Герой і антигерой комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”
Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – видатний добуток росіянці літіратури XIX століття. На жаль, нам не звестно, коли точно почалася робота над комедією. Дослідники називають і 1816, і 1813, і 1821 роки.
Документально відомо лише час, коли робота над добутком була закінчена: це 1824 рік Але точне датування п’єси важливе тільки вченим, а читачеві необхідно знати епоху створення добутку й историческую ситуацію в країні в той момент.
А виходить, головним є те, що комідия створювалася в ті часи, коли молодие люди типу Чацкого (головного
Тому тих людей, які стремились до волі від ветхих передставлений про любов, шлюб, честі, службі, сенсі життя, можна по достоїнству накликати героями свого часу, адже вони вважали, що боротьба за справедливість – їхній моральний борг. Комедія “Горе від розуму” побудована так, що про “століття нинішньому”, про
Чацкий і його однодумці прагнуть до “искусствам творчим, високим і пречервоних”, мріють вперить у науки “розум, що алчет пізнань”, жадають “піднесенийний любові”.
Прагнення Чацкого – служити батьківщині, “справі, а не особам”. Він ненавидить все вульгарне, у тому числі рабское преклоніння перед всім иностранним, догідництво, низькопоклонство. Переконання героя не завжди висловлюються їм прямо.
Щоб обійти цензуру, Грибоедов часто дозволяє героєві лише намекнути на що-небудь. В образі Чацкого відбиті риси декабриста епохи 1816-1818 років.
У цей час російський громадянин передових переконань не прагнув до активного революционной діяльності, до скинення Монархії й тому подібному. Колись всіго, він бажав виконати свій борг перед Батьківщиною й чесно служити йому. Іменале тому за три роки до описаних у домедии подій Чацкий, “обливаючись слезамі”, розстався із Софією й відправився в Петербург.
Тому ж і обірвалася блискуче почата кар’єра: “Служити б рад, прислужуватися нудно”. Але государству, виявляється, не потрібно самоотверженное служіння – воно вимагає прислуживания. У тоталітарній державі впрос: “Служити або не служити, жити в селі або подорожувати” – виходит за рамки проблеми особистої волі. Особисте життя громадянина невіддільне від його політичних переконань, і стремление жити по-своєму, всупереч нормі, уже саме по собі є виклик.
Що ж бачить навколо себе Чацкий?
Массу людей, які шукають лише чинів, крестов, “грошей, щоб пожити”, не любові, а вигідного одруження. Їхній ідеал – “розуміренность і акуратність”, їхня мрія – “забрати всі книги б так спалити”. Грибоедов, вірний життєвій правді, показав тяжку долю молодої прогресивної людини в цьому суспільстві.
Оточення мстить Чацкому за правду, за спробу навалити звичний уклад життя. Герой, наділений темпераментом борця, активно протистоїть фамусовскому обществу. Але чи бачить він свого реального супротивника, коли викриває Фамусова, Скалозуба, світську юрбу?
Поки головний герой комедії Грибоедова “Горе від розуму” подорожував, общесту мінялося. Воно не просто з облегчениїм верталося до турбот і радостей мирного життя, воно виробляло “зпротивляемость” тим що зріє переменам, які загрожували розтрощити цю мирную життя. І от у суспільстві з’являються й твердо прокладають собі дорогу Молчалини. Чацкий не здатний поставитися до них і їх “талантам” всерйоз.
А тим часом це “жалчайшее созданье” не так вуж мізерно.
За час відсутності Чацкого Молчалин зайняв його місце в серце Зфьи, саме він – щасливий суперник головного героя. Розум, хитрість, спритність Молчалина, уміння знайти ключ до кожному влиятельному людині, абсолютна беспринципность – от визначальні якості цього героя, якості, що роблять його антигероем комедії, супротивником Чацкого. Молчалин став загальним прозначення вульгарності й лакейства. “Всігда навшпиньках і не багатий словами”, він зумів завоювати прихильність сильних миру цього тим, що не смів вимовити свого судження вголос.
На мій погляд, дуже цікаво сравнитка Фамусова, Скалозуба, князя Тугоуховского й Молчалина. Який межа їхніх мріянь? Для Фамусова, мабуть, вдало видати дочку заміж, так пари орденів підлогичить, не більше того.
Скалозуб теж на багато чого не претендує: “Мені тільки б дісталося в генерали”. Князь Тугоуховский давно на посилках у дружини, йому хочется, імовірно, тільки одного: залишили б його в спокої… Молчалин малим не задовольниться.
