Герой літературного твору або Персонаж

Related posts:

1. Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
2. Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
3. Цілісність літературного твору Цілісність літературного твору – інтегральна якість довершеного літературно-художнього твору, елементи якого взаємодіють. між собою за принципом органічних систем: набувають естетично валентного сенсу тільки в контексті цілого. Це можливе тому, що задум письменника постає у вигляді образного осяяння, яке випереджує й опосередковує поетапне і поелементне втілення задуму в сюжетно-композиційну структуру, що має просторово-часові виміри. Пафос твору, […]...
4. Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
5. Заготовки матеріалу до літературного твору Заготовки матеріалу до літературного твору – збирання і нагромадження документів про епоху, життя історичних осіб, про специфіку діяльності людей у певній сфері виробництва, якщо, за задумом автора, це може увиразнити фабулу, сюжет, обставини дії персонажів у задуманому творі. 3. до майбутнього твору можуть бути виписки з праць психологів, соціологів, розробки окремих сцен, діалогів, сюжетних ходів, […]...
6. Принципи аналізу літературного твору Принципи аналізу літературного твору – основні положення прийнятої літературознавцем концепції художньої літератури, які спрямовують його літературно-критичну рефлексію щодо конкретних літературних творів. П. а. л. т. ефективно виконують евристичні функції, якщо вони узагальнюють істотні особливості художньої літератури як мистецтва слова з її родо-жанровим розмаїттям, а не випливають лише зі світоглядних позицій літературознавця. Трактування літератури як образного […]...
7. Персонаж Персонаж (лат. persona – особа, фр. personnage – маска актора) – постать людини, зображена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи кожного літературного жанру. Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, особин тваринного світу в казках, байках, притчах та деяких інших жанрах також називають П. Деякі літературознавці ототожнюють П. з героєм, вживають ці слова […]...
8. Оцінка літературного твору Оцінка літературного твору – встановлення, фіксація, усвідомлення його художньої цінності (вартості). Цінність властива творові як об’єкту сприймання. О. л. т. дається реципієнтом на основі осягання цінності, неможлива без його безпосереднього сприймання. В структурі оцінного акту (Процесу) взаємодіють: суб’єкт оцінки (читач, критик); предмет оцінки (твір, компонент твору, творчість письменника); основа оцінки (естетична платформа, переконання, ідеали, навіть […]...
9. ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
10. Критерій оцінки літературного твору Критерій оцінки літературного твору (грецьк. kriterion – мірило, засіб судження) – система засобів (принципів, зразків, норм, канонів, аргументів) для визначення своєрідності художніх творів, оцінки їх естетичної досконалості чи недосконалості, належності до сфери мистецтва. Термін “К.” етимологічно і понятійно пов’язаний із терміном “критика”: критика – судження, оцінка, К. – засіб судження, мірило оцінки. Якщо предмети матеріальної […]...
11. Фінал літературного твору і його роль у розкритті авторського задуму ФІНАЛ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ І ЙОГО РОЛЬ У РОЗКРИТТІ АВТОРСЬКОГО ЗАДУМУ Перша риса його ідеалу й найвища – це не отчаиваться, шукати в самому забитому, зганьбленому й навіть злочинній людині високих і чесних почуттів. И. Анненский Міркуючи про особливості Творчості Федора Михайловича Достоєвського, критики відзначали надзвичайну віру письменника в людину, самого занепалого, “забиту й зганьбленого”, і […]...
12. Сюжет літературного твору СЮЖЕТ (від фр. sujet – предмет) – система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів. Класичний сюжет має такі елементи: експозиція – […]...
13. Головний персонаж роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Сучасники, у тому числі Бєлінський, у значній мірі ототожнювали Печорина з Лермонтовим. Тим часом авторові важливо було відмежуватися від свого героя. За словами Лермонтова, Печорин портрет, складений з пороків цілого покоління – “у повному їхньому розвитку”. Цілком зрозуміло, чому “Журнал Печорина” для Лермонтова – “чужий добуток”. Якщо не кращої, то центральною його частиною є щоденникові […]...
