Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Гіпердактилічна рима
Гіпердактилічна рима
Гіпердактилічна рима – співзвуччя слів, у яких наголошуєте м четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю. Маю; властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, – М. Рильський ( вікно” із циклу “Вікна говорять”), М. Рудницький, М. Ба тощо. Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, – “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, версифікаційні експерименти представників “срібного віку” (В.
Брюсов, Зінаіда Гіппіус та ін.).





Related posts:
- Коротка характеристика добутку Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю По жанрі “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця” – історична поема в народному стилі, фольклорна стилізація. Зав’язка – оповідання Кирибеевича Іванові Васильовичу про свою любов до Алене Дмитрівни, дружині купця Калашникова. Кульмінація – бій Калашникова з Кирибеевичем, під час якого купець убиває опричника. Розв’язка – страта купця Калашникова. Лєрмонтов відтворить епоху […]...
- Різнонаголошена рима Різнонаголошена рима – асиметричне римування, коли врівноважуються співзвучні слова з різними наголосами – окситонні, парокситонні, дактилічні, – добре знане в українській пісні (асонанси, консонанси тощо), практиковане Т. Шевченком: “Розплелася густа коса // аж до пояса”. P. p. спостерігається в поезії раннього П. Тичини, котрий вдавався до прийому очуднення (одивнення): Десь клюють та й райські птиці […]...
- Відважний купець Калашников Кращі традиції народної творчості знайшли своє втілення у поемі М. Лермонтова “Пісня про Івана Васильовича, молодого опричника і відважного купця Калашникова”. Автор геніально передав не тільки звучання народної пісні, а й її дух. За часів царювання Івана Грозного відбуваються події, описані Лермонтовим у “Пісні… ” Це далекі, жорстокі часи XV сторіччя, коли влада царя була […]...
- Окситонна рима Окситонна рима, (грецьк. oxytonos – слово з наголосом на останньому складі) – співзвуччя слів у вірші, в яких наголос падає на останній склад. Термін увів І. Качуровський, посилаючись на органічну властивість української мови замість вживаної у віршознавстві “чоловічої рими” (оскільки нерідко слова жіночого роду – вода, біда, орда і т. п. або середнього – чоло, […]...
- Багата рима Багата рима – рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій: Козацький вітер вишмагає душу, І я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу Хронічну українську доброту?! (Ліна Костенко). Багатство рими, що засвідчує її музичну якість, фіксується не лише наявністю виразно наголошених складів та опорних приголосних, […]...
- Дактилічна рима Дактилічна рима – співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю, нагадуючи за побудовою стопу дактиля. І. Качуровський називає Д. р. пропарокситонною), вважаючи її генетично позаукраїнською, хоча вітчизняні фольклорні джерела (фрагменти дум) спростовують такі припущення (“Плач невольників”: “Там багато війська понаджено: По два, по три укупу посковано, / По два […]...
- Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Смерть за честь Жорстокі часи опричнини відомі нам з історії. У художній літературі ми їх також зустрічаємо, наприклад в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова. Сваволя й беззаконня були “візитною карткою” опричників. Простий народ боявся їх, знатні люди уникали з ними зустрічей. Лермонтову дуже точно вдалося описати […]...
- Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
- Усічена рима Усічена рима – римування, при якому словам у кінці віршового рядка наче бракує певного звука: Я страх відкинув геть, байдужий став до болів. У грудях миготять зірниці потайні. Колись я в світі жив. Тепер, позбувшись волі, Я цілим світом став… І світ живе в мені (М. Руденко). У слові “волі”, що римується зі словом “болів”, […]...
- Бідна рима Бідна рима – рима, в якій (на противагу багатій римі) майже відсутнє суголосся (“Глибоке небо сине-сине. / В тонкім мереживі гілля. / Хмарки неначе ластовиння / Чи перламутрова луска” – С. Бен), що, до речі, відрізняє її від неточної рими чи асонансу. Б. р. дуже часто обмежена лише однією граматичною категорією (зеленіють – даленіють), флексіями […]...
- ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення, що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської – повтор, поворот) має кілька значень, одне з них наступне: вірш – це ритмічно організована мова з метою посилення її виразності […]...
