Ідеал людського достоїнства й цивільного служіння батьківщині (На прикладі роману А. Н. Радищева “Подорож з Петербурга в Москву”)
1. Соціальна й політична обстановка в Росії наприкінці XVIII – початку XIX століть. 2. Першовідкривачі нової людини в літературі. 3. Їхньої заслуги перед вітчизняною літературою.
4. А. Н. Радищев – проповідник цивільної самосвідомості.
Поетом можеш ти не бути, Але громадянином бути зобов’язаний А. С. Пушкін На рубежі XVIII-XIX століть у Росії й за рубежем відбувається ряд найважливіших історичних подій (Пугачевское повстання, війна за незалежність Сполучених Штатів Америки, Велика Французька революція), які не могли не вплинути на самосвідомість
Але при цьому кардинальних змін він не вимагав, його добутку не можна назвати повною мірою революційними.
Однак “Недоук” при всьому його видаленні від ідей революції є першою комедією на російській сцені, у якій піднімаються соціально-політичні проблеми Основний конфлікт комедії – протистояння неосвіченої реакційної маси й загниваючого дворянства. У комедії відбувається розвінчання словами позитивних героїв культу Катерини II як мудрій і освіченій правительці. Вся влада в державі, по суті, належить тупим і незначним Простаковим і Скотининим, але автор ще не призиває читача до зміни подібного порядку, а тільки журиться його силою й сталістю.
Державіну вдалося розкрити контрастність і складність світового пристрою, однак все це не змогло вилитися в осмислені соціальні тези-претензії.
При цьому не можна заперечувати значимість творчості Г. Р. Державіна як новатора Його “Фелица” – складний віршований добуток, що ламає підвалини класичної оди. Тут уперше в добутку такого жанру з’явилася соціальна сатира. Похвала імператриці чергується з гострим і їдким глузуванням над “мурзами” – чиновниками.
Особливе місце у творчості цього поета займає вірш “Володарям і суддям”.
Це неприкрите, гнівне звертання художника слова до “земних богів”, які, за словами поета, не тільки низвергнути з п’єдесталів, але й суджені простим народом: Не внемлют! бачать – і не знають! Покриті мздою очеса: Злодействи землю потрясають, Неправда зиблет небеса И ви подібно так упадете, Як із древ зів’ялий аркуш упаде!
І ви подібно так умрете, Як ваш останній раб умре!..” А. Н. Радищев стає першим російським письменником, у добутках якого теми людського достоїнства й цивільного служіння батьківщині пролунали неприкрито й у повний голос Особлива увага при розгляді цих тим у творчості поета й письменника варто звернути на два добутки: оду “Вільність”, написану в 1783 році, і програмна прозаїчне “Подорож з Петербурга в Москву”. “Вільність” оспівує американську революцію за волю й рівність кожного громадянина країни, про що російським громадянам залишалося тільки мріяти. Головною темою, однак, стає вільність, воля людини – “безцінний дарунок”, даний кожному.
Ода – заклик до революції, заклик до відмови від життя, заснованої на рабстві, обмані й насильстві. Самодержавство – основний суспільний порок того часу, “тьмяний трон рабства”. Позбутися від нього Росія зможе тільки тоді, коли прийде революція, коли “виникне рать усюди брану, надія всіх озброїть”.Своїм добутком поет призиває громадян до революції, хоча й розуміє, що час її ще не прийшло.
Більше глибокий розвиток тема суспільної свідомості й боргу одержала в програмному для Радищева добутку – романі-подорожі. “Подорож з Петербурга в Москву” показало своїм читачам, що головний ворог народу – кріпосницький^-кріпосницький-самодержавно-кріпосницький лад. Вся складна композиція добутку з його невипадково обраним маршрутом і цікавим малюнком станцій необхідна для повного викриття політики Катерини II. Це викриття відбувається поступово, однак у кожній главі перебувають елементи, від яких образ мудрої й справедливої імператриці тьмяніє й вицвітає.
