Герой роману Дефо “Дивне життя й дивні пригоди Робинзона Крузо”

Образ Робинзона Крузо має велике загальнолюдське значення. Цю його сторону особливо відзначив Жан-Жак Руссо у своєму романі “Эмиль, або вихованні” (1762). Виявившись після аварії корабля на незаселеному острові, Робинзона Крузо одноосібно проходить багато стадій у становленні людства як трудового співтовариства, навчається землеробству, будівництву, ремеслам, а згодом, коли на острів прибувають іспанці, поступово піднімається до справедливих форм соціального гуртожитку. Однак Робинзона Крузо не відірваний споконвічно від завоювань

цивілізації.

Коли спустілий корабель (всі члени екіпажа, крім Р. К., загинули) прибивається до берега, він виносить із його все, що може придатися йому в подальшому житті, а після деяких коливань забирає й залишилися на кораблі деньги.

“Робинзону Крузо” передувала більша Література про подорожі. Внутрішній мир цього героя в помітному ступені визначався алегоричною книгою письменника-пуританина Джона Беньяна “Шлях прочанина” (1678). Відмінність Р. К. у тім, що релігійність у ньому увесь час бореться з розсудливістю.

Роман Дефо поклав початок літературному напрямку: добутку, іменовані робінзонадами,

оповідали про зіткнення ізольованої людини або групи людей з досі не скореної природо. (“Таємничий острів” Жуля Верна).

Безпосереднім поштовхом до появи цієї книги була описана в журналістиці того часу справжня Історія шотландського моряка Олександра Селькирка, що посварився з капітаном свого корабля й висадився на незаселений острів, що належить архіпелагу Хуан Фернандес у Тихому океані, де провів чотири роки й чотири місяці, поки не був підібраний англійським кораблем під командою відомого мандрівника Вудса Роджерса. Ця людина вперше повідомила у своїх опубліковані згодом щоденниках історію Селькирка. Існують відомості про те, що із Селькирком зустрічався й сам Дефо, у той час відомий журналіст

Великий успіх “Робинзона Крузо” спонукав Дефо швидко написати його другу частину – “Подальші пригоди Робинзона Крузо” (1719).

Робинзона Крузо заново відвідує свій острів, де створює зразкову колонію, подорожує по інших країнах, у тому числі й по Росії. Під час цієї подорожі він ледве не гине при нападі на нього зграї вовків. Рік по тому Дефо випускає дидактичну книгу “Серйозні міркування протягом життя й дивних пригод Р. К., з його баченням ангельського миру” (1720).

У цій несподіваній для читачів і погано зустрінутій книзі Дефо затверджував, що пригоди Р. К. являють собою алегоричне зображення життя самого автора, якому довелося зштовхнутися із усякого роду несправедливістю. Своїх ворогів Дефо порівнює з “найгіршим видом дикунів і канібалів”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Герой роману Дефо “Дивне життя й дивні пригоди Робинзона Крузо”