Ідея гармонії людини й природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”)
Усі ми: квіти, трави, дерева, люди – діти великої, могутньої Природи. Дихаємо одним повітрям, гріємося під одним сонцем, пускаємо коріння в одну землю. І все життя тягнемось до висот небесних – гілками-руками, думами-мріями, душами-квітами.
Приходимо ненадовго в цей світ, прокладаємо в ньому свою стежку і назавжди відходимо в інший, неземний. Який же сенс у цьому вічному круговороті життя? Чи не в тому, щоб, пройшовши складний шлях пізнання, стати на вищий щабель духовності, відчути свою єдність з усіма формами космічного буття, свою спорідненість
Чи зуміє людина своїм життям органічно влитися в цю світову гармонію, чи порушить її, не знайшовши свого місця в ній? Філософські роздуми над цією та іншими загальнолюдськими проблемами завжди хвилювали видатну дочку нашого народу Лесю Українку. Створюючи свій шедевр – драму-феєрію “Лісова пісня”, поетеса добре знала ціну багатьом життєвим істинам, бо тернистий шлях пізнання було вже пройдено, життя догоряло, а попереду чекала вічність.
Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Духовному зору Лесі Українки відкрилися таємниці людського життя, смерті і безсмертя. Вона виголошує їх устами лісової царівни Мавки.
Мавка – дитя природи, і це глибоко символічно: лише в нерозривній єдності з природою можна досягти гармонії душі. Цій дівчині чужі й незрозумілі одвічні клопоти людські про хліб насущний, про добро, багатство. Вона й так багата – лісовим цвітом, весняним співом, ласкою верби-матері, ніжністю березки-сестриці, розмаїттям барв і звуків.
Тієї весни їй судилося почути найчарівнішу з мелодій – мелодію кохання, яка з’єднала дві рідні душі. Весна – то пробудження сердець, народження надій, буяння цвіту почуттів, то гімн всесильної любові. Не тільки людина – вся природа живе за прекрасними і незбагненними законами кохання: Он бачиш, там питає дика рожа: “Чи я хороша?” А ясень їй киває в верховітті: “Найкраща в світі!”
Під впливом цього світлого почуття розпускається “цвіт душі” людського хлопця Лукаша. Це Мавка і весна пробудили в ньому сили, що досі дрімали, і зробили його душу зрячою на красу. Ось вона, гармонія!
Весна в природі і в серцях, у мріях і в житті. Оновлення і просвітлення, очищення і причастя вселенською красою і любов’ю.
Та все минає. Пізнє літо вносить свої зміни в лісові пейзажі і в людське життя. Покошено і складено в стіжки буйні трави, перша сивина впала на скроні дерев, а кохання Мавки й Лукаша торкнув перший холод. Природа разом з героями проходить їхніми нелегкими, плутаними стежками, відтіняє їхній душевний стан. Вона не просто співіснує з людиною, а співпереживає з нею.
Тяжко на серці у Мавки: воно віщує зраду, розлуку. У цей час “починає накрапати дрібний дощик, густою сіткою заволікає галявину, хату й гай”.
Кохання Лукаша не витримало випробування буденними клопотами, дріб’язковими турботами. І душа його зміліла, втратила свій цвіт. Він зрадив не лише Мавку – зрадив себе, свою співочу душу, свою високу мрію. X за це тяжко карається, втративши людську подобу.
Та навіть доля непідвладна великій любові. І Мавка чарівним словом рятує свого коханого. Образ лісової красуні – це вимріяний поетесою ідеал гармонійної людини, яка живе вільним, духовним життям, у повній злагоді з природою. Саме тому їй не судилося ні забуття, ні смерть.
Мавка – це втілення краси, а краса невмируща.
Близький до природи і дядько Лев. Він добре знає всяку лісову, польову та водяну силу, вміє розумно з нею обійтися. Своєю любов’ю до лісу, добротою, мудрістю він заслужив глибоку повагу Лісовика.
