Ідейно-естетичні пошуки українських письменників “Розстріляного відродження”
Кінець XIX-початок XX ст. в європейській культурі позначився складним процесом пошуків нових форм, ідей та естетичних основ відтворення життя в мистецтві. Прикметними рисами цієї доби стають тривога і драматизм, руйнування старих і створення нових форм мистецтва, нового світовідчуття. Адекватними формами осягнення дійсності тепер визнаються музика, поезія, творче осяяння; пріоритетне значення відводилося яскравій індивідуальності митця, що зумовлювало появу нового типу естетичної свідомості, закладення основ модернізму та авангардизму.
Вони вимагали докорінного перевороту у культурі, оновлення
Носієм нових ідей в українській культурі стає Михайло Семенко. Поет теоретично обгрунтовував принципи авангардного мистецтва у своїх маніфестах “Сам”, “Кверо-футуризм” та журналах “Семафор у майбутнє”, “Катафалк мистецтва”, “Бумеранг” та ін. Ці маніфести спрямовувались проти будь-якого культу в мистецтві (понад усі – проти характерного для української культури культу Т. Шевченка), а також проти мистецтва провінційного, хуторянського. М. Семенко виступав за руйнування “старого мистецтва” на рівні форми (пародіювання заштампованих поетичних прийомів, перехід до верлібру і тонічної системи віршування) і змісту (“естетство навиворіт”, ламання образної системи творів, фрагментарність образів). Тяжіння до експериментаторства, створення ускладнених художніх форм (поезофільм), схильність до розірваних асоціацій, що проголошувало тенденцію до елітарного мистецтва, – усе це втілилося в збірках письменника “П’єро задається”, “П’єро кохає”, “П’єро мертвопетлює”.
М. Семенко був “фігурою доби”. Він одним із перших почав згуртовувати літературні сили – так утворились літературні угруповання “Фламінго”, “Космос”, “Аспанфут”, “Нова Генерація”, учасники яких втілювали у власній творчості принципи кверота панфутуризму: дикої і гарячої свободи, розкутості, глибини емоційності, оголеної відвертості, звільнення життєвої енергії. Центральною постаттю літературного процесу 20-х років, епіцентром боротьби за національне відродження був Микола Хвильовий. Саме з його ім’ям пов’язана скандально відома літературна дискусія 1925-1928 років про шляхи розвитку української культури. Хвильовий виступає проти засилля масовізму (тобто письменників з неосвічених селян і робітників, що створювали літературу для масового читача), проти “баналізації мистецтва”, зведення його до ролі ідеологічного обслуговування партійної і державної політики.
Він жадав активного романтизму, “романтики вітаїзму”, що був для нього синтезом “нового споглядання, нового світовідчуття, нових складних вібрацій”. Активний романтизм не зв’язує митця жодною мертвою догмою – ні щодо форми, ні щодо теми, ні щодо жанру. Хвильовий та його послідовники (ранній Тичина, Дніпровський, Смолич) розуміли, що єдність їхнього стилю, як вияв світовідчування новітнього українства, визначається не формою, темою або жанром, а вищими загальними законами, які випливають із тих виняткових умов буття і свідомості української нації, які формують її силу та визначають місце та роль на найближче майбутнє. Тому і висували вони гасла орієнтації української культури на Європу не як географічну, а як психологічну категорію. “Це – Європа грандіозної цивілізації, Європа – Гете, Дарвіна, Байрона”.
Тобто Хвильовий, як і Семенко, виступав за елітарне мистецтво, мистецтво як “засіб пізнання життя”, мистецтво глибокої думки і складної образності. Адже активний романтизм мав бути спадкоємцем усіх стильових мистецьких надбань минулого у філософсько-мистецькому синтезі і новій якості.
Однак з бігом часу виявилася незаперечна істина, що всі сподівання на відродження української нації на грунті нових грандіозних ідей були марними, а наш народ у перспективі мав лише тюрми, примусові табори і масовий голод. Величну духовну експансію гуманістичного досвіду усього людства було насильно припинено. Всі адепти бадьоро-радісного світовідчуття й оптимістичного відродження національних ідей були або морально, або фізично знищені на початку 30-х років. їх імена залишилися в історії як імена представників “розстріляного відродження”.