За три роки відсутності Чацкого він добився блискучих успіхів. Безвісний, безродний тверской міщанин, він став секретарем московського “туза”, одержав три нагороди, чин асессора, що дає право на потомствене дворянство, став возлюбленним і таємним нареченим Софії. Незаменим у фамусовском будинку, незамінний у суспільстві: Таммоськувовремяпогладит, Тутвпорукарточкувотрет… Хіба зупиниться Молчалин на досягнутом?
Зрозуміло, немає.
Расчетливо й холодно набирає він силу. Уже він-те не потерпить на своєму шляху Чацкого – безумного мрійника, ниспровергателя основ! Молчалин страшний саме своєї глубочайшей аморальністю: той, хто готов винести будь-які приниження в боротьбі за владу, багатство, силу, дорвавшись до бажаних вершин, буде не тільки унижати, але й знищувати.
Саме Молчалини, ідеал яких “і награжденья брати, і весело пожити”, дійти “до ступенів відомих”, стануть у найближчому майбутньому (після повстання декабристів) володарями суспільства. На них буде опиратися нова влада, тому що вони слухняні, тому що вище всього влада цінує саме їх “таланти” – “помірнийность і акуратність”.
Молчалин – чолостоліття структури, його безбідна істотавание можливо лише в чітко налагодженийном державному механізмі. І він зробить все можливе, щоб не допустить розладу цього механізму, тим більше його руйнування. Тому з такий легкостью навколишні підхопили плітку Софії про божевілля Чацкого. От парадокс: єдина розсудлива людина оголошена безумцем!
Але це легко пояснити, тому що Чацкий-Божевільний суспільству не страшний.
Суспільству зручно приписати всі доводи, що викривають, Чацкого його божевіллю. Такий герой і фамусовское суспільство несумісні, вони живуть як би в різних вимірах. Світло бачить у ньому божевільного, шануючи себе розумним, нормальним.
Чацкий же, донечно, свій мир, свої переконання считаетнормой і в навколишнім бачить лише средоточие пороків: …Изогнятотвийдетневредим, Ктосвамиденьпробитьуспеем-Подишитвоздухомодним, Ивнем рассудокуцелеет…
“Так! Протверезився я сповна!” – восклицает Чацкий наприкінці комедії.
Що ж це: поражение або прозріння? Так, фінал цього добутку далеко не веселий, але прав Гончарів “, що сказав про фінал так: “Чацкий зломлений кількістю старої сили, нанеся їй у свою чергу смертельний удар качеством сили свіжої”. Після скандалу в будинку Фамусових Чацкий їде. Його від’їзд – це форма протесту, хоча й пасивна.
Таким образом, він залишив торжествуючого Молчалина, що тепер буде із ще більший обережністю прокладати собі дорогу до влади, багатству, славі.
Однак Молчалина не можна назвати победителем, тому що Чацкий залишився моральале вище. Подальші скитания героя не зображені в комедії, але, на мій погляд, його доля вирішена. Швидше за все Чацкий виявився серед тих, хто вийшов 14 грудня на Сенатську площу.
Потім разом з усіма, що приймали участь у змові, повернувся з посилання тільки после смерті Миколи в 1856 році, якщо, донечно, не загинув у день повстання.
Цікаво, що через піввіку після створення “Горе від розуму”, в 80-е роки, М. Е. Салтиков-Щедрін знову вивів прораз Молчалина в нарисі “Добродії Молчалини”. Соціально орієнтований художник не випадково звернувся до цього літературного героя. Він побачив у ньому одну з найстрашніших фігур російського суспільства.
У нарисі Щедріна Молчалин з’являється вже вельможею, що домігся “ступенів відомих”.
Він зміг приспособиться до російського життя й пройшов по ній, досягши наприкінці шляху бажаних вершин (“Піднявся, принижуючись”, – пісал про нього К. Полевой). Дивно, що й зараз неможливо равнодушно читати “Горе від розуму”. Грибоедову (може бути, уперше в російській літературі) удалося створити действительно реалістичний образ покладительного героя, героя свого часу.
