ГНАТА
Цього дня, 2 січня, заборонялося прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата на вечорницях виготовляли прикраси: хатнім прикрасам належала особлива роль. Тож виготовляли “голубці” у вигляді птахів. Для цього брали шкаралупу з-під яйця, з обох боків проколювали два отвори та просовували кольоровий папір. Такі вироби підвішували до сволока.
Як відомо, фігурка птаха ототожнювалась у наших давніх предків із небесним світилом – сонцем. Робили також “павуків”, “їжаків” тощо. їх підвішували на конячій волосині до сволока, де зони мали висіти від Різдва до Водохрещі.
Як відлуння давнього новорічного ритуалу до нашого часу зберігся звичай усвятковувати вікна. Прикраси робили із соломи. Виготовляли різноманітні ромбики, кубики тощо та вставляли їх у вікна. Такі прикраси створювали особливий новорічний настрій.
Біля вікон чіпляли хрестики, як оберіг від нечистої сили.
Related posts:
- Життя і творчий шлях Гната Хоткевича Реферат на тему: Життя і творчий шлях Гната Хоткевича (1877 – 1938) Хоткевич Гнат Мартинович народився 31 грудня 1877р. в Харкові, де минула більша частина його життя. 1900р. закінчив місцевий технологічний інститут. Ще в студентські роки включився в культурно-освітню діяльність на селі, віртуозно опанувавши гру на бандурі. Разом з О. Матюшенком, майбутнім організатором повстання на […]...
- КОЛОДІЙ Чоловічий Бог любові та шлюбу, як Лада – жіноча богиня любові й шлюбу. За давніх часів у кінці лютого на майдані ставили глиняну чи дерев’яну статую цього бога, що її дівчата й парубки прикрашали паперовими квітами, а потім водили навколо неї хороводи з піснями, жартами. Колодій – символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки. . […]...
- Твір на тему: Вечорниці Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничним батьком”. Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними […]...
- Вечорниці Вечорниці Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничним батьком”. Першими приходили на вечорниці дівчата. За […]...
- Витинанки, твір-розповідь На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для витинанок беруть тонкий папір і фарбують […]...
- Витинанки (твір розповідь на основі власного досвіду) На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для витинанок беруть тонкий папір і фарбують […]...
- Твір на тему: Екскурсія в історичний музей (замітка в газету) На канікулах наш клас ходив до історичного музею. Екскурсовод розповів нам багато цікавого. Ми бачили речі, якими користувались давні слов’яни: монети, жіночі прикраси, засоби праці, посуд, зброю. Дуже цікаво було побачити народний одяг, чудові вишивані сорочки, рушники, яскраву українську кераміку, вироби з дерева, наприклад меблі, або скриню з вирізаними орнаментами. Козацькі шаблі, люльки, пістолети – […]...
- Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Соловцов, М. Садовський, А. Купрін та ін..), пропагуючи кращі зразки мистецтва (влаштовували виставки, концерти, літературно-музичні вечори, творчі конкурси тощо), створювали художнє […]...
- КУПИ КОРАЛІ, ЩОБ ЖЕНИХИ НЕ ПІШЛИ ДАЛІ (жіночі прикраси) Чи не найбільш цікавою темою за всіх часів є жіночі прикраси – різноманітні вушні, шийні та нагрудні прикраси. До складу шийних і нагрудних прикрас, наприклад, входять різне за матеріалом намисто, вироби з бісеру, а також прикраси з металу (ланцюжки, хрестики тощо). Бісерні прикраси переживають своє відродження за наших часів, коли форма, способи плетіння, малюнки, колорит […]...
- Твір на тему: “Традиції писанкарства в Україні” Фарбоване в один колір або прикрашене різноманітними візерунками яйце мало символічне обрядове релігійне значення ще задовго до того, як у світі виникло християнство. До нашого часу дійшли перекази багатьох стародавніх народів, в яких воно виступає джерелом тепла і світла, джерелом життя, а деякі народи вважали його навіть зародком Всесвіту. Крім того, існують численні варіанти легенд […]...
