Герметизм

Герметизм (італ. ermetismo, від ermetio – замкнений) – напрям в італійській поезії в період міжвоєнного двадцятиліття (д. Унгаретті, Е. Монтале, С. Квазімодо, А-Гатто, Л. Сінісгаллі та ін.), започаткований дж. Леопарді.

Г. був естетичною реакцією на тоталітарний, фашистський режим, художньою відповіддю на виклик історії, зосереджувався на основному мотивові – трагізмі людського буття, самотності самоцінної особистості, на пошуках духовних цінностей в глибинах незалежної душі. Попри те, представники Г. поглиблювали зображувально-виражальні можливості лірики, захоплювалися експериментуванням у творенні трошки та версифікації, обстоювали принцип артизму в поезії філософсько-медитативного спрямування. Поняття Г. вживається й у значенні ізоляції митця від дійсності (див.: Ізоляціонізм).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Герметизм