ГОГОЛЬ МИКОЛА
ГОГОЛЬ МИКОЛА (01.04.1809, с. Великі Сорочішці, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл. – 04.03.1852, Москва) – письменник – мислитель світового масштабу, найвидатніший серед романтиків “української школи” в російській літературі першої половини XIX ст.
Народився в родині драматурга В. Гоголя. Дитячі роки пройшли на Миргородщині. Навчався в повітовому училищі в Полтаві (1818 – 1819), у Ніжинській гімназії вищих наук (1821 – 1828).
Формувався як творча особистість в унікальній духовній атмосфері краю і його інтелектуального центру –
У 1828 р. переїхав до Петербурга. Через рік видав поему “Ганц Кюхельгартен”, яка дістала несхвальні відгуки критики. Після невдалої спроби стати артистом служив чиновником, одночасно відвідуючи Академію мистецтв. Увійшов у коло провідних діячів російської інтелігенції, спілкувався з В. Жуковським, О. Пушкіним, Плетньовим та ін. З 1834 р. – ад’юнкт – професор університетської кафедри загальної історії.
Роком пізніше написав історичну розвідку
Однак при цьому тогочасний авторитет обмежував річище гоголівського реалістичного романтизму дещо роздратованим запереченням фантастичного начала “Вія” і “Портрету”. Гоголь же “цілком природно” і лише “на час зробився далеким від усього сучасного”, “взявшись за свою внутрішню направу, віддавши довший час Біблії, Мойсею, Гомеру, законодавцям минулих віків, читаючи історію подій минулих і відживших, бажаючи пізнати глибше людську душу й зустрінувшись по цій дорозі з Тим, Хто найбільше за всіх нас знав людську душу”.
Чотири томи Гоголевих оповідань на українські теми вживили свіжий струмінь у російське письменство. Глибоке знання історії, фольклору, побутово-звичаєвого життя України в “олітературеній” великого таланту вилилося в незрівнянному відтворенні поезії народного буття, витворенні масштабно-романтичного образу української батьківщини, колоритних характерів її синів і дочок, пластичного образу її принадної природи. Таке осягнення вражає тим більше, що прозаїк не прагнув етнографічної чи історичної достовірності (це ставив йому на карб П. Куліш).
Цікавлячись не так соціальним життям українського села, як передусім внутрішньою гармонією і традиційною філософією його мешканців, М. Гоголь зумів майстерно поєднати ліризм і гумор, риси казково-фантастичні й реальні.
Опоетизована та етично приваблива демократична стихія повістей збірки “Миргород” контрастує з чиновницьким світом, животінням “маленької людини”. Іронічно-реалістичний стиль циклу “Іван Федорович Шпонька і його тітонька”, повісті “Старосвітські поміщики”, сформувавшись у знамениту манеру “сміху крізь сльози”, не виключила моменту симпатії до патріархальної давнини та усталених форм дворянського побуту, що відходили в минуле. Духовний образ справді величного й славетного минулого в боротьбі України за волю, цільні характери відважних патріотів і людей широкої душі зображено в романтичній повісті “Тарас Бульба” (1835). Картини колишніх історичних змагань піднесено тут, за оцінкою Д. Чижевського, до рівня високої епопеї, що сполучила елементи стилю народних форм із творчою манерою Гомера й В. Скотта.
З “Арабесок” і циклу петербурзьких повістей М. Гоголь створює міський образ. Велике столичне місто під його пером постає осереддям жахливих контрастів, місцем принижень і трагічної самотності “маленької людини” (від “Записок божевільного” до “Шинелі”), місячним світом “людського клоччя” (М. Бердяєв).
Така увага до тіньових явищ імперського життя зумовлювалася неприйняттям ворожих красі й гармонії безладдя й безглуздя, беззмістовності існування багатьох людей, позначалася мрією вказати шлях від несправжнього світу “мертвих душ” до реальності “душ живих”, людської духовності. Ключ до них, згідно з Гоголем, – у власних душі й серці як головних чинниках життя і творчості (типова риса українського менталітету й мислительної культури).
