І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) (2)
І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”)
А що кров не може змить,
Спалимо вогнем те.
Лиш боротись – значить жить.
Vіvere memento!
Сильною була колись Русь. Але надто багато ворогів зазіхало на неї. Важко було встояти проти всіх отих жорстоких і підступних загарбників…
Була днина, коли Києвом заволоділи литовські князі, поневолили трудящий люд, понаставили правити своїх воєвод. Найдошкульнішим з усіх утисків була заборона запалювати світло (ніби з
Саме цей факт став основою сюжета драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. Юрист за освітою, Кочерга прекрасно знав старовинне законодавство. Його твір грунтується на достовірних фактах і правдоподібному задумі.
Улюбленими художніми засобами Кочерги були контраст (антитеза) і наскрізний образ якоїсь деталі, що його він проводить через увесь твір і нарешті надає йому символічного змісту (у драмі, що розглядається,
Палац воєводи, що сяє вогнями – і темне ремісниче Поділля. З одного боку, справжня любов, чистота, правдолюбство, братерство, мужня готовність захищати все це у ремісників, що живуть в убогих хатинках, і розпуста, брехня, підступність – з іншого, “нагорі”. Світло і темрява, в прямому і переносному значенні цих слів. І чесні трудівники вступають у боротьбу за світло в обох його значеннях, бо саме зі світлом пов’язане все найкраще в житті людини, і все це треба здобува ти (добром або силою) і захищати.
Символом усього цього виступає у творі Кочерги наскрізний образ свічки.
Відома Київська традиція 1 вересня “женити свічку” виникла давно і проіснувала до 80-х – 90-х років ХІХ століття. У драмі “Свіччине весілля” образ свічки ще перегукується з образами дівчини з народу, а потім – головної героїні твору, Меланки. Свічкою називає автор і свого головного героя.
Свіччине і Меланчине весілля теж набуває символічного змісту: це втілення народного повстання. Гасло повстанців “За Свіччине весілля!” звучить як: “За торжество світла свободи!”
Прагнуть у боротьбі з поневолювачами засвітити свічку волі і справедливості різні люди. Це ремісники (Передерій, Чіп, Коляндра), такі різні за долями, віком, характерами, але єдині у своїй ненависті до гноблення і несправедливості. Всі вони – єдина родина, вони готові вмерти одне за одного і за перемогу правди. Серед них вирізняється особливо привабливий образ зброяра Івана Свічки, який прагне спочатку мирним шляхом здобути для ремісників документ про скасування заборони на світло, а потім стає на чолі повстання, бо розуміє:
Коли добром ніхто не дасть нам світла,
Його здобути треба – не молить,
Бо без броні нікчемні всі молитви.
Автор чітко виділяє дві головні характеристики цього героя: з одного боку Свічка – ніжний закоханий, але з другого (і головного) він – борець, для якого добробут народу дорожчий за життя.
Я не боюсь ні смерті, ні тортур.
І все ж тобі не загасити світла,
Що з тьми віків та через стільки бур
Проніс народ відважний і свобідний, –
Говорить він воєводі.
Дуже цікавий серед образів борців за світло і щастя епізодичний образ ватажка звенигородських козаків Кмітича, носія ідей козаччини.
І нарешті – поетичний образ Меланки, чарівної красуні, ніжної та гордої подруги Свічки. Зовні вона ніби не войовнича, вона прагне до кохання, домашнього затишку:
Тоді нам світло любе, як воно
Своє проміння ллє в затишній хаті…
Але коли треба, Меланка готова відстоювати свою гідність. “Вільна я!” – гордо каже вона брутальним залицяльникам. І в свою трагічну весільну ніч Меланка поводиться напрочуд мужньо, намагаючись врятувати коханого.
Усі ці образи – частина єдиного великого образу України, що бореться за свою волю і незалежність. Про це каже Кочерга ще в передмові: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгаслий вогник крізь бурю і терни своєї весільної ночі… є поетичним символом України”.
