Іцхок-Лейб Перец Народні оповідання
Іцхок-Лейб Перец Народні оповідання Перекладач: Микола Зеров та Олександр Гер(В. Н. Вайсблат) Джерело: З книги: Перец І. Л. Народні оповідання. – К.: Фірма “Медіа-Україна”, 1994.
Стиль та орфографію перекладачів, в основному, збережено. Три дарунки І. Вгорі коло терезів Колись, багато літ і поколіннів тому, десь упокоївся єврей.
Ну, що ж упокоївся єврей – вічно ніхто не живе – творять над ним обряд… ховають його по закону… Після похорону син читає поминальну молитву, а душа летить вгору – на суд перед Всевишнього судію. Приходить
І з’являється винуватець небіжчика, його бувший янгол-спокусник, і став з брудним та чорним мішком у руках – ліворуч од терезів. В білому та чистому мішку – добрі вчинки, в брудному та чорному – гріхи. І висипав оборонець з сніжнобілого мішка на праву чашу терезів добрі вчинки – і пахнуть вони, як парфуми, і світяться, як зорі на небі. І висипав винуватець з брудного мішка на ліву чашу
А тарілки на терезах качаються поволі – вгору і вниз, то одна, то друга. Стрілка вгорі дрижить, схиляється, то на волосок вправо, то на волосок вліво. Тільки на волосок і то поволі! Простий єврей без злих замислів, але й без саможертви. Малі гріхи, але й доброчинність невелика.
Дрібки, порошинки… Часом ледве стоплює їх око. А проте, як подасться стрілка на волосок управо, з небесного лона чутно радість і веселощі; подасться – боронь Боже! – вліво, і пролітає сумне зітхання й досягає Святого Престолу. А янголи сиплють помалу й уважно: дрібка за дрібкою, порошина за порошинкою.
Але вичерпується й колодязь. Мішки порожні. – Вже? – питає служник суду, такий само янгол, як усі инші. Добрий янгол і злий янгол вивертають мішки: нема нічого. Тоді підходить служник суду до стрілки подивитися, як вона стала – направо чи наліво.
Дивиться він і дивиться, і бачить таке, чого не було ще, одколи стоять земля і небо. – Що так довго? – питає голова суду. А служник, запинаючись, одповідає: – Рівно! Стрілка стоїть якраз посередині!..
Гріхи й добрі діла важать однаково! – Якраз рівно? – перепитують з-за столу Всевишнього Суду. Знову дивиться служник і одповідає: – Якраз!
Дивиться суд небесний і після наради виносять такий присуд: – Якщо гріхи не переважили добрих діл, не можна душу присудити до пекла. І з другого боку: – Якщо добрі вчинки не переважили гріхів, перед душею не можна одчинити брами раю. А тому: має душа блукати. Нехай літає вона між землею й небом, аж поки Господь не згадає про неї, не змилосердиться над нею та не покличе її до себе – з ласки своєї. І служник бере душу і виводить її.
Тужить душа, скаржиться на свою недолю. – Чого ти плачеш? – питається він у неї. – Не випали тобі радости і втіхи раю, так зате не зазнаєш горя і мук геєнни. Але душа не дається на потіху: – Краще найбільші муки,- каже вона,- як ніщо!
Ніщо – це найстрашніше! Пожалів її служник суду і дав пораду: – Лети,- каже він,- душе, вниз і держись низько понад земними селищами… – На небо,- каже він,- не дивись… Та й що ж бо побачиш ти на небі? Самі тільки зорі!
А вони сотворіння ясні, але холодні, нема в них жалощів, не заступляться, не скажуть за тебе слова перед Господом… Поклопотатися за бідну душу можуть тільки праведні в раю. А вони – слухай, душе, люблять дари, красиві дари. Таке вже,- гірко додав він,- вдача теперішніх праведників.
Літай же, душе,- сказав він далі,- низько понад селищами землі, приглядайся уважно, як там живеться та що робиться. А побачиш щось незвичайно гарне, красиве, лови його і підіймайся вгору; це буде подарунок праведним у раю. І з дарунком в руках постукай і від мого імені говори з янголом, що при брамі.
Скажи: я звелів. – А як принесеш ти три дарунки, тоді сподівайся: одкриється перед тобою брама райської оселі. Праведні заступляться. І говорючи так, він з жалістю випровадив її з неба. II.