З петербурзьким циклом пов’язані задуми перших п’єс з життя чиновництва й дворян (“Володимир 3-го ступеня”, “Ранок ділової людини”, “Одруження”). Величезне значення в російському письменстві мала знаменита комедія “Ревізор”
,у якій виставлено напоказ “все погане в Росії”, розкрито етичну деградацію столичного та провінційного чиновництва. Нападки на постановку “Ревізора” владних структур, хвороба письменника простелили перед ним дорогу за кордон. Серед західноєвропейських країв особливо вразив його італійський – сонячна природа півдня, мистецька спадщина античності дарували високу естетичну насолоду, навіть почуття близькості “до божества”. М. Гоголь написав тут повість “Рим”, працював над драмою з історії Запорозької Січі.
1840 р. в Римі завершив першу частину поеми – роману “Мертві душі”. Опублікований 1842 р. твір сколихнув усю Росію.
Архітектоніка поеми дала змогу авторові представити все російське суспільство, вивести сатирично-гротескні типи, які набули прозивного значення. Деградовані поміщики й чиновники (Ноздрьов, Собакевич, Плюшкін, Коробочка та ін.), новонароджені хижаки (Чичиков) явили світові те, що спотворювало в них образ і подобу Божу. Це був показ “усієї глибини сучасної мерзоти суспільної з метою навернення громади до світла, всього високого і прекрасного” задля пробудження душ живих. Однак після публікації першого тому ставлення до нього з боку російської громадськості почало змінюватися на гірше.
Нещадне викриття імперської дійсності викликало унісонні закиди в нелюбові до російських людей, життя, природи, що С. Венгеров пояснив органічністю його українського світосприймання. Воно, зокрема, породило в художній уяві М. Гоголя символічний відповідник Росії – химерний, майже кінцесвітний образ фантастичної трійки коней, що мчить невідь куди в зникаючу далину, наводячи жах.
Попри щире авторське прагнення створити “позитивну картину” російського життя, виставити “живі душі” в другому і планованому третьому томі поеми-роману, М. Гоголь, хоч і працював болісно і важко, подолати духовної кризи не зміг. Незадовго до смерті він удруге знищив рукопис другого тому, від якого залишилося лише кілька фрагментів. “Платою” за наполовину здійснений епохальний творчий задум стала втрата бодай симпатій петербурзьких знайомих: за свідченням С. Аксакова, жоден із них уповні тоді не цінував автора “Ревізора” і “Мертвих душ”.
Прагнучи зарятувати ситуацію, М. Гоголь 1847 р. віщає свою останню працю – “Вибрані місця з листування з друзями”. Цей результат глибоких і часто болісних розмислів над життям, покликанням людини, шляхами суспільно-духовного оновлення Росії став, однак, мішенню саркастично-гострого “Листа до Гоголя” (1847) В. Бєлінського, слідом за ним – осуду з боку М. Чернишевського, О. Герцена. Крім того, виступ Гоголя став об’єктом нестихаючої полеміки між тією більшістю, що оцінила “Вибрані місця…” як плід хворобливого стану автора, а то й як акт відречення від високих демократичних і гуманістичних ідеалів, із одного боку, і тими, хто адекватно сприйняв міркування Гоголя як зболену сповідь чесного художника – громадянина, сутнісні роздуми мислителя над багатьма вічними проблемами історіо – й релігієсофського прозирання в майбутнє, врешті етичний заповіт, адресований кожному: плекати своє душевне господарство, вберігаючи його від очерствіння, вносити працю, мир, лад, добро і красу в світ, іти за правдою, що є Богом.
Ментальна несумісність Гоголевої творчості зі світоглядною орієнтацією його російських сучасників спричинила й особисту його трагедію. Він, “переполовинений, повний суперечностей і контрастів… впав під вагою життя як жертва своєї дводушності” (С. Єфремов). Орієнтація на Росію як Русь вимагала “переходу до цивілізації, істотно відмінної” від української, а це означало для Гоголя “моральну смерть”, “культурно-національне самогубство” (Є.