У драмі-феєрії дійовими особами нарівні з людьми виступають і сили природи, що виросли на фольклорному Грунті: Русалка, Водяник, Лісовик, Перелесник та інші. Серед них теж є добрі й злі, та це не порушує рівноваги у навколишньому світі. На кожному кроці природа вступає у взаємини з людиною, допомагає чи шкодить їй, відгукується на кожен порух її душі.
Вона завжди за все віддячує взаємністю. Любов може народитися лише з любові.
На жаль, люди часто забувають цю істину. Хто дав їм право підкоряти собі природу, руйнувати її величний храм своєю безжалісною рукою? Ми всі рівні перед Богом. Світ не повинен жити за законами жорстокості і насилля. Лише краса й любов врятують нас від фізичної й духовної смерті.
Тільки тоді наші душі будуть урівноважені, коли настане гармонія в наших взаєминах з могутньою й величною Природою.
Ви схибили в житті, втомилися буденністю, втратили сенс свого буття? Залиште все, підіть до неї, до Природи. Послухайте її велику тишу, і вона відкриє вам свої таємниці, залікує душевні рани.
Придивіться пильніше: можливо, серед пишного гілля перед вами з’явиться прекрасна зеленоока дівчина з довгим розплетеним волоссям, заквітчаним яскравим вінком, і поманить вас за собою. Не бійтеся, ідіть! То ваша Доля.
Варіант 2.
Люди повинні пам’ятати, що природа – це не просто дім, в якому ти живеш, це те, що живе поряд з тобою, можливо, не схожим на людське, але повнокровним життям.
Геніальна поетеса Леся Українка зрозуміла цю істину – і перед очима живими картинами постали чудові місячні ночі, лісові хащі, глибини прозорої води, лугові тумани. І вся ця лісова, водяна, польова сила прийшла до неї, щоб письменниця увіковічила їх, дала безсмертя.
Як удова мережка, заткана зірками на срібній основі, з’явилась “Лісова пісня” – твір, що викликав подив і зачудування сучасників, що зачаровує і хвилює нащадків.
Особливо яскраво постає в драмі-феєрії образ природи як супутника людського життя. Поява людини викликає тривогу серед мешканців лісу й озера.: Русалка, почувши, що “тута мають хижку будувати”, висловлює свій гнів і погрожує:
Ой, ті люди
З-під стріх солом’яних! Я їх не зношу!
Водяник не підтверджує Русалку, адже йдеться про дядька лева, а він приятель лісовим мешканцям.
Так намічається лінія: людина і природа, залежність їх взаємин від духовного світу людини, її характеру.
Русалка говорить про людей взагалі, а Водяник – конкретно про дядька Лева. Отже люди є різні. Уперше про волю й неволю згадується в діалозі Русалки і Водяника, який наказує своїй неслухняній доні не зринати “три ночі місячні поверх води”, а у відповідь чує: “Я – вільна, як вода!” У цій суперечці вже звучить якась тривога, та вона одразу ж стихає.
Лунає прекрасна й неповторна, сповнена могутньої творчої сили мелодія Лукашевої сопілки. Справжнє високе мистецтво, його чарівна сила, здатні пробуджувати всі земні сили. Після зу
Стрічі з Лукашем Мавка сприймається як реальна людина. Музика передчасно розбудила її, глибоко вразили її чутливу душу. “Весна ще так ніколи не співала”,. – каже Мавка, відчуваючи незвичайну щирість і красу мелодії. Справді, то не весна – на сопілці грала людна.
Лісовик квапиться застерегти свою доню:
…минай людські стежки, дитиною бо там на ходить воля, – там жура тягар свій носить. Обминай їх, доню: раз тільки ступиш – і пропала воля: Мавка щиро дивується: Ну, як таки, щоб воля – та пропала? Вдруге звучить мотив про волю і неволю, тепер уже в житті людському і про неможливість знищення волі у вільному світі – в майбутньому, духовно багатому, прекрасному житті, за принципами якого живе Мавка. Природа має чарівні властивості:
Спить озеро, спить ліс і очерет. Верба рипіла все: “Засни, засни…” І снилися мені все білі сни. Таку прекрасну картину зимової казки-сну створює поетеса.