- ПРОЗОВА – ВІРШОВАНА МОВА – РИМА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ПРОЗОВА І ВІРШОВАНА МОВА. РИМА Художні твори можуть бути прозові (написані прозою) та віршовані (написані віршами, віршованою мовою). Наприклад: Прозова мова Хлопчик і дівчинка, жартуючи, Погнали ягнята до води. Коли Хлопчик поглянув на ягнята, то Зрозумів, що вони були чужими. Коли він обернувся на хати, то так Само зрозумів, […]...
- Історична тема в поезії Лермонтова Історична тема – одна з найважливіших тем лірики Лермонтова взагалі розробляється протягом усього творчості поета. Лермонтова можна без перебільшення йазвать поетом минулого й сьогодення. У ранній період своєї творчості Лермонтов звертається до історії з позицій поэтаромантика й шукає в минулому романтичних героїв. У першу чергу це, звичайно, Наполеон,, володар дум багатьох сучасників Лермонтова До його […]...
- Чому в ліриці Лермонтова таке велике місце посідає тема самотності Чому в ліриці Лермонтова таке велике місце посідає тема самотності І. “Поет іншої епохи”. (Зміна становища поета в суспільстві з часів Пушкіна. Розрив з аудиторією. Історична обстановка: реакція 30-х років XІX століття (епоха Миколи І). Неможливість активної дії в цей період. Поезія Лермонтова – віддзеркалення настрою часу.) ІІ. Тема самотності – характерна тема для лірики […]...
- Твір по поемі М. Ю. Лермонтова “Пісня про купця Калашникова” Поема М. Ю. Лермонтова “Пісня про купця Калашникова” перейнята духом протесту. Звертання до минулого було обумовлено невдоволенням поета навколишньою дійсністю, пошуками в минулих століттях людей із сильним характером і міцною волею. В “Пісні…” розповідається про улюбленого опричника Івана Грозного, що полюбив Алену Дмитревну – дружину відважного купця Степана Парамоновича Калашникова, і своїми домаганнями кинув тінь […]...
- Вираження народного ідеалу в “Пісні про купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова 1. Зв’язок “Пісні…” с фольклором. 2. Зближення образа Калашникова з образами билинних богатирів. 3. Піднесення в народній свідомості образа головного героя. У поемі М. Ю. Лермонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” продовжена традиція звертання до історичного минулого Росії, закладена в ряді пушкінських добутків. Щоб передати колорит епохи, письменник звернувся […]...
- Скорочено Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Гоголя М. Ю Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова “Ох ти гой еси, цар Іван Васильович!” – з такого характерного для народної поетичної творчості зачину починається ця поема Лєрмонтова. Зміст її простої: молодий купець Степан Парамонович Калашников заступається за честь своєї дружини Алени Дмитревни, у яку закохався царський опричник по прозванню Кирибеевич. Опричник […]...
- Пісня над піснями “Пісня над піснями” – зібрання різночасної пісенної лірики давніх євреїв І тис. до н. е., що складає 17-ту книгу “Біблії”, приписуване Соломону. “П. н. п.” – гімн пристрасній духотворчій любові, насичений яскравими тропами та розмаїтими стилістичними фігурами, близький до фольклорних весільних пісень. Ця пам’ятка вплинула на розвиток світової лірики – на поетів “солодкого нового стилю”, […]...
- Переказ змісту твору Лермонтова “Казка для дітей” В “Казці для дітей” ( 1839-1840), поемі, що Лермонтов тільки почав, намечалось ще більш рішуче подолання демонізму. Але ні герої її, ні сюжет не визначилися. Уривок примітний прямою заявою, що автор звільнився від захоплення демонічною натурою: “Меж інших бачень, Як цар,. німий і гордий, він сіяв Такий волшебиосладкой красотою, Що було страшно… і душу тоскою […]...
- Історична тема в поезії М. Лєрмонтова Історична тема – одна з найважливіших тем лірики Лєрмонтова взагалі – розробляється протягом всієї творчості поета. Лєрмонтова можна без перебільшення назвати поетом минулого і сьогодення. У ранній період своєї творчості Лєрмонтов звертається до історії з позицій поета-романтика і шукає в минулому романтичних героїв. У пер шу чергу це, звичайно, Наполеон, володар дум багатьох сучасників Лєрмонтова. […]...