Перший дарунок Летить бідна душа низько над оселями землі й шукає дарів для праведних в раю. Летить та й летить над селами й містами, де тільки живуть люде, між огняними промінями в спеку, в дощі – між краплями й струнами води, кінець літа – між срібним павутинням, що висне в повітрі, зимою поміж сніжинками, що падають з високости… І все дивиться, все шукає. А як побачить де єврея, то хутко-хутенько підлетить і загляне в очі: чи не ладен він на саможертву ради Святого наймення.
Замріє десь огник кріз щілину у віконці, підлетить душа й погляне: чи не виростають в тихій оселі запашні квіти Господні – добрі, святі діла. На жаль!.. Здебільшого відскакує вона і од очей, і од вікон – тремтяча, перелякана…
І коли так спливають місяці і роки, мало не до розпуки доходить душа. Міста стали кладовищами, кладовища під хліба поорано, ліси порубані, каміння набережне на пісок розмите, ріки тчуть иншими коритами, тисячі зір поспадали з неба, мілійони душ злетіли вгору, а милосердний Господь ще не зглянувся на неї, і незвичайно гарного вона ще не бачила. І думає душа: – Світ такий бідний, люде такі звичайні і такі сірі душею, добрі вчинки такі дрібні… Де ж тут взятися “незвичайному”?..
Вік блукати мені бідній, забутій… Та ледве помислила вона так, як червоне полум’я ударило їй в очі. Серед темної морочливої ночі – червоне полум’я. Озирнулася вона: з високого вікна виривається полум’я.
Розбійники напали на багатія, розбійники з масками на обличчах. Один держить смолоскип і світить; другий стоїть коло горла багатиря з блискучим ножем і все повторює йому: “Тільки поворухнешся, жиду, кінець тобі: ніж пройде наскрізь!” А решта одбиває скрині та комоди й грабує. А єврей стоїть перед ножем і дивиться спокійно. Не порушаться брови над ясними очима, ані одна волосина його білої по пояс бороди не ворухнеться…
Не його добро! “Бог дав, Бог взяв,- думає він,- нехай благословенно буде його святе Ім’я!” “З цим не родяться і в труну з собою цього не візьмеш”,- шепочуть його бліді уста. І він спокійно дивиться, як одчиняють останню шухляду останнього комода і витягають звідти мішки з золотом і сріблом, мішки з камінням дорогим та дорогим начинням – і мовчить… А може, він зовсім одрікається од свого добра, щоб не було гріха грабіжникам?
Але раптом, коли злодії добрались до останньої схованки і витягли звідти маленький мішечок, останній, найпотаємніший, він забувається, тремтить, його очі поломеніють, рука простягається, щоб оборонити. І хоче він крикнути: – Не займайте! Але замісць крику бризкає червоний промінь крови – ніж зробив своє… Це кров серця, і окропляє вона мішок!
Він падає. І хутко розбійники рвуть мішок – отут-то буде щонайкраще, щонайцінніше. Але вони тяжко помиляються; задармо пролили вони кров: не срібло і не золото, не дороге каміння лежало в мішку – нічого такого, що дорогим та цінним уважається на цім світі! Там було трохи пороху, пороху з святої землі для могили… От що хотів урятувати багач од чужих рук і очей і що окропив своєю він кров’ю… Вхопила душа скривавлену грудку святої землі і з нею явилась перед небесною брамою.
І перший дар було прийнято. III. Другий дарунок – Пам’ятай,- крикнув у слід янгол, зачиняючи за душею браму,- ще два дарунки.
– Бог допоможе,- з надією мислить душа і з радістю кидається вниз. Але радість її згодом потьмарилась. І знову минають літа за літами, і нема незвичайних діл. І знову посідають її смутні думки. – Живою криницею вибився світ з Господньої волі і тече, і тече все далі в віках. І що далі тече, тим більше землі й пороху вбирає в себе. Все мутнішою й бруднішою стає вона; менше дарунків знаходиться в ній для неба.
Дрібнішають люде, дрібнішають добрі вчинки, непоказніші стають гріхи: діл та вчинків і оком не вхопиш. “Коли б Господь,- думає вона далі,- звелів одразу зважити добрі вчинки й гріхи всього світу, то й тоді стрілка на терезах ледве закачалась би, ледве-ледве затремтіла б. І світ так само не може – ні вгору, ні вниз.
Related posts:
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда життя тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року (І том, 1857), правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний […]...
- Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги “Народні оповідання Марка Вовчка” Пантелеймон Куліш Пантелеймон Куліш ВЗГЛЯД НА МАЛОРОССИЙСКУЮ СЛОВЕСНОСТЬ ПО СЛУЧАЮ ВЫХОДА В СВЕТ КНИГИ “НАРОДНІ ОПОВІДАННЯ МАРКА ВОВЧКА” Каждая отрасль знания, каждый род художественного творчества явились из потребностей жизни, материальных или духовных. Так и все книги и книжонки, имеющие своим предметом старинную и нынешнюю Малороссию в каком бы то ни было отношении, показывают, что их вызвали потребности […]...
