є інстинкти важливі, які допомагають людству виживати.
Навіть письменник, виливаючи всі свої потаємні почуття на аркуш паперу, повинен керуватися тим, що його хтось буде читати. Максимально відвертим не можна бути ні з ким, навіть сам на сам із собою. Тому, мабуть, новела справляє таке надзвичайне враження – виникає відчуття, що ти поринув у чужу свідомість, ти читаєш потаємні рухи чужої душі. Звісно, створена ця атмосфера художньою уявою митця, проте видається, що ти торкнувся чогось забороненого.
Герой відчуває роздвоєння. У житті він виконує два важливих обов’язки (звісно, що цих обов’язків більше, але основний конфлікт виникає на основі цих двох) – він турботливий, дбайливий батько, з одного боку, а з іншого – письменник, митець. Здається, чому батько повинен конфліктувати із письменником?
Тому що виникла непередбачувана ситуація. Батько спостерігає, буквально спостерігає, бо допомогти не може, смерть своєї маленької доньки. Він усвідомлює свою безпорадність у цій ситуації.
Він не Бог, не може втрутитися в те, що було визначено вищою силою.
Проблема в тому, що у цей критичний момент прокидається ще одна іпостась – митець. Письменник усвідомлює, що він зараз став свідком трагічної події. Такої можливості у нього, ймовірно, ніколи не буде – бути очевидцем та безпосереднім учасником драми.
Його уява мимоволі запам’ятовує кожну деталь: “Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило “. Ці деталі впливають на всі його органи чуттів: слух, зір, нюх. Він ніби натягнута струна, що ось-ось розірветься від неймовірного, нелюдського напруження: “Я… чуткий, як настроєна арфа, що гучить струнами од кожного руху повітря”. Здушений, з присвистом віддих не можна чути, бо здається, струни ріжуть гостріше, ніж найгостріший ніж.
Він відчуває появу в домі тривоги. Вона, ніби жива істота, заповнює весь простір. Здається, вихід є. Необхідно позбутися всіх цих подразників, вийти на вулицю. Але він не може вийти з хати, не може не чути цього дикого свисту здушеного горла, не може не бачити недоторканої постелі, яка ріже око.
Він має бути тут, поки дитина ще жива.
Його покалічена уява, оскільки в цей час вона покалічена, малює собі якісь таємні знаки, які, ймовірно, покажуть той час “ікс”. Той час, коли перервуться муки і його, і його жінки, і, найголовніше, – його дитини, яка у цей час страждає більше за всіх: “Блимає світло – то боротьба між світлом і життям. Коли згасне світло, настане смерть”.
На мить настає полегшення, реальність вривається в мозок. Він повинен згасити це світло, адже світло – це просто світло, а не якийсь таємний знак. Лампа гаситься – нічого не змінюється.
Ще одна якась неймовірна думка з’являється в голові. Ось перед ним драма, драма, яка відбувається насправді, але він не відчуває горя, не відчуває фізично болю душевного. Як це може бути? Це “вибрики” людської природи.
У найтрагічніші моменти людина не усвідомлює, що відбувається навколо. Вона переходить на рівень інстинктів.
У героя новели цим інстинктом стає інстинкт митця. Горе буде потім, коли все залишиться позаду. А тепер він тільки і може робити те, що спостерігати: “Я роблюсь занадто чутким, мої очі помічають те, чого раніше не бачили.
Я бачу навіть себе, як я ходжу з кутка в куток поміж не потрібними мені й наче не моїми меблями, бачу своє серце, в якому немає найменшого горя”.
Іноді роздуми героя перериваються якимись зовнішніми подіями, як-от прихід лікаря, або поява жінки. Але вони не змінюють логіки розвитку думки загалом у творі. Вони виконують функції відправних пунктів для появи нових думок. Так і цього разу герой помічає народження нової думки – якщо є жінка, то будуть ще діти. Але невдовзі сам себе зупиняє.
Будуть, але цієї дівчинки вже не буде, вона відправляється в інший світ, можливо, більш справедливий за той, в якому була доти.
Почувши дикий крик дружини, він розуміє, що все скінчилося. Але цей факт не змінює його настрій. Він спокійно розуміє, що треба йти і заспокоювати жінку.
Біжить у спальню і – і бачить вже скляний погляд напівзакритих очей. Невідомо звідки з’являється знову та шалена думка: дивись, запам’ятовуй кожну деталь, бо колись воно може бути використано як матеріал.