- Твір на тему: Розсипався бісер, як макове зерно Прикраси з бісеру відомі ще з давніх часів. Хто й коли першим придумав нанизувати маленькі кульки й тоненькі скляні трубочки та прикрашати ними одяг, – невідомо, віки надійно зберігають цю таємницю. Можливо, це був якийсь мрійник, що хотів аби все жіноцтво на світі мало можливість оздоблювати свій одяг та виготовляти різні прикраси. Якийсь час це […]...
- Шкільна виставка Минулої п’ятниці в нашій школі відбулася виставка-розпродаж. Ми, всі школярі, від першого до одинадцятого класу, самі виготовляли для неї товари – пекли якісь ласощі, вишивали серветки, майстрували щось на уроках трудового навчання, робили цікаві оригінальні сувеніри. Наймолодшим, звичайно, допомагали батьки. На виставці ми переходили від однієї вітрини до іншої, смакували всілякими пиріжками й тістечками, що […]...
- Як видозмінювалася матеріальна культура українців? Найдавніші пам’ятки матеріальної культури, знайдені на території України, датовані ще античною епохою: це найдавніші грецькі поселення на узбережжі Чорного моря. Пізніші пам’ятки відносяться до епохи неоліту, або нового кам’яного віку. Передусім це багатюща Трипільська культура. Археологічні розкопки в Україні ведуться з року в рік, і мати-земля дарує вченим розгадки багатьох таємниць. Побут наших найдавніших предків […]...
- ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – стиль, характерний для літератури Київської Русі XII ст. Його основними ознаками є мозаїчність, використання старого матеріалу як прикраси нового твору, вільне зміщення в часі, смілива зміна теми, включення до оповіді численних відгалужень від основної теми, символічність відтворення дійсності тощо. Творам, написаним у XII ст., притаманні нагромадження прикрас, гіперболізація, протиставлення, ускладнений синтаксис, яскрава […]...
- ЛІС І СЕБЕ ЧИСТИТЬ, І ЛЮДИНУ НАСТАВЛЯЄ (рослини) Оберегами від злих сил вважалися в народі й рослини, що мали чудодійні властивості. Це полин, часник, осика, верба, а також широколисті дерева, гілками яких замаювали оселі під час Зелених свят. Побутувало повір’я, що в той час, коли на полях квітує збіжжя, активізуються всілякі ворожі сили: русалки, відьми, утопленики. Особливо чудодійну силу мала осика. Вона вважалася […]...
- ГОСТЕЙКА ГОСТЕЙКА – міфічний образ-тотем давніх росіян. Споріднений з білоруським КУСТОМ та українською ТОПОЛЕЮ. Свято Г. відбувалося наприкінці весни як знак священного пошанування гаїв, лісів, дерев – усієї навколишньої природи. Дівчата й хлопці, набравши з дому яєць та пирогів (куличів), йшли до лісу, де обирали гарну молоду берізку, прикрашаючи її стрічками, хустками, гіллям, квітами. Біля неї […]...
- Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано скорочено – Весільні пісні Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано. Розвий, сосно, сімсот квіток, та ранесенько. Всім буярам по квіточці, рано-рано. Всім буярам по квіточці, та ранесенько. А Іванові не стало квітки, рано-рано, А Іванові не стало квітки, та ранесенько. У нього квітка – Марійка-дівка, рано-рано, У нього квітка – Марійка-дівка, та ранесенько. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): За […]...
- Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано Скорочено Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано. Розвий, сосно, сімсот квіток, та ранесенько. Всім буярам по квіточці, рано-рано. Всім буярам по квіточці, та ранесенько. А Іванові не стало квітки, рано-рано, А Іванові не стало квітки, та ранесенько. У нього квітка – Марійка-дівка, рано-рано, У нього квітка – Марійка-дівка, та ранесенько. Коментар За звичаєм боярам (буярам у пісні) […]...