- Оповідання В. Г. Распутіна “Уроки французького”. С. начення назви оповідання. Гуманізм оповідання Гуманізм, доброта й самопожертва вчителя. Повість В. Г. Распутіна “Уроки французького” переносять нас у далекий післявоєнний час. Для нас, сучасних читачів, часом буває важким зрозуміти всі ті обставини, у яких жили люди в той нелегкий час. Голодуючий хлопчик, головний герой повести, не виключення, а скоріше правило Адже саме так жили більшість людей. У хлопчиська немає […]...
- Не впусти рака з рота – народні байки Летіла ворона понад морем, дивиться – лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить рак, що приходиться пропасти, та й каже вороні: – Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу! – каже ворона, не роззявляючи […]...
- Не впусти рака з рота – Народні байки НЕ ВПУСТИ РАКА З РОТА Летіла ворона понад морем, дивиться – лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить рак, що приходиться пропадати, та й каже вороні: – Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу! […]...
- Оповідання “Балакучий домовик” А. С. Гріна: сюжет, герої, зміст оповідання 1. Мир книг А. С. Гріна. 2. Аналіз оповідання “Балакучий домовик”. 3. Друге життя письменника. Коли дні починають порошитися й фарби блякнути, я беру Гріна. Я розкриваю його на будь-якій сторінці. Так навесні протирають вікна вдоме. Усе стає світл, яскравим, всі знову таємниче хвилює, як у дитинстві. Д. А. Гранін Мир, що відкривається в книгах […]...
- Буря на Чорному морі – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ Скорочено На Чорному морі, на білому камені сидить сокіл-білозірець, поглядає на небо та на море, де не все гаразд діється. Зорі потьмарилися, хвиля зо дна піднімається й розбиває козацькі судна на три частини. Одну частину заносить на Дунай, другу – на турецьку каторгу, третю – затоплює. Так з тої частини два братики тонули. Нізвідки їм допомоги […]...
- Переказ оповідання Доля людини Шолохова М. А План переказу 1. Життя Андрія Соколова до війни. 2. Трагічні випробування, що випали на його частку на війні. 3. Спустошеність Соколова після загибелі всієї сім’ї. 4. Андрій бере на виховання хлопчика-сироту й відроджується до нового життя. Переказ Соколов розповідає: “Спочатку життя моя була звичайна. Сам я уродженець Воронезької губернії, з тисяча девятьсотого року народження. У […]...
- Жаба боязкіша від зайця – народні байки Вийшов заєць з нори і подавсь добувать собі корму. Пробіг з гони місця, дивиться – біжить до його вовк. Заєць пустився тікать без оглядки. Остановивсь, озирнувсь кругом – нема нікого. Заєць тоді почав щипать травку. Не довелося бідязі десять раз щипнуть трави, дивиться – підкрадається до його лисиця. Заєць знов пустивсь тікать без оглядки. Біг, […]...
- Запорожці в Києві – народні перекази та легенди Запорожці приїдуть було з Січі в Київ, чоловік їх десять, двадцять, та й зачнуть гулять. Оце одкуплять бочки з дьогтем та й розіллють по базару, одкуплять, скільки є, горшків на торгу та й порозбивають на череп’я, одкуплять, скільки є, маж із рибою та й розкидають по всьому місту. – Їжте, люди добрі! А далі сідають […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]...
- Де взялися запорожці – народні перекази та легенди Один богатир та поїхав у дорогу. Виїхав у дикий степ, дивиться – лежить над дорогою голова, така розкішна та красива: видно, якийсь вояка поліг у бою з другим. Під’їхав до неї богатир та й каже: – Ех, воювала ти, буйна, воювала, та й довоювалася!.. – Ні, – каже, – воювала я та й ще воюватиму!.. […]...
- Кирик – Народні казки КИРИК В одному селі жив собі Кирик-мужичок. Стала Кирикові велика біда: умерла саме в жнива дитина. Тепер бідний Кирик ходить, шукає, нема кому ямки копати, нема кому труну робити; Ніхто не хоче – ніколи. Пішов Кирик до попа. – Прийшов до вашої милості, щоб йшли дитя хоронити. – А є у тебе, Кирику, карбованець? – […]...
