І безвинна корчилася Русь
Показати б тобі, насмішниці І улюблениці всіх друзів, Царськосельській веселою грішниці, Що трапиться з життям твоєї… А. Ахматова
Неповторну і щиру поезію залишила після себе Ганна Андріївна Ахматова. Емоційний щоденник і правдиву літопис часу представляє її краща поема “Реквієм”. Читаючи великі сторінки, дивуєшся мужності і стійкості жінки, що зуміла не тільки все це гідно пережити, але і переплавити свої та людські страждання у вірші.
Здіймався, як до обідні ранньої, По столиці здичавілої йшли, Там зустрічалися мертвих бездиханний,
Вирок… І відразу сльози ринуть, Ото всіх вже виділена.
Немов з болем життя з серця виймуть, Немов грубо навзнак перекинуть, Але йде…
Хитається… Одна…
Ні один правдивий документ історії не дає такого емоційного напруження, як твір Анни Андріївни. Вона зуміла передати особисті страждання, пережиті мільйонами росіян, як інтимніше і суто особисте почуття. Воістину, це дано обраним!
Сімнадцять місяців кричу, Кличу тебе додому, кидались в ноги катові, Ти син і жах мій. Все переплуталося навік, І мені не розібрати
Тепер, хто звір,
Поема писалася з перервами двадцять шість років, змінювалося життя, старше і мудріше ставала Ахматова. Твір, як клаптева ковдра, зібрано з найгостріших епізодів російської дійсності. Роки репресій лягли на країну і душі людей незгладимій болем.
І впало кам’яне слово На мою ще живу груди. Нічого, адже я була готова, впораюся з цим як-небудь.
У мене сьогодні багато справи: Треба пам’ять до кінця вбити, Треба, щоб душа закам’яніла,
Треба знову навчитися жити.
У невеликій за обсягом поемі Анни Андріївни вдалося філософськи осмислити і передати настрій найтрагічніша епізоду російської історії, коли ламалися долі і життя мільйонів громадян країни. Завдяки мужності А. Ахматової і подібним їй ми знаємо правду про той страшний час.
Це було, коли посміхався Тільки мертвий, спокою радий. І непотрібним сережку, бовтався Біля в’язниць своїх Ленінград.
І коли, збожеволівши від борошна, Йшли вже засуджених полки, І коротку пісню розлуки Паровозні співали гудки, Зірки, смерті стояли над нами, І безвинна корчилася Русь
Під кривавими чобітьми І під шинами чорних Марусь.
Related posts:
- Селянська Русь у зображенні H. А. Некрасова (Поема “Кому на Русі жити добре”) 1. Основний зміст поеми. 2. Селянство в поемі. 3. Тяжка частка й простої щастя російського народу. 4. Матрена Тимофіївна як символ російської жінки. 5. Гриша Добре клонів – ідеал інтелігенції для Некрасова. Поема “Кому на Русі жити добре? ” є для Н. А. Некрасова програмним добутком. Створюючи його багато років, автор вкладав особисті подання про […]...
- “Ой ты Русь, моя родина кроткая, Лишь к тебе я любовь берегу” Мелколесье. Степь и дали. Свет луны во все концы. Вот опять вдруг зарыдали Разливные бубенцы. Тот, кто видел хоть однажды Этот край и эту гладь, Тот почти березке каждой Ножку рад поцеловать. С. Єсенін Як навчитися розпізнавати істинну поезію від підробок, що підряджаються під неї? У поезії справжній завжди є якась несподіванка, поетичне відкриття, самобутнє, […]...
- Поезія і життя Ганни Ахматової “Інші люди ходять у світі, радіють, падають, забиваються друг об друга, але все це відбувається тут, у середині світового кола, а от Ахматова належить до тих, які дійшли якось до його краю – і що б їм повернутися і піти назад у світ? Але от, вони б’ються, болісно і безнадійно, у замкнутому кордоні, і кричать, […]...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. Її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло […]...
- Зміст вірша Єсеніна – Русь Потонуло Село у вибоїнах, Заслонили избенки лісу Тільки видно, на купинах і западинах, Як синіють навкруги небеса Виють присмерком довгі, зимові, Вовки грізні з худих полів По дворах у погорающем інеї Над застрехами храп коней Як совині вічка, за гілками Дивляться в шалі пурги вогники И коштують за дубровними сітками, Немов погань лісова, прядива Залякала […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. (Ахматова належала до покоління поетів, чиї імена асоціюються із “срібною добою” російської поезії. Вона належала до акмеїстів, які намагалися відкрити цінність звичайного предметного світу, цінність слова. І вона, як її товариші по “цеху поетів”, прийшла до літератури з власними переконаннями і талантом любити життя земне, а не містичне. її творчість відображала […]...