- Поздравление русинов “Поздравление русинов…” – літературно-художній альманах, який видавав О. Духнович від імені “Литературного заведения Пряшовского” в 1850-52 (три випуски вийшли відповідно в Перемишлі, Відні. Будапешті). Задуманий як традиційний новорічний альманах, перший випуск мав календарну і літературно-публіцистичну частину. Наступні два складалися виключно з художньо-публіцистичного матеріалу. Навколо альманаху об’єдналися відомі крайові культурні діячі та початківці – члени “Литературного […]...
- Розвий, сосно, сімсот квіток… – Весільна пісня Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано. Розвий, сосно, сімсот квіток, та ранесенько. Всім буярам по квіточці, рано-рано. Всім буярам по квіточці, та ранесенько. А Іванові не стало квітки, рано-рано, А Іванові не стало квітки, та ранесенько. У нього квітка – Марійка-дівка, рано-рано, У нього квітка – Марійка-дівка, та ранесенько. Коментар За […]...
- Вишивка: мистецтво і традиція Вишивка є одним із найулюбленіших і найпоширеніших видів рукоділля. За старих часів на Русі всі жінки володіли цим мистецтвом. Вишивка була пов’язана зі стародавніми звичаями й обрядами українського селянства. За допомогою голки й різних ниток українські жінки перетворювали просту тканину на витвір мистецтва. Дівчинка восьмилітнього віку починала готувати собі придане і до п’ятнадцяти-шістнадцяти років повинна […]...
- Жіночі прикраси Чи замислювалися ви, дівчатка, про походження такої прикраси, як намисто? Які прикраси носили жінки в давнину? Відомо, що намисто під назвою “бись” або “борь” зустрічалося в літературних пам’ятках ще в десятому столітті. У княжій Україні – Русі були дуже поширені разки з намистинок прозорого скла, яке покривалося тонким шаром срібла чи золота, а потім знову […]...
- Жіночі прикраси. Замітка в газету Чи задумувалися ви, дівчатка, про походження такої прикраси, як намисто? Які прикраси носили жінки в давнину? Відомо, що намисто під назвою “бись” або “борь” зустрічалося в літературних пам’ятках ще в десятому столітті. У княжій Україні-Русі були дуже поширені разки з намистинок прозорого скла, яке покривалося тонким шаром срібла чи золота, а потім знову заливалося скляною […]...
- Твір-мініатюра “Осінній пейзаж з вікна” або “Дощ восени” Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже не гріє. Кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. Зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. Останні птахи відлітають […]...
- В ПОРОЖНІЙ КАТІ СУМНО Й НОЧУВАТИ (інтер’єр) Внутрішнє планування українського житла передбачає піч (уособлення родинного вогнища), що завжди займає внутрішній кут хати й обернена своїм отвором до фасадної стіни, у якій робляться вікна. Традиційна українська хата має, як правило, не менше трьох вікон. До речі, з появою віконного скла великих розмірів швидко набули широкого побутування вікна на три шибки. (Триподільна система – […]...
- Твір на тему: Весільний коровай Одним із найпоширеніших весільних обрядів, який символізує освячення громадою новоствореної родини, є випікання короваю. Коровай виготовляли, дотримуючись певного сценарію. Випікали його у п’ятницю або в суботу у домі молодої (у східних районах), у родичів (на Поділлі чи на Волині) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ОДЯГ Що то за дівчина: так одягається, що й корова лякається. Сьогодні прилавки крамниць і ринків рясніють найрізноманітнішим одягом, дорогим і не дуже, імпортним та вітчизняного виробництва, класичним і модерновим… При бажанні та за певних можливостей і наявності смаку сучасна жінка може виглядати надзвичайно гарно. Широкий вибір різного роду тканин, покроїв і кольорів, здавалося б, не […]...
- Весільний коровай Весільний коровай Одним із найпоширеніших весільних обрядів, який символізує освячення громадою новоствореної родини, є випікання короваю. Коровай виготовляли, дотримуючись певного сценарію. Випікали його у п’ятницю або в суботу у домі молодої (у східних районах), у родичів (на Поділлі чи на Волині) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох […]...
