Гуманізм твору “Останній листок”

Справжнє ім’я чудового американського новеліста О’Генрі – Вільям Сідней Портер. Письменника називають співцем долі маленької людини.

У його творах немає визначних подій, його персонажі не є видатними особистостями або людьми, здатними на подвиг. Його герої – це звичайні люди, що діють у звичайних обставинах, з маленькими радощами та великим сумом. Вони добрі, але часто безпорадні в жорстокому світі, проте постійно намагаються хоч трішечки змінити своє сіре життя, зробити його кращим.

Великою увагою до маленької людини відзначається

і новела “Останній листок”. О’Генрі знайомить нас одразу з трьома непримітними людьми: двома художницями-початківцями Джонсі і Сью та старим художником-невдахою Берманом. Джонсі тяжко захворіла і вирішила, що помре, коли відлетить останній листок плюща за вікном. З кожним днем ставало все менше листків, з кожним днем наближалася до дівчини смерть. її подруга Сью про все розповіла

Берману, і той, що все життя мріяв написати шедевр, здійснює свою заповітну мрію: малює листок плюща та чіпляє його на гілку. Це він робив у сильну негоду, тому застудився й помер. А Джонсі, яка думала, що відлетів останній

листок, наблизивши до неї смерть, раптом побачила, що він все ще тримається.

У дівчини прокинулася жага до життя, вона повірила в те, що одужає. І одужала завдяки шедевру старого Бермана. Так, цей невеличкий листок – справжній шедевр. Не з художньої точки зору, ні.

У нього була вкладена любов до людини, віра в її сили, бажання добра. І людяність перемогла.

О’Генрі показав героїв із доброю душею, змушуючи нас пильно придивлятися до кожної людини, вчитися бути гуманним до всього, що оточує.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гуманізм твору “Останній листок”