H. С. Лєсков. “Лівша”. Своєрідність жанру
1. Жанр розповіді. 2. Легенда тульського зброяра. 3. Лівша й російський народ.
У лівші я мав думку вивести не однієї людини…
Там, де коштує “лівша”, треба читати “російський народ”. Н. С. Лєсков Як визначає тлумачний словник, розповідь – це двухголосое оповідання, стилізоване під усний монолог оповідача, жанр усної прози не казкового характеру. Це не оповідання діючої особи.
Оповідач або оповідач орієнтується на слухача й веде оповідання від себе, зі своїми інтонаціями. Звичайно оповідач використовує у своєму мовленні
Звичайно розповідь випереджає розгорнутий виклад подій, які відбувалися до зав’язки основної дії. Оповідач не тільки переказує хід подій, але й дає йому свою оцінку, так само як і вчинкам героїв, характеризує всіх діючих осіб. Думки героїв викладає автор.
Характер оповідання монологічний, але він припускає в силу своєї стилізації під усне оповідання
Розповідь звичайно викладається з того погляду, що властива оповідачеві, тільки при дотриманні цієї умови розповідь досягає справді художньої форми Позиція й мовлення оповідача відрізняються від авторської. Саме в цьому складається художній ефект розповіді. Він може супроводжуватися авторськими словами – введенням, перебивами, післямовою.
Н. С. Лєсков широко використовував у своїй творчості фольклорні традиції, досягаючи дійсності в зображенні народного життя Це відповідало загальній культурній ситуації після реформи 1861 року. Саме тоді дослідники російського фольклору – А. Н. Афанасьєв, П. Н. Рибников, М. И. Якушкин – записували збірники казок і билин. Для Лєскова вивчення фольклору було ключем до “народної душі”, у фольклорі бачив він джерела сучасної Росії Він, по власному визнанню, виріс у народі” і знав його не по розмовах, а виходить, був об’єктивним в. його зображенні.
Дотримується об’єктивності автор і у Своєму “Розповіді про тульського косого Лівшу й сталеву блоху”. “Лівша” уперше був опублікований у журналі “Русь” за 1881 року Критика.
Л. Волинський назвав його “набором блазнівських виражень у стилі потворного юродства”. У першому виданні книги 1882 року письменник увів підзаголовок “Цехова легенда”, написав передмову до розповіді, що раніше, у журнальному варіанті, було виноскою до назви. У передмові говорилося, що автор не знає, де взяла початок ця спеціальна оружейничья легенда, але записав він її в Сестрорецке від старого тульського зброяра Також автор говорить, що легенда “виражає собою гордість російських майстрів рушничної справи.
У ній зображується боротьба наших майстрів з англійськими майстрами, з якої наші вийшли переможно й англійців зовсім посоромили й принизили. Тут же з’ясовується деяка секретна причина військових невдач у Криму”.
Роль передмови в тім, щоб увести оповідача, носія певної свідомості й світовідчування. Автор у передмові передає нитка оповідання іншій особі, оповідачеві, носію особливого мовного стилю, охарактеризованногоего професією (зброяр). В оповідача немає ніяких конкретних рис – це означає, що він говорить від імені народу Він розповідає народну легенду, що могла обростити слухами й домислами, перш ніж дійшла до читача.
Подробиці розповіді були настільки достовірні, що критика говорила про участь Лєскова в добутку як про “просте стенографування”, поки автор не написав, що народного в розповіді – лише слова про те, що “англійці зі сталі блоху зробили, а наші туляки її підкували так їм назад відіслали”. Про лівшу ж, за словами автора, ніхто не міг чути раніше, тому що він не переказав легенду, а склав, видумавши все. Ця літературна містифікація потрібна була Лєскову для ілюзії непричетності до змісту розповіді.
Згодом він був змушений відмовитися від передмови, і це порушувало композицію добутку, у якому передмова й заключна глава обрамляли легенду Лєсков пропонує нам не історію, а її переломлення в народній свідомості.