- Навала Батия на Русь 1237-1240 гг. По іпатіївському літописі Іпатіївський літопис – найдавніший пам’ятник южнорусского літописання, один з ранніх російських літописних зводів. Одержала назву по місцезнаходженню її списку в Іпатіївському монастирі (Кострома). Іпатіївський літописний звід датується XIII – початком XIV вв. Іпатіївський літопис по складу розділяється на три основні частини: перша – “Повість минулих літ” із продовженням до 1117; друга (події 1118-1199) – Київський […]...
- Переказ – РУСЬ ЧИ РОСЬ? У різний час, у різні епохи, як і землю, народ цей теж називали по-різному: полянами, русами, русичами, рутенами, роксо-ланами, росами, черкасами і, зрештою, українцями. “Про те, що наших предків татари називали черкасами,- розповідає сучасний історик-краєзнавець О. П. Знойко,- ми вперше довідалися від італійського посла Плано де Карпіні, який 1245 року описав свою “подорож у країну […]...
- Світ поезії Анни Ахматової Я была, как и ты, свободной, Но я слишком хотела жить. А. Ахматова При нагадуванні імені Анни Ахматової у мене виникає образ царственої дами, хазяйки муз. Ця жінка прожила велике, драматичне й у той же час щасливе життя. Поети “срібного віку” у своїх віршах нерідко признавалися в любові до цієї королеви російської поезії. У бурях […]...
- Вірш А. Блоку “Русь”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка.) Олександр Олександрович Блок-Це воістину великий видатний поет XX сторіччя. Мені здається, праві ті, хто говорили, що щирий поет-лише той, хто живе одним життям з Батьківщиною, розділяє її долю в моменти загального горя й щастя, той, хто у свої добутки відбиває свій нерозривний зв’язок з рідною країною. Олександр Блок-У цьому змісті теперішній поет, адже він протягом […]...
- Твір на суспільну тему “Київська Русь в історії України” Держава Русь зі столицею в Києві стала колисковою майбутньої держави України. Це було ще за кілька сотен років до того, як взагалі виникла назва Україна. Ще тоді були закладені основи майбутньої української культури. У Київській Русі розвивалася слов’янська писемність, створювалися історичні пам’ятки, літописи. Русичами було прийняте православне християнство, яке зберіглося в Україні дотепер. Будувалися церкви, […]...
- “Ой ти, Русь, моя батьківщина лагідна, лише до тебе я любов бережу” Дрібнолісся. Степ і дали. Світло місяця в усі кінці. От знову раптом заридали Розливні бубенцы. Той, хто бачив хоч один раз Цей край і цю гладь, Той майже берізці кожної Ніжку радий поцілувати. С. Єсенін У теперішній поезії завжди є якась несподіванка, поетичне відкриття, самобутнє, неповторне світовідчування живої шукаючої душі. Така поезія завжди зближає, поєднує […]...
- Київська Русь Київська Русь Суспільним ладом східних слов’ян був общинно-родовий лад, який уже в VI-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині IX – на […]...
- Проблематика й художня своєрідність поеми А. Ахматовій “Реквієм” Хотіла б усіх поіменно назвати, Але відняли список і ніде довідатися. Для них створила я широкий покрив З бедных, у них же підслуханих слів. Головним творчим і цивільним досягненням А. А. Ахматовій стало створення нею поеми “Реквієм”. Поема складається з декількох віршів, зв’язаних один з одним однією темою, – темою пам’яті про тих, хто в […]...
- “Ревізор” Н. В. Гоголя – сатира на кріпосницьку Русь П’єса Н. В. Гоголя “Ревізор” уперше була поставлена 19 квітня 1836 року в Петербургском Александринском театрі. Микола II замітив: “Ну, п’єска! Усім дісталося, а найбільше – мені! ” Пізніше, в “Авторській сповіді”, Гоголь скаже, що в “Ревізорі” він зважився “зібрати в одну купу все дурне в Росії” – всі несправедливості, які робляться в тих місцях […]...
- Юрій-Осип Федькович – Русь РУСЬ По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? – Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй мурах вибивана […]...
- Головне джерело наших знань про древню Русь середньовічні літописи У великому енциклопедичному словнику написане наступне: “Історичний добуток, вид оповідальної літератури в Росії 11 – 17 століть, складалися з погодних записів, або являли собою пам’ятники складного складу – вільні зводи”. Літопису були загальросіянами (“Повість минулих літ”) і місцевими (“Новгородські літописи”). Літописи збереглися головним чином у пізніх списках. Першим почав вивчати літопису В. Н. Татищев. Задумавши […]...
- Сочинение на общественную тему “Киевская Русь” Славянская держава Русь со столицей в Киеве стала колыбельной нескольких будущих государств. Это Россия, Украина и Беларусь. И это было еще за несколько сотен лет до того, как они возникли. Еще тогда были заложены основы будущей русской культуры. В Киевской Руси развивалась славянская письменность, создавались исторические памятники, летописи. Русичами было принято православное христианство, которое сохранилось […]...