Маланюк). Із цієї причини після чарівної екзотики “Вечорів…” почав захмарюватися обрій його творчості.
Повернувшись 1848 р. після паломництва до Єрусалима остаточно в Росію, М. Гоголь періодично проживав у Петербурзі, Одесі й Москві. Та через тяжкий стан здоров’я прожив уже недовго. Проте головне своє призначення він уже виконав, і саме з гоголівської “Шинелі” вийшла нова, світової слави, російська література Толстого і Достоєвського. Їй великий полтавець прищепив органічно не властивий екзистенційний дух української ментальності.
Писання М. Гоголя можна розглядати і як прикметну цьому духові спроможність зрозуміти інші (російські) природу, людину й народ. Він вирізняв окремішій “властивості характеру кожного народу”, на які по-різному можуть впливати ті самі події. Вельми цікавий письменник і з мовностильового боку: за надзвичайного словесного вміння оригінальність вживання української фразеології, зокрема фольклорного походження, роблять його своєрідним двомовним автором.
Хоча більшу частину життя М. Гоголь прожив далеко від України, його думки були пов’язані з тим краєм, що дав йому сюжети й образи, наснажив неповторною творчістю народу.
Літ.: Гоголь і українська література XIX ст. К., 1954; Рильський М. Наш Гоголь // Тульський Максим. Твори: У 3 т. К., 1956. Т. 3; Крутікова II. М. В. Гоголь та українська література.
К, 1957; Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992; Мюнхен, 1983; Маланюк Є. Гоголь – Гоголь // Слово і час. 1991. № 8; Єфремов С. Між двома душами: М. Гоголі. // Єфремов Сергій. Літературно-критичні статті.
К., 1993.
В. Бичко, В. Погребенник
Related posts:
- Микола Васильович Гоголь. Короткі відомості про письменника Де тільки не доводилося нам побувати під час уроків літератури! Але найприємніше завжди повертатися додому. Наш дім – Україна, отже нам необхідно знати свою історію, минуле нашої батьківщини. Мальовничість української природи, духовна краса предків захоплювала і надихала наших українських письменників і зарубіжних майстрів слова. Один з цих письменників М. В. Гоголь. У кожної людини неповторний […]...
- Гоголь Микола – Біографія М. В. Гоголь народився 20 березня 1804 року в с. Великі Сорочинці, Полтавської губернії. Його батько писав п’єси, ставив театральні спектаклі. В дитинстві М. Гоголь багато читав художніх книжок, що сформувало літературні смаки майбутнього письменника. дальше М. Гоголь навчався в полтавському училищі та “Гімназії вищих наук” в Ніжині, в якій він вчився з 1821 по […]...
- Микола Васильович Гоголь М. В. Гоголь народився 20 березня 1804 року в с. Великі Сорочинці, Полтавської губернії. Його батько писав п’єси, ставив театральні спектаклі. В дитинстві М. Гоголь багато читав художніх книжок, що сформувало літературні смаки майбутнього письменника. Дальше М. Гоголь навчався в полтавському училищі та “Гімназії вищих наук” в Ніжині, в якій він вчився з 1821 по […]...
- МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ (1809-1852) Україна ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ Повість МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ (1809-1852) Микола Гоголь народився в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Сорочинці, Миргород, Диканька, Решетилівка – весь світ знає тепер ці українські села й містечка, увічнені в гоголівських творах. Любов до мови, відчуття слова закладалися у Миколи Гоголя з дитячих літ. Пізніше він захопиться збиранням українських […]...
- Микола Гоголь – Твір-біографічний опис Микола Гоголь народився в Сорочинцях, на Україні, і ріс в батьківському заміському маєтку. Його справжнє прізвище Івановський, але дідусь письменника узяв прізвище “Гоголь”, щоб підкреслити своє благородне козацьке походження. Отець Гоголя був людиною талановитою, він писав п’єси, вірші і зарисовки. Гоголь почав писати ще в школі. Він вчився в школі в Полтаві (1819-1821) і в […]...