Особливе місце займає центральний елемент добутку – сон мандрівника, іронічний і саркастичний, при всьому ідеалізмі описаної картини Фінал – самовикриття монарха, коли Істина-Прямов-Зора допомагає імператорові скинути з око завісу, і побачена картина вражає монарха: “Одягу мої, настільки блискучі, казалися замарані кровию й омочени слізьми”.
Також протягом усього роману автор наполегливо показує жахливе положення основної народної одиниці – безправного кріпака. Мандрівникові, від якого ведеться оповідання, постійно попадаються на очі жахаючі картини: непосильна мужицька праця на чужих, панських полях, безрадісність і вбогість традиційного селянського побуту, якого нема чим скрасити або розцвітити, постійні й зовсім безкарні акти насильства й знущань над “худобою мовцям” – селянином – з боку лиходія й повноправного хазяїна – поміщика. “Звірі жадібні, пиявци ненаситні”, залишають своєму мимовільному слузі в лапотках тільки те, чого відняти при всьому бажанні не можуть, “одне повітря”.
Остаточний вирок соціальним порокам письменник виносить одою “Вільність”, включеної в текст добутку Бунтарський і свіжий дух радищевских добутків допоміг стати художникові слова в очах нащадків прикладом безоплатного й самовідданого служіння батьківщині. Однак важко дався цей заклик авторові. Практично відразу ж після виходу “Подорожі…” пронісся слух про те, що з’явився в країні “бунтівник – гірше Пугачова”.
Радищев був арештований і засланий у Сибір на каторгу, де здоров’я художника було остаточно підірване.
Фонвізін, Державін, Радищев – письменники, безсумнівної, різні й важко порівнювані. Однак без них історія Росії була б описана іншими фарбами Адже без відкриттів в області художнього слова, зроблених спочатку Фонвізіним, а потім і Державіним, Радищеву було б незрівнянно важче підняти народ на праве діло
Related posts:
- Ідеал людського достоїнства й цивільного служіння Батьківщині в добутках Г. Р. Державіна, А. Н. Радищева, Д. И. Фонвізіна Д. И. Фонвізіну вдалося показати дійсність такий, яка вона є, але він не вимагав корінних змін соціальних умов. Г. Р. Державін зумів осягнути складність, контрастність навколишнього світу, але ці протиріччя, як правило, не розкривалися їм у соціальному плані. А. Н. Радищев – перший письменник XVIII століття, що вникнул в істоту соціальних протиріч. “Недоук” Фонвізіна – […]...
- Аналіз “Подорожі з Петербурга в Москву” Радищева “Подорож…”, всеосяжне по охопленню фактів російського життя, з’явилося як би кодексом критичних антимонархічних і антикріпосницьких висловлень. Із властиво йому аналітичною глибиною Радищев освітив зв’язок таких явищ, як падіння моральності народу й розпуста верхів (“нижні заражаються від верхніх, а від них виразка розпусти дістає й до сіл”), як взаємна залежність самодержавства й церкви. Він сказав, що […]...
- Викриття самодержавства й кріпосництва в “Подорожі з Петербурга в Москву” А. Н. Радищева 1. Осуд Радищевим кріпосництва. 2. Авторська присутність в “Подорожі…”. 3. Відношення письменника ксамодержавию. Я глянув окрест мене – душу миючи стражданнями людства уражена стала. А. Н. Радищев Добуток А. Н. Радищева “Подорож з Петербурга в Москву” вийшло у світло в 1790 році й потрясло сучасників своєю прямотою, відвертістю й нечуваної для того часу зухвалістю, з […]...
- Композиція “Подорожі з Петербурга в Москву” А. Н. Радищева 1. Особистість автора. 2. Основний зміст добутку. 3. Особливості композиції “Подорожі… “. 4. Революційне значення Творчість А. Н. Радищева, першого російського письменника-революціонера, було засновано й підготовлене цілим поруч важливих історичних подій: Пугачевским повстанням, війною американських колоній за незалежність, Великою Французькою революцією. Ці історичні віхи не тільки вплинули на становлення характеру письменника, але багато в чому […]...
