Грінчак Василь Якович Степ
Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988.
Ти знову, сестро, нині нагадала Мені той степ, і ту страшну війну, І ту теплінь, і степову весну, Коли бійців ми наших виглядали.
Вночі не спали, бо до ранку канонада Все гупала, і степом йшла луна, Коли ж змовкала, серед ночі тишина Була для нас неначе чорна зрада.
А вранці знов ми бігли до курганів, Можливо, наші степом вже ідуть, Та в них була важка й далека путь, І маревом здавалось нам світання.
Бо степ безлюдно всюди даленів, Лиш мріли сиві і сумні кургани, Яскріли всюди
Як настраждались ми в чеканні. Мати Раз вийшла з нами, довго з-під руки Вдивлялася у відблиски ріки, Вдивлялася за обрій сивуватий.
І раптом аж здригнулась: між травою Мигнули сірі тіні, знов і знов. Та так, що степ під сонцем захолов, – То бігли вовчі зграї ковилою.
Чи їх злякали вибухи снарядів, Чи степ од вибухів за обрієм горів, Хто зна. Та балками поміж сухих кущів Вони все бігли й бігли безпорадно.
Нас ніби вітром здуло із кургану, Опам’ятались вдома на печі. В станицю наші увійшли вночі, Ми чули голоси їх на світанні.
Які ж були то рідні голоси,
Ми кожний день у степ ішли по квіти, Тюльпани рвали, – степ ще так не цвів! Від краю і до краю пломенів, Горів, мов жар, ніде було ступити.
А мати квіти на пероні продавала, Принаймні так казала нам завжди, Сама ж солдатам роздавала молодим, Коли їх на фронти випроводжали.
Приходила натомлена вночі, Приносила хлібину чи тушонку І плакала, бо жінка похоронку В дорозі їй читала, плачучи.
А степ все цвів, і йшли, і йшли солдати, За Дон на Україну йшли і йшли, А ми тюльпани їм з надією несли, Щоб легше їм було до бою стати.
Ти знову, сестро, нині нагадала Мені той степ і ту страшну війну, Тюльпанів море, степову весну, Коли бійців ми на курганах виглядали.
Кубань, 1942 рік.
Related posts:
- Грінчак Василь Якович В Будинку хліба Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Тут незвичайні для музею експонати, Оригінальні і вітрини, й стелажі, Тут пахне хліб пшеничний у кімнатах, Батони пахнуть, калачі й коржі. Тут пахнуть пиріжки і марципани, Рогалики, книші, крутий малай, Біліють булки, пишні і рум’яні, Красується весільний коровай. Тут вироби сучасні й історичні, […]...
- Грінчак Василь Якович Балада про діда Солому Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Від хати до хати, від дому до дому Ходить балада про діда Солому. Балада серйозна, балада й весела, І знають про діда усі наші села. Коли щось серйозне, то всім це відомо, Що треба звернутись до діда Соломи. Чи жито косити, а чи […]...
- Грінчак Василь Якович “Злітає спогад, ніби чайка біла…” Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Миколі Криванчикову Злітає спогад, ніби чайка біла, Крилом торкає наболіле серце, А ніч, як море, важко-неспокійно Чорніє всюди. Думи, ніби хвилі, У скроні б’ють, і голова сивіє Від спогаду, що тугою повитий, Що б’ється, ніби чайка у негоду… “Де ви, мої далекі юні […]...
- Грінчак Василь Якович Балада про скіфське зерно Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані, У звичайній скіфській могилі, З того часу, як скіф-хлібороб Не почувся на силі. Поховали його у простій одежині, Поруч меч-оборонець поклали І вуздечку з коня, А у головах поставили Повне […]...
- Твір на тему степ Що виникає у вашій уяві, коли ви чуєте: “український степ”? Безкрайні простори, вкриті рослинами, широкий простір, свобода. Так склалося, що дуже велика територія нашої країни знаходиться саме в степовій зоні. З дитинства ми зустрічаємо опис степу в багатьох творах української (і не тільки) літератури. Скільки письменників захоплено вимальовували найдрібніші деталі степової природи! Степ був представлений […]...
- Пантелеймон Куліш – Степ опівідні ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ СТЕП ОПІВДНІ Спокойно небо голубое. Никитин Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике поле, Огнем переливається-жахтить. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву хвилясту стиха до землі, І в прозирній золоченій імлі Даль степова мов тоне-поринає. Понад травою стиха жар німий, Переливаючись, пливе високо! Розтоплюється воздух осяйний, Тіснить у грудях […]...