І берегли цей вогник і київські ремісники, а потім і запорожські козаки, і повстанці усіх часів, і всі захисники України, що жили на її теренах. Часом він пригасав, цей вогник, але його знову запалювали дбайливі руки. Горить він і горитиме, доки існують Україна й українці.
Хоч не мені – для вільного народу
Колись зоря займеться світова! –
Вірив Іван Свічка.
Так воно і сталося – горить світло в Україні, незалежній демократичній державі.
Related posts:
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила!” (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) В одній із своїх статей Іван Кочерга писав, що драматургу для творчості потрібен особливий талант, але “насамперед виношена і наболіла думка, ідея, для якої і талант, і мистецтво є тільки засобами відтворення”, Злободенність і актуальність теми обов’язкові для кожного твору. Таким твором Івана Кочерги була драма “Свіччине весілля”, у якій органічно поєдналися поетично відроджене історичне […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою Івана Кочерги “Свіччине весілля”) Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але приходить час, і раб нарешті визнає, […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”) М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”) Історія нашого народу трагічна й героїчна водночас. Бо народ, якого було позбавлено багатьох можливостей, завжди боровся за свої права. Про один із таких епізодів […]...
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”) Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими Грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор Полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг […]...
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила (за драмою Ів. Кочерги “Свідчене весілля) Відколи людина навчилася добувати вогонь, він безвідступно крокує поряд з нею. Люди не уявляли собі життя без світла, ще в літній час, коли день був довгий, а ніч коротка виснаженні денною працею люди могли обійтися без світла. Але узимку, коли панують довгі вечори, світло було просто необхідне. Та з давніх – давен, воно було не […]...
- Твір: “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі їі не засвітила” Твір за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”. Доля не була лагідною матір’ю для українського народу, бо все линули та й линули на родючі землі України незчисленні вороги, намагаючись поставити її на коліна. Хто тільки не хотів підкорити волелюбний народ, хто тільки не побував на українських землях! Прийшли сюди й литовські князі, щоб робити свою […]...
- Твір І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила (за дpамою Івана Кочеpги Свіччине весілля) І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила (за дpамою Івана Кочеpги “Свіччине весілля”) У плеяді твоpців укpаїнської класичної пpози Іван Кочеpга займає особливе місце. Твоpчий шлях цього письменника – шлях невтомних пошуків. У твоpчій спадщині письменника-дpаматуpга І. Кочеpги є багато дpаматичних поем, істоpичних дpам. Сеpед всіх твоpів значне місце […]...
- Образ Свічки драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Образ Свічки проходить через усю драму І. Кочерги “Свіччине весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го і 1506-го років драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за світло, оскільки […]...
- Доля подільського майстра Івана Свічки у драматичній поемі “Свіччине весілля” Драматургія Кочерги – помітне явище в антології укр. літ – ри 20 століття. Він пройшов тернистий шлях від театрального критика, що писав комедійні фарси російською мовою, до глибоко національного драматурга, що усвідомлював роль своїх творів для осмислення складної історії народу. У його п’єсах, про що б вони не були (“Свіччине весілля”, “Майстри часу”, ” Ярослав […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” Івана Кочерги (ІІІ варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- “Боротьба українського народу в драмі Івана Кочерги “Свіччине весілля” Київські ремісники повстали не одразу, як говорить Іван Свічка, ” не кулаком, а правдою хотів я перше наше право довести”, Але в умовах, коли постійно принижується людська гідність, нехтується духовність, віра й мораль, потрібна збройна боротьба. За волю й правду треба боротися. Можливо, волелюбні кияни приречені, але, як стверджує Свічка, “… Для вільного народу колись […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (4 варіант) Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Новаторство Кочерги в історичній драмі “Свіччине весілля” “Свіччине весілля” справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії. Ця поетичність – у самому задумі п’єси, у вдалому використанні, здавалось би, незначних літописних свідчень. У передмові до твору драматург писав: “коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Твір за драмою “Свіччине весілля” Київ… Русь… Україна… Ці слова з глибокою шаною і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо вони духовно єднають нас із землею своїх предків, родоводом українським, його славною і водночас трагічною історією… Довгий і тяжкий шлях судився Україні. І. Кочерга у п’єсі “Свіччине весілля” розкриває боротьбу трудящих Києва за правду, за волю, за світло, боротьбу проти […]...