Саме вони у своїх розмаїтих стильових шуканнях та експериментаторських проектах відбивали дух революційного романтизму доби – доби великого виклику історії та свавільної перебудови світу.
Related posts:
- Митці “Розстріляного Відродження” Проголошення державної незалежності України зумовило великі зміни в духовному житті, розвитку національної культури, літератури та мистецтва, в пробудженні історичної пам’яті народу. Ліквідовано багато “білих плям” в історії української літератури – повернено імена письменників, що були закатовані у сталінських таборах, тих, чия творчість оголошувалась ворожою, націоналістичною. “Розстріляне Відродження” – так називають митців 20-30 років XX століття, […]...
- Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження” Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження”. “Розстріляне відродження” – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр., яке дало високохудожні твори у галузі літератури живопису, музики, театру і яке було знищене більшовицьким тоталітаризмом. Українська творча інтелігенція 20-х рр. вперше за останні 300 років зробила героїчну спробу підвестися з колін, випростатися і гідно явити […]...
- Поети “розстріляного відродження” Реферат на тему: Поети “розстріляного відродження” Доля української літератури – доля України. Важко знайти у світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу систематично заборонялася й переслідувалася спеціальними державними вердиктами й актами. Цей геноцид тривав століттями. За останні триста з гаком років українська література, перебуваючи в колоніальному становищі, не могла розвиватися на всю силу […]...
- Тодось Осмачка – поет “розстріляного Відродження” Література української діаспори стала відомою для широкого кола українського читача в період розбудови незалежності нашої країни. В українську літературу повернулись імена письменників, яких в 20-30-ті роки доля закинула кого в табори, кого в інші країни. До таких митців належить і поет Тодось Осмачка. Народившись в кінці XIX століття, Тодось Осмачка став свідком нашої буремної історії. […]...
- Художньо-естетичні пошуки у зарубіжній літературі другої половини XX століття У XІX столітті продовжується розквіт літератури та музики, їх питома вага у культурі епохи надзвичайно велика. У літературі розвивається роман з його здатністю до широкого охоплення життя суспільства, і його точністю психологічного аналізу; специфічні художні можливості роману виявилися особливо співзвучними естетичним вимогам часу. Роман стає провідним жанром літератури XІX століття. Творчість Гете, Бальзака, Флобера, Мопассана, […]...
- Всесвітня література XX століття: естетичні пошуки та художні відкриття Чи не найважче характеризувати розвиток сучасного літературного процесу. Літературна спадщина більш ранніх епох легше піддається певній класифікації та більш-менш усталеній оцінці, адже вона пройшла перевірку часом. І все ж існують загальні етапи й тенденції розвитку всесвітнього літературного процесу XX століття, які визнає переважна більшість літературознавців і культурологів як в Україні, так і за її межами. […]...
- Біблійні мотиви та образи в творчості українських письменників 19-20 століть Реферат на тему: Біблійні мотиви та образи в творчості українських письменників 19-20 століть Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж […]...
- ЗНО – Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів Євген Филимонович Маланюк – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Влада”, […]...
- Трагедія громадянської війни у творах українських письменників Трагедію особливо гостро відчуває душа делікатна, ніжна, беззахисна. А ще – довірлива. Наче квітка до сонця, вона розкриває пелюстки, вітаючи життя. І раптом – чорний смерч. Губить надію, карає за простоту і наївність. Та квітка проросла навесні 1917 року. Звалася вона молодою українською республікою. Над Києвом стояв “золотий гомін”, що його так точно вловило вухо […]...
- Ідеал сильної української жінки в творчості українських письменників (на матеріалі романів “Поклади золота” В. Винниченка і “Тигролови” І. Багряного) Ідеал сильної української жінки в творчості українських письменників (на матеріалі романів “Поклади золота” В. Винниченка і “Тигролови” І. Багряного) Гармонійне, лагідне мислення українця-хлібороба тяжіє до ідеалу жінки як Землі-годувальниці й берегині. Тому й образ України більшість із нас співвідносить із жінкою. Національне відродження 20-х років висунуло цілий ряд тлумачень образу сильної, взірцевої жінки – матері, […]...