- “Чи згодні ви з твердженням, що Микола Гоголь – яскравий представник української культури? Доведіть свою думку прикладами з його біографії та художніх творів” Видатний письменник Микола Васильович Гоголь народився на Полтавщині у селі Великі Сорочинці 20 березня 1809 року. Він закінчив Полтавське повітове училище, а згодом – Ніглинську гімназію вищих наук. У 1828 році письменник переїхав до Петербурга, де з 1834 року працював професором на кафедрі загальної історії Петербурзького університету. З самого початку своєї творчої діяльності письменник увійшов […]...
- Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” – МИКОЛА ГОГОЛЬ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас МИКОЛА ГОГОЛЬ Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на фоні російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені […]...
- Микола Гоголь: Україна чи Росія? Російський письменник Микола Васильович Гоголь народився в Україні – серед її степів, лісів, серед її народу, який тоді називали малоросійським До кінця життя письменник дуже любив Україну, місце, де народився, свій дім, флігель, де писав твори, парк і ставок, білу чарівну церкву у класицистичному стилі… З України він вивів своїх незабутніх героїв – несамовитого козака […]...
- МИКОЛА ГОГОЛЬ – “ЖИВІТЬ ЯКОМОГА ВЕСЕЛІШЕ…” ЧАСТИНА ТРЕТЯ ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА РОЗДІЛ 3 “ЖИВІТЬ ЯКОМОГА ВЕСЕЛІШЕ…” Літературна розминка 1. Які українські традиції святкування Різдва ви знаєте? 2. Як святкують Різдво у вашій родині? МИКОЛА ГОГОЛЬ Микола Васильович Гоголь – класик російського письменства XIX ст. В історії літератури його творчість дістала гідну оцінку поряд з доробком таких видатних митців, як Олександр Пушкін, […]...
- Микола Гоголь “Шинель” XIX СТОЛІТТЯ Микола Гоголь “Шинель” Микола Гоголь (1809-1852) народився 1 квітня 1809 року в селі Сорочинцях на Полтавщині в поміщицькій сім’ї. Дитинство минуло у селі Василівці. У розвитку духовного світу хлопця значну роль відіграв батько Василь Панасович, поет і драматург того часу. Батько його був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше […]...
- Микола Гоголь Микола Гоголь (1809-1852) Життя і творчість Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом у Ніжинській гімназії вищих наук. У 1828 році переїхав до Петербурга. 31834 року – ад’ютант-професор кафедри загальної історії при Петербурзькому університеті. Уже на початку своєї творчої діяльності Гоголь ввійшов […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. ГОГОЛЬ, Р. М. РІЛЬКЕ 7 клас УКРАЇНА ТА її ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ М. ГОГОЛЬ, Р. М. РІЛЬКЕ ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1. Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” любові до України, героїзму й мужності українського народу. 2. Героїчні сторінки життя запорожців. 3. Славний козак запорозького війська (образ Тараса Бульби в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”). 4. Остап і Андрій: […]...
- Скорочено – ШИНЕЛЬ – МИКОЛА ГОГОЛЬ 9 КЛАС МИКОЛА ГОГОЛЬ ШИНЕЛЬ В одному петербурзькому департаменті служив титулярний радник Акакій Акакійович Башмачкін. Був він непримітний, низенький, до того ж “трохи рябий, трохи рудий, трохи навіть на вигляд підсліпуватий, з невеликою лисиною на лобі, зморшками на обох щоках і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним”. На день його народження за православним календарем припадали […]...
- Вечір проти Івана Купала – МИКОЛА ГОГОЛЬ Скорочено Цю історію розказав нам дячок Н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід. В одному хуторі жив чоловік – пив, гуляв, а то раптом пропадав. Дарував дівчатам подарунки, і ніхто не смів відмовитися чи позбутися того подарунка – таким страшним був погляд у Басаврюка (так звали того чоловіка й підозрювали, що то сам диявол […]...