Він виходить на подвір’я і бачить цвіт яблуні, що лежить на землі. А там, у кімнаті, лежить його дівчинка, яка ще кілька днів тому сміялася і бігала. Ця деталь набуває символічного характеру – вона уособлює життя.
Поки цвіт яблуні знаходиться на дереві, він ніжно пестить наш зір та нюх.
Ми відчуваємо пахощі, ми насолоджуємося красою. Але це триває недовго – якусь мить. А потім цвіт опиняється на землі. Він ще не зів’яв, але він уже мертвий. Так і дівчинка в кімнаті, яку тільки-но покинуло життя.
Проте у своїй душі батько понесе образ живої донечки, такої ніжної і світлої, як весняний цвіт за вікном. А тому він нариває “цвіту яблуні повні руки і несе в хату”; обкладає тим цвітом свою доню “зі всіх боків, засипаючи тими квітами, такими ніжними, такими чистими “, як його дитина. Батько вважає себе за злочинця, тому що у складний момент відчував не те, що повинен був відчувати.
Невідомо, звідки взялося це “повинен”, але його відсутність, як йому здавалося, робила його злочинцем. Деталі виконують важливу роль у новелі “Цвіт яблуні”. Вони допомагають розкрити найтонші нюанси почуттів головного героя, відтворюючи стан роздвоєності, тривоги, переживання.
Найважливішою з-поміж усіх деталей є цвіт яблуні, що символізує красу життя. За допомогою цієї деталі розкривається і життєствердна думка твору: краса життя, краса природи не захмарюється навіть подихом смерті.
Related posts:
- Мій улюблений твір Михайла Коцюбинського (“Цвіт яблуні”) Новела М. Коцюбинського “Цвіт яблуні”, що має авторське жанрове визначення “ескіз”, – за проблематикою вписується в ряд творів, у яких ідеться про роздвоєність свідомості митця між житейськими реаліями і творчим світом. Можна абсолютно точно визначити дві основні риси новели, які здаються мені найважливішими і, власне кажучи, роблять цей твір таким цікавим і привабливим для мене. […]...
- Михайло Коцюбинський – Цвіт яблуні Михайло Коцюбинський ЦВІТ ЯБЛУНІ Етюд Я щільно причинив двері од свого кабінету. Я не можу… я рішуче не можу чути того здушеного, з присвистом віддиху, що, здається, сповняв собою весь дім. Там, у жінчиній спальні, вмирає моя дитина. Я ходжу по свому кабінету, ходжу вже третю безсонну ніч, чуткий, як настроєна арфа, що гучить струнами […]...
- Значення художніх деталей у оповіданнях А. П. Чехова Л. М. Толстой казав, що твори А. П. Чехова зрозумілі і споріднені не тільки всякому росіянину, але і усякій людині взагалі. Дійсно, головною темою творчості Чехова (як Толстого і Достоєвського) став внутрішній світ людини. Але художні методи, художні прийоми, які використовували у своїй творчості письменники, різні. Чехов по праву вважається майстром короткого оповідання, новели-мініатюри. За […]...
- Скорочено “Ціт яблуні” Коцюбинського “Цвіт яблуні” Коцюбинський короткий зміст ви можете за 5 хвилин, але краще читати не короткий зміст (переказ), а повну версію оповідання. Коцюбинський у своїй новелі розкриває внутрішній світ свого героя, цілу гаму почуттів і відчуттів. Ситуація вкрай драматична: у сусідній кімнаті помирає його дитина, його улюблена донечка. Він нічим не може зарадити і весь перетворюється […]...
- Майстерність використання художніх деталей в оповіданнях Чехова У творчості Антона Павловича Чехова оповідання посідає особливе місце. Воно було одним з найулюбленіших жанрів письменника. Характерною рисою оповідання як літературного жанру є його невеликий обсяг. Чому письменникові, який працює в ньому жанрі, важливо зуміти передати ідею за допомогою художніх деталей, що не впадають відразу в око, але мають величезне значеннєве навантаження. Віртуозність використання А. […]...
