“Ганна Онєгіна”

“Ганна Онєгіна” – це передостання поема Єсеніна, написана наприкінці 1924 року – початку 1925 року. Самому Єсеніну дуже подобалася ця поема. У листі до Чагину (грудень 1924 року) він говорить про свою поему так: “Працюю й незабаром надішлю Вам поему, по-моєму, найкраще, що я написав”.

Що ж являє собою поема “Ганна Онєгіна”? Літературна критика визначила її як лірико-епічний добуток. В одній із заміток 1925 року було написано, що в цій поемі Єсенін наближається до жанру поеми-роману, тобто роману встихах.

Саме поняття “роман

у віршах” відразу викликає асоціації з “Євгенієм Онєгіним”, Пушкіна. Напрошується питання: чи є якісь загальні риси в цих двох добутках? Мені здається, що “Ганну Онєгіну” і “Євгенія Онєгіна” поєднує манера подання й оцінка подій. І в тім і в іншому добутку ми зустрічаємо й оповідання про події, про дії героїв, опис портретів і характерів героїв, місць, де відбуваються події; монологи автора, що містять його філософські міркування й емоційний стан, діалоги й монологи героїв, листа

Все це дає підставу говорити про жанрову схожість цих добутків. Однак поема Єсеніна може бути визначена як поетична

автобіографія. У ній звучить ім’я поета, з її ми довідаємося, що автор народився в сім’ї заможного селянина.

Прон говорить про нього: “Недарма вихований ти був кулаком”.

Також ми довідаємося, що він дезертирував з армії Керенського й жив по підроблених документах. Купив собі “липу”… Був перший у країні дезертир. У поемі дуже точно описані місця, у яких дійсно проживав Єсенін

Дружина Єсеніна у своїх спогадах відзначала: “Зв’язок цього добутку з реальною дійсністю легко простежити по ряду деталей. Наприклад, назви сіл Криуша й Радово запозичені з життя. Два села з такими назвами існують в окрузі села Константиново, але друг від друга відстоять далеко”.

Дивно точно передається хронологія подій. У першій частині поеми ми бачимо, що справа відбувається в 1917 році, наприкінці квітня. З листів Єсеніна, наприклад, Ширяеву, ми довідаємося, що літо 1917 року Єсенін дійсно провів у своєму селі

Зі слів мірошника ми довідаємося, що поет не був у рідному селі більше трьох років: Подумай адже тільки… Четвертий Тебе не видали ми рік… І з листа Панфілову треба, що в лютому – березні 1913 року Єсенін дійсно був у Константинове. Також хронологічно точний і другий приїзд поета до мірошника.

У листі мірошник цього разу дорікає поета: Ти щось знову в Криушу Не здаєшся цілих шість років. Знову з переписки Єсеніна, зокрема з листа Белицкому, ми довідаємося, що через 6 років, у червні –


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Ганна Онєгіна”