- Микола Гоголь – Страшна помста (СКОРОЧЕНО) Микола ГОГОЛЬ СТРАШНА ПОМСТА (СКОРОЧЕНО) Данило Бурульбаш приїхав з хутора до Києва на весілля. Раптом один із козаків обернувся на якесь бусурманське чудовисько. – Чаклун, чаклун… – загомоніли всі. А коли на човні Дніпром попливли, страшне видовище раптом побачили козаки: мерці підіймаються з могил. Як почула про чаклуна Катерина, дружина Данила, почали їй снитися дивні […]...
- М. Гоголь і Україна М. Гоголь і Україна 1. Великі Сорочинці – місце народження М. Гоголя. (Великі Сорочинці, розташовані неподалік Миргорода на Полтавщині, увійшли в історію як місце народження М. Гоголя, бо саме тут, у скромному будиночку повітового лікаря М. Трохимовського, 20 березня (1 квітня) 1809 року народився майбутній письменник. 1911 року скульптором І. Гінцбургом тут споруджено пам’ятник М. […]...
- МИКОЛА ГОГОЛЬ. ЧУДОВИЙ ДНІПРО Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розширювати уявлення учнів про природу рідного краю; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до рідної землі. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатковий матеріал до уроку на с. 71) III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Гра “Хто краще?” Конкурс на краще виразне читання вірша Т. Г. […]...
- Микола Гоголь – Зачароване місце Микола ГОГОЛЬ ЗАЧАРОВАНЕ МІСЦЕ Бувальщина, яку розповів дячок ***ської церкви Ї Й-богу, вже обридло розповідати. Що ж ви думаєте? Справді обридне: розказуй та й розказуй, і відчепитися не можна. І Ну, вже нехай, я розкажу, тільки, їй-право, востаннє. Еге, говорили ви про те, що людина може упоратись, як то кажуть, з нечистою силою. Воно, звісно, […]...
- Микола Гоголь – Шинель (СКОРОЧЕНО) Микола Гоголь Шинель (СКОРОЧЕНО) В одному департаменті служив непримітний чиновник Акакій Акакійович Башмачкін, “низенького зросту, трохи рябий, трохи рудий, трохи навіть на вигляд підсліпуватий, з невеликою лисиною на лобі, зморшками на обох щоках і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним”. Чину був незначного – титулярний радник, над яким, як відомо, завжди підсміюються. На день його […]...
- Скорочено – ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА БУВАЛЬЩИНА, ЯКУ РОЗПОВІВ ДЯЧОК ***СЬКОЇ ЦЕРКВИ – МИКОЛА ГОГОЛЬ 9 КЛАС МИКОЛА ГОГОЛЬ ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА БУВАЛЬЩИНА, ЯКУ РОЗПОВІВ ДЯЧОК ***СЬКОЇ ЦЕРКВИ (Стислий виклад) Років сто чи більше тому було поблизу Диканьки одне село, навіть не село, а лише найбідніший хутір. І з’являвся там один чоловік, а точніше – диявол у людській подобі. Чого приходив – невідомо. Гуляв, пиячив, а потім раптом зникав. […]...
- ШИНЕЛЬ – МИКОЛА ГОГОЛЬ В одному департаменті служив непримітний чиновник Акакій Акакійович Башмачкін, “низенького зросту, трохи рябий, трохи рудий, трохи навіть на вигляд підсліпуватий, з невеликою лисиною на лобі, зморшками на обох щоках і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним”. Чину був незначного – титулярний радник, над яким, як відомо, завжди підсміюються. На день його народження за православним календарем […]...
- Гоголь Микола Страшна помста (скорочено) Данило Бурульбаш приїхав з хутора до Києва на весілля. Раптом один із козаків обернувся на якесь бусурманське чудовисько. – Чаклун, чаклун… – загомоніли всі. А коли на човні Дніпром попливли, страшне видовище раптом побачили козаки: мерці підіймаються з могил. Як почула про чаклуна Катерина, дружина Данила, почали їй снитися дивні сни: немов її батько є […]...
