ГЕНЕЗИС І РОДОВІ ОЗНАКИ ДРАМИ
Драма (від грец. &;#948;&;#961;&;#948;&;#956;&;#945; – дія) – літературний рід, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дію самих персонажів. Генетично драма пов’язана із народними обрядовими дійствами. В давній Греції – батьківщині драми – обряди на честь богів – покровителів землеробства (Діоніс, Деметра, Кора) іноді перетворювалися на культову драму (містерії в м. Елевсині). В VII-VI століттях до нашої ери поширюється культ Діоніса, що й мав вирішальне значення у виникненні драматичного мистецтва.
Діонісові
У VI столітті до нашої
Саме беручи участь у таких змаганнях, здобували перемогу Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан.
З часів Арістотеля до драми постійно зверталися видатні вчені й діячі мистецтва різних країн і народів. Теорія драми в її історичному розвиткові неодмінно відбивала всі зміни в літературній і сценічній творчості, які відбувалися під впливом реалій життя. Видатні науковці минулого неодноразово наголошували, що драма має найліпші умови для втілення можливостей художньої творчості. Арістотель у своїй праці “Поетика” розробив теорію трагедії як одного з жанрів драматичного роду літератури.
Його визначення трагедії як наслідування важливій і завершеній дії, що має певний обсяг, реалізується через дію, а не через розповідь, і викликає через співчуття й жах очищення – катарсис, на багато століть визначило підходи до драми.
Н. Буало, Ф. Шіллер, Г. Гегель, &;#934;. Прокопович, &;#924;. Дов-галевський також в основу своїх концепцій драми ставили дію. Однак підходи в кожного з них були різні.
Теорія драми доби класицизму відзначалася нормативністю. Окремі поради, які давав, наприклад, Н. Буало (“Поетичне мистецтво”) містили такі вимоги, що суттєво обмежували творчу активність письменника. Універсальні нормативи класицизму зазнали ревізії в добу Просвітництва; відбулася демократизація драми та її мови. На початку XIX століття досить оригінальну драматургійну систему створили романтики (Байрон, Шеллі, Гюго). Протягом останніх століть драма стала активно читатися, переходячи з мистецтва сценічної дії в мистецтво художнього слова.
Велику й багату історію як видатні літературні твори мають п’єси Бомарше, Гольдоні, Клейста, Пушкіна, Гоголя, Шевченка, Островського, Франка, Лесі Українки, Чехова, Винниченка, Ібсена, Роллана, О’Кейсі, Куліша, Прістлі, Олбі. При цьому траплялося, що деякі драматичні твори так і не пробивали собі дороги на сцену, однак завдяки їх прочитанню, вони стали відомими в суспільстві.
До того ж, деякі твори драматичного роду з певних причин не були призначені авторами для постановки. Такі п’єси, що складають у світовій драматургії цілий пласт, іменуються “драмами для читання” (або Lesedrama, Buch-drama – німецькою та closed drama – англійською), адже вони створені насамперед з установкою на читача, а не на глядача. До цієї групи драм належать п’єси Гете(“Фауст”, “Торквато Тассо”, “Егмонт”), Байрона (“Сарданапал”, “Манфред”), Шоу (“Людина і надлюдина”, “Назад до Мафусаїла”), Роллана (цикл драм про Велику французьку революцію).
Приміром Байрон у передмові до збірки власних п’єс зазначав, що “вони були написані без будь-якої думки про сцену”, а Шіллер був певний того, що його “Дон Кар-лос” і “Орлеанська діва” непридатні для постановки.
Теоретики літератури відзначають два жанрові типи драми. Перший з них, т. зв. “арістотелівська”, або “закрита” драма. Вона розкриває характери персонажів через їхні вчинки.
Такій драмі притаманна фабульна будова з необхідними при цьому атрибутами – зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією та розв’язкою. У такому типі драми зберігається хронологія подій і вчинків героїв на відносно обмеженому просторі. Генетичні витоки такої драми криються у творчості античних письменників (Евріпід, Софокл).
Свого піку вона досягла в добу класицизму (Корнель, Расін), не зникла в епоху Просвітництва (Шіллер, Лессінг), розвивалась у літературі XIX століття (Гюго, Байрон, Котляревський, Квітка-Основ’яненко, Островський, Карпенко-Карий, франко). Існує вона й у сучасній драматургії.