І важко представити, що стало б з нашим суспільством, якби в ньому не було б таких людей, як Чацкий, адже саме їм ми зобов’язані своїм утворенням, інтелектом, волі – загалом, всім, чого ми досягли. Адже саме Чацкие прагнуть до кращого й вірять, що це проміньшиї можна досягти, лише протестуючи проти застарілих, закостенілих принципов, що розкладають суспільство
Related posts:
- ЧиБачить автор у Чацком “ідеального” героя? (по комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) Олександр Сергійович Грибоєдов – один з величайших розумів своєї епохи, видний політичний діяч, вшедший у російську літературу як автор одного произведения. Але свою п’єсу він назвав “Горе від розуму”, уже в саму назву виносячи гостру, “не комедійну” проблему XIX століття. Кожний автор дарует душу своєму героєві, проживаючи його шлях, роздирання, біль, перемоги, розчарування. Грибоєдов створив […]...
- Конфлікти нових ідей і пережитків часу в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” В образі Чацкого втілені риси “нового” людини, що у фамусовском суспільстві почуває себе одинокім. Після трирічної подорожі за кордоном, не заїжджаючи до себе додому, пручимо з екіпажа, він з’являється в будинку Фамусова й зустрічає досить прохолодейний прийом і з боку хазяїна, і з боку його дочки. Його перші реплики зустрічають різка відсіч Фамусова, а палка […]...
- Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш герой їздив по світлу, але, […]...
- Конфлікт епох у комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму “ Не можна не погодитися з Гончаровим, що фігура Чацкого визначає конфлікт комедії – зіткнення двох епох. Він виникає тому, що в суспільстві починають з’являтися люди з новими поглядами, переконаннямі, цілями. Такі люди не брешуть, не пристосовуються, не залежать від суспільної думки. Тому в атмосфері низькопоклонства й чинопочитания поява таких людей робить їхнє зіткнення з обществом […]...
- Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку (хто ж переміг у цій боротьбі – “вік нинішній” або […]...
- Конфлікт Чацкого із представниками фамусовского суспільства (По комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) 1. Історія створення комедії “Горе від розуму”. 2. Причина розбіжностей між представниками “століття нинішнього” і “століття минулого”. 3. Безсмертя комедії А. С. Грибоєдова. А. З. Грибоєдов створив комедію “Горе від розуму” на початку XIX століття. У ті роки на зміну порядкам єкатерининської епохи стали приходити нові віяння, з’явилися в російському суспільстві інші люди, з передовими […]...
- Як ви розумієте слова И. А. Гончарова: “Чацкие живуть і не переводяться в суспільстві”? (по комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) Вони жили на самому початку XIX століття… Рилєєв, Одоевский, Кюхельбекер… Їхня ліра поетично втілювала основние гасла декабристів – воля, справедливість, братерство! Молодий Грибоєдов був тісно пов’язаний з передівими людьми з таємних суспільств. Його Чацкий – портрет і Петра Чаадаєва, і друга Грибоєдова поета Одоєвського, і гарячого, гордого Пушкіна… – портрет і характер алевого людини. Сюжетну […]...
- Моральна й цивільна позиція Чацкого в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” 1. У чому прав і в чому неправий Чацкий. 2. Викриття пороків “століття нинішнього й століття минулого”. 3. Досада “на увесь світ”. У своїй комедії А. С. Грибоєдов протиставив Чацкого московському суспільству, наділивши його рисами трагічного, а не комічного персонажа, однак саме в силу цієї обставини Чацкий поминутно виявляється в смішному положенні. А тим часом […]...
- Роль суспільної думки в житті людей (На прикладі комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) 1. Роль Софії в появі слухів. 2. Розповсюджувачі суспільної думки. 3. Згубна природа суспільної думки. 4. Візитна картка людини. Суспільну думку формують не самі мудрі, а самі балакучі. В. Беганьский Суспільна думка в житті людей грає величезну роль Адже подання про ту або іншу людину ми становить тому, що про нього думають навколишні. Лише при […]...
- Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря поруч із кімнатою дочки. Занепокоєння […]...
- Традиції й новаторство в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Геніальний драматург, талантливий поет і видатний дипломат Олександр Сергійович Грибоєдов своїй комедією “Горе від розуму” поклав початок російської реалістичної драматургии. У Московському университеті Грибоєдов зближається з будущимі декабристами, жагуче захоплюєся театром і літературою. Разом з іншими передовими студентами він вивчив твори Радищева, Новикова, Фонвізіна. Шекспіра Грибоєдов знав напам’ять, але критически ставився до захисників принципов класицизму […]...
- Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна (ідеологічна) сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”, що боїться будь-яких суспільних змін, […]...
- Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, […]...
- Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до трьох типів: “Фамусови, кандидати у […]...