- Подорож з Петербурга в Москву А. Пушкін Олександр Миколайович Радищев – перший російський революціонер із дворян, письменник, що проголосив у своїй книзі “Подорож з Петербурга в Москву” необхідність революції в ‘Росії проти монархії й кріпосного права. Картини кріпосної неволі й самодержавної деспотії написані в ній пером жагучого патріота, захисника рідного народу. У травні 1790 року на прилавку одного із книгарень […]...
- “Подорож з Петербурга в Москву” у художньому й ідеологічному контексті епохи Хоча Радищев писав вірші, поеми, а також склав філософський трактат “Про людину, його смертності й безсмерті”, у пам’яті нащадків він залишився всього лише автором “Подорожі з Петербурга в Москву”. Цей Твір одержало досить невтішну характеристику в А. С. Пушкіна, що написав, що воно “причина його нещастя й слави, є дуже посередній добуток, не говорячи навіть […]...
- Сучасники про книгу “Подорож з Петербурга в Москву” Олександр Миколайович Радищев – перший російський революціонер із дворян, письменник, що проголосив у своїй книзі “Подорож з Петербурга в Москву” необхідність революції в Росії проти монархії й кріпосного права. Картини кріпосної неволі й самодержавної деспотії написані в ній пером жагучого патріота, захисника рідного народу У травні 1790 року на прилавку одного із книгарень столиці з’явився […]...
- Оповідання про творчу історію “Подорожі й Петербурга в Москву” Задум книги, цілком ймовірно, сходить до того періоду, коли Радищев вернувся з Німеччини й став служити в Сенаті. До цього часу, тобто до 1772 р., ставиться й формування творчого принципу письменника, що ліг в основу “Подорожі з Петербурга в Москву”, – принципу правдивості. “Вийдете від мене, – пише автор “Уривка”,- ласкательство й пристрасть, низькі властивості […]...
- Безкорисливе служіння Батьківщині на прикладі образів Гринева й Пугачова В історичному дослідженні Пушкін показує реального Пугачова – лиходія й народного улюбленця. Поетеса Марина Цветаева писала про два Пугачових, які є в Пушкіна: “Пугачов в “Капітанській дочці” і Пугачов в “Історії пугачевского бунту”, здавалося б, однією рукою писані. Але Пугачова з “Капітанської дочки” писав поет, з “Історії…” – прозаїк. “Тепер” – продовжує Цветаева – “очна […]...
- Сюжетна основа книги “Подорожі з Петербурга в Москву” Олександр Миколайович Радищев – легендарна фігура, особливо для російської революційної інтелігенції XІX століття. У його поглядах на російське суспільство бачили радикальний гуманізм і глибину розкриття соціальних проблем. Ім’я Радищева для багатьох поколінь російських читачів оточено ореолом мучеництва. Це пов’язане з історією створення книги “Подорож з Петербурга в Москву”, над якою письменник працював біля десяти літ […]...
- “Подорож з Петербургу до Москви” А. М. Радищева Восьмого вересня 1790 року в Санкт-Петербурзьке губернське правління був доставлений секретний арештант Петропавлівської фортеці Олександр Радищев. Тут хворому в’язневі оголосили указ про заміну раніше винесеного смертного вироку посиланням у далекий сибірський острог Ілімськ “на десятирічне безвихідне перебування”. Увечері того ж дня він дізнався, що його негайно відправляють “за найміцніше вартою” у Новгород. Звідти через Москву, […]...
- Новий літературний жанр – “подорож” Радищева Для своєї книги Радищев обрав новий у літературі жанр – “подорож”. Цей жанр одержав в XVІІІ столітті широке поширення. Цим він зобов’язаний Лоренсу Стерну. Видатний англійський письменник видав в 1767 році “Сентиментальна подорож”, що стало своєрідним маніфестом сентименталізму. Книга породила традицію: “сентиментальні подорожі” з’явилися в багатьох національних літературах. Знали цю книгу й у Росії, прочитав […]...