Іншим жанровим типом драми є так звана “неарісто-телівська”, або “відкрита” драма. В її основу покладено синтетичне художнє мислення, коли до драматичного роду активно проникають епічні чи ліричні елементи, створюючи враження міжродової дифузії. Це характерно як для драматургії минулого (театри Кабукі і Но – у Японії, музична драма – в Китаї, “Обітниця Яугандхараяти Бхаси” – в Індії, “Перси” Есхіла – у Греції), так і для сучасної драматичної творчості (Б.
Брехт, Н. Хікмет, М. Куліш, Е. Іонеско, Ю. Яновський, Є. Шварц).
Якщо в даному жанровому типі домінують епічні елементи, то така драма називається Епічною. Притаманними їй елементами можуть бути умовність, інтелектуалізація змісту, активне втручання письменника в дію. Епічна драма яскраво представлена у творчості Б. Брехта, &;#919;. Хікмета, &;#924;.
Куліша, І. Кочерги.
Лірична драма – це такий драматичний твір, у якому помітну роль відіграють ліричні елементи. В центр зображення автор виносить внутрішній світ героїв. У ліричній драмі значно посилюються естетичні функції умовності, деформуються часові та просторові параметри, складнішою стає композиція, домінують асоціативні зв’язки (“Чарівний сон” М. Старицького, “Одержима” Лесі Українки, “Соло-вейко-Сольвейг” І. Драча).
Драма є специфічним видом мистецтва, який одночасно належить як літературі, так і театру. Лише в колективній творчості письменника й режисера, а також художника, композитора й акторів вона може стати помітним явищем літературно-мистецького життя. В історії українського театру склалося кілька естетичних систем, пов’язаних з творчими пошуками драматургів, режисерів і акторів.
На рубежі XIX – XX століть такою була система М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого; у 20-х – на початку 30-х років нинішнього століття – система М. Куліша-Л. Кур-баса. В літературі та мистецтві далекого й близького зарубіжжя такими були системи А. Чехова-К.
Станіславського, Б. Брехта, М. Товстоногова.
Related posts:
- Генезис і родові ознаки лірики РОЗДІЛ ІV. РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 4. ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ 4.1. Генезис і родові ознаки лірики Лірика (від грец. – струнний музичний інструмент, під акомпанемент якого стародавні греки співали пісні) – один із трьох основних літературних родів, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. О. Веселовський в […]...
- ГЕНЕЗИС І РОДОВІ ОЗНАКИ ЕПОСУ Епос (грец. εποζ – слово, мова, розповідь) – один із трьох родів літератури, відмінний за своїми ознаками, від лірики та драми. Типологія епосу та його жанрів була розроблена Арі-стотелем, Лессінгом, Шеллінгом, Гегелем, Франком. Головне в їхніх працях – епос розкриває об’єктивну картину навколишньої дійсності. В його основі лежить подія. Кожний епічний твір передає певний випадок […]...
- Сторінка: Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир’ як зразок шкільної драми Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVІІ-XVІІІ століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма мала мати кілька типів, в залежності від […]...
- Давньогрецький театр: передумови виникнення драми Історія античного театру містить чимало суперечностей, певних неточностей. Не дивно, що деякі її питання викликають і у школярів, і навіть у студентівфілологів труднощі при вивченні. Тому не буде зайвим ще раз звернутися до цієї теми і зробити акцент на так званих”проблемних”питаннях. Антична драма, як відомо, з’явилася в VІ ст. дон. є., коли на зміну первісному […]...
- ДРАМА САТИРІВ Драма сатирів (грец. &;#948;&;#961;8&;#956;&;#945; &;#963;&;#945;&;#964;&;#965;&;#961;Ι &;#954;ό&;#957;, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували сюжети й дійові особи, запозичені з міфології, з комедійним жанром – сильний елемент брутального комізму. Визначною рисою драми сатирів був […]...
- На зорі розвитку української драми (за історичною драмою Ф. Прокоповича “Владимир”) I. Ф. Прокопович – письменник і просвітницький діяч. (Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. Бароко, як відомо, – це стиль, який характеризується урочистістю, пишністю, підвищеною складністю і мальовничістю. Українське бароко тісно пов’язане з козацтвом, із життям верхівки тогочасного суспільства. Ф. Прокопович – письменник і просвітитель кінця XVII […]...
- Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми (1681-1736) Народився в Києві в родині купця й при хрещенні дістав ім’я Єлеазар. Рано залишився сиротою, зростав під впливом дядька – ректора Київського колегіуму. З 1688 р. став учнем цього закладу. Мав великі здібності до навчання. Потім навчався в католицькому училищі Володимир-Волинського монастиря (щоб більше дізнатися про католицизм), невдовзі його забирають до Римської католицької академії. […]...
- Трагікомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Феофан Прокопович народився в Києві в сім’ї купця й при хрещенні одержав ім’я Елеазар. Рано залишився сиротою, виріс під впливом дядька – ректора Київського колегіуму. З 1688р. став учнем цього колегіуму. Мав більші здатності до навчання. Потім учився в католицькому училищі Владимир-Волинского монастиря (щоб більше довідатися про католицизм), незабаром його забирають у Римську католицьку академію. […]...
- Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В […]...
- Природа драми й дійсність Ті загальні принципи драматичного, про які йшла мовлення вище, повинні бути покладені в основу дослідження драми, її естетических особливостей і історичних тенденцій. Однак обмежитися ними було б явно недостатньо. Це значило б, по суті, залишитися в межах ще занадто загальних положень про відбиття драмою суспільних протиріч, життєвих конфліктів, соціальних зіткнень, які, будучи вірні самі по […]...
- Греків Б. А. Генезис феодалізму в Росії Отже, ми не помилимося, якщо скажемо, що починаючи з IX століття у всякому разі можна говорити про наявність на Русі феодального способу виробництва, можна говорити про оформлення феодального базису. У цих умовах була цілком закономірним поява порівняно невеликих державних утворень – Куявии, Славии й Артании (друга половина VIII в. – IX в.), а потім і […]...
- Особові та родові форми дієслова. Дієвідмінювання Дієслова в теперішньому й майбутньому часах дійсного способу та в наказовому способі змінюються за особами. Дієслово в першій особі називає дію тієї особи чи осіб, хто говорить: (я) вважаю, (ми) подумаємо, (ми) скажімо. Дієслово в другій особі називає дію тієї особи чи осіб, до кого звертаються: (ти) допоможеш, (ти) розкажи, (ви) керуєте, (ви) поясніть. Дієслово […]...
- Які жанрові ознаки роману Олеся Гончара “Тронка”? У романі “Тронка” Олесь Гончар прагнув художньо осягнути найживотрепетніші питання сучасності, її складні проблеми й вражаючі контрасти. Задум письменника полягав у тому, щоб показати життя конкретної людини в тісних зв’язках з буттям планети, а планетарні проблеми спроектувати на індивіда. Такий масштабний погляд вимагав особливої форми. Сам Гончар висловив з цього приводу такі міркування: “Сильний зміст […]...
- Генезис буржуазної родини у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” Еміль Золя став одним із моїх найулюбленіших французьких письменників одразу після того, як я прочитала його роман “Кар’єра Ругонів”. Читаючи цей гиір, стаєш свідком багатьох подій у Франції періоду Другої Імперії, відчуваєш присмак пороху і крові, подих першого кохання, тремтіння від страху… Золя був одним з основоположників натуралізму як літературного методу. Його думки викладені у […]...
- Генезис літаючої голови Віктор Неборак Генезис літаючої голови (віршоване шоу) І. Фантазія метро Фарба це ще не простір ти спробуй все ж прорубати цю чорну шия твоя кровоточить а голова у шибі стартує а голова крізь товщу камінного моря крізь рибу дніпрову І кригу крізь бібліотечні сховища пропалюючи собі хід летить урочисто хвилина до карнавального вибуху губи її тяжко рухаються: […]...
- Генезис літаючої голови – ВІКТОР НЕБОРАК скорочено ВІКТОР НЕБОРАК Генезис літаючої голови (віршоване шоу) І. Фантазія метро Фарба це ще не простір ти спробуй все ж прорубати цю чорну шия твоя кровоточить а голова у шибі стартує а голова крізь товщу камінного моря крізь рибу дніпрову І кригу крізь бібліотечні сховища пропалюючи собі хід летить урочисто хвилина до карнавального вибуху губи її […]...
- “Аналіз драми Старицького “Талан” Свою драму “Талан” Михайло Старицький присвятив видатній українській акторці Марії Заньковецькій, яка своєю неперевершеною грою піднесла національне сценічне мистецтво на новий, значно вищий рівень. У цьому творі письменник виступає з демократичних позицій і розкриває низку важливих для того часу проблем, торкається долі митця у буржуазному суспільстві, висвітлює ставлення до митця представників різних прошарків українців і […]...
- Генезис літаючої голови (віршоване шоу) скорочено – Віктор Неборак І. Фантазія метро Фарба це ще не простір ти спробуй все ж прорубати цю чорну шия твоя кровоточить а голова у шибі стартує а голова крізь товщу камінного моря крізь рибу дніпрову І кригу крізь бібліотечні сховища пропалюючи собі хід летить урочисто хвилина до карнавального вибуху губи її тяжко рухаються: ялі-та-ю-ча-го-ло-ва II. НЛО Ми нарекли […]...