- Тема кохання у творах українських письменників Тема кохання – одна з найдавніших у творчості кожного народу. Хвилюючими творами про кохання, сповненими найщиріших людських почуттів, славиться український фольклор. Кохання у народній поезії сильніше родинних стосунків, сильніше смерті. Шекспірівські “Ромео і Джульєта” анітрохи не вагоміші образи, ніж герої українських пісень, бо найпопулярніший мотив, притаманний народній творчості, – це мотив вірності, готовність до самопожертви. […]...
- Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів (Загальний огляд) Протягом XX ст. у зв’язку зі складними соціально-економічними й політичними умовами мільйони українців залишали свої домівки в пошуку кращого життя на чужині. В історії виділяють три етапи еміграції за кордон: 1) перед Першою світовою війною (причини – в основному соціально-економічного плану); 2) у міжвоєнний період (причини політичного характеру); емігранти […]...
- ЗНО – Творчість українських письменників-емігрантів В історії виділяють три етапи еміграції за кордон: 1) перед Першою світовою війною (причини – в основному соціально-економічного плану); 2) у міжвоєнний період (причини політичного характеру); емігранти – представники української інтелігенції, прихильники вільної України); 3) у період Другої світової війни; “переміщення осіб” (протягом 1945 – 1947 років було здійснено переміщення осіб на місця постійного проживання […]...
- Відображення почуття кохання у творах українських письменників Мабуть, немає письменників, які б не писали про кохання. Пояснити це дуже просто – багато важить кохання в житті людини. Дійсно, це почуття, як жодне інше, прагне висловлення і тому найчастіше спонукає до самовираження, надихає на творчість. Як на мене, то здебільшого у творах української літератури про кохання розповідається дуже правдиво. Можливо, тому, що основу […]...
- Тема 41. Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Тема 41. Євген Маланюк (1897 – 1968) Євген Филимонович Маланюк – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет […]...
- Ідеал сильної української жінки в творчості українських письменників (за романом “Поклади золота”) Гармонійне, лагідне мислення українця-хлібороба тяжіє до ідеалу жінки як Землі-годувальниці й берегині. Тому й образ України більшість із нас співвідносить із жінкою. Національне відродження 20-х років висунуло цілий ряд тлумачень образу сильної, взірцевої жінки – матері, соратниці, громадянки молодої країни. Ми розглянемо соціально-детективний роман Володимира Винниченка “Поклади золота”. Твір описує життя української інтелігенції в Парижі […]...
- Художнє осмислення чорнобильської трагедії у творах українських письменників Художнє осмислення чорнобильської трагедії у творах українських письменників Перший удар на себе, Перший вогонь на себе, Так одчайдушний Данко Людям віддав своє серце. З атомом стати до бою З полум’ям смертоносним, І заступити собою Світ, що малий і дорослий. / М. Сингаївський / Спочатку з’являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться […]...
- Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження 19. Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження. Особливості англійської літератури гуманізму зумовлені також її порівняно пізнім характером. Вона опиралася на надбання ренесансної культури європейських країн, де гуманізм розвинувся раніше, активно вбирала їхній літературний досвід і завдяки цьому розвивалася прискорено. В ній органічно поєдналися цей здобуток континентальних країн та національна […]...
- Міркування про сім’ю в добутках українських письменників Г. Квітка-Основ’яненко Повість ” Маруся ” відображає народні подання про закони моралі й честі як щодо любові, так і щодо сім’ї. На думку автора, родинне щастя неможливе без відповідальності шлюбу за Майбутнє, поваги й любові. Саме тому Наум спершу відмовляється віддати дочка за Василя, тому що той ще повинен був піти в армію, а батько […]...