“Подвійне дно” оповідання – у тім, що через сприйняття народу розповідається про російських самодержців і воєначальників. Оповідач зовні простодушний, але в оповіданні чутний і авторський голос: самодержці далекі від народу й простих тульських мужиків стурбовані честю Росії більше їх. Тема добутку – доля обдарованої людини в Росії.
Лівша може посоромити іноземців, але його заслуги перед Росією не дадуть йому почестей.
Лівша працює мистецьки,, але в нього немає утворення, одне лише вміння не дає знань, тому підкована блоха безнадійно зіпсована – вона не може танцювати. Лісочків говорить про те, що таланти з народу не можуть одержати належне утворення, і не по своїй провині Для письменника доля Лівші – це доля всього російського народу. Трагічна доля таланта – це доля нації – російські люди можуть всі, але стиснуті обставинами. Лісочків малює події не історичні, а епічні, і образ майстра на всі руки теж епічний, тому всі герої, у тому числі й історичних діячах, здобувають у цьому добутку епічний характер
Related posts:
- Русь, що народжує вмільців (по розповіді Н. С. Лєскова “Лівша”) Знаменитим твором Лєскова “Лівша” зачитуються як дорослі, так і діти. Простий тульський зброяр Лівша викликає не тільки симпатію, але й найглибше замилування. У Лівші одночасно присутні риси як звичайної людини, так і казкового героя. Лівша – яскравий представник простого народу. Письменник не випадково наділяє майстра настільки дивними вміннями. Саме такими талантами насправді володіють багато російських […]...
- Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша” В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і “сфабрикував” з них свого “Лівшу”. Тим часом “Лівша” придуманий Лєсковим від першого до останнього […]...
- Коротка характеристика добутку Лівша Лєскова Н. С Жанр визначений самим автором – це розповідь, добуток усної народної творчості, що опирається на перекази, легенди. Мова розповіді незвичайна: багато слів перекручені, як якби їх вимовляла малограмотна людина: “мелкоскоп” (мікроскоп), “керамиди” (піраміди) і т. д. Це один із засобів гумористичного зображення. Це історія про небувалу майстерність тульських зброярів, про простий російський народ, що вірує в […]...
- “Мертві душі” М. В. Гоголя. С. міст назви й своєрідність жанру 1. Особливості художньої манери Гоголя. 2. Зміст назви добутку. 3. “Поема” про мертві душі як особливий жанр 4. Наступність творчості письменника. Питая ненавистю груди, Вуста озброївши сатирою Проходить він тернистий шлях Зі своєї карающею лірою… …З усіх боків його клянуть, И тільки труп його увидя, Як багато зробив він, зрозуміють И як любив він, ненавидячи. […]...
- H. С. Лєсков. Життя й творчість 1. Джерела народностей творчості Лєскова. 2. Дебют у літературі. 3. Історія в добутках письменника. Я не вивчав народ… Я виріс у народі на гостомельском вигоні з казанком у руці, я спав з ним на росистій траві нічного під теплим овчинним кожухом так на замашной панинской товкотнечі. Я з народом була своя людина. Н. З. Лєсков […]...
- СВОЄРІДНІСТЬ ЖАНРУ КОМЕДІЇ ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ” “Драматичного письменника повинне судити за законами, їм самим над собою визнаним.” (А. С. Пушкін ) Границі жанру повинні визначатися завданням або метою, що у своєму добутку ставив перед собою автор. Відзначаючи жанрову своєрідність комедії Грибоєдова, критики підходили до важливому питанню чи є особливості її (комедії) результатом недостатньої майстерності Грибоєдова-Драматурга (непродуманості плану, млявості інтриги), або ж […]...