- Український степ Степ дивує і зачаровує погляд. Він безкінечний та прадавній. Степ, здається, займає таке важливе місце з нашому житті тому, що тільки тут може виспівати себе зачарована українська душа. Коли ми говоримо про степ, то обов’язково згадуємо його влітку: мерехтять ковилі, цокочуть міріади комах, перепел б’є десь у запашній гущавині і сяє над степом щедре сонечко. […]...
- Український степ (твір-роздум) (твір-роздум) Широкий український степ… Багато письменників оспівували його в своїх творах, прагнучи передати неповторність і красу, своє захоплення його широкими просторами. Високі трави розстилають свій зелений килим так далеко, що, здається, немає у нього ні кінця, ні початку. Лише сивий вітерець та швидкі птахи знають, де закінчується український степ. Та, можливо, ще глибокий купол неба, […]...
- Навігація:Аналіз уривка з оповідання А. П. Чехова “Степ” Даний текст являє собою уривок з оповідання А. П. Чехова “Степ”. Композиція тексту дуже цікава, тому що він розбитий на три смислові групи. У першій частині описується нічна степ і його невід’ємні супутники. У другій автор розповідає про те, як сумно і тоскно усвідомлювати, що степ самотня, що “багатства її та натхнення гинуть задарма”. У […]...
- Василь Якович Струве Василь Якович Струве – росіянин астроном, один з основоположників зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук (з 1832 р.). Він народився в місті Альтона (Німеччина) у сім’ї директора місцевої гімназії, одержав філологічне утворення в Дерптском (нині Тарутском, Естонія) університеті, але покликання знайшов у природознавстві. В 1818-1839 м м. Струве – директор Дерптской університетської обсерваторії; починаючи з […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП Мета: розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Вліз у хату їжачок […]...
- Степ “Степ” – літературно-науковий, громадсько-культурний альманах, виданий в Одесі 1916. Був продовженням журналу “Основа” (три номери вийшли також у Одесі 1915), що, в свою чергу, замінив заборонений у Києві 1914 місячник “Літературно-науковий вісник”. Відкривався портретом щойно померлого (1915) діяча культури, відомого цукрозаводчика В. Симиренка. Альманах містив статтю А. Ніковського про В. Симиренка, вірші, поезії в прозі, […]...
- Переказ – СТЕП Перекопська рівнина починається за Дніпром, на південь від Каховки, смуга пісків тягнеться вздовж ріки з південного заходу, незайманий степ аж до Мелітопольщини, на півдні – Чорне море, і Джарилгацька затока, і саме місто Перекоп на вузькому суходолі, що завжди правив за ворота до Криму. Рівна, безмежна просторінь (як на масштаби двох людських ніг), гола рівнина […]...
- Великий похід у Половецький степ У рік 6611 (1103). Вклав Бог у серце князям росіянином, Святополку й Володимирові, і зібралися на раду в Долобське. І сіл Святополк із дружиною своею, а Володимир зі своею в одному наметі. І стала радитися дружина Святополкова й говорити, що “не годиться нині, навесні, іти, погубимо смердів і ріллю їх”. І ськазав Володимир: “Дивно мені, […]...
- Мій батько був робітник при залізниці. Іван Якович Франко …Під сільською стріхою, в хаті коваля Якова, недалеко од села Нагуєвичі, в Галичині (в Австрії), родився Іван Франко. Сільська дитина росла серед природи. Мале хлоп’ятко по цілих днях бігало по полю, поміж високих лопухів, над невеликою річкою з високими берегами, з кам’янистим дном та з м’якими зеленими водорослями. І все, що воно бачило, здавалось йому […]...
- Василь Стус – Я марно вчив граматику кохання Я марно вчив граматику кохання, граматику гріховних губ твоїх, – ти утікала і ховала сміх межи зубів затиснений захланних. Біліли стегна в хижих шелюгах. Нескорена вовчиця зголодніла по диких лозах шматувала тіло, аж червонів багульник у ногах. О покотьоло губ, і рук, і ніг, о вовча хіть і острахи ягнятка! Аж ось вона, аж ось […]...
- ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО (1856-1916) Іван Франко народився 27 серпня 1856 р. в присілку Гора села Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині (тепер Львівська область) у родині коваля Якова Франка та Марії Кульчицької-Франко. Раннє дитинство його минуло Під впливом батька – людини простої, але мудрої, відомої у всій окрузі. Кузня старого Яця стояла недалеко від тракту, яким щодня проходило безліч […]...
- Рудченко Панас Якович (Панас Мирний) Панас Мирний (справжнє ім’я Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 р. у м. Миргороді. Навчався він у повітових училищах Миргорода та Гадяча, а потім займався самоосвітою. Вже з чотирнадцяти років Панас Мирний почав працювати в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 р. і до кінця життя письменник проживає в Полтаві, працюючи в губернському казначействі. […]...
- Чайковський Андрій Якович Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857 р. в містечку Самбір Львівської області в родині урядовця. Отримав гарну початкову освіту, з дитинства цікавився історією України, її славним минулим, особливо козаччиною. У 1883 р. А. Чайковський закінчив Львівський університет і став адвокатом. Перші друковані літературні твори – повісті “Олюнька” (1895), “В чужім гнізді” (1896), оповідання “Рекрут”, […]...
- Микола Якович Олійник Микола Якович Олійник народився 9 березня 1923 року в селі Бишеві на Київщині. Виховувався майбутній письменник у селянській родині. Його батько, Яків Олексійович, ледве вмів читати, мати, Харитина Василівна, зовсім не знала грамоти. 1 вересня 1930 року Микола почав навчатися у семирічній школі. 9 березня 1939 року в бишівській районній газеті “За більшовицькі колгоспи” з’явився […]...
- Франко Іван Якович Франко Іван Якович (1856-1916) І. Я. Франко народився 27 серпня 1856 р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рр. – у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875 р. […]...
- Проза – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Проза Важливою гранню творчості І. Франка стала і його проза, у якій письменник уже на початку літературної діяльності задумав створити широку, всеохоплюючу художню панораму життя галицького суспільства свого часу. Гуманістично-просвітительський оптимізм Франкової прози відчувається у творах всіх тематичних груп. А писав митець про сучасне та минуле галицького села (“Добрий заробок”), […]...
- Драматургія – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Драматургія Цікавою сторінкою творчості І. Франка є драматургія, у якій він знову ж таки розкриває життя різних верств українського суспільства: селян, ремісників, народної інтелігенції. Найбільший інтерес викликає соціально-психологічна драма “Украдене щастя” (1893 p.), написана за сюжетом народної “Пісні про шандаря”. У ній змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у […]...
- Мойсей – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) “Мойсей” Вершиною громадянської лірики Каменяра стала поема “Мойсей” (1905 р.). Для реалізації гостроактуальної суспільно-політичної проблеми Іван Франко обрав біблійну історію пророка Мойсея, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі. Як і всі твори Франка, поема спроектована в сучасну авторові українську дійсність. У цьому переконує пролог до твору, безпосередньо звернений дорідного, […]...
- Самуил Якович Маршак (1887-1964) Дитячий поет і перекладач, драматург і лірик, педагог і редактор – такий творчий діапазон Самуила Яковича Маршака. Він увійшов у дитячу літературу ще в перші роки Російської влади. Випливаючи за В. Маяковським, С. Я. Маршак уводить у свою поезію нових героїв, відбиває ті зміни, які відбулися в нашій країні, жваво відгукується на все, що відбувається […]...
- Повість “Перехресні стежки” – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Повість “Перехресні стежки” Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті […]...
- Інтимна лірика – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Інтимна лірика Нова грань таланту Івана Франка розкрилася у збірці “Зів’яле листя” (1896 p.), яку митець назвав “ліричною драмою”. Цей шедевр інтимної лірики понад сто років бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, і дарує естетичну насолоду. Збірка складається з “трьох жмутків”, де розкривається туга і страждання ліричного героя, породжені складними […]...
- Франко Іван Якович – український письменник, учений Франко Іван Якович (1856-1916) – український письменник, мислитель, учений. Спершу перебував під впливом марксизму, особливо економічного вчення Маркса. Проте згодом критикував його істотні положення. Не поділяв марксистських поглядів щодо рушійних сил суспільного прогресу, засобів перебудови суспільства на соціальних засадах та розуміння сутності соціалізму. Заперечив ідею диктатури пролетаріату як головного засобу перетворення, не сприймав “державного соціалізму”. […]...