- Розкриття внутрішнього стану людини в новелі “Intеrmеzzо” М. Коцюбинського Сучасники довго не визнавали імпресіоністичної манери письма. Але це неприйняття йшло невід некультурності та невігластва, а від свідомої прихильності до протилежної системи цінностей і смаків. Неуважність до традиційного сюжету, піднесення ролі окремої художньої деталі, яскрава колористика, значний психологізм – це дивувало і водночас захоплювало в новому напрямку мистецтва. Видатним засновником і представником українського літературного імпресіонізму […]...
- Твір-опис яблуні Яблуня – то справжня окраса саду. Яблуня невисока, тонка, струнка, з розкидистим гіллям та гладким стовбуром. Її листя з одного боку гладкі та мають темно-зелений колір, а з іншого – м’які сріблясті. Навесні гнучкі віти яблуні рясно вкриваються великими біло-рожевими квітами з жовтими серцевинками, які дуже приємно пахнуть. З усіх боків до яблуні злітаються бджоли, […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі М. Коцюбинського “Intermezzo” Мабуть, в українській літературі ніхто до Михайла Коцюбинського з такою психологічною достовірністю не писав про внутрішній світ митця. Серед його творчої спадщини вирізняються присвячені цій проблемі новели “Цвіт яблуні” та ” Intermezzo “. В українській літературі завжди був у пошані найперший, почесний і священний обов’язок письменника – служити народові. Нерідко його декларували з надмірним пафосом. […]...
- Павло Тичина – Цвіт в моєму серці Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – Квітне цвіт-первоцвіт! Слухаю мелодій Хмар, озер та вітру. Я бриню, як струни Степу, хмар та вітру. Всі ми серцем дзвоним, Сним вином червоним – Сонця, хмар та вітру! Десь краї казкові, Золоті верхів’я… Тільки шлях […]...
- Розкриття внутрішнього стану людини в новелі “INTERMEZZO” М. Коцюбинського Сучасники довго не визнавали імпресіоністичної манери письма. Але це неприйняття йшло не від некультурності та невігластва, а від свідомої прихильності до протилежної системи цінностей і смаків. Неуважність до традиційного сюжету, піднесення ролі окремої художньої деталі, яскрава колористика, значний психологізм – це дивувало і водночас захоплювало в новому напрямку мистецтва. Видатним засновником і представником українського літературного […]...
- Розкриття внутрішнього стану людини в новелі “Іntermezzo’ М. Коцюбинського Сучасники довго не визнавали імпресіоністичної манери письма. Але це неприйняття йшло невід некультурності та невігластва, а від свідомої прихильності до протилежної системи цінностей і смаків. Неуважність до традиційного сюжету, піднесення ролі окремої художньої деталі, яскрава колористика, значний психологізм – це дивувало і водночас захоплювало в новому напрямку мистецтва. Видатним засновником і представником українського літературного імпресіонізму […]...
- Особливості відтворення психологічного стану людини в новелі М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Дебютував М. Коцюбинський у літературі віршем “Наша хатка”, опублікованим у львівському журналі “Дзвоник” (1890). Але справжню зацікавленість у читачів викликали оповідання письменника “Харитя” (1891), “Ялинка” (1891), “Маленький грішник” (1893). Вони вражали насамперед тонким проникненням у душу людини через чарівний світ природи, про яку М. Коцюбинський писав, що це “чаша, з якої мільйони людей пили і […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела “Intermezzo” написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих M. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой […]...
- Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Присвячую кононівським полям. / М. Коцюбинський / “Іntermezzo” в перекладі з італійської означає “перерва”. І не дивно, що навіть природа, яка згодом чарівною музикою зазвучить в “Іntermezzo”, спочатку викликає у письменника майже відразу. Враження від прекрасної кононівської природи лягли в основу “Іntermezzo”. На початку твору атмосфера похмура. […]...
- Твір на тему: Як ви розумієте вислів Григорія Сковороди “Тінь яблуні не заважає”? Вислів видатного українського поета й філософа Григорія Савича Сковороди “Тінь яблуні не заважає” – це уособлення двох світів, видимого та невидимого, які існують у Всесвіті. І ці світи немов нагадують яблуню та її тінь: дерево стоїть нерухомо, а тінь то збільшується, то зменшується, то народжується, то вмирає. Так відбувається у природі, таке можна побачити і […]...