- Страшна помста (скорочено) – Гоголь Микола Данило Бурульбаш приїхав з хутора до Києва на весілля. Раптом один із козаків обернувся на якесь бусурманське чудовисько. – Чаклун, чаклун… – загомоніли всі. А коли на човні дніпром попливли, страшне видовище раптом побачили козаки: мерці підіймаються з могил. Як почула про чаклуна Катерина, дружина данила, почали їй снитися дивні сни: немов її батько є […]...
- Микола Гоголь – Тарас Бульба (СКОРОЧЕНО) Микола Гоголь Тарас Бульба (СКОРОЧЕНО) І Остап і Андрій, сини Тараса Бульби, після закінчення київської бурси повернулися додому. Їхній батько був “із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру”. Він заздалегідь тішив себе думкою, як прибуде зі своїми синами на Запорізьку Січ, представить їх […]...
- Шинель (скорочено) – Гоголь Микола В одному департаменті служив непримітний чиновник Акакій Акакійович Башмачкін, “низенького зросту, трохи рябий, трохи рудий, трохи навіть на вигляд підсліпуватий, з невеликою лисиною на лобі, зморшками на обох щоках і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним”. Чину був незначного – титулярний радник, над яким, як відомо, завжди підсміюються. На день його народження за православним календарем […]...
- Гоголь Микола Шинель (скорочено) В одному департаменті служив непримітний чиновник Акакій Акакійович Башмачкін, “низенького зросту, трохи рябий, трохи рудий, трохи навіть на вигляд підсліпуватий, з невеликою лисиною на лобі, зморшками на обох щоках і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним”. Чину був незначного – титулярний радник, над яким, як відомо, завжди підсміюються. На день його народження за православним календарем […]...
- ТАРАС БУЛЬБА – МИКОЛА ГОГОЛЬ Остап і Андрій, сини Тараса Бульби, після закінчення київської бурси повернулися додому. їхній батько був “із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру”. Він заздалегідь тішив себе думкою, як прибуде зі своїми синами на Запорізьку Січ, представить їх усім старим, загартованим боями товаришам, подивиться […]...
- Тарас Бульба (скорочено) – Гоголь Микола І Остап і Андрій, сини Тараса Бульби, після закінчення київської бурси повернулися додому. Їхній батько був “із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру”. Він заздалегідь тішив себе думкою, як прибуде зі своїми синами на Запорізьку Січ, представить їх усім старим, загартованим боями товаришам, […]...
- Вечір проти Івана Купала (скорочено) – Гоголь Микола Цю історію розказав нам дячок Н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід. В одному хуторі жив чоловік – пив, гуляв, а то раптом пропадав. дарував дівчатам подарунки, і ніхто не смів відмовитися чи позбутися того подарунка – таким страшним був погляд у Басаврюка (так звали того чоловіка й підозрювали, що то сам диявол […]...
- Гоголь Микола Тарас Бульба (більш детальна версія) (скорочено) І Цитата: – А поворотись-ка, сын! Экой ты смешной какой! Что это на нас за поповские подрясники? И эдак все ходят в академии? – Такими словами встретил старый Бульба двух сыновей своих, учившихся в киевской бурсе и приехавших домой к отцу. Сыновья его только что слезли с коней. Это были два дюжие молодца, еще смотревшие […]...
- М. Гоголь і Україна “Между тем черт крался потихоньку к месяцу и уже протянул было руку схватить его, но вдруг отдернул ее…” Кому не відома ця історія, описана Гоголем у повісті “Ніч перед Різдвом”? Події, пов’язані з викраденням місяця, який чорт умудрився покласти до кишені, відбуваються на українському хуторі біля Диканьки. Гоголь так і назвав цикл повістей: “Вечора на […]...
- М. Гоголь і Україна – “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 6. “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” – РОМАН ПРО ДОЛЮ ПОКОЛІННЯ М. Гоголь і Україна Вивчати творчість українського народу М. Гоголь почав ще під час навчання в Ніжинській гімназії. Він часто бував у знайомих селян з передмістя, тоді ж завів “Книгу усякої всячини, або Підручну енциклопедію”, куди записував цитати з різних книжок, […]...