- Маршак Самуил Якович “Учора й сьогодні” “Учора й сьогодні” (1925)-це поетичне оповідання про тім новий, що ввійшло в побут російських людей. Але Маршак не просто говорить про перевагу нового перед старим – він змушує маленького читача задуматися про те, що таке доброта, людська подяка, про необхідність приносити людям користь Дійсно, всім ясно, що електрична лампа потрібніше в побуті, чим гасова, але […]...
- Значення творчості – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Значення творчості Серед культурно-громадських і політичних діячів слов’янства останньої чверті XIX століття одне з найпочесніших місць належить І. Я. Франкові. Значення його творчості в розвиткові громадської думки виходить далеко за межі України. Провідною ідеєю його складного життя була ідея дружби народів без різниці рас, вір і національностей, у визвольній боротьбі […]...
- Еллан-Блакитний Василь Повстання Андрієві Заливчому I Де оспіваний задуманим поетом Сивий морок звис над сонним містом, – Кинуто Революційним Комітетом, Наче іскру в порох терориста. Наказ дано (коротко й суворо): Вдарити й розбити ворогів. Спало тихе місто і не знало – скоро Звідкись грізний гримне стріл. Над безлюдністю провулочків порожніх Білий ранок опалево плакав. Раптом – п-ббах! – […]...
- ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” (О. Гончар) 10 КЛАС ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” (О. Гончар) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Панас Мирний як “перший симфоніст української прози”. II. Художня майстерність Панаса Мирного: 1. Особливості пейзажів та портретів. 2. Описи душевного стану героїв. 3. Ліричні відступи. 4. Багатство народної мови. III. Місце творчості Панаса Мирного в українському літературному […]...
- Потерчата скорочено – Василь Королів-Старий Дячиха Євпраксія поралася біля печі і гнівалася, що дяка Оверка нема. Чекав господаря й Домовик. Він любив старого господаря за те, що той завжди був веселий та говіркий. Дяк Оверко вийшов з дому ще удосвіта до сусіднього села на храм. Вже давно споночіло, а його не було. Домовик вирішив, що за господарство йому нема чого […]...
- Цар Плаксій та Лоскотон скорочено – Василь Симоненко Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса-країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був на троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Цілими днями царева родина плакала. Плаксій пив дитячі сльози й […]...
- Стефаник Василь Семенович Скін Як глуха осінь настала, як з ліса все листя опало, як чорні ворони поле вкрили, та тоді до старого Леся прийшла смерть. Умирати би кожному, смерть не страшна, але довга лежа – ото мука. І Лесь мучився. Серед своєї муки він то западався в якийсь другий світ, то виринав з нього. А той другий світ […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ ЧУМАК, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка […]...
- Барка Василь Костянтинович Судна дорога I Дві неділі, дві вінечні долі, Над гризню гармат рідніли. Хоч від гілки віолет медовий Близько брався до одвірків. Грішник, де з навал незваних танків Близять розблиски в розбої, – Став: стріляйте! а не згоден знати Тьми з неправди гробової. І калікою з обжинків крови, Дотерпівши смерть, як прірву, Звівся – кривду ночі відбороти: В […]...
- Скорочено – ПОСОЛОВІВ ОД СПІВУ САД… – ВАСИЛЬ СТУС Посоловів од співу сад, Од солов’їв, і од надсад. І од самотньої свічі, І од жалких зірок вночі. У небі місяць горовий Скидається, як пульс живий. Ущухлим світлом сяють вишні Опонічні. Допіру лив високий дощ. І всі невтішні мої передуми будив. Я двері прочинив з веранди, Де кострубатий вертоград, Собі не в силі дати лад, […]...
- Поема “Василь Тьоркін” – про бійця Поема О. Т. Твардовського “Василь Тьоркін” – народна, вірніше солдатська поема. Її головна ідея полягає в зображенні боротьби людей заради миру, заради життя. Вона являє собою цілу енциклопедію життя бійця. Та й за словами самого письменника, “ця книга про бійця, без початку і кінця”. Головний герой – втілений в образі Василя Тьоркіна народ на війні […]...
- Василь Симоненко – Цар Плаксій та Лоскотон ЦАР ПЛАКСІЙ ТА ЛОСКОТОН Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса-країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був па троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Старша звалася Нудота, Середульшенька – Вай-Вай, […]...