- Меланка – поетичний голос України – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Меланка – поетичний голос України (за драмою “Свіччине весілля”) Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, […]...
- Добуток за драмою Івана Кочерги “Свечкина весілля” Дзенькав меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор полиці на половців, століття татарської неволі виніс наш народ, і зберіг свою душу. І от прийшли й у Київ литовські князі. Змучений віковим ярмом, знекровлений і знесилений народ не зміг відразу дати їм відсіч, не зміг – але й не скорився Київ 1506 року. Це вже […]...
- Драматургія І Кочерги – “Свіччине весілля” Драматургія І Кочерги – помітне явище в антології укр. літ – ри 20 століття. Він пройшов тернистий шлях від театрального критика, що писав комедійні фарси російською мовою, до глибоко національного драматурга, що усвідомлював роль своїх творів для осмислення складної історії народу. У його п’єсах, про що б вони не були (“Свіччине весілля”, “Майстри часу”, ” […]...
- Образ Свічки драмі И. Кочерги “Свечкина весілля” Образ Свічки проходить через всю драму И. Кочерги “Свечкина весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло почалася боротьба за волю, як з вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го й 1506-го років драматург, у своїй уяві, намалював цілком правдиву картину боротьби киян за світло, оскільки […]...
- Меланка – поетичний символ України (за п’єсою “Свіччине весілля” І. Кочерги) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю, опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і силу почуттів, і талант материнства, і велич справ. Чимало творів української літератури уславили й возвеличили жінку. Кожен з них прославляв жінку по-своєму […]...
- Роль художнього вимислу в п”єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” У передмові до п”єси І. Кочерга писав: “Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла” , мотив що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню […]...
- Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (2 варіант) Коштовною перлиною серед багатьох п’єс українського драматурга Івана Антоновича Кочерги вважається історична драма “Свіччине весілля”. Прагнення письменника опанувати дух своєї неспокійної епохи найвищою мірою втілилося саме в цій драматичній поемі з нашого далекого історичного минулого. Нею автор продовжував оспівувати ідеал краси, до якого неодноразово звертався у своїй творчості, проте улюблена автором ідея у цьому творі […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант) Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі. Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у […]...
- Скорочено “Свіччине весілля” Кочерги П’єса змальовує події 1506 року в Києві. Місто пригноблене владою литовських феодалів. Ремісничі цехи позбавлені елементарних прав, умов для людського існування. Вони тільки важко працюють. Міщанам заборонено навіть уночі світити у своїх будинках світло. Горить воно тільки у княжому палаці. А звичайну людину штрафують за запалення світла. Дівчина Меланка зважується запалити світло біля своєї помираючої […]...
- Біографія Івана Кочерги Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 року в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї службовця залізничного транспорту. Учився в Чернігівській гімназії. Закінчив 1903 року юридичний факультет Київського університету. Творчу діяльність розпочав 1904 року як театральний критик. Перший художній твір – драматична казка “Пісня в келиху” (1910, рос. мовою), в якій зображено епізод з історії […]...
- Чи не любов од віку пориває людей на подвиг, на борню, на бій? (Іван Кочерга “Свіччине весілля”) Напевне, немає в світі людей, байдужих до теми кохання. Твори мистецтва, присвячені цій темі, завжди викликають нашу цікавість, привертають до себе увагу. Драматична поема Кочерги “Свіччине весілля” (1930 р.) поєднує в собі трагічність сюжету, глибоке розкриття теми кохання та висвітлення історичних умов боротьби київських працівників за їхні права у 1506 році, коли місто перебувало під […]...
- Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії I. Творча спадщина І. Кочерги. (І. Кочерга у своїй творчості спирався на досвід західноєвропейської класики, виробив власне естетичне кредо і став до лав борців за національне відродження.) II. П’єси І. Кочерги – золотий фонд української драматургії XX століття. 1. Актуальність творів драматурга. (Твори 1. Кочерги цікаві тим, що […]...
- Історичне минуле українського народу в творчості Івана Кочерги Історичне минуле українського народу надихнуло драматурга Івана Кочергу на створення кількох п’єс. Найбільш вдалою з поміж них є віршова драматична поема “Свіччине весілля”. “Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, – писав Іван Кочерга в передмові до свого твору,- мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського життя й соціальної боротьби в […]...
- Своєрідність індивідуального стилю Івана Кочерги Художні твори пишуть люди, які мають письменницький талант. Бувають винятки, але то можна скоріше назвати бездарною графоманією. Справжні митці від природи наділені підвищеною вразливістю, здатністю спостерігати, сильною, яскравою уявою, багатою фантазією, умінням за допомогою художнього слова відтворити свої враження в життєправдивих образах. Не може також розвиватися талант без глибокого вивчення світової культури, науки, філософії. “Талант […]...
- Кочерга Іван – Свіччине весілля (скорочено) П’єса змальовує події 1506 року в Києві. Місто пригноблене владою литовських феодалів. Ремісничі цехи позбавлені елементарних прав, умов для людського існування. Вони тільки важко працюють. Міщанам заборонено навіть уночі світити у своїх будинках світло. Горить воно тільки у княжому палаці. А звичайну людину штрафують за запалення світла. Дівчина Меланка зважується запалити світло біля своєї помираючої […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це Твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність драматурга з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI ст. Свою драму “Ярослав Мудрий” І. Кочерга написав у 1944 році. коли Україна палала в огні другої світової війни. У дні тяжких випробувань своєю п’єсою […]...
- Роздум за драмою Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Ось і закінчуються останні сторінки книги І. Кочерги “Ярослав Мудрий”. Цей твір читати легко й приємно, бо в ньому оспівується найголовніше в житті людини – моральні цінності. У наш тяжкий час нелегко зустріти людину з прекрасною душею, з чистим сумлінням, бо духовні цінності змінюються на матеріальні, не завжди можна сподіватись на чиюсь допомогу у тяжку […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги На початку XX століття практично всі театри в Україні були російськомовними, але молодий драматург Іван Кочерга не покладав надій на розвиток українського театрального мистецтва і в 20-ті роки перейшов до творчості рідною мовою. Ще вивчаючи право на юридичному факультеті Київського університету, Іван Кочерга цікавиться історією Києва, який захопив його своєю красою. Якось, переглядаючи в бібліотеці […]...
- Самобутність драматургії І. Кочерги Самобутність драматургії І. Кочерги I. І. Кочерга – один із талановитих драматургів першої половини XX століття. (І. Кочерга – драматург-мислитель. У його творчому доробку драматичні поеми, філософські й історичні драми, комедії і водевілі, що ввійшли до золотого фонду української драматургії.) II. Творча спадщина драматурга. 1. Тематика творів І. Кочерги. (У своїх драматичних творах письменник порушує […]...
- Життя і творчий шлях Івана Кочерги Реферат на тему: Життя і творчий шлях Івана Кочерги (1881 – 1952) Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає право на […]...
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах (за народною драмою “Весілля”) – ІІ варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У весільній обрядовості збереглося чимало прадавніх язичницьких елементів, які з часом вже втратили свій первісний смисл, але народ їх дотримується за традицією, “бо так треба”. Вважалося, що шлюб буде щасливим тільки в тому випадку, коли молоді та їхня численна рідня виконають певні ритуали з походами, танцями, піснями, […]...