- Виклад оповідання Лєскова “Лівша” Олександр Павлович – російський імператор; Олександр Павлович представлений у шаржованій ролі шанувальника й шанувальника західної (англійської) цивілізації і її технічних винаходів. Приїхавши в Англію разом з отаманом Платовим, Олександр Павлович захоплюється рідкісними, мистецьки зробленими речами, які гордовито показують йому англійці, л не насмілюється протиставити їм вироби й досягнення російських людей. “Політик” Олександр Павлович, що остерігається […]...
- Коротка характеристика твору “Лівша” Лескова Н. С Жанр визначений самим автором – це оповідь, твір усної народної творчості, що спирається на віддання, легенди. Мова оповіді незвичайна: багато слів спотворені, начебто їх вимовляла малограмотна людина: “мелкоскоп”(мікроскоп), “керамиды”(піраміди) і так далі. Це одно із засобів гумористичного зображення. Це історія про небувалу майстерність тульських зброярів, про простого росіянина народі, який вірує у Бога і із […]...
- Переказ Лівша Лєскова Н. С План переказ 1. Імператор Олександр і донський козак генерал Платов оглядають англійську кунсткамеру (збори рідкостей, дивовижних речей). 2. Олександр купує металеву блоху й везе її в Росію. 3. Після смерті Олександра інший цар, Микола Павлович, велить показати цю блоху російським майстрам. 4. Платов залишає блоху в майстрів. 5. Платов, не розібравшись, яку роботу виконали тульські […]...
- Своєрідність творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був “королем українського тиражу”. За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово передавалися. У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічні оповідання), але скрізь присутній іронічно […]...
- Лівша (Розповідь про тульського косого лівшу й про сталеву блоху) Лєскова Н. С Їздить по Європі в супроводі донського козака Платова імператор Олександр Павлович. Приваблюють його іноземці різними своїми чудесами. А Платов государеві все говорить, що й у нас не гірше, мол, є. Англійці повезли гостей у кунсткамеру – збори рідкостей: “У самому головному залі різні огромадние бюстри, і посередині під Балдахіном коштує Аболон полведерский”. Правильно, звичайно, не […]...
- Ідейно-художня своєрідність повести “Капітанська дочка” По жанрі “Капітанська дочка” – історичне оповідання у формі “сімейних записок”, у ній є риси й повести й роману, історичне оповідання тісно пов’язане з особистою долею головного героя, що бере участь у цих подіях. Гринев анонсує свої записки на схилі віку, він розповідає про свою молодість. Важливе роль має образ оповідача, вихідця зі стародавнього роду, […]...
- Зачарований мандрівник – Микола Лєсков По дорозі до Валаама на Ладозькому озері зустрічаються кілька подорожніх. Один з них, одягнений у послушнічій підрясник і по вигляду “типовий богатир”, розповідає, що, маючи “Божий дар” до пріручіванію коней, він, по батьківському обіцянки, все життя гинув і ніяк не міг загинути. За прохання подорожніх колишній конесер (“Я конесер-с, я в конях знавець і при […]...
- Н. С. Лєсков (1831-1895) і його роль в історії літератури Максим Горький сказав, що “як художник слова Н. С. Лєсков цілком гідний стояти поруч із такими творцями літератури росіянці, які Л. Толстой, Гоголь, Тургенєв, Гончарів”. Шлях Лєскова в літературі був складним і важким. Він на чал друкуватися в напружені 60-і роки одночасно із цілою плеядою письменників-різночинців. Здавалося б, Лєскова багато чого з ними зближало: інтерес […]...
- Особливості байки як літературного жанру. Легендарний Езоп – основоположник жанру байки УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр БАЙКИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ УРОК № 15 Тема. Особливості байки як літературного жанру. Легендарний Езоп – основоположник жанру байки Мета: повідомити про особливості байки як літературного жанру, пригадати імена і твори відомих байкарів; ознайомити з відомостями про Езопа – першого байкаря, байками “Вовк і Ягня”, “Крук і […]...