- Сатира на чиновницьку Русь у комедії “Ревізор” Згадаємо, коли була написана комедія “Ревізор”: похмура епоха Миколи I, діє система доносів і розшуку, поширені часті інспекторські наїзди “інкогніто”. Сам Гоголь задум добутку визначив так: “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав… і за одним разом посміятися над всім”. “Ревізор” став комедією, де були виведені […]...
- Володимиро-Суздальська Русь і Волзька Болгарія Волзька Болгарія лежала нижче за течією Волги при впаданні в неї Ками, у місцевості біля сучасної Казані. Болгари були тюрків по походженню й мусульмани по вірі. Вони далеко перевершували своїх західних сусідів – мордву по ступені розвитку, пристрою й гражданственности. Не ськотарство було тільки заняттям волзьких (камських) болгар, а розвинена була так само торгівля. Вони […]...
- Стара Русь у сприйнятті поетів післяжовтневого періоду У молодості Марина Цветаева не приховувала своєї ворожості до Петра Великому. Вона дуже любила Москву й не могла простити того, хто позбавив це місто вінця столиці. Москва для Цветаевой була символом старої, патріархальної Русі, який протистояла груба сила царського капризу. Стара Русь була для Цветаевой як би даром Божим, і її руйнування поетеса сприймала як […]...
- Русь, що народжує вмільців (по розповіді Н. С. Лєскова “Лівша”) Знаменитим твором Лєскова “Лівша” зачитуються як дорослі, так і діти. Простий тульський зброяр Лівша викликає не тільки симпатію, але й найглибше замилування. У Лівші одночасно присутні риси як звичайної людини, так і казкового героя. Лівша – яскравий представник простого народу. Письменник не випадково наділяє майстра настільки дивними вміннями. Саме такими талантами насправді володіють багато російських […]...
- Твір на тему: І в таємниці – ти живеш, Русь. О. Блок Батьківщина – одна з головних тем у творчості кожного поета. І проте Росія Блока – це особливе явище, це ім’я епохи, що загинула після революції. Як ніхто інший, Блок відбив у своїх віршах про Росію розповсюджені тоді серед інтелігенції почуття – замилування своєю країною, жаль нелегкої долі, відчуття вибраності, тривога за її долю, передчуття “нечуваних […]...
- Образ матері-страдниці в поемі Анни Ахматової “Реквієм” Хотелось би всех поименно назвать да отняли список, и негде узнать. А. Ахматова Роки сталінських репресій були жахливим періодом у житті радянського народу: мільйони кращих людей оголошувалися “ворогами народу, зникали безслідно, потрапляли у в’язниці. Про них можна було говорити лише пошепки, від рідних “ворогів народу” відверталися. Не минула ця гірка чаша і сімю Анни Ахматової. […]...
- Поема Анни Ахматової “Реквієм” Рану, нанесену батьківщині, кожний з нас відчуває в глибині свого серця. В. Гюго Справжня поезія прекрасна, тому що в ній виражена висока правда душі поета і нещадна правда часу. А. Ахматова розуміла це, розуміють це і читачі, що люблять її поезію і завжди, я впевнена, будуть любити її вірші, що западають у душу. Щоб зрозуміти […]...
- “Поезія втрат” ранньої Анни Ахматової Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найщиріші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише (малювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевнийстан майже нічого не сказано, але “серце пополам” – найвиразніше говорить […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 11 клас “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1. Лицар Прекрасної Дами О. Блок. 2. Тема історичних потрясінь у “Скіфах” О. Блока. 3. Романтична іронія у вірші О. Блока “Незнайомка”. 4. “Любовне-вороже” сприйняття життя у поезіях Блока “Весно, весно…” та “Яка жага безумна – жить…”. 5. “Поезія втрат […]...
- Відповіді до теми: творчість А. Ахматової 1. Розкрийте роль поетичної деталі на прикладі будь-якого вірша А. Ахматової. Поезія Анни Ахматової небагатослівна, але коротка поетична деталь робить її місткою і всеосяжною. Критик Н. Недоброво писав, що сила, глибина і точність ахматовських слів така, “що коли б ми так розмовляли, то, для повної вичерпа – ності людських стосунків, кожному з кожним достатньо було […]...
- Вірш А. Ахматової “Рідна земля” Пізня Ганна Андріївна Ахматова виходить з жанру “любовного щоденника”, жанру, в якому вона не знала суперників і який залишила, може бути, навіть з деяким побоюванням і оглядкою, і переходить на роздуми про роль і долю поета, про релігію, про ремесло, про батьківщині. З’являється гостре відчуття історії, Ахматова написала про А. С. Пушкіна: “Він не замикається […]...