- Проблема розуму в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Проблема розуму й божевілля була актуальна за всіх часів. Розумні, передові люди свого часу часто залишалися незрозумілими сучасниками й оголошувалися божевільними. Так суспільство реагувало на ідеї, шедшие врозріз із загальноприйнятими, ідеї, які проповідували передові люди свого часу. Не випадково й Грибоєдов у своєму добутку торкається цієї проблеми. Його комедія “Горі від розуму”, написана перед грудневим […]...
- “Горе від розуму” А. С. Грибоєдова. Основні проблеми. Мова комедії 1. Творчий шлях письменника, 2. “Горе від розуму”: історія виникнення й основний зміст. 3. Яскрава, образна мова комедії. 4. Вневременность комедії На жаль! Молчалини блаженствують на світі! А. С. Грибоєдов А. З. Грибоєдов, дипломат, талановитий поет, композитор, увійшов в історію російської літератури як автор єдиної, блискучої комедії “Горе від розуму”. Людина із прекрасним утворенням і […]...
- Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В […]...
- Образ Чацкого в комедії “Горе від розуму” Не можна не погодитися з Гончаровим. Так, фігура Чацкого визначає кінфликт комедії, обидві її чи сюжетнінии. П’єса писалася в ті часи ( 1816-1824), коли молоді люди, подібні Чацкому, несли в суспільство нові ідеї, настрої. У монологах і репліках героя, у всіх його поступках виразилося те, що важливіше всього було й для майбутніх декабристів: дух вільності, […]...
- Відбиття етичних і естетических ідей декабризму в комедії “Горе від розуму” “Горе від розуму” – социально-политическая комедія. Грибоєдов дав у ній правдиву картину російського життя после Вітчизняної війни 1812 року. У комедії поставлені злободенні суспільні питання того времені: про державну службу, крепостном праві, освіті, воспитании, про рабське наслідування дворян всьому іноземному й презирстві до всього національного, народному. Комедія Грибоєдова показала причини виникнення декабризму; крім того, поставлені […]...
- Ідейна спрямованість комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Серед величезних багатств російської класичної літератури комедія “Горі від розуму” Грибоєдова займає особливе місце. Живі образи цієї комедії, розповідаючи про далекий Алл С о ч. Р У минулому, хвилюють і сучасного читача. Основний конфлікт комедії – боротьба “століття минулого” з “століттям нинішнім” – близький нам дотепер. У центрі зображення – панська Москва, але в репліках, […]...
- Переказ сюжету комедії Грибоєдова “Горі від розуму”. Дія третє Скориставшись випадковою зустріччю із Софією, Чацкий намагається одержати відверту відповідь на своє болюче питання. Але Софія ухиляється не тільки від пояснення, але й від самого спілкування із Чацким. Любов Чацкого їй у тягар, вона роняє з досадою: “От знехотя торба звела!” Говорячи, що нібито поспішає до перукаря, вона поспішно розстається із Чацким. Він у здивуванні: […]...
- Ідеї декабризму в комедії Грибоєдова “Горі від розуму”. Чацкий і декабристи Ідеї декабризму в комедії Грибоєдова “Горі від розуму”. Чацкий і декабристи. “Горі від розуму” соціально-політична комедія. Грибоєдов дав у ній правдиву картину російського життя після Вітчизняної війни 1812 року. У комедії поставлені злободенні суспільні питання того часу: про державну службу, кріпосний праві, освіті, вихованні, про рабське наслідування дворян всьому іноземному й презирстві до всього національного, […]...
- Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують […]...
- Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” (1824; в першій редакції написання прізвища – чадський). Ймовірні прототипи образу – П. Я. Чаадаєв (1796-1856) і В. К. Кюхельбекер (1797-1846). Характер дій героя, його висловлювання та взаємини з іншими особами комедії дають великий матеріал для розкриття теми, заявленої в назві. Олександр Андрійович Ч. – […]...
- “Століття нинішній” і “століття минулий”. Суперечка поколінь у добутку А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” 1. Служіння Скалозуба й судження Молчалина. 2. Вогненне фамусовское суспільство. 3. Один у поле воїн Суспільну думку формують не самі мудрі, а самі балакучі. В. Беганьский У своїй комедії “Горе від розуму” А. С. Грибоєдов зіштовхує два покоління. Він показує нам, що вони дуже далекі друг від друга як по поглядах на життя, так і […]...
- “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) Наприкінці зими 1824 р. по Москві поширився слух, начебто з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище суспільство, зображене зло й карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник не випадково обирає місцем дії своєї […]...