- Жанрово-стильові ознаки історичних пісень Які ж специфічні риси історичних пісень дають підставу говорити про них як про окремий жанр? Окрім історичної тематики та змісту, що містить імена історичних осіб, перелік подій та ін., що, безсумнівно є найвагомішою підставою для виділення їх в окрему групу, є й деякі структурні ознаки, спільні для усіх історичних пісень. Тематично наближені до дум, історичні […]...
- Своєрідність класицистичної драми Класицизм як художня система склався в XVII столітті й охоплював не лише літературу, а й інші види мистецтва: живопис, скульптуру, архітектуру, музику. Назву класицизм ввели в ужиток на початку XIX століття, підкреслюючи, що митці цього напрямку наслідували античну “класику”, брали її за взірець. Класицизм – перша художня система, яка усвідомлювалася саме як система зі своєю […]...
- Психологізм драми А. Н. Островського “Безприданниця” Кращою психологічною драмою А. Н. Островського по праву вважається “Безприданниця”. Її нерідко зіставляють із “Грозою”, і у відомій мері це справедливо. “Гроза” – головне добуток дореформеної драматургії Островського, “Безприданниця” же вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в обох перед нами розгортається драма неабиякої жіночої натури, […]...
- Психологія героїв драми І. Франка “Украдене щастя” I. Інтерес І. Франка до театру. (Театр “запалював” письменника до останніх днів життя, результатом його діяльності було понад сімдесят праць про розвиток, проблеми і прагнення українського театру. І. Франко цікавився цим мистецтвом і відстоював права на розвиток національної драми.) 1. Матеріал художніх творів. (Головним матеріалом,, який використовував І. Франко у своїх творах, були життєві факти, […]...
- Художня своєрідність класицистичної драми Класицизм як художня система склався в XVІІ столітті й охоплював не лише літературу, а й інші види мистецтва: живопис, скульптуру, архітектуру, музику. Назву класицизм ввели в ужиток на початку XІX століття, підкреслюючи, що митці цього напрямку наслідували античну “класику”, брали її за взірець. Класицизм – перша художня система, яка усвідомлювалася саме як система зі своєю […]...
- Специфічні жанрові ознаки народного епосу Загадка малий жанр усної народної Творчості, для якого властиве метафоричне чи алегоричне зображення якогось предмета або явища, дотепне запитання з метою виявити кмітливість того, хто відгадує. Прислів’я – короткий, часто віршований крилатий народний вислів, у якому у високохудожній формі виражено повчальний досвід і мудрість народу. Приказка – стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я, але […]...
- Твір з елементами викладу драми Шиллера “Підступництво й любов” Після п’яти років скитаний і постійного нестатку Шиллер улаштувався у Веймаре, де жив Гете. Дружба, що незабаром виникла між ними, збагатила обох і по-людському, і творчо. Вершиною ранньої Творчості Шиллера з’явилася Драма “Підступництво й любов” (1783), що автор відніс до жанру “міщанської трагедії”. Термін міщанська трагедія, як і міщанська драма, з’явився в XVIII в., для […]...
- Психологізм драми О. М. Островського ” Безприданниця” Кращою психологічною драмою О. М. Островського дійсно вважається “Безприданниця”. її нерідко порівнюють із “Грозою”, і в якійсь мірі це справедливо. “Гроза” – центр дорефор-меної драматургії Островського, “Безприданниця” теж вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в них розгортається драма неабиякої жіночої натури, яка приводить до трагічної […]...
- Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної “драми-дискусії” Бернард Шоу – один із класиків світової драматургії XX століття. (Поборник Мистецтва проблемного, ідейного, заснованого на правді життя.) Бернард Шоу – творець “драми-дискусії”. Б. Шоу – представник інтелектуального театру. (Створює особливий тип “драми-дискусії”, герої якої виступають як носії відповідних тез, ідейних позицій.) Особливість п’єс Бернарда Шоу. (Головну увагу драматург приділяє не зіткненню характерів, а протиборству […]...
- Твір на тему: Психологізм драми О. М. Островського ” Безприданниця” Кращою психологічною драмою О. М. Островського дійсно вважається “Безприданниця”. її нерідко порівнюють із “Грозою”, і в якійсь мірі це справедливо. “Гроза” – центр дорефор-меної драматургії Островського, “Безприданниця” теж вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в них розгортається драма неабиякої жіночої натури, яка приводить до трагічної […]...