- Тема життя й смерті в романах українських письменників Г. Сковорода. Ярчайшим віршем на цю тему є “Вірити”, у якому поет і філософ порівнює волю зі злотому, прославляючи Богдана Хмельницького як батька вільності. І життя самого поета – приклад волі від всіх принад миру, не випадково на своєму могильному камені він ще при житті викарбував слова: “Мир ловило мене, і не піймав”. Історичні пісні, […]...
- Розстріляне українське Відродження Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття. У 20-х роках у нашу літературу прийшли численні таланти, які невдовзі заявили про себе на повний голос. 20-ті роки називають “українським Відродженням”, бо то дійсно був […]...
- ТЕМА КОХАННЯ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ Тема кохання – одна з найдавніших у творчості кожного народу. Хвилюючими творами про кохання, сповненими найщиріших людських почуттів, славиться український фольклор. Кохання у народній поезії сильніше родинних стосунків, сильніше смерті. Шекспірівські “Ромео і Джульєта” анітрохи не вагоміші образи, ніж герої українських пісень, бо найпопулярніший мотив, притаманний народній творчості, – це мотив вірності, готовність до самопожертви. […]...
- Тема любові у творчості українських письменників “Слово об полицю Ігоровім” містить епізоди, пов’язані з Ярославівною, коханою дружиною князя Ігоря. Її любов, її молитви захистили героя від смерті. Відтоді образ Ярославівни – це образ вірної люблячої жінки, її ім’я стало узагальненим для всіх, хто любить і чекає Котляревский, “Энеида”. У добутку чимало епізодів, які зображують любов героїв. Один з ярчайших прикладів – […]...
- Твори письменників-модерністів: Відродження Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Не жалію, не зову, не плачу Не жалію, не зову, не плачу, Все мине, як з білих яблунь дим. Прив’ядання золотом позначений, Я не буду більше молодим. Серце, ти вже так не будеш битися, Перем’яте памороззю літ, Сторона березового ситцю Не заманить босого в похід. Дух бродяжий, ти […]...
- Художнє осмислення Чорнобильської трагедії у творах українських письменників Спочатку з’являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться до міста. Вогонь охоплює будинки, вулиці, спалахують автомобілі. Дерева чомусь займаються швидко, як свічки, хоча зараз розпал весни… Вогняна лавина котиться містом. Залишається лише потріскана, наче в зморшках, земля. Страхіття це сталося 26 квітня 1986 року, коли на Чорнобильській АЕС вибухнув четвертий блок. […]...
- Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, […]...
- Тема 40. Іван Багряний – Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Тема 40. Іван Багряний (1906 – 1963) (Іван Павлович Лозов’яга (Лозов’ягін)) Іван Багряний – відомий український письменник-романіст, автор повістей, численних публіцистичних виступів, памфлетів, поезій, активний учасник творення літератури відродження. Життєве кредо письменника – “Я мислю, отже існую”. Одним з перших був заарештований радянською тоталітарною системою 30-х років XX ст. Його життя […]...
- Погляди на виховання й навчання українських письменників Г. Сковорода, “Алфавіт, або Буквар миру”, “Байки Харківські”. Не тільки в цих добутках автор висловлює свої погляди на виховання, навчання й т. п., відзначаючи, що саме варто виховувати в дитині та й у собі. А в трактаті “Вдячний Еродий” Сковорода писав: “Усяку справу має успіх, коли Природа сприяє”. Отже, не слід противитися природним здатностям дитини, […]...
- Родинні традиції очима українських письменників Кіноповість О. Довженка “Україна в огні” розпочинається зворушливою картиною: “У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа… родина… Лавріна Запорожця і тихо співала “Ой піду я до роду гуляти”. Сім’я – першооснова будь-якого суспільства, тому все добре і погане йде саме від неї. Здавна […]...
- Слово об’єднання українських письменників “Слово” – об’єднання українських письменників в еміграції. Ідея створення його народилася під час наради літераторів 26 червня 1954 в Українському літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Офіційно організація “С.” була проголошена на установчих зборах 19 січня 1957. “С.” є продовженням основних принципів свого попередника – МУРу. Об’єднує українських письменників із багатьох країн світу з метою сприяння розвиткові […]...
- ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ Відродження, або Ренесанс (фр. Renaissance, італ. Rinascimento) – епоха в історії культури Європи, що прийшла на зміну культурі середньовіччя і передувала культурі нового часу. Приблизні хронологічні межі епохи – XIV-XVI століття. Доба Відродження включає три фази: раннє (XIV ст.), високе (XV-XVI ст.) та пізнє Відродження (XVI – початок XVII ст.). Виникло воно в Італії, а […]...
- Теоретико-літературні поняття – Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Теоретико-літературні поняття Лірика – поряд з епосом і драмою один з основних літературних родів, у якому життя відображається через передачу почуттів, переживань, думок людини в певних обставинах; під впливом певних подій. Умовна класифікація за мотивами та основним ідейним спрямуванням: – громадянська лірика – лірика із соціальною та національною проблематикою, у якій […]...
- Рідна мова у творчості українських письменників Немає народу, байдужого до рідної мови. Мотиви звеличення рідного українського слова звучать у творах найвизначніших синів України. Поетичне слово закликало народ берегти мову, бо, як писав С. Воробкевич у вірші “Мово рідна”, хто забуває рідне слово, “той у грудях не серденько, тілько камінь має”. У кріпацькій поневоленій Україні лунало застереження Тараса Шевченка: Хто матір забуває, […]...
- “Значення праці у творчості українських письменників” Про таку працю, яка не приносить, як те мало б бути, людині радості й задоволення, а нищить її фізично й морально, з болем писали великі українські письменники Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Володимир Винниченко та багато інших. Не раз людина праці ставала жертвою трагічних обставин, “пропащою силою” і передчасно гинула. А яким […]...
- Міркування про щастя в добутках українських письменників Г. Сковорода, “Алфавіт, або Буквар миру”. Твір в афористичній формі розповідає про найважливіший у житті: “Любов виникає з любові. Бути щасливим – пізнати себе”. А теперішнім щастям для кожного автор уважає улюблену роботу, тобто роботу з покликання й щоденне самовдосконалення Котляревский, “Наталка Полтавка”. У п’єсі щастя тлумачиться як чесна й чисте життя в сім’ї з […]...
- Образ матері в літературі українських письменників Мама… Найтепліше, найсвятіше слово для кожної людини. Мама – це символ любові і ласки, ніжності і найвірнішого кохання. І тому не дивно, що найтепліші, найщиріші слова присвячують письменники і поети матерям. І образу матері як вічному уособленню безкорисливої любові і відданості. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мама, Твою […]...
- Твір на тему: Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, […]...
- ЗНО – Тест № 25 – Творчість українських письменників-емігрантів 1. Укажіть, хто з письменників не є емігрантами. А Улас Самчук Б Василь Барка В Євген Маланюк Г Василь Симоненко 2. У вірші “Стилет чи стилос” Є. Маланюк розмірковує про А долю України та її народу. Б творчу місію митця та його покликання. В роль Кобзаря в українській літературі. Г давні цивілізації. 3. Укажіть справжнє […]...
- ІВАН БАГРЯНИЙ – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ІВАН БАГРЯНИЙ (1906 -1963) Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’ягін. Народився в с. Куземині, що на Полтавщині (нині Сумська область), у родині робітника-муляра, помер у м. Шварцвальді (Німеччина). Належить до письменників-емігрантів (член МУРу). Найвідоміші твори: романи “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”, роман у віршах “Скелька”, повість “Огненне коло”, збірка поезій “Золотий бумеранг”; […]...
- Відповіді до теми: література відродження 1. Назвіть французький відповідник слова “Відродження”. Відповідь: Ренесанс. 2. Що саме “відроджується” в епоху Ренесансу? Відповідь: Античний тип культури, античне бачення світу. 3. Які хронологічні рамки доби європейського Відродження? Відповідь: ХІХ-ХХІІ ст. 4. Де і у кого на все життя закохався Франческо Петрарка? Відповідь: У церкві св. Клари в Авіньйоні Петрарка закохався у Лауру. 5. […]...