- Москва в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – ОЛЕКСАНДР ГРИБОЄДОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Наприкінці зими 1824 р. в Москві поширилася чутка, ніби з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище товариство, зображене зло і карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник невипадково обирає місцем дії своєї п’єси московські вітальні. Колискою автора була аристократична Москва. Москва, що була освіченою, вільно думала, виховала […]...
- СВОЄРІДНІСТЬ ЖАНРУ КОМЕДІЇ ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ” “Драматичного письменника повинне судити за законами, їм самим над собою визнаним.” (А. С. Пушкін ) Границі жанру повинні визначатися завданням або метою, що у своєму добутку ставив перед собою автор. Відзначаючи жанрову своєрідність комедії Грибоєдова, критики підходили до важливому питанню чи є особливості її (комедії) результатом недостатньої майстерності Грибоєдова-Драматурга (непродуманості плану, млявості інтриги), або ж […]...
- Комічне й трагічне в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова була написана в 1824 році. Автор викриває в ній такі пороки сучасності, як кріпосне право, патріархальність, застійність суспільства, неуцтво, чиношанування, догідництво перед вищестоящими, преклоніння перед іноземним. Незважаючи на те що п’єса була заборонена цензурою, вона швидко розійшлася в списках серед сучасників, що свідчить про те, що комедія була дуже актуальної й […]...
- Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього зі словами: “Серцевий друг! Люб’язний […]...
- “Мильон роздирань” Софії Фамусовой (По комедії Грибоєдова “Горі від розуму”) Єдиний персонаж, задуманий і виконаний у комедії “Горі від розуму”, як близький Чацкому, це Софія Павлівна Фамусова. Грибоєдов писав про неї: “Дівчина сам не дурна віддає перевагу дурневі розумній людині:” У цьому персонажі втілений характер складний, автор пішов тут від сатири й фарсу. Він представив жіночий характер великої чинності й глибини. Софії досить довго “не […]...
- Роль третьої дії в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” була першим реалістичним добутком у російській літературі. Їй було призначене довге життя, тому що автор підняв у ній проблеми, що хвилювали людей незалежно від епохи, у яку вони жили. Так, проблема розуму й божевілля, суспільні проблеми, боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої” існують і в наші дні. Грибоєдов […]...
- Фамусов і інші… (комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”) Грибоєдов, був автором декількох добутків, але тільки одна комедія “Горі від розуму” принесла йому знаменитість. Ця п’єса була написана в на-! XIX століття, коли в Росії зароджувалися перші таємні політичні організації. Передові люди Росії, усвідомивши несправедливість положення російського народу, почали поєднуватися в таємні революційні організації. Ці люди розуміли, що росіянин народ, що переміг у війні […]...
- Мої міркування над сторінками комедії Горі від розуму Прочитавши комедію “Горі від розуму”, я була в захваті від головного героя, його свободословия, поводження. Цей добуток оповідає про дворянське суспільство. Їхні вчинки все на особу, і вже ніхто не зможе заперечувати, що ці люди роблять із себе тих, ким вони не є. Життя – річ важка, воно завжди із труднощами й перешкодами Головний герой […]...
- Суспільство в комедії “Горе від розуму” Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. […]...
- Твір Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія або трагедія? Художня досконалість п’єси О. С. Грибоєдова була зрозуміла не відразу. Пушкіна назвав її “бурою в склянці води”, а до Шацькому відніс критично. Але особливих суперечок комедія не викликала й була сприйнята всіма правильно. Ті, хто розділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору й підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це й, […]...
- Горе від розуму характеристика образа Софія (Софія) Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Софія (Софія) Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же […]...
- Консультація: Про план для твори з комедії Грибоєдова “Лихо з розуму” Ви почали читати художній твір (комедію А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму”) і відразу ж численні, поки ще незнайомі персонажі обступають вас. Цей світ відомий нам лише за книгами, розповідями старих людей, кінофільмів. Як ближче познайомитися з героями художнього твору? Як зрозуміти і оцінити їхні думки, почуття, вчинки? Як не упустити важливі, істотні деталі? .. […]...
- Зміст назви комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” ЗМІСТ НАЗВИ КОМЕДІЇ А. С. ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ” Олександр Сергійович Грибоєдов – творець геніальної комедії “Горі від розуму”, разлетевшейся на сотні “крилатих” фраз і внражений, що стала як би збірником афоризмів. Автор спочатку назвав комедію “Горі розуму”, позначивши головну причину неблагополуччя людини в сучасному йому °бществе. Це страшно, коли дурень слывет образом для під-але […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...