- Дуб. опис рослини Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру. У давнину слов’яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні дерева заборонялося вирубувати, їх турботливо обгороджували. З давніх-давен дуб вірно служив людям. З його міцної деревини виготовляли домашнє начиння, будували фортеці, житла. Кора використовувалася для вичинки […]...
- Вилітала орли з-за крутої гори – cоціально-побутові пісні Вилітали орли З-за крутої гори, – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали; В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали!” Кайдани наклали, На […]...
- Твір на тему: “Моє захоплення – квілінг” Квіллінг (кручення паперу) – це модний зараз напрямок хенд-мейду, яке прийшло до нас кілька століть тому з Європи. Ченці в 15 столітті робили вигадливі візерунки для ікон, медальйонів та інших прикрас, використовуючи для цього пір’я птахів і найтонший папір з позолоченими краями. Ці середньовічні шедеври навіть при близькому розгляді створювали враження ювелірних виробів зі справжнього […]...
- Деревообробництво Деревообробництво Деревообробництво – найдавніший вид українського народного мистецтва. Літописні відомості й археологічні знахідки підтверджують застосування в давні часи дерев’яного посуду, простих меблів, засобів транспорту. Найбільшого розквіту досягло деревообробництво у XIV-XVI ст., оскільки необхідно було забезпечити простих людей і феодальну знать необхідними виробами з дерева. Сільські деревообробні промисли поступово відокремлювалися від рільництва. Характерною особливістю було поширення […]...
- “Моє захоплення – квілінг” Квіллінг (кручення паперу) – це модний зараз напрямок хенд-мейду, яке прийшло до нас кілька століть тому з Європи. Ченці в 15 столітті робили вигадливі візерунки для ікон, медальйонів та інших прикрас, використовуючи для цього пір’я птахів і найтонший папір з позолоченими краями. Ці середньовічні шедеври навіть при близькому розгляді створювали враження ювелірних виробів зі справжнього […]...
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що привіз? – Лій. – Трохи постій. – А ти що? – Мед. – Ставай наперед. – А ти що привіз? – Горілку! – Берись за […]...
- Графоманія Графоманія (грецьк. grapho – пишу та mania – хвороблива пристрасть) – хворобливе прагнення особи, позбавленої хисту, до літературної діяльності, що імітує справжню літературу, дискредитує мистецтво. У 20-ті XX ст. мав місце так званий “масовизм” в українській поезії, коли робсількор ототожнювався з письменником, чи “призов ударників у літературу” на межі 20-30-х, покликаних створювати “пролетарський реалізм”, позбавлений […]...
- Ремесла України: Деревообробництво Деревообробництво – найдавніший вид українського народного мистецтва. Літописні відомості й археологічні знахідки підтверджують застосування в давні часи дерев’яного посуду, простих меблів, засобів транспорту. Найбільшого розквіту досягло деревообробництво у ХІУ-ХУІ стст., оскільки необхідно було забезпечити простих людей і феодальну знать необхідними виробами з дерева. Сільські деревообробні промисли поступово відокремлювалися від рільництва. Характерною особливістю було поширення бондарського […]...
- ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК) ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо. Довкола водили хороводи з піснями: “Дай […]...
- Кіноповість – визначення Кіноповість (грецьк. kineo – рухаю) – твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом із тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміна: наголос переноситься із слова “кіно” на слово “повість”. Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений […]...
- Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб…), перехресне (абаб), кільцеве, або оповите (абба), тернарне (аабввб), кватернарне (ааабвввб). Трапляються й інші С. р. залежно від строфічної будови (терцет, сонет, секстина, нона, децима, онегінська строфа і […]...
- Вилітали орли з-за крутої гори – Народна лірика ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ Вилітали орли З-за крутої гори – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали, Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в Господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали. В некрути забрали, Ще й попарували, На руки й на ноги […]...