Глазовий Павло – Біографія
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелєватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії.
Учасник німецько-радянської війни.
Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ.
У 1950-1961 роках – заступник головного редактора журналу “Перець”, згодом заступник головного редактора журналу “Мистецтво”.
Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б).
Твори
Поеми
“Слався, Вітчизно моя!” (1958) “Куміада” (1969) Поетичні збірки сатири та гумору “Великі цяці” (1956) “Карикатури з натури” (1963) “Коротко і ясно” (1965) “Щоб вам весело було” (1967) “Усмішки” (1971) “Смійтесь, друзі,
Сміхологія (вибране)
“Архетипи. Гумор. Сатира.” (2003) “Сміхологія, видання третє доповнене” (2007) “Сміхологія, видання четверте” (2007) “Байкографія, видання третє” (2008) “Архетипи, видання друге” (2009) “Куміада. для дітей і дорослих.” (2009) “Веселі гуморески” (2010) “Школярикам.
Гуморески. Баєчки.” (2011) Книжки для дітей “Пушок і дружок” (1957) в співавторстві з Ф. Маківчуком “Старі друзі” (1959), в співавторстві з Ф. Маківчуком “Про відважного Барвінка та Коника-дзвоника” (1958) – у співавторстві з Б. Чалим, “Іванець-Бігунець” (1963) “Як сторінка, то й картинка” (1964) “Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу” (1965) “Перченя” (1966) “Школярикам.
Гуморески. Баєчки.” (2011)
Інші твори
Дядько їсти хоче Заморські гості Заноза Красотульки Кто шумєл?
Мова величава Не в своїй тарілці Серед темної ночі
Спілкування Турок
Нагороди
Лауреат премії імені Остапа Вишні (1988; року за книжку “Сміхологія”); Перший лауреат премії імені Петра Сагайдачного (1996); Літературна премія імені Наталі Забіли;
Орден “За заслуги” 3 ступеня (1997; за вагомий внесок в українську літературу); Почесне звання “Заслужений діяч мистецтв України”; Медаль Міжнародного доброчинного фонду “Українська хата” – “За доброчинність”.
Related posts:
- Павло Прокопович Глазовий Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 – 1961 рр. – заступник головного редактора журналу “Перець”, згодом заступник головного […]...
- Короткий життєпис Павла Глазового Павло Глазовий (1922 – 31.10.2004) Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 – 1961 рр. – заступник головного редактора […]...
- ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Павло Глазовий народився ЗО серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба. Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з “ока” на “глаз”, щоб отримати якісь привілеї. Існує версія, що слово “Окань” пов’язане з мірою довжини […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці1 приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша […]...
- ПОХВАЛА – Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) ПОХВАЛА – Ахи! – гукнув старий павук, Зустрівши юну муху, – Ти так гудеш, що кожен звук Як музика для слуху. За дивну талію твою І за гарненькі ніжки – Я все покинув би й пішов Хоч на край світу пішки. Ти […]...
- Павло Тичина – Біографія Тичина Павло Григорович (1891-1967) поет, громадський та державний діяч Народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком – вчителем “школи грамоти”. Змалку виявив хист до […]...
- Мовчан Павло – Біографія Павло Михайлович Мовчан – український громадський діяч, журналіст і політик; поет, перекладач, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1993); голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка; член Центрального проводу УНП (з січня 2003); шеф-редактор газети “Слово Просвіти”; член Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка (з листопада 2005). Член Спілки письменників України (з 1972). Народився 15 липня […]...
- Ярмиш Юрій – Біографія Юрій Феодосійович Ярмиш (25 травня 1935, дніпродзержинськ) – український письменник, майстер авторської казки. Народився в сім’ї вчителів у Кам’янську (з 1936 році дніпродзержинськ). Навчався у середній школі № 4 міста дрогобич; середню освіту закінчив у місті Нікополь. У 1953 році Ю. Ярмиш вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. 1958 року […]...
- Павло Глазовий – Перевертні ПЕРЕВЕРТНІ Коли Партія Нами правила, Монументами Себе славила, Честю й совістю Називалася, Та прокралася І розпалася. Ті, що в Партії Були членами, Стали босами Й бізнесменами, Та багатство їх Мало радує: Знову хочеться Бути владою. Бувші практики Й теоретики Завели нові Партбілетики. Треба ж якось їм Називатися, Щоб до уряду Проштовхатися: Сперечаються Ліві з правими, […]...
- Павло Глазовий – Кошмарний сон КОШМАРНИЙ СОН Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской славы”. Позавчора пізнувато Я уклався спати. Сплю і бачу: ніби привид Пхається до хати. Пика кругла, наче диня, Оченята хитрі, Нога в гіпсі і блотняцька Кепка на […]...