- Наступність російської літератури. (Оди “Вільність” А. Н. Радищева й А. С. Пушкіна) Я те ж, що й був і буду все моє століття: Не худоба, не дерево, не раб, але людина! А. Радищев Радищев, виношуючи революційні ідеї скинення самодержавства, створює оду “Вільність”. Як послідовний він був у запереченні тиранії, настільки сміливим був і в поетичному експериментаторстві. Для прославляння політичної й цивільної волі поет обирає традиційний жанр оди. […]...
- Біографія Радищева Олександра Миколайовича Народився в небагатій дворянській сім’ї. Виховувався й учився в петербурзькому Пажеському корпусі. По закінченні навчання в числі ще дванадцяти юнаків був посланий Катериною II у Лейпциг для підготовки “до служби політичної й цивільної”. У Німеччині вивчав французьку й німецьку просвітительську філософію. Великий вплив на формування поглядів Радищева мав “вождь його юності”, талановитий Ф. В. Ушаков. […]...
- Тема честі й людського достоїнства в добутку А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Можна чудовим образом Виховати в собі людини. В. Г. Бєлінський У будь-якому літературному творі, так чи інакше, у тім або іншому виді ставляться вічні питання – що вважати нормою моральності? Де грань, що відокремлює моральність від аморальності? Чи відрізняються вони взагалі? І майже в будь-якому добутку мовлення, як правило, іде про ідеали моральності. Я вважаю, […]...
- Погляд на дуель як на засіб захисту свого людського достоїнства Дуель – двобій, що відбувається за певними правилами парний бій, що має метою відновлення честі, зняття зі скривдженої ганебної плями, нанесеного образою. Таким чином, роль дуелі соціально-знакова. Дуель являє собою певну процедуру по відновленню чести й не може бути зрозуміла поза самою специфікою поняття “честь” у загальній системі етики російського європеїзованого послепетровского дворянського суспільства. Дуель, […]...
- Скромність є свідомість свого людського достоїнства Можна посперечатися, який квітка гарніше: горда орхідея, зарозуміла троянда або непримітна у своїй простоті незабудка. До якому з них більше тягнуться душі людей? Можна довго міркувати про те, який людина привлекательнее: одягнений по останній моді, що здається дотепним і ерудованим, але байдужий до чужого горя, або одягнений просто, але елегантно, небагатослівний, але труднощі друга сприймаючий […]...
- Поезія А. Радищева Об дарунок небес благословенний, Джерело всіх великих справ, Об вільність, вільність, дарунок безцінний! Дозволь, щоб раб тебе оспівав. А. Радищев Жоден автор XVIII століття не було так проникнуть ідеєю заперечення, як Олександр Миколайович Радищев ( 1749-1802). Він прагнув критично осмислити все без винятку сфери громадського життя. Усунення приватних недоліків його не задовольнило б: він хотів […]...
- Життєвий подвиг Радищева Кінець XVIII століття. Епоха найважливіших подій у світовій історії. По всій Європі й Америці прокотилися буржуазні революції. Свершилась Велика французька буржуазна революція. І тільки в Росії зберігається й досягає свого розквіту кріпосне право. От у такій обстановці молодий дворянин Олександр Радищев в 1762 році надходить у Петербурзький Пажеський корпус. Батьки Олександра були добрими людьми. Вони […]...
- Образ мандрівника в поемі Радищева Досвід подорожі – кріпосницька дійсність, обнаженно, що стала перед очами героя, зустрічі з жертвами самодержавно-кріпосницького ладу (“Чудово”, “Зайцово” і ін.) переконують його в неспроможності надій. Так починався третій, і останній, етап ідейно-морального відновлення героя – формування революційних переконань. Мандрівник починає розуміти, що ні монархія, який би “освіченої” вона не була, ні “великі отчинники” (тобто великі […]...
- Мрія Радищева про майбутнє Батьківщини Революція – найвище вираження творчих можливостей народу. Саме тому в Городні мандрівник звертається із прямим закликом до кріпаків підняти повстання. Цей заклик до заколоту повний великої радісної віри в перемогу народу, у створення їм самотужки нової державності, нової культури, “народним правлінням пристойних”. От ці натхненні слова мандрівника: “ПРО! якби раби, тяжкими узами обтяжені, яряся в […]...