- Тема материнського страждання в поемі А. Ахматовій “Реквієм” Ім’я Ганни Андріївни Ахматовій сьогодні відомо як ім’я великої російської поетеси, творча спадщина которій входить у світовий поетичний фонд чотирнадцятьома збірниками віршів. В 1962 році вона була номинирована на Нобелівську премію по літературі. У Санкт-Петербурзі перебуває пам’ятник поетесі, відкритий в 2006 році недалеко від місця її страждань: “А тут, де стояла я триста годин і […]...
- Поезія втрат ранньої Анни Ахматової Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найглибші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише змалювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевний стан майже нічого не сказано, але “серце пополам” – найвиразніше […]...
- “Мне дали имя при крещении – Анна” (за творчістю А. Ахматової) На зламі минулого і теперішнього століть, напередодні Жовтневої революції, в епоху, уражену двома світовими війнами, у Росії виникла і склалася одна з найзначніших у всій сучасній світовій літературі “жіноча” поезія – поезія Анни Ахматової. За висловом О. Коллонтай, Ахматова дала “цілу книгу жіночої душі”. Вона “вилила в мистецтві” складну історію жіночого характеру, виявилася відкривачем великої […]...
- 120 років від дня народження Ганни Андріївни Ахматовій В 2009 році, оголошеному ЮНЕСКО роком О. О. Ахматовій, здійснилося сто років від дня народження Ганни Андріївни Ахматовій, великого російського радянського поета, жінки-матері, що протиставила достоїнство жорстоким ударам долі. У Ганні Ахматової все – зовнішній вигляд і духовний мир – було значно. У жодній з її книг, незважаючи на важку й навіть трагічне життя, на […]...
- “Аналіз поеми “Реквієм” Анни Ахматової” Поема “Реквієм” є одним з основних досягнень спадкоємиці “Срібної доби” Анни Ахматової, де вона різко піддає критиці диктатуру сталінізму як неприйнятну форму державного варварства. Написати цей твір поетесу спонукали події з сімейного життя. Її двох мужчин, чоловіка та сина, заарештували за підозрою членства в антирадянському гуртку. Згодом синові інкримінували участь в терористичній організації антирадянського спрямування […]...
- “Неможливо жити душі без пісень” (за поезією А. А. Ахматової) Музика і звук – те, що оточує кожну людину з дитинства. І очарування звуку не тільки в тому, що він втілює в собі життєву ситуацію, ніби всотує її в себе, але й у тому, що тривало зберігає її, оберігаючи від руйнування часом. У непідвладності звуків плину часу – високо оцінена Ахматовою надійність, надійність вірного свідка: […]...
- Що я зрозумів читаючи Анну Ахматову Ганна Ахматова – поет, що прийшов у літературу в першому десятилітті нового, XX століття й світ, що покинув, коли XX століття перевалило далеко за шістдесят. Найближчою аналогією, що виникла вже в перших її критиків, виявилася давньогрецька співачка любові Сапфо: росіянці Сапфо часто називали молоду Ахматову. Дитинство поетеси пройшло в Царському Селі (там вона вчилася в […]...
- Твір на морально-етичну тему: АХМАТОВА В 1989 році, оголошеному ЮНЕСКО роком А. А. Ахматовій, здійснилося сто років від дня народження Ганни Андріївни Ахматовій, великого російського радянського поета, жінки-матері, що протиставила достоїнство жорстоким ударам долі. У Ганні Ахматової все – зовнішній вигляд і духовний мир – було значно. У жодній з її книг, незважаючи на важку й навіть трагічне життя, на […]...
- Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Усі часи мають своїх літописців. Добре, якщо їх багато – тоді у читачів їхніх творів виникає можливість поглянути на події з різних боків. А ще краще, коли ці літописці (хай вони навіть не носять цю назву, а вважаються поетами, прозаїками або драматургами) мають […]...
- Відображення трагедії особистості, родини і народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” У кожного поета – своя трагедія. Саме вона і цікава сучасникам. Трагедія Анни Ахматової в тому, що ціле покоління не знало свого поета. Для багатьох Ахматова залишалася автором любовних віршів, чарівних, глибоких, але далеких від тривог і жахів сучасного життя. Далеко не всі знали про те, яка величезна праця йде в душі поета, які гнівні […]...
- Роздуми над поемою А. Ахматової “Реквієм” Доля Анни Ахматової навіть для нашого жорстокого століття трагічна. У 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколи Гумільова, нібито за співучасть у контрреволюційній змові. Що з того, що до цього часу вони були в розлученні! Їх як і раніше пов’язував син Лев. Доля батька повторилася в сина. У тридцяті роки за безпідставним звинуваченням він був […]...