- ЧУДОДІЙНА КРИНИЦЯ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ ЧУДОДІЙНА КРИНИЦЯ Жив один дід із бабою – старі-старі. От пішов раз дід у степ на полювання. Ходив-ходив і нічого не вбив. Аж дивиться: криниця! Він узяв, напився води, а тоді ще й умився – і став молодий! Тоді він зараз же […]...
- Морально-етична проблематика оповідання “Маленький горбань” Ми не завжди задумуємося, що насправді важливіше – краса зовнішня чи внутрішня. Надто, коли йдеться про людину, що має фізичні вади. Але це люди, що так само хочуть повноцінно жити, які мають надзвичайно щиру вразливу душу й добре серце. Саме такий хлопчик є героєм оповідання Спиридона Черкасенка “Маленький горбань”. Павлик народився з жахливим горбом на […]...
- Покотигорошко – народні казки Був собі чоловік та жінка, а у них було два сини і дочка. От батько посилає синів орать, вони кажуть: – А хто нам обідать принесе? Батько каже: – Дівка. А дівка каже: – Я дороги не знаю. От брати кажуть: – Як зійдеш на гору, так буде три дороги: на котрій дорозі стружки будуть […]...
- Матеріали до вивчення оповідання Г. Гарсіа Маркеса “Старий з величезними крилами” “ЧИ ПОВЕРНЕТЬСЯ ЯНГОЛ?” Матеріали до вивчення оповідання Г. Гарсіа Маркеса “Старий з величезними крилами” Величезний успіх роману “Сто років самотності” став для Габріеля Гарсіа Маркеса не тільки джерелом радості, а й нових турбот. “Тепер я повинен, – говорив письменник в інтерв’ю напередодні сорокаріччя, – довести сотні тисяч невідомих мені людей, котрі придбали мій роман, що […]...
- Ой летіла зозулечка понад гори… – Народні пісні ОЙ ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕЧКА ПОНАД ГОРИ Й СЕЛА (Пісня про скасування кріпацтва) Ой летіла зозулечка Понад гори й села; Чогось наша громадочка Смутна й невесела. Ой летіла зозулечка Та й стала кувати; Ой сходися, громадочко Щось маю казати! Щось я маю вам казати Та ще й говорити, Це будете, люди добрі, Панщини робити! Ой кувала зозулечка, […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Панас Мирний добре знав життя простого народу. У своїх творах він намагався правдиво розповісти про труднощі та радощі їхнього життя. Оповідання “Морозенко” не є виключенням. У ньому йдеться про долю хлопчика Пилипка та його матері Катрі. Пилипко вирішив на свята піти посипати до хрещеного, який жив в […]...
- Красний Іванко і закляте місто скорочено – Народні казки Якось одна бідна жінка пішла сама до міста. По дорозі зустрівся їй незнайомий чоловік, який сказав, що може виручити її з бідності, якщо вона продасть те, про що сама не знає. Жінка, не здогадуючись, про що йдеться, погодилась. А не знала вона про дитину, яку вже носила під серцем. Коли повернулася додому, в її хаті […]...
- Про правду і кривду – Народні казки ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він жив теж бідно. І спитався раз він у свого дядька: – А що, дядьку, як лучче жити: правдою чи неправдою? – Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема […]...
- ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ – НАРОДНІ КАЗКИ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ НАРОДНІ КАЗКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ (Українська народна казна) Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він жив теж бідно. І спитався раз він у свого дядька: – А що, дядьку, […]...
- Про Жар-птицю і вовка – народні казки Було у одного царя три сини – два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько вислухав їх і каже: – Вибирайте собі коней з табунів, яких завгодно (а у нього багато було: звісно, цар!), і їдьте, […]...
- БОНДАРІВНА – Українські народні балади УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 1 У містечку Богуславку Каньовського пана Там гуляла Бондарівна, як пишная пава. 2 Ой в містечку Богуславку сидить дівок купка, Межи ними Бондарівна, як сива голубка. 3 Прийшов до них пан Каньовський та й шапочку ізняв, Обійняв він Бондарівну та й поцілував. 4 “Ой не годен […]...
- Походження запорожців – народні перекази та легенди Запорожців спрежду було всього шістнадцять чоловік і звались вони чорногорами. Попервах жили вони десь вище порогів, в лісі, а повз той ліс ішов битий шлях. Дізнався якийсь-то цар, що по тім шляху – великий розбій, і послав військо. Через скількись там днів дійшло військо до того лісу і сунуло прямо в пущу… Іде воно та […]...
- Народні обряди Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів. Ці ритуали виникли на зорі людства, були тісно пов’язані з міфологією, трудовою […]...