14. Жанр твору – “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 6. “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” – РОМАН ПРО ДОЛЮ ПОКОЛІННЯ Доволі и того, що недугу вказано, а як від неї вилікуватися – це вже Бог знає. М. Лєрмонтов Сила таланту М. Лєрмонтова була такою, що він неминуче мав прийти до прози, хоча б тому, що відчував потребу спробувати себе в усіх […]...
15. Написання твору “Мій улюблений міфологічний герой” Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 17 Тема: Написання твору “Мій улюблений міфологічний герой”. Мета: вчити письмово висловлювати думки, розвивати вміння розповідати про героя міфу, розвивати фантазію, асоціативне мислення учнів. Обладнання та матеріали: виставка малюнків, книг “Міфи Давньої Греції”, ілюстрації до міфів про Геракла, репродукції Картин (Дж. Романо, Дж. Вазарі, Г. Рені, С. Рафаель, П. […]...
16. Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. […]...
17. “Які зміни можна внести, аби головний герой твору був щасливий” за романом Стендаля “Червоне і чорне” Герой роману Жюльєн Сорель – юнак з народу Він живе у Франції 20-х років XIX століття. Розумово обдарований син теслі з провінції, за Наполеона він зробив би військову кар’єру. Зараз же єдину можливість просунутися в суспільстві Жюльєн бачив лише в тому, щоб, закінчивши духовну семінарію, стати священиком. Молода людина низького походження, Жюльєн Сорель мав хитрувати […]...
18. Головний персонаж п’єси Э. Ростана “Шантеклер” Півень Шантеклер з’явився в народних піснях і приказках романського миру в середні століття. Ростан використав образ співака зорі, веселого й голосистого, що приносить радість, а часом і попереджуючого про тривожні події, – з метою літературної полеміки. Ш. – галльський півень, втілення галльської сміливості, гумору й життєлюбства. “Співак зорі”, за задумом драматурга, повинен був викликати асоціації […]...
19. Мій улюблений герой твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У прекрасній реалістичній повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” важко знайти позитивного героя, героя, який був би ідеалом у житті, що став би прикладом, на який можна було б рівнятися, намагатися стати схожим на нього. Усі герої цього твору своєю забобонністю, затурканістю і безсоромністю, взаємною ненавистю є втіленням темноти в житті українського пореформеного села, доведеного до […]...
20. Післямова це контекст літературного і громадського життя Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Інформаційні можливості післямов досить великі. Але шкільній практиці вони, як правило, залишаються поза ув гою. Зазвичай післямова розміщується одразу після х дожнього тексту і часто щось уточнює, роз’яснює. Серед післямов особливу увагу привертає авторськ Найчастіше вона зумовлена неоднозначною долею тво] в читацькому середовищі. Як це сталося, наприклад, із […]...
21. Яго центральний персонаж трагедії Шекспіра “Отелло” Яго центральний персонаж трагедії У. Шекспіра “Отелло” (1604), поручик на службі в Отелло. По натурі хам і плебей, змушений бути в служінні в “мавра”, ненавидячи його за випробовуване їм при цьому приниження, не в силах бути свідком безтурботного щастя Отелло й Дездемони, він сплітає навколо них дивовижну інтригу, у мережу якої попадає, сам того не […]...
22. Головний персонаж драматичної казки Велимира Хлебникова “Снежимочка” Літературним прототипом Снежимочки сам Хлебников називав образ Снігурки з п’єси А. Н. Островського, що стала також героїнею однойменної опери Н. А. Римского-Корсакова. Сама ж Снігурка є одним з найвідоміших персонажів російського фольклору Однак образи Снежимочки й Снігурки перебувають як би в різних літературних просторах. Якщо Островський у Снігурці хотів виразити всепроникаючу єдність і височину любові […]...