- Художнє своєрідність “Подорожі з Петербургу до Москви” О. М. Радищева і його вплив на передову думка епохи Для багатьох поколінь російських читачів ім’я Радищева. Оточене ореолом мучеництва: за написання “Подорожі з Петербургу до Москви” автор був засуджений до смертної страти, заміненої Катериною II десятьма роками висилки до Сибіру. Її наступники на троні відновили Радищева в правах, проте він не змінив своїх поглядів і, не знайшовши до них співчуття з боку влади, у […]...
- Життя Радищева – подвиг Великий мислитель уважав, що “щирим сином батьківщини” може вважати себе тільки вільний у своїх думках і вчинках людина: той, хто “прагне завжди до прекрасного, величному, високому”. “Щирий син батьківщини” гречний і шляхетний, але не по походженню. У розумінні автора “Подорожі” шляхетної людини характеризують доброчесні вчинки, одухотворені щирою честю, тобто волелюбністю й народонравием,. служінням своєму народу. […]...
- ПОДОРОЖ – ЦЕ МРІЯ КОЖНОГО, АЛЕ НЕ КОЖЕН ЛАДЕН ГІДНО ЇЇ ЗДІЙСНИТИ – Прославлення сили людського характеру в творі Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 43 ПОДОРОЖ – ЦЕ МРІЯ КОЖНОГО, АЛЕ НЕ КОЖЕН ЛАДЕН ГІДНО ЇЇ ЗДІЙСНИТИ Тема: Прославлення сили людського характеру в творі. Людина, що перевершує інших за інтелектом та моральністю, мимоволі відповідає за інших. Жуль Верн Мета: дослідити особливості сюжету роману, з’ясувати, як життєві випробування розкривають характери героїв; розвивати допитливість, зацікавленість […]...
- Сочинение “Путешествие в Москву” или “Поездка в Москву” Я ездил в Москву с родителями на летних каникулах. Столица оставила у меня впечатление огромного, великого и богатого города. Я хотел бы посетить ее еще не один раз. Гуляя по центру, я увидел Кремль, Красную площадь, захоронения разных великих людей у Кремлевской стены, в том числе маленький черный Мавзолей Ленина. Видел и знаменитые куранты на […]...
- Глава роману про подорож Євгенія Онєгіна Пушкін – найбільший російський поет XIX століття. Вивчаючи його творчість зі шкільної лави, ми все-таки знаємо його поверхово й, постійно читаючи його, відкриваємо всі нові й нові грані його творчості. Ні сумніву, що кращі Твір Пушкіна – це роман у віршах “Євгеній Онєгін”. Унікальним його робить широта охоплення дійсності, многосюжетность, опис відмінних рис епохи, її […]...
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів […]...
- Вірність Батьківщині (за поемою “Євшан-зілля”) Багато є легенд українського народу: про історичне минуле, про славетні подвиги… І багато українських письменників також писали твори на цю тему. Наприклад, у Миколи Вороного є поема “Євшан-зілля”. Це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у […]...
- Твір на прикладі долі Григорія Мелехова по роману М. О. Шолохова “Тихий Дон” Тому що в ті дні буде така скорбота, який не було від початку утвору… навіть донині, і не буде… Зрадить же брат брата на смерть, і батько – дітей; і повстануть діти на батьків і вмертвлять їх. З Євангелія З дитинства я звик чути в слові “козак” щось героїчне. І застільні козачі пісні говорили про […]...
- Вірність Батьківщині (за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля”) Багато є легенд українського народу: про історичне минуле, про славетні подвиги… І багато українських письменників також писали твори на цю тему. Наприклад, у Миколи Вороного є поема “Євшан-зілля”. Це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у […]...