- “Драма і життя” та життя і драма у розумінні Джеймса Джойса I. Джеймс Джойс – відомий письменник-модерніст. (Джеймса Джойса називають “батьком” сучасного модерністського роману. Він народився у столиці Ірландії Дубліні. Після закінчення університету залишив батьківщину і жив у Європі. Писав літературно-критичні статті про мистецтво, ліричні вірші, романи, оповідання, п’єси.) II. Джеймс Джойс про суть і призначення мистецтва. (Дж. Джойс не визнавав принципів реалістичної естетики. Він вважав, […]...
- Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу і простору). Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну […]...
- Переказ драми Камю “Стан облоги” “СТАН ОБЛОГИ”. Драма була написана в 1948 році і представляє з себе алегоричну притчу про Чуму, що оволодіває містом і разом із Смертю встановлює новий тоталітарний режим. Творчою основою для створення цієї драми послужив “Щоденник чумного року” Даніеля Дефо, який Камю перечитував, працюючи над власним романом з майже однойменною назвою (“Чума”). Обидва твори Камю мають […]...
- Бертольд Брехт і зміст його реформи драми І. Б. Брехт і експресіонізм. (Б. Брехт почав писати у роки Першої світової війни, коли провідним напрямом німецького мистецтва став експресіонізм. Хоч згодом драматург і наполягав на тому, що не належав до цього напряму, однак він зазнав впливу експресіонізму.) 1. Драма – провідний жанр експресіонізму. (Головну мету експресіоністи вбачали не в об’єктивному відображенні дійсності, а […]...
- Як я розумію образ Мавки з драми-фесрії “Лісова пісня” Л. Українки Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, талановитий прозаїк, перекладач, літературний критик, історик, музикознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. В п’єсі оспівується духовне багатство рідного народу, стверджується перемога добра і краси в людському житті… Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. […]...
- “У чому причина особистої драми Мартина Борулі?” Образ Мартина Борулі з однойменного твору Карпенка-Карого досить цікавий і може підлягати найретельнішому аналізу. Але, як не аналізуй цей образ, все одно в кінцевому підсумку прийдеш до думки про те, що Мартин Боруля був надзвичайно далекою від щастя людиною. Його життю була притаманна особиста драма, що робило його існування не самим приємним і радісним. Розібратися […]...
- Поняття та характерні ознаки історичної пісні Історичні пісні – це твори героїчного епосу, які розповідають про конкретні, типові для певної історичної епохи події, про дії відомих в історії осіб, що виступають під власним або вигаданим ім’ям. В історичних піснях нерідко йдеться і про безіменних героїв, які, проте, пов’язані з характерними подіями того чи іншого періоду суспільного життя, з подіями, конкретність яких […]...
- Ознаки постмодернізму у творчості письменників-прозаїків другої половини XX ст УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. УРОК № 55 Тема. Ознаки постмодернізму у творчості письменників-прозаїків другої половини XX ст. Мета: допомогти учням глибше осягнути ознаки постмодернізму, розширити їх кругозір; розвивати усне зв’язне мовлення, аналітичне мислення, уміння висловлювати свої думки й аргументувати їх, добирати приклади, цитати […]...
- Поняття та характерні ознаки народної думи Дума – жанр суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Термін “дума” як визначення жанру має книжне, літературне походження. У російську літературу його ввів К. Рилєєв; в українську фольклористику – М. Максимович. Українська дума має яскраві формальні особливості. Дума – це віршований твір, виконуваний […]...
- Значення й граматичні ознаки імені прикметника Ім’я прикметник – частина мови, що позначає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?: Дзвіночки мої, квіточки степові! Що дивитеся на мене, темно-блакитні? І про що дзенькаєте ви в день веселий травня, серед некошеної трави головою качаючи? (А. К. Толстой.) З якої сторони ми підійшли, де саме мисливська хатинка (М. Пришвін.) Під ознакою в […]...
- Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Я вважаю, що головна проблема драми “Бояриня” – це проблема громадянської свідомості українців. Саме через те, що вони не усвідомлювали сбе як народ, у нашій історії дуже багато складних та неприємних моментів. Один із них – період Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького. Це була людина, котра розбудила в […]...
- “Коротких відомостей з теорії літератури” і визначте жанрові ознаки твору Гулака-Артемовського У новій українській літературі Гулак-Артемовський дав цікаві зразки національної байки. Провідне місце посідав тут твір “Пан та Собака (Казка)”, надрукований у журналі “Ук-раинский вестник” (1818) . В алегоричному образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, знайшло своє відображення безправне життя кріпаків. У цьому образі поет показав кріпака – працьовитого, наївного, безправного, який вірить у панську […]...