- Николай Васильевым ГОГОЛЬ (1809-1852) В ПЛЕНУ УДИВИТЕЛЬНЫХ ПРИКЛЮЧЕНИЙ Неужели у Приключения не бывает конца? Эх, видно, не бывает. Кому-то всегда приходится продолжать историю дальше… Джон Рональд Руэл Толкин, английский писатель Читая страницы этого раздела, вы сможете: U ощутить на себе магию настоящих приключений и испытаний, выпавших на долю героев Николая Гоголя и Чарльза Диккенса, Даниеля Дефо, Жюля Верна и […]...
- Гоголь для Тургенєва Гоголь для Тургенєва – “літературний батько”. Тургенєв називає себе “одним з найменших учнів його”, “шанувальником і найменшим послідовником”. Тургенєв бачив силу Гоголя у викритті кріпосницької дійсності, застійного життя “существователей”, “набувачів”, “накопичувачів” у повній згоді із Чернишевським, що побачив заслугу Гоголя в “міцному введенні в російську художню літературу сатиричного або… критичного напрямку”. Той принцип історизму, яким […]...
- Н. В. Гоголь про призначення художника в “Мертвих душах” Повість “Мертві душі” можна по праву назвати кращим твором Миколи Васильовича Гоголя. За словами В. Г. Бєлінського, все творче життя письменника до роботи над нею була лише передмовою й підготовкою до цьому воістину геніальному утвору. “Мертві душі” є одним з найбільш яскравих прикладів гоголівської манери відображення дійсності, адже де ще можна зустріти настільки точний і […]...
- Літературна діяльність М. Гоголя, її значення для української культури ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ Літературна діяльність М. Гоголя, її значення для української культури Грудень 1828 року видався морозним, холодним. Пасажири диліжанса, який уже наближався до столиці, тепліше куталися в одяг, нетерпляче постукували підборами черевиків. Тільки двоє юнаків, здавалося, не звертали на холод уваги. Вони з нетерпінням чекали […]...
- Хрестоматія літератури Н. В. Гоголь і Чернігівщина Чимало сторінок життя й творчості Гоголя пов’язане із Чернігівщиною, що із законною гордістю вважає його своїм земляком і вихованцем. Адже на Чернігівщині, у Ніжині, його навчання тривало протягом семи років – із травня 1821 по червень 1828 р. Тут початок формуватися його світогляд, эстетические смаки, цивільна самосвідомість, талант генія російської літератури. Керівникові екскурсії варто звернути […]...
- М. ГОГОЛЬ. ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ. РОМАНТИЧНА УМОВНІСТЬ ОПОВІДАННЯ “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА” Тема. М. ГОГОЛЬ. ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ. РОМАНТИЧНА УМОВНІСТЬ ОПОВІДАННЯ “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА” 1. М. Гоголь свій твір “Вечір проти…” називає… А Незвичайною подією. Б Напівлегендою. В Видуманою пригодою. Г Бувальщиною. 2. Хома Григорович не любив… А Бідних людей. Б Будь-яких лестощів. В Переповідати одне й те ж. Г Тих, хто його критикував і висміював. 3. […]...
- Урок позакласного читання. М. В. Гоголь “Ніч перед Різдвом” УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ УРОК № 30 Тема. Урок позакласного читання. М. В. Гоголь “Ніч перед Різдвом” Цель: ознакомить с биографией Н. В. Гоголя и повестью “Ночь перед Рождеством”, сообщить об истории создания произведения, учить характеризовать героев повести, сравнивать повести “Ночь перед Рождеством” и “Рождественскую песню […]...
- Над чим сміявся Гоголь? За словами В. Г. Бєлінського, Гоголь – “поет життя дійсної”, “надія, честь і слава, один з великих вождів на шляху свідомості, розвитку й прогресу”. Обравши своєю зброєю сміх, вона був суворим викривачем паразитизму й моральної гнилостности панівних класів. “Чернишевський писав про Гоголя: “Давно вуж не було у світі письменника, що був би так важливий для […]...