- Павло Глазовий – Вічна Україна ВІЧНА УКРАЇНА Дивлюся я телевізор. Виступа мужчина, А за ним – великі букви НОВА УКРАЇНА. Після нього другий, третій З жаром молодецьким Викладають кислі мислі Суржиком донецьким. Що ж це, браття, за країна – Нова Україна? Із якого вона роду, Племені й коліна? Чом про неї не чував я На школярській парті? Де вона, в […]...
- Павло Глазовий – Наталка-скакалка НАТАЛКА-СКАКАЛКА Було колись – У театрах Біля каси давка: “Запорожець за Дунаєм”, “Наталка-полтавка”. Панувала у мистецьтві Сила благородна. Куди ж вона поділася, Та краса народна? Телебачення шурує Ролики та кліпи: Якісь діви рахітичні, Кривопикі типи. Добирають їх, здається, Не за голосами, А за баньками дурними Й довгими носами. Мій знайомий телецентру Надіслав заявку, Що хотів […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Павло Глазовий – Приблудна культура ПРИБЛУДНА КУЛЬТУРА Зажурився український Письменник сучасний. Як же книжку видавати За рахунок власний? Щоб просунути до друку Хоч тонку книжчину, Треба мати грошей торбу Чи цiлу корзину… Не журися, побратиме, Кругом подивися. Кому вони, книжки твої, Сьогоднi здалися? Подивися на сучасну Панiвну культуру, То й побачиш не картину, А карикатуру. Живемо ми, пане-брате, В чудернацьку […]...
- Павло Глазовий – Нечиста сила НЕЧИСТА СИЛА Що є краще в цілім світі Як жінкі співучі, Що одержали від Бога Голоси блискучі! Але ж скільки треба вчитись Та трудитись треба, Щоб засяяв діамантом Той дарунок неба, Щоб лунало, щоб звучало Чисто й бездоганно Те контральто чи сопрано, Чи меццосопрано! Як виходила на сцену Молода майстриня, То здавалося : спустилась Із […]...
- Павло Глазовий – Козацький кандитат КОЗАЦЬКИЙ КАНДИДАТ Це вже вп’яте чи вдесяте Сон мені приснився, Що до мене Тарас Бульба В гості сам явився Зайшов такий зажурений, Аж мало не плаче. Я питаю: – Що стряслося, Дорогий козаче? – Україну, – каже Бульба, – Треба рятувати. Попросили запорожці: – Іди в кандидати. Там двадцятим чи тридцятим Будеш претендентом Переможеш супостатів, […]...
- Павло Глазовий – Заморські гості ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А […]...
- Павло Глазовий – Мова і язик МОВА І ЯЗИК Розмовляє наша мова З Руським Язиком. – Мы с тобой,- Язик говорить,- Не в ладах живем. Опечален мой двуглавый, Мой родной орел Тем, что ныне в Украине Мало русских школ. Малышей русскоязычных Надобно беречь. Ты же знаешь, как их портит Народная речь. – Отакої! – каже Мова. – Я ж сестра твоя, […]...
- Найважча роль – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Скорочено Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Коментар Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, яка бачить у синові талановитого […]...
- Найважча роль (скорочено) – Глазовий Павло Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, […]...
- Заморські гості скорочено – Павло Глазовий Прилетіли до Києва гості з Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там, у […]...
- ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ В темну нічку-петрівочку2 Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без […]...
- Тарас Бульба у Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ скорочено ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней […]...
- Чередниченко Дмитро Чередниченко Дмитро Семенович народився 30 листопада 1935 року в с. Межиріч Канівського району Черкаської області. Закінчив Київський педагогічний інститут. Керівник літературного об’єднання “Радосинь”. Відмінник народної освіти. Автор поетичних книжок “Отава”, “Межиріч”, “Золоті струни”, “Сад”, “Рось”, “Доброю любов’ю”, “Неопалима колиска”, “Брама”, “Родень”, “Наші стежки додому”, “Батиха”, “Навистка”, “П’ятерик”; науково-популярного видання “Павло Чубинський”; книжок для дітей “Бедринець”, […]...
- Тарас Бульба у Києві скорочено – Павло Глазовий В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. – Ой, не ходив козак славний Вчитися до бурси, А […]...
- Тарас Бульба в Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Скорочено В темну нічку-петрівочку1 Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться. Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси2, А закінчив […]...
- Павло Глазовий – Про бідного Льову і Державну Мову ПРО БІДНОГО ЛЬОВУ I ДЕРЖАВНУ МОВУ Зустрілися на базарi Дамочки знайомі. – Як ваш Льова поживає? – Сидить у дурдомi. Він в Ізраїль перебрався До перебудови, А там бар’єр – бiда тобi, Як не знаєш мови. Вчився Льова так старанно, Що не бачив свiту, Але ідишу не вивчив, Не знає івриту. Як почина балакати, Ні […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – Павло Глазовий (1922-2004) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло Глазовий (1922-2004) ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – […]...