- Зміст вірша “Пісня про царя Івана Васильовича, і молодого опричника й відважного купця Калашникова” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” (1837) у контексті всього творчості поета сприймається як своєрідний підсумок його роботи над російським фольклором. Інтерес до фольклору був характерний для російської літератури 30-х років, коли країна переживала глибоку кризу. Перебуваючи на роздоріжжі, що похмурі розуми епохи схильні були вважати […]...
- Билиця, Бувальщина Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками та ін.). Це підтверджується і самою їхньою назвою: Не шкодить Такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, […]...
- Записна книжка письменника, або Записник Записна книжка письменника, або Записник – одне з рукописних джерел, за яким (поряд з іншими джерелами – щоденниками, листами тощо) вивчають погляди письменника, виникнення творчих задумів, їх розгортання і втілення, “секрети” художньої майстерності. З. к. п. може мати щоденниковий характер, стосуватися періоду інтенсивної праці над якимись творами чи тривалої, вагомої поїздки. З. к. п. містить […]...
- Фольклорні мотиви в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова 1. Художні засоби зображення героїв. 2. Героя з народу й царське наближення. 3. Значення образа пануючи Івана Васильовича. Уже сама назва “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова зближає її з усною народною творчістю. Чому? Відповідь потрібно шукати в перших рядках поеми: Ох ти тої еси, цар Іван […]...
- Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова Ох ти гой єси, цар Іван Васильович! Про тебе нашу пісню склали ми, Про твово улюбленого опричника Та про сміливого купця, про Калашникова; Ми склали її на старовинний лад, Ми співав її під гуслярний дзвін І прічітивалі та прісказивалі… Не сяє на небі сонце […]...
- Переказ поеми Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю План переказу 1. Іван Грозний на бенкеті довідається про любов свого опричника Кирибеевича до замужньої жінки Алене Дмитрівні. 2. Купець Калашников довідається про те, що Кирибеевич його знеславив, заговоривши з Аленой Дмитрівною про любов. 3. Купець вирішує битися з опричником і говорить про цьому своїм молодшим братам 4. Під час кулачного бою на Москві-Ріці Калашников […]...
- Трубадур Трубадур (фр. troubadour, від прованс, trobar – винаходити, віршувати) – середньовічний провансальський поет (ХП-ХШ ст.), який виконував свої твори (балади, альби, канцони, сирвенти, серенади, пасторели тощо) під акомпанемент скрипки чи будь-якого іншого інструмента; нова пісня супроводжувалася новою мелодією. Т. оспівував радощі земного життя, шляхетні пориви до прекрасного, лицарське служіння “дамі серця”, якою часто була заміжня […]...
- Сравнительная характеристика Калашникова и Кирибеевича (“Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова” М. Ю. Лермонтова) В своем произведении Лермонтов обращается к XVI веку, ко времени неограниченной власти царя Ивана Грозного. Тема чести и достоинства – главная в поэме. Она раскрывается на примере двух главных героев: царского опричника Кирибеевича и купца Калашникова. Кирибеевич – любимый опричник царя, “удалой боец, буйный молодец”. Опричник способен чувствовать красоту, восхищаться ею и в результате оказывается […]...
- У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння Калашникова – Кирибеевича й Івана […]...
- Каталектика Каталектика (грецьк. kataliktik – усічення, скорочення, від katalego – припиняю, закінчую) – розділ метрики, де висвітлюються ритмічні закінчення віршового рядка – клаузули, які розмежовують його з наступним. Сучасні віршознавці визначають своєрідність клаузул за місцем наголосу (окситонна, парокситонна, дактилічна, гіпердактилічна), враховуючи останній наголошений склад та ненаголошені, розташовані за дайм. К., характеризуючись зменшенням останньої стопи у віршовому […]...
- М. Лермонтов і О. Пушкін М. Лермонтов і О. Пушкін І. Історичні умови формування. (Епоха Пушкіна і Лермонтова: час напередодні повстання декабристів і наступна після його розгрому реакція.) ІІ. Подібність і відмінність поглядів і настроїв поетів. 1. Тема поета у творчості Лермонтова в порівнянні з лірикою Пушкіна. (Лермонтов: поет не самотній провидець, а народний трибун, приречений жити і діяти в […]...