- Доля інтелігенції в революції на прикладі роману О. Фадєєва “Розгром” Читаючи роман О. Фадєєва “Розгром”, мимоволі замислюєшся, хто більше потрібен Росії: думаючий, освічений, багато знає і розуміє людина або ж беззаперечний виконавець чужої волі. У всі часи по-справжньому талановитим і розумним людям у нашій країні всіма силами перегороджували дорогу. Створюється враження, що Росія навмисно хоче залишатися останньою серед інших країн. Скільки великих вчених було піддано […]...
- Вірша М. И. Цветаевой про Москву 1. Обрат Москви в добутках російських поетів. 2. Місце столиці в житті й творчості Цветаевой. 3. Аналіз вірша “Хмари – навколо”. 4 Аналіз вірша “По церковці – всі сорок сороков”. 5. Збірний образ Москви. Багато поетів у своїй творчості зверталися до про разу Москви. У ній знаходили велич і вульгарність її звеличували й боготворили Вигляд […]...
- Сила народу в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині (за повістю “Захар Беркут”) – ІВАН ФРАНКО ІВАН ФРАНКО (за повістю “Захар Беркут”) Від дорослих ми часто чуємо: “Гуртом і батька легше бити”. Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність – це велика сила. Ось і у повісті І. Я. […]...
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Евшан-зелье” “Евшан-зелье” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв у полон Володимир Мономах. Життя хлопчика на чужині була розкішною: він ні в чому не знав відмови, жив у добробуті. Усе було б добре, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідної дитини, тому що батьківська любов […]...
- Гуманізм Діккенса на прикладі його роману “Домбі і Син” Російський критик Бєлінський назвав дивом роман Чарльза Діккенса “Домбі і Син”. Це якісно новий твір видатного англійського класика. У ньому теж зображено безрадісне, скалічене батьківською любов’ю і ненавистю дитинство двох напівсиріт. На відміну від інших персонажів Діккенса – маленьких мешканців нетрів, сиріт, голодних безхатьків – у маленької Флоренс та її брата Поля є заможний батько […]...
- Точність і стислість – ось перші достоїнства прози Вона вимагає думок і думок – без них блискучі вислови нічому не служать” – писав О. С. Пушкін. Відзначимо, що світовий авторитет заперечує не будь-які блискучі вислови, а бездумні, самодостатні або неточні, хоч і гучні. Точність і стислість вимагає місткості слова, збільшення його значеннєвої об’ємності, чому справно служить засіб перенесення, коли поряд з основним значенням […]...
- Образ Петербурга Багато великих письменників 19 століття зображували прекрасне місто Петербург, видне місце він займає й у добутках Ф. М. Достоєвського, але він не говорить про його чудові будинки, про красу самого міста, Федір Михайлович як би заглядає усередину бедних будинків, де в жахливих умовах живуть герої його роману “Злочин і покарання”. У добуток ми зустрічаємося із […]...
- Ідея служіння митця народом у творчості Лесі Українки Крицевим і ніжно-трепетним вродилося слово Лесі Українки. В нелегку добу лихоліття ступила велика поетеса на крутий і тернистий шлях. “На шлях я вийшла ранньою весною, – писала дев’ятнадцятилітня дівчина, – і тихий спів несмілий заспівала”. Але той тихий спів пролунав громосилим дзвоном, гучним сполохом, підупалих духом він кликав стати “одважно до бою”, вселяв віру й […]...
- Лицарське служіння людям по повісті “Записки юного лікаря” Перед нами один з ранніх творів Михайла Опанасовича Булгакова – “Записки юного лікаря”. Уже на сторінках цього добутку проявляються риси письменника, які згодом стануть його авторською індивідуальністю. Це Я незвичайна щирість, теплота й безпосередність, з якими він звертається до свого читача, поблажливість і гумор у його відношенні до свого героя – спочатку досить самовпевненому, а […]...
- Достоїнства байок Крилова Хоча Крилов часто використовував сюжети езопа, Лафонтена, Марциала, його добутки абсолютно самостійні. Зрештою й Пушкін не гидував сюжетами французьких, давньогрецьких і давньоримських письменників! Але адже його “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” не є самостійним добутком, хоча являє собою вільний переклад з Горация. Справа в тому, що в байках Крилова з’явилося життя, а не гола дидактика, […]...