23. Структура літературною твору Структура літературною твору (лат. structura – будова, розміщення, порядок) – спосіб зв’язку між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, система істотних відношень між ними. Ще з часів Аристотеля С. л. т. вбачали у відношеннях теми, фабули, перипетій, характерів дійових осіб, мовних засобів. Філософи (передусім Г.-В.-Ф. Гегель) характеризують чотиричленну структуру твору: смисл, зміст, внутрішню і […]...
24. Написання твору на тему “Геракл – улюблений герой давніх греків” УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр МІФ І ЛІТЕРАТУРА УРОК № 12 Тема. Написання твору на тему “Геракл – улюблений герой давніх греків” Мета: ознайомити з додатковими матеріалами, необхідними для написання твору; вчити писати твір на задану тему; розвивати зв’язне мовлення; виховувати повагу до творчої праці. Тип уроку: урок розвитку мовлення. ХІД УРОКУ […]...
25. Мефістофель – центральний персонаж трагедії Й. В. Гете “Фауст” Мефістофель – центральний персонаж трагедії Й.-В. Гете “Фауст” (частина перша – 1806, друга завершена в 1831). М. Гете мало схожий на диявола народних легенд і тих лялькових вистав про доктора Фауста, які часто показували в Німеччині на ярмарках. У “Пролозі на небесах” Бог атестує М. як “шахрая і веселуна”: “З духів отрицанья ти всіх мене […]...
26. Стівен Дедал – характеристика літературного героя Герой роману Дж. Джойса “Портрет художника в юності” (1915-1916). Автор наділяє свого героя автобіографічними рисами і, використовуючи матеріал власного життя, описує роки його навчання в єзуїтських коледжах Клонгоуз Вуд і Бельведер, а також в Дублінському католицькому університеті. При всій автобіографічності героя, його образ зітканий із символів, міфологічних і літературних. Символічний вже вибір імені героя. У […]...
27. Твір “Мій улюблений герой – Кирило Тур” Мій улюблений герой літературного твору, як це не дивно, не є в творі головним. Проте він настільки яскравий, що нічим не поступається головним героям, навіть подекуди затьмарює їх. Цей персонаж діє в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” – першому романі, написаному українською. Вгадали, про кого я веду мову? Якщо ні, то я зізнаюся: це Кирило […]...
28. “Як би я змінив кінцівку твору, щоб головний герой Грегор Замза став щасливим?” Якщо дивитися на твір Франца Кафки “Перевтілення” прямо і при цьому не намагатися відшукати якісь метафори, можна прийти до висновку, що положення його головного героя Грегора Замзи стало просто катастрофічним. Звичайно, в реальному житті люди не можуть перетворитися на комах, і наука таких випадків не фіксувала, тим не менш, одна думка про те, що хтось […]...
29. Особливості тестування з предметів літературного циклу Предмети літературного циклу (зокрема українська та зарубіжна література) відрізняються від т. зв. курсів основ наук, тобто “точних”, формалізованих навчальних дисциплін (математики, фізики, хімії та ін.) передовсім тим, що у своїх витоках мають два різних джерела. З одного боку, вони, як і згадані “точні” предмети, закорінені у “високій науці” – літературознавстві. Але, з другого боку, художня […]...
30. Тема твору доля і воля у романі “Герой нашого часу” Тема долі у романі “Герой нашого часу” звучить упродовж усіх глав книги. В “Тамані” Печорін замислюється, чого б то доля закинула його до гурту контрабандистів. У “Княжні Мері” він радів, що доля послала йому для розваги Груш-ницького, а пізніше Печорін писав у своєму щоденнику: “…судьба как-то всегда приводила меня к развязке чужих драм… Я бьіл […]...
31. ПРО ЕПІЧНИЙ ТВІР І ГЕРОЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА ПРО ЕПІЧНИЙ ТВІР І ГЕРОЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Слово “епос” у грецькій мові означає розповідь. Це один з трьох основних родів літератури, поряд з лірикою та драмою. Епічний твір – це твір розповідного жанру, в якому зображено життєві події, людські характери, вчинки. Зміст епічних творів розкривається у формі авторської […]...