- Використання засобів імпресіонізму у новелі М. Коцюбинського “Іntermezzo” І. Коцюбинський у пошуках стилю. (Письменник подолав складний шлях стильових пошуків, перебуваючи спочатку під впливом етнографічного реалізму І. Нечуя-Левицького, а згодом – психологічного реалізму Панаса Мирного. Проте селянська тематика стала завузькою для творчості письменника, а тому після реалістичних оповідань про сільське життя, у творах “Ціпов’яз”, “На віру”, “Ялинка” та ін. М. Коцюбинський звертається до європейської […]...
- Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Присвячую кононівським полям. / М. Коцюбинський / “Іntermezzo” в перекладі з італійської означає “перерва”. І не дивно, що навіть природа, яка згодом чарівною музикою зазвучить в “Іntermezzo”, спочатку викликає у письменника майже відразу. Враження від прекрасної кононівської природи лягли в основу “Іntermezzo”. На початку твору атмосфера похмура. […]...
- Стежка до яблуні. Твір-роздум на морально-етичну тему Неподалік від нашого будинку знаходиться парк. Ще дитиною я гуляла дідусем і бабусею. У ньому і зараз багато дітлахів і дорослих. Тут є блакитні ялиці, і дуби, і в’язи. Є кафе, естрада, майданчик для літніх людей – одне слово, наш парк нічим не відрізняється від інших парків міста. Тим не менше, мені здається, різниця є. […]...
- Твір на тему: “Яким я уявляю людське щастя за твором Богдана Лепкого “Цвіт щастя” Щастя – це те, до чого прагне кожен – великий і маленький, дитина і дорослий. Щодо щастя існує багато різних думок і версій. Хтось вважає, що щастя досягається просто і з легкістю, хтось упевнений, що щасливі люди бувають лише моментами, для когось і зовсім щастя не буває. Є й такі, які думають, що щастя – […]...
- Метафора, її різновиди та функції в ліриці Ліни Костенко Теорія метафори грунтовно розроблена світовою літературно-теоретичною наукою, над її проблемами працювало багато відомих теоретиків літератури від античності до наших днів, знаходячи все нові й нові грані цього тропа. Для уточнення художніх функцій метафор у ліриці Ліни Костенко та їх різновидів ми користуємося такою класифікацією: – класична метафора; – метафора-уособлення з його різновидами: метагоге, прозопопея або […]...
- Григір Тютюнник – Ясен цвіт слова Григір Тютюнник ЯСЕН ЦВІТ СЛОВА Василеві Земляку – на його п’ятдесятиріччя О ті хвилини серед мосту над Ташанню… В зорях, що при самомудні лежать і ясніють крізь темне мілководдя у небо поміж хащами йкущиками туманів і туманців, поміж лататтям і щучими сплесками… І то до самісінького світання, до тої пори, коли повітря наливаєтьсясрібною блакиттю і […]...
- Богдан Лепкий : короткий біографічний нарис, “Цвіт щастя” зміст новели Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Б. Лепкого, проаналізувати твір “Цвіт щастя”, дослідити реальне і уявне в новелі; схарактеризувати образ хлопчика, його внутрішній стан; розвивати логічне мислення, пам’ять, творчу уяву, культуру зв’язного мовлення, вміння переказувати сюжет творів, виділяти головну думку, грамотно висловлювати свої думки; формувати світогляд, кругозір; виховувати пізнавальний інтерес, почуття пошани, поваги […]...
- Цвіт щастя Б. Лепкий Цвіт щастя Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – Доля, дитино, […]...
- Богдан Лепкий – Цвіт щастя Лепкий Богдан Цвіт щастя Дитиною малою він нераз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля,- повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – Доля, дитино, […]...
- Цвіт щастя (скорочено) – Лепкий Богдан Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька показала йому луки за ставком, […]...
- Цвіт щастя – Богдан Лепкий – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” Скорочено Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька показала йому луки за ставком, […]...
- Твір Роль побутових деталей у поемі “Енеїда” І. Котляревського Роль побутових деталей у поемі “Енеїда” І. Котляревського Творчість класика нової української літератури І. П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини її змісту. У вірші “На вічну пам’ять Котляревському” Т. Г. Шевченко, називаючи письменника “праведною душею”, пророкував невмирущу славу […]...
- “Моя люба мати, калиновий цвіт” Мама – це найголовніша людина в житті кожного з нас. Вірш авторства Юрія Шкрумеляка починається словами “моя люба мати, калиновий цвіт”. Саме темі материнства, любові до матері у контексті цього вірша і буде присвячений мій даний твір. Дійсно, варто визнати, що роль мами займає чільне місце в житті кожної людини без винятку. Мама не просто […]...