- Кругляк Юрій – Біографія (1925-1998) Народився Юрій Михайлович Кругляк на хуторі Варуни, що на Полтавщині, у сім’ї сільських вчителів. Його дитинство пройшло на донеччині, в селищі Пантелеймонівні, куди згодом переїхала сім’я. Батьки змалку прилучили Юрка до художнього слова. Вищу освіту почав здобувати після війни. Попрацювавши на вогнетривкому заводі, майбутній письменник навчається на підготовчих курсах донецького педінституту. Та одним ВНЗ […]...
- Ребро Петро – Біографія Петро Павлович Ребро – український Поет, Журналіст, гуморист і сатирик, громадський і культурний діяч. Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці, Куйбишевського району, Запорізької області, в родині колгоспника. Освіта Закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (1953). Кар’єра Після закінчення Запорізького педагогічного інституту /з 1985 року – національний університет/ служив в армії, вчителював […]...
- Біографія Аркадія Добровольського Аркадій ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ Добровольський Аркадій Захарович народився 14 листопада 1911 року в с. Клекотина нинішнього Шаргородського району Вінницької області в сім’ї хлібороба. Після закінчення семирічки 1925 року вступив на механічне відділення Барської індустріально-технічної профшколи, яку 1927 року змушений був покинути через матеріальну скруту. Працював слюсарем на Юзефо-Миколаївському цукровому заводі, а згодом – на ваговому заводі імені […]...
- Скиба Роман – Біографія Роман Степанович Скиба (26 жовтня 1970, Львів) – український поет. Народився 1970 р. у Львові. Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка (1992). За освітою філолог. Член Національної Спілки письменників України (з 1993 р.). Мешкає в Києві. З’ява друком першої книжки “Мене назвуть листопадом” датована 1992 роком (“Укр. письм.”, 1992). Її перевидання та […]...
- Повх Лідія – Біографія Повх Лідія Петрівна народилася 25 квітня 1961 року в с. Кушниця Іршавського району Закарпатської області. Закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету. Кандидат педагогічних наук, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Відмінник освіти України. Автор поетичних збірок “Гілка глоду”, “дощі і стіни”; творів для дітей “Йшла ворона по перону”, “Цар Іван – з кукурудзи качан”, “Нумо […]...
- Листопад Антоніна – Біографія Антоніна Листопад (справжнє ім’я – Антоніна Іванівна Нікітіна) народилася 8 жовтня 1941 р. у с. Перекалі на Рівненщині. Закінчила дубенське медучилище й Івано-Франківський медичний інститут. За фахом лікар-невропатолог. За покликанням – поет. З 1968 року живе в м. Краснодоні на Луганщині. Член Національної спілки письменників України з 1991 р. Лауреат премій імені Василя Стуса (1993) […]...
- Филипович Павло – Біографія Павло Петрович Филипович (2 вересня 1891, Кайтанівка – 3 листопада 1937, ур. Сандармох, Карелія) – український поет і літературознавець, діяч українського національного відродження 1920-1930-тих років. Також перекладач з французької та латинської мов, педагог. Народився у с. Кайтанівці Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Катеринопільського району Черкаської області) у родині священика. Середню освіту здобув у Златопільській гімназії […]...
- Лучук Володимир – Біографія Володимир Іванович Лучук народився 27 серпня 1934 на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща). Батьки поета мали досить багату бібліотеку. Ще в дитинстві виявилося зацікавлення Володимира Лучука літературною творчістю (першого вірша він написав у сім років). 1945 року сім’я Лучків переселилася на Волинь, де в місті Рожище Лучук навчався у середній […]...
- Загребельний Павло – Біографія Народився Павло Архипович Загребельний 25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині. 1941 року закінчено десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, у серпні 1941 р. був поранений. Після шпиталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в […]...
- Володимир Бровченко – Біографія Володимир Якович Бровченко (1 червня 1931, Мала Виска – 20 серпня 2013) – український поет та громадський діяч. Бровченко Володимир Якович народився 1 червня 1931 р. в м. Мала Виска на Кіровоградщині. Першого вірша опублікував в районній газеті в 1951 р. Закінчив Одеський технологічний інститут. Був засновником і першим редактором херсонської обласної молодіжної газети (тепер […]...
- Чубач Ганна – Біографія Ганна Танасівна Чубач (6 січня 1941, Плоске Мурованокуриловецького району Вінницької області) – українська поетеса. Заслужений діяч мистецтв України. Член Національної спілки письменників України (від 1971 року). 1968 року закінчила Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова, 1973 року – Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Максима Горького в Москві. Працювала в редакціях газети “Літературна Україна” […]...
- Біографія Тараса Прохаська Арас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) – сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників. Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у “революції на граніті” у Києві у 1990 року. За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з […]...