- Особливості жанру оповідання в Долі людини Шолохова М. А У вітчизняному літературознавстві (наприклад, у книзі Л. Г. Якименко “Творчість М. А. Шолохова”) прийнято визначати жанр “Долі людини” (1956) як оповідання-епопея. Жанр, як видно, дуже незвичайний, тому що з’єднує, здавалося б, непоєднувані поняття. Оповіданням прийнято називати малу епічну форму, у ньому звичайно описується одне (яскраве) подія з життя героя і є присутнім оповідач. Епопея – […]...
- “У Палаті номер 6 у мініатюрі зображені загальні наші порядки й характери” Н. С. Лєсков (По оповіданню А. П. Чехова “Палата номер 6”) 1. Ядушлива й похмура атмосфера життя. 2. “Рухлива” Росія й “застійна” палата. 3. Вульгарність сучасного життя. …життя є не що інше, як постійне перемагається противоречие, що. І. З. Тургенєв Кожний часовий відрізок характеризується своїми подіями й враженнями. Але вони не проходять безвісти. Історики запам’ятовують їх у документах, художники – у картинах, письменники – у добутках. […]...
- Яка специфіка кіноповісті як жанру? В українській літературі творцем жанру кіноповісті був О. Довженко – видатний кінорежисер і письменник. Дві мистецькі стихії – література й кіно-поєдналися в його душі, народивши своєрідну художню форму, що несла в собі риси кіносценарію і повісті. Ознаками кіносценарію є фрагментарність, монтажна композиція, лаконізм діалогів, динамізм сюжету. Ознаки повісті – епічний принцип зображення життя, метафоричність, авторські […]...
- Н. С. Лєсков, Леді Макбет Мценского повіту – Глава чотирнадцята З перших же днів вместного проходження з’єднаної партії від Нижнього до Казані Сергій став видимим образом підлещуватися розташування солдатки Фиони й не постраждав безуспішно. Млосна красуня Фиона не стомила Сергія, як не млоїла вона по своїй доброті нікого. На третьому або четвертому етапі Катерина Львівна з ранніх сутінків улаштувала собі, за допомогою підкупу, побачення із […]...
- Класифікація нотаток як жанру мемуарної літератури Класифікація нотаток як жанру мемуарної літератури Визначена у заголовку статті тема є актуальною, тому що нотатки, які зроблені письменником, дають можливість заглянути у його внутрішній світ, краще зрозуміти його спадщину і літературний процес у цілому. В сучасному літературознавстві, зокрема в теорії, ця проблема залишається не вивченою. Мета цієї невеличкої розвідки полягає в тому, щоб розглянути […]...
- Особливості жанру твору М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Особливості жанру твору М. Коцюбинського “Intermezzo” І. Тематика, провідні образи, ідейне спрямування новел М. Коцюбинського 1906-1912 років. (Для новел М. Коцюбинського цього періоду є характерним тісний зв’язок із життям народу, ненависть до поневолювачів, проникнення в психологію різних класових груп і прошарків, поєднання сатири і лірики, народність і краса мови.) II. Новела М. Коцюбинського “Intermezzo” – […]...
- Своєрідність образів першої збірки творів В. Винниченка “Краса і сила” В. Винниченка подарувала нам Кіровоградшина, про яку сам письменник згадує, як про край розлогих степів і неквапливих людей, які повагом пересуваються степовими дорогами на возах, погейкуючи на волів. Саме цей край наснажив митця вітром свободи, героїчним духом минулого, що позначився і на його долі, і на його творчості. Уже першими своїми творами В. Винниченко заявив […]...
- Жанрова своєрідність роману Віршах. Роман – епічний жанр (об’єктивність із різних точок зору, співвідношення між іншими людьми, Історичними подіями). У віршах – лірика (суб’єктивна точка зору на дійсність). Автор робить себе одним з героїв Романа, дає ліричний відступ, оцінку своїм героям. Суб’єктивне полягає в тім, що автор уперше в літературі робить себе героєм роману. Автор Виступає як об’єктивний […]...