- Цвіт щастя – БОГДАН ЛЕПКИЙ скорочено БОГДАН ЛЕПКИЙ Цвіт щастя Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – […]...
- Шукайте папороті цвіт у своїй душі Шукайте папороті цвіт у своїй душі. Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши […]...
- Місце новели “Intеrmеzzо” у творчості М. Коцюбинського Новела “Intermezzo” займає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Вона написана у сумні часи, коли після волелюбного революційного прориву у політичному та художньому житті Російської імперії настав час реакції, коли багато хто з прогресивних митців та політичних діячів заявляв про необхідність тактики очікування, коли література відвернулася від сучасності і шукала теми в ідеалізованому минулому чи […]...
- Соняшниковий цвіт Липневого ранку, коли сонце тількино зажевріло на сході, свої маленькі зелені голівки до нього повернули соняшники. Рожевий прозорий схід все більше і більше розпалювався, червоно-багряне сонце сходило над обрієм. Слідом за сонцем, стежачи за його рухом на небосхилі, повертали свої жовті голівки Соняшники. Обережно вони розкривали свої пелюстки, і згодом маленька зелена голівка перетворювалась на […]...
- Бузковий цвіт дитинства Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось щемно стає у грудях, коли згадуєш подвір’я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите виноградною лозою, воно ледве пропускало сонячні промені. Улітку захищало від спеки, взимку – від сніговіїв. Восени падолист застеляв землю пухким килимом, на якому бурюкалися ми, діти. А піднімеш голову вгору – налиті кетяги винограду. […]...
- Що таке щастя? За твором Лепкого “Цвіт щастя” Що таке щастя? На це питання, мабуть, немає, та й не може бути однозначної відповіді. Адже для кожної людини щастя своє, а сам зміст цього поняття змінюється протягом життя. Спочатку для дитини щастя – це усмішка матері, її голос. Потім щастя – це перший крок, це радість від власних успіхів; потім щастя – це досягнення […]...
- Скорочено “Цвіт щастя” Лепкого Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – Доля, дитино, то такий […]...
- Пейзаж і його функції у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Основна особливість зображення природи в романах Толстого – зображення її в нерозривній єдності з людиною, його почуттями. Сприйняття природи, уміння злитися з нею – один з основних особистісних критеріїв для толстовських героїв. Саме ці властивості визначають у письменника гармонійність розвитку особистості, моральне здоров’я людини, його життєву силу, сенс існування. Пейзаж у Толстого завжди реалістичний, чіткий, […]...
- Ціна виміру життя (за оповіданням М. М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) (1864- 1913) Народився ум. Вінниця. У 1880 році закінчив Шаргородське духовне училище. У 1891 році складає іспит на звання народного учителя (був змушений утримувати родину: матір, сестер). Працював у філоксерній урядовій комісії, був завідувачем відділу в газеті “Волинь”, діловодом, а потім статистом у Чернігівській земській управі. Письменник. Автор багатьох оповідань, новел, повістей, найвідоміші з яких: […]...
- Багатство художніх засобів у пісенній творчості А. Малишка Творчість Андрія Малишка розвивалася в руслі української народнопісенної лірики. “Повів народної творчості невідступно супроводить поезію Малишка”, – так схарактеризував поетику автора Максим Рильський. Тому його вірші ніколи не втрачають зв’язку з народною творчістю, але ми знаємо також, що твори Малишка, у свою чергу, ставали народними піснями, будучи покладені на музику. І причина тут не тільки […]...
- Володимир Бровченко – Відболілий цвіт ВІДБОЛІЛИЙ ЦВІТ То завжди так було в Україні, Яку, на диво, завойовники не добили: На руїні Вискакували, як у Кіо із скрині, Або ліліпутики, або дебіли. Правда, траплялися і герої, Але то… ще до зруйнування Трої. Ах ви ж мої дебіляточка! На голівці шапочка, на спині латочка… Цинічно, публічно, Денно і нічно Хваляться, хто з […]...
- Історія українського народу на сторінках художніх творів Історія українського народу на сторінках художніх творів. Історична тема – одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. Уже пам’ятка давньої літератури “Слово о полку Ігоревім” відбиває події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців. У багатьох своїх творах, особливо в поемі “Гайдамаки”, Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу – козаччини, […]...