Мавчині слова зачарували Лукаша. Заслухавшись, він з подивом вимовляє: “Як ти говориш…”. А у відповідь чує захоплені: “Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся”. І, слухаючи мелодії Лукашевої сопілки, мимоволі озивається тихесенько на Той самий голос:
Як солодко грає, Як глибоко крає,
Розтинає білі груди, серденько виймає!
Картина розквіту природи символічна: так розквітає сама людина, одухотворена високою красою мистецтва. Саме тут, серед вільної природи, безпосередньо і невимушено розвиваються щирі взаємини Лукаша та Мавки.
Природа оддячує своїх добрих, щирих дітей, які бережуть і примножують її щедроти.
Таким люблячим природу як власний дім у творі обдарованих буйною фантазією людей, які можуть впіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою свого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть “зустріти” Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника, Потерчат і Куця.
Мудрість і сила людини – в єднанні з природою, яка втілена теж в образі Мавки. Лісова красуня ненав’язливо підказувала, коли землю орати, коли сіяти, де і коли, яке дерево використати для потреб господарства, тому “так, як сей рік”, коли жила в Лукаша Мавка, “хіба коли родило”. Вона ще й оселю прикрасила “умаїла квітами попідвіконню – любо подивиться!”.
Отже, для Мавки працювати – це творити “красиве і корисне”, розумно втручаючись в природу. Бо вона – це часточка землі, її духу животворящого. Саме такою вона покидає людський світ, але не таїть в собі зла:
Я обізвуся до них Шелестом тихим вербової гілки, Голосом ніжним тонкої сопілки, Смутними росами з вітів моїх. Символами рідної землі, її краси постають верба і сопілка. Образ верби проходить через увесь твір: верба, що брала Мавку на зиму в своє лоно: вербичка, якою Мавка стала після прокльонів Килини, а потім спалахнула ясним вогнем; вербиця, що виросте з легкого, пухкого попелу спаленої вербички.
Наскрізним є й образ сопілки.
Вона розбудили Мавку, покликала її до життя й любові, солодко грала, глибоко краяла душу. До майбутніх поколінь безсмертна Мавка обізветься теж “голосом ніжним тонкої сопілки”, мелодією, яку напровесні Лукаш “вигравав, мрії збираючи в гаю”, і яка її так вразила. Отже, інших вона теж будитиме від сну.
Мистецтво й краса – вічні, вони завжди викликатимуть у людей добрі почуття.
Related posts:
- Ідея гармонії людини й природи (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) “Великі народні поети, – писав Максим Рильський, – промовляють за свій народ, говорять від його імені, але говорять своїм голосом, в усій неповторній красі свого обдарування, своєї культури”. Такою була Леся Українка, чиє поетичне слово хвилює нас і сьогодні. Талант письменниці багатогранний. Вона увійшла в літературу як велика поетеса-лірик, геніальний драматург, талановитий прозаїк, перекладач, блискучий […]...
- Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Люди повинні пам’ятати, що природа – це не просто дім, в якому живемо, це те, що живе поруч з нами, можливо, не схожим на людське, але повнокровним життям. Геніальна поетеса Леся Українка зрозуміла цю істину – і перед очима живими картинами постали чудові місячні ночі, лісові хащі, глибини прозорої води, лугові тумани. І вся ця […]...
- Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Леся Українка – найвидатніша письменниця свого часу. Її талант був визнаний далеко за межами України. Поетичні твори Лесі Українки мають переважно громадське звучання, але її перу належать і справжні шедеври інтимної та пейзажної лірики, одним зя; драма-феєрія “Лісова […]...