- Скорочено БОНДАРІВНА – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ У містечку Богуславку Каньовського пана Там гуляла Бондарівна, Як пишная пава. Ой в містечку Богуславку Сидить дівок купка, Межи ними Бондарівна, Як сива голубка. Прийшов до них пан Каньовський Та й шапочку ізняв, Обійняв він Бондарівну Та й поцілував. “Ой не годен, пан Каньовський, Мене цілувати, Тільки годен, пан Каньовський, Мене роззувати!” Ой шепнули люди […]...
- Основна ідея оповідання “Салдацький патрет” Українські письменники І половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб […]...
- Українські народні казки Реферат на тему: Українські народні казки Казки є одним з найпоширеніших видів оповідальної народної творчості. На земній кулі нема жодного народу, який би не створив свого казкового епосу. Кожен народ має свої казки і сюжети, в якій він вкладає свою життєву і соціальну філософію, зумовлену побутом та історією. Казка – фольклорний розповідний твір про вигадані, […]...
- Народні балади Народна балада – це ліро-епічний твір з драматичним напруженим сюжетом, у якому розповідається про події з особистого, родинного та громадського життя. Нерідко в баладі наявні елементи фантастики та героїка. У баладному творі дійсність постає переважно крізь призму драматичних і трагічних подій з особистого життя персонажів. Сюжет балади несе в собі повчальну, моралізаторську настанову. Нерідко вона […]...
- Олекса Стороженко. Оповідання “Вчи лінивого не молотом, а голодом”. Повчальний зміст оповідання. Уміння українців посміятися над власними вадами, вчитися на помилках УРОК 39 Бесіда з позакласного читання Тема. Олекса Стороженко. Оповідання “Вчи лінивого не молотом, а голодом”. Повчальний зміст оповідання. Уміння українців посміятися над власними вадами, вчитися на помилках. Мета. Вчити учнів робити власні висновки з прожитого, удосконалювати вміння інсценувати уривки, розвивати логічне мислення та творчі здібності; виховувати любов до праці. Обладнання: текст оповідання. Хід уроку […]...
- Вівчар і повітруля – народні казки Один вівчар знав файно грати в пищалку. Як тільки заграє, то завжди приходять до нього дванадцять повітруль і починають танцювати. Одну з цих повітруль вівчар покохав і хотів її взяти собі за жінку. Але ніяк не міг її спіймати, бо всі вони як потанцюють, так і зникнуть разом. Не знав вівчар, що робити, і вирішив […]...
- Про запорожців – народні перекази та легенди І …От які богатирі були – земля не держала!.. У нього, у того запорожця, сім пудів голова!.. А вуса у нього такі, що як візьме, було, він їх у руки та як розправе одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе, хоч би ті двері були такі, що через них і тройка […]...
- Навігація:Аналіз уривка з оповідання А. П. Чехова “Степ” Даний текст являє собою уривок з оповідання А. П. Чехова “Степ”. Композиція тексту дуже цікава, тому що він розбитий на три смислові групи. У першій частині описується нічна степ і його невід’ємні супутники. У другій автор розповідає про те, як сумно і тоскно усвідомлювати, що степ самотня, що “багатства її та натхнення гинуть задарма”. У […]...
- Народні заступники в зображенні Юрія Федьковича Як палкий патріот, Юрій Федькович вірив у незламні сили народу, прагнув, щоб його слово кликало до бою і наближало час, коли “ті пропадуть, що кайдани нам кують”. Тому цілком природно, що однією з центральних тем творчості Федьковича є возвеличення визвольної боротьби, поетизація її ватажків. Про славетного героя Олексу Довбуша, керівника повстання опришків у першій половині […]...
- Панські гостинці – народні перекази та легенди Було це тоді, коли Кармалюк із Сибіру повернувся. Пішов він на шлях, що веде до Летичева, засів у лісі біля дороги й сидить. Саме тоді неділя була і люди йшли до Летичева на ярмарок. Дивиться Кармалюк – іде одна бідно вбрана жінка. Вийшов він з лісу й питає: – Не втомилась, молодице? – Ой втомилась, […]...
- Казкова новорічна ніч (оповідання на самостійно обрану тему) …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але […]...
- Яким я уявляю Грицька з оповідання Б. Грінченка “Грицько” Б. Грінченко написав багато творів для дітей і про дітей. В оповіданні “Грицько” теж розповідається про дітей, їхні вчинки, взаємини, поведінку за певних обставин. Головні герої твору – Семен та Грицько. Мені більше сподобався Грицько, тому я спробую його описати. На вигляд йому було років дванадцять. За характером говіркий, веселий, любив пореготатися. Виріс Грицько не […]...