32. Мій улюблений герой твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Літературні герої… Вони стають для когось ідеалами в житті, для інших – негативними персонажами, для когось зразком тієї чи іншої епохи чи часу. Але всі створені письменниками образи несуть ту чи іншу виховну місію. І. С. Нечуй-Левицький у своїй соціально-побутовій повісті “Кайдашева сім’я” створив образи селян пореформеної доби XIX століття. Це яскраві і колоритні образи, […]...
33. Тема, ідея та мотив художнього твору Тема художнього твору – це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв’язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення. Тема, в свою чергу, включає: – життєвий матеріал, що охоплює: події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини; сфери застосування сил та […]...
34. Мандрівник – характеристика літературного героя Книга являє собою шляхові записки мандрівні по російській провінції П. Жанр подорожі пов’язаний із двома традиціями європейської культури XVIII”Шв. У просвітительських романах виховання подорож використовувалася як найбільш зручна форма, що дозволяє показати еволюцію героя й поступове знаходження їм істини. Від традиції просвітительського роману відштовхується “Сентиментальна подорож” Лоренса Стерна, що дала назву цілому літературному напрямку (сентименталізм) […]...
35. Тассо – характеристика літературного героя (персонажа) ТАССО (нім. Tasso) – герой драми Й.-В. Гете “Торквато Тассо” (1790). Історичний прототип – італійський поет Торквато Тассо (1544-1595). Образ Т. продовжує у творчості Гете лінію, пов’язану з долею неабиякої поетичної особистості в суспільстві, – тема, що бере початок у романі “Страждання молодого Вертера”. Почасти в колізії драми позначилися відносини самого Гете і герцога Саксен-Веймарського […]...
36. Германн – характеристика літературного героя Такий характер Г.- людини, що, будучи “не в змозі жертвувати необхідним у надії придбати зайве”, піддався руйнівної пристрасті й у погоні за багатством втратив свій розум. Е. Г. Хайченко Пушкінський Г. послужив прообразом героя опери П. И. Чайковського “Пікова дама” (1890); лібрето П. И. Чайковського, написане в 1887-1889 гг. спочатку для композитора Н. С. Кпеновского. […]...
37. Ганелон – центральний персонаж французької епічної поеми “Пісня про Роланда” Ганелон – центральний персонаж французької епічної поеми “Пісня про Роланда” (серед десяти основних рукописів, що дійшли до нашого часу, сама древня і знаменита – т. зв. Оксфордська – редакція 1170). Передбачуваний прототип – архієпископ Сянський Веніло (фр. Wenilo або Guenilo), який змінив Карлу Лисому під час Аквітанського повстання 856 р. Г. – основний негативний персонаж […]...
38. Головний герой твору Зощенко “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” Першою блискучою перемогою нового Зощенко були “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” (1921 – 1922). З них почався щирий Зощенко – “не крайній”, не “початківець”, а той Зощенко, що стрімко швидко набирав висоту й з перших же кроків, “по виду без найменшого зусилля, як у казці, одержав визнання й у літературному середовищі й у зовсім неозорій […]...
39. Тарелкін – центральний персонаж драми А. В. Сухово-Кобиліна “Дело” В ієрархії “Дела” Канді Касторовіч Т. належить до категорії “Сили”. Колезький радник, наближене особа Варравіна – правителя справ всього відомства, Т. – важливий персонаж в армії антихриста, “обклав” всю християнську землю. Автор моделює образ як динамічний характер, в основі якого не літературні норми, а соціальні ролі. Т. – уособлення “нової” Росії, нової моралі, вираз нігілістичного […]...
40. Віра – персонаж повісті “Княжна Мері” Віра – персонаж повісті “Княжна Мері”, княгиня, світська дама, коханка Печоріна. Віра відіграє помітну роль у сюжеті повісті. З одного боку, відносини Печоріна з В. та її роздуми пояснюють, чому головний герой здатний панувати над жіночим серцем, з другого – В. представляє інший, у порівнянні з Мері, тип світської жінки. Вперше про В. згадує доктор […]...