- Літургійна поезія Літургійна поезія – лірика, розрахована на ритуальне вживання в межах християнської громади (в цьому вбачається відмінність Л. п. від християнської поезії взагалі). до даного жанру, невіддільного від музичного супроводу, належать гімн “Споконвіку було Слово… “, пісня Мойсея (Вихід 15.1-19; Повторення Закону 32.1-43), “Пісня над піснями” та інші твори, що складають церковну гімнографію. Л. п. підпорядкована […]...
- Скоромовка Скоромовка – поетичний жанр, живлений джерелами дитячого фольклору, зумовлений потребами етнопедагогіки. В основі С – дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, призначена для тренування артикуляційного апарату дитини. Водночас вона, позначена тонким інструментуванням, виконує естетичну функцію, спонукає до словотворчості (“В сіни Мусій сіно носив”, “Надворі погода розмокропогодилася” тощо). Цю особливість С. зауважили авангардисти, зокрема футуристи, використовуючи […]...
- Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму та Просвітництва, здійснити оновлення англійської лірики. Для їхньої поезії характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, Ідеалізація середньовічної минувшини. Відгомін творчих пошуків “0. ш.” […]...
- Герої Лермонтова на картинах Врубеля Герої Лермонтова на картинах Врубеля Как демон мой, я зла избранник, Как демон, с гордою душой Я меж людей беспечный странник, Для мира и небес чужой… М. Лермонтов Михайло Олександрович Врубель – один із найяскравіших і найоригінальніших художників у російському мистецтві. Він ішов своїм складним, вистражданим шляхом. Постійно невдоволений, шукаючий, він розкриває перед нами багатий […]...
- “Є душі, гасло яких – всі або нічого…” (Образ купця Калашникова в поемі Пісня… про купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю.) Звертання до теми героїчного минулого не було випадковим для творчості М. Ю. Лєрмонтова. Ця тема давала можливість створення сильних, цільних, героїчних характерів, яких поет не знаходив у сучасності. Один з таких характерів Лєрмонтов створює в “Пісні про купця Калашникова”. У цій поемі Лєрмонтов відтворює епоху Івана Грозного, кінець XVІ століття. Головним героєм “Пісні… ” є […]...
- Ліричний герой Лермонтова Особливістю лірики Лермонтова, на мій погляд, є внутрішня єдність ліричного героя. Герой поступово міняється, “рухається”, але рух це значно вповільнено в порівнянні з розвитком ліричних героїв інших поетів XIX століття. До кінця Творчості в лірику Лермонтова всі частіше з’являється образ простої, звичайної, втомленої людини, зовсім не схожого на героя ранньої лірики. Однак між цими героями […]...
- Твір на тему: “Основні мотиви лірики М. Лермонтова” Своєрідність творчості Михайла Юрійовича Лермонтова в тому, що поет був прихильником і романтизму, і реалізму. В своїй творчості він пройшов шлях від романтизму до реалізму. Навіть в його творах, написаних під кінець творчої діяльності, зустрічаються мотиви романтизму. Але, незважаючи на напрям, в якому він працював автор завжди проявляв зацікавленість до особистості, яка завжди постає в […]...
- “Основні мотиви лірики М. Лермонтова” Своєрідність творчості Михайла Юрійовича Лермонтова в тому, що поет був прихильником і романтизму, і реалізму. В своїй творчості він пройшов шлях від романтизму до реалізму. Навіть в його творах, написаних під кінець творчої діяльності, зустрічаються мотиви романтизму. Але, незважаючи на напрям, в якому він працював автор завжди проявляв зацікавленість до особистості, яка завжди постає в […]...
- РОМАНОВА ОДАРКА РОМАНОВА ОДАРКА (16.03.1853, с. Сальне Ніжинського повіту на Чернігівщині – 14.02.1922, с. Китаєво на Київщині) – письменниця, автор ліричних віршів, оповідань, публіцистичних статей, творів для дітей. Писати вірші почала 1887 р., друкувалася в альманахах (“Акорди”, “Багаття”, “Українська муза” та ін.), періодичних виданнях (“Літературно-науковий вістник”, “Рідний край”, “Сяйво”, “Молода Україна”). 1896 р. в Києві вийшла перша […]...