- Жанрова й композиційна своєрідність поеми “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” – вершина Творчості Н. А. Некрасова. Він сам називав її “своїм улюбленим дітищем”. Своїй поемі Некрасов віддав довгі роки безустанної праці, вклавши в неї всі відомості про російський народ, накопичені, як говорив поет, “по слівцю” протягом двадцяти років. У жодному добутку російської літератури не проявлялися з такою силою й […]...
- Аналіз жанру вірша Пушкіна “Осінь” Процес поетичного визрівання, що дає в результаті рясну “жнива”, показаний в “Осені” Пушкіна як природне переломлення творчих сил природи у свідомості поета. Баратинський в своїй “Осені” не пише про вічно відроджується природі. Вона дає лише “плід річних праць” “дозвільного селянинові”; поет-мислитель, “оратай життєвого поля”, не збирає ніякої жнив. Життя природи, по суті, мінусірована у Баратинського. […]...
- Художня своєрідність оповідання “Максим Тримач” В оповіданні “Максим Тримач” виклад ведеться від першої особи, це ніби розповідь людини, яка особисто знала персонажів. Такий прийом використовується в усіх творах “Народних оповідань”. Зазвичай, ця особа – жінка, яка пригадує події, співчуває героям. Мова оповідача проста, народна, насичена порівняннями, повторами. Такий виклад надає зображуваному ліричного забарвлення, робить розповідь інтимною. Портрети героїв змальовані лаконічно, […]...
- Своєрідність романтизму Едгара По Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі. Його поезія значною мірою вплинула на творчість поетів різних народів, але на батьківщині, в Америці, його вірші довго не розуміли і не визнавали. Його прозові твори стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного, тому Ж. Верн і Г. Веллс вважали його своїм учителем. Його психологічні новели […]...
- Художня своєрідність роману “Що робити?” Могутність думки (по термінології Бєлінського), характерне для всього будуючи роману Чернишевського, визначає й особливості жанру, і новий характер сюжету, заснований на повній ясності й передбачуваності його розвитку. Письменник відмовляється від несподіваних сюжетних поворотів, таємниць, зовнішніх ефектів, за винятком початкових главок, ціль яких – зацікавити “простодушну публіку”. Упевненість героїв роману у міцності свого положення, небачений раніше […]...
- Художня своєрідність гуморески “Моя автобіографія” Остапа Вишні І. Твори автобіографічного характеру. (В Остапа Вишні є ціла низка автобіографічних оповідань: “Отак і пишу”, “Великомученик Остап Вишня”, “Все життя з Гоголем”, “Панська ялинка”-, щоденник “Думи мої, думи мої…”, який є цікавим зразком мемуарної літератури, а найкраща гумореска – “Моя автобіографія”, яку письменник написав за два дні (15-16 березня 1927 року).) ІІ. Своєрідність художнього викладу. […]...
- Пошуки жанру Артист оригінального жанру Павло Дуров проводить ніч на штрафному майданчику ДАІ провінційного містечка. Бампер його “Жигулів” розбитий “ЗІЛом”-поливалку, притулитися на ніч йому ніде. Розмірковуючи про те, чому їздить він по всій країні без видимої мети, Дуров відчуває, що “втратив свої пази”, втратив своє місце в житті і відчуття необхідності жанру. Він не розуміє, чи тримається […]...
- Жанрова своєрідність оповідання Станційний доглядач Пушкіна А. С Характерною рисою творчості Пушкіна є глибока змістовність. Приклад тому – оповідання “Станційний доглядач” із циклу “Повести покійного Івана Петровича Белкина” (1830), у якому можна знайти цікавий життєвий випадок, любовну історію, психологічну драму, соціальний тип “маленької людини”, філософське осмислення людських учинків і т. д. Залежно від того, на яку сторону змісту звертає увагу дослідник, визначається жанрова […]...
- Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не […]...
- Художня своєрідність роману. “Діалектика душі” героїв – РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ЛЕВ ТОЛСТОЙ (1828-1910) РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Художня своєрідність роману. “Діалектика душі” героїв Лев Толстой – один із найвидатніших письменників-реалістів не лише свого часу й країни, а й світової літератури. У його творах справді можна побачити “типові характери в типових обставинах”. Він не просто плете інтригу, створюючи суто сюжетнии твір, а […]...
- Особливості жанру й композиції поеми “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі М. Гоголя. Можна сказати, що Гоголь показує у […]...
- Метаморфози особистого жанру (“Щоденник письменника” Ф. М. Достоєвського і “Опалі листя” У. У. Розанова) У першому сучасному романі герой, випадково виявивши щоденник його дружини, відкриває першу сторінку і якими бачить написане великими червоними літерами: “ЗАКРИЙ!”. Перегорнувши сторінку, він виявляє таке: “Я СКАЗАЛА – ЗАКРИЙ!”. Це – свого роду пастка для “грабіжників пірамід”: обере-гание головного принципу дневниковости – сугубої інтимності які записів. Тим цікавіше спостерігати ті перевтілення, яких зазнає щоденниковий […]...
- Особливості жанру – ТРАГЕДІЯ “ФАУСТ” ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 5. ТРАГЕДІЯ “ФАУСТ” – ВЕРШИНА ТВОРЧОСТІ ГЕТЕ ТА ОДИН ІЗ НАЙВИДАТНІШИХ ТВОРІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Особливості жанру Жанр “Фауста” важко піддається визначенню. Сам Гете назвав свій твір трагедією. Трагедія як різновид драми присвячена важливим проблемам буття людини й суспільства. Як правило, ці проблеми не можуть бути розв’язані протягом життя героя і […]...
- “Собака Баскервілі” – шедевр детективного жанру Традиція людства – Встановлювати пам’ятники на честь видатних особистостей. Завдяки таланту Артура Конан Дойла ми знайомі зі знаменитим детективом Шерлоком Холмсом, пам’ятник якому встановлено на Бейкер-стріт, де, за словами письменника, і жив видатний детектив. Серед численних злочинів і таємничих історій, майстерно розплутано Шерлоком Холмсом, особливо виділяється Історія про “Собаці Баскервілі”, в якій переплелися реальність і […]...
- Ідейно-художня своєрідність роману у віршах “Євгеній Онєгін” Автор веде протягом усього роману безперестанну боротьбу з переможеним класицизмом і перемігшим романтизмом. Він пародіює ложноклассический епос і впевнено декламує свою відмову від віджилої естетики: Благослови мою довгу працю, Про ти, епічна муза! И, вірний ціпок мені вручивши, Не дай блукати мені вскосъ і криво. Досить. Із плечей геть тягар! Я класицизму віддав честь… Настільки […]...
- “Собака Баскервілів” – шедевр детективного жанру Традиція людства – встановлювати пам’ятники на честь видатних особистостей. Завдяки талантові Артура Конан Дойля ми знайомі зі знаменитим детективом Шерлоком Холмсом, пам’ятник якому встановлено на Бейкер-стрітт, де, за словами письменника, і жив видатний детектив. Серед численних злочинів і таємничих історій, майстерно розплутаних Шерлоком Холмсом, особливо виділяється історія про “Собаку Баскервілів”, в якій переплелися реальність і […]...
- А. П. Чехов майстер малого жанру Твір з розповідей Чехова. А. П. Чехов по праву вважається майстром малого жанру – короткого оповідання, новели мініатюри. Як ніхто інший, він уміє вкласти в мінімум тексту максимум інформації і моральний урок для своїх читачів. Так як у невеликому за обсягом оповіданні неможливі розлогі описи, портретні характеристики і внутрішні монологи, то на перший план у […]...