- Ідея гармонії людини й природи (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Ідея гармонії людини й природи (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Усі ми: квіти, трави, дерева, люди – діти великої, могутньої Природи. Дихаємо одним повітрям, гріємося під одним сонцем, пускаємо коріння в одну землю. І все життя тягнемось до висот небесних – гілками-руками, думами-мріями, душами-квітами. Приходимо ненадовго в цей світ, прокладаємо в ньому свою стежку […]...
- Твір на тему – Ідея грамонії людини й природи за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” – це надзвичайний твір Лесі Українки – видатної української письменниці, філософа. Цей твір можна назвати винятковим, бо в ньому простежується багатство думки, поетичність образів і гармонічна єдність реальності та фантазії. У драмі Леся Українка ставить і намагається вирішити вічні питання: життя й смерті, кохання й ненависті, вірності й зради, пошуку правди, справедливості. […]...
- Ідея гармонії людини і природи у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Проблема гармонії людини і природи, порушена у драмі-феєрії “Лісова пісня”, звучить актуально і в наш час. Якщо сьогодні ми знущаємося над природою, то завтра вона поверне нам свої кривди сторицею. Нам не вистачає любові, шанобливості й віри наших предків, які вміли жити в гармонії з оточуючим світом. Світ химерних створінь, загадкових лісових духів живе своїм […]...
- Єднання людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) “Великі народні поети, – писав Максим Рильський, – промовляють за свій народ, говорять від його імені, але говорять своїм голосом, в усій неповторній красі свого обдарування, своєї культури”. Такою була Леся Українка, чиє поетичне слово хвилює нас і сьогодні. Талант письменниці багатогранний. Вона […]...
- “Ідея гармонії людини та природи у драмі – феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки” До написання “Лісової пісні” Леся Українка, можна сказати, готувалася все життя. Образи народних легенд, казок, повір’їв увійшли в її духовний світ ще з дитячих років. “Лісова пісня” виросла на грунті української народної творчості. Казкові образи – плід народної фантазії – письменниця не просто перенесла у свій твір, а очистила їх від усього другорядного, несуттєвого. Важливу […]...
- Невмирущість духовної краси людини (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці Лесі Українки “Лісова пісня”, яка розповідає про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою. У ліс приходять люди, приносять свої клопоти. Голос Лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну Мавку – “весна ніколи так […]...
- Невмирущість духовної краси людини (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці Лесі Українки “Лісова пісня”, яка розповідає про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою. У ліс приходять люди, приносять свої клопоти. Голос Лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну Мавку – “весна ніколи так […]...
- Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини (за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки) Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини (за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки) Образ Мавки в драмі-феєрії “Лісова пісня” є центральним. З нею тісно в’яжеться весь розвиток сюжету драми: боротьба за людину, за справжнє людське щастя. Уже у початкових сценах першого акту Мавка постає перед нами юною лісовою дівчиною з […]...
- Учнівський твір за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня” Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо вона пройнялася творчістю Тараса Григоровича Шевченка і понесла далі естафету правди, добра і людяності. її лірика сповнена глибокої пристрасті, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, навколишньої природи, до свого нескореного народу. Драма-феєрія “Лісова пісня” – це надзвичайний твір Лесі Українки – видатної української поетеси, письменниці, філософа, […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Стільки чистого, прекрасного, наївного та водночас життєдайного й мудрого є в природі. Вона тендітна і разом з тим потужна, беззахисна й одночасно сильна. Всі ці особливості природи відобразила у своїй драмі-феєрії “Лісова пісня” талановита українська поетеса Леся Українка. її Мавка, головна героїня цього твору, є справжнім дитям природи, вона тонко відчуває все оточуюче. В українській […]...
- Образ Мавки (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Образ Мавки (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) “Лісова пісня” Лесі Українки починається з прологу, у якому поетеса показала такий куточок України, де все міниться найніжнішими відтінками кольорів, звуків, запахів. Ми знайомимося з міфічними істотами, які витворила народна фантазія і які населяють ліс, з людьми, що прийшли сюди – дядьком Левом і його небожем Лукашем. Обидва вони […]...
- “Невмирущість духовної краси” за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня” Головною героїнею драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” є витвір народної фантазії, міфологічна істота, лісова дівчина Мавка. Авторка наділила цей образ незвичайною дівочою вродою, ніжною натурою і співочою душею. Важливою деталлю в зображенні Мавки були її довгі коси. Адже коси в народі вважалися символом волі, дівочої цноти і вроди. Мавка, вільна, як і сама природа, серед […]...
- Порив до прекрасного (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) У центрі “Лісової пісні” – гострий конфлікт філософського плану: невідповідність високого покликання людини принизливим, невільницьким умовам її повсякденного життя. Леся Українка в “Лісовій пісні” склала нечуваної сили й краси гімн вільній людині. Твори Лесі Українки, написані багато років тому, навіть тепер змушують замислюватись багатьох людей. Це свідчить про надзвичайний талант та спроможність знаходити те головне, […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (ІI варіант) Відома українська поетеса Леся Українка, яка була патріоткою рідної землі, не могла залишатись байдужою до проблем національної культури взагалі й проблем національного драматургійного мистецтва зокрема. У своїх статтях вона не раз зазначала, що український театр “дуже помалу розвивається і в своєму зрості не встигає за зростом потреб і вподобань нашої громади”, і додавала: “…Ми хочемо, […]...
- Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії Л. Українки “Лісова пісня” У чому сенс людського буття? Для чого живе у світі людина? Споконвіку замислюється над цим людина й віками не може знайти остаточної відповіді, тому що скільки людей, стільки й відповідей. Людина ж з творчим духом, з розумом, який ніколи не б/вас в спокої, намагається усім своїм життям розв’язати це болюче питання. Драма-феєрія “Лісова пісня” створена […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (ІII варіант) “Лісова пісня” є одним з найкращих творів української літератури. У цій драмі-феєрії Леся Українка розкрила конфлікт між прагненням до волі й власницькими звичками людини, що перешкоджають їй стати вільною. У п’єсі відображено постійну боротьбу між світлими і темними силами в житті людей і в природі. Своїм ідейним спрямуванням “Лісова пісня” є засудженням приватно-власницьких відносин у […]...
- Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” У чому сенс людського буття? Для чого живе у світі людина? Споконвіку замислюється над цим людина й віками не може знайти остаточної відповіді, тому що скільки людей, стільки й відповідей. Людина ж з творчим духом, з розумом, який ніколи не буває в спокої, намагається усім своїм життям розв’язати це болюче питання. Драма-феєрія “Лісова пісня” створена […]...
- Ідея гармонії людини й природи в “Лісовій пісні” Лесі Українки “Проблемна філософська драма-феєрія “Лісова пісня” – неповторно прекрасна думками й мріями, глибокими ідеями й шляхетними почуттями, музикальністю мови й красою зображення чарівної української природи”, – писав про Твір Лесі Українки М. Рильськ. Наша література не знає іншої драми такого роду, яка б за повнотою відтворення єдності людини й природи зрівнялася з “Лісовою піснею”. У свою […]...
- Образ Мавки як символ добра, духовності й краси (за драмою-феєрією Л. Українки “Лісова пісня”) Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів. Мавка є […]...
- Феєрія людського буття (За драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Мабуть, немає в українській літературі твору, який був би спроможний так міцно оволодівати уявою читача, з такою силою промовляти до найприхованіших глибин людської підсвідомості, як “Лісова пісня” Лесі Українки. Письменниця запровадила у вітчизняній літературі новий жанр, або жанровий різновид, – драму-феєрію. Значення терміну “драма” зрозуміле, а ось феєрією називають виставу на фантастичний сюжет, з красивим […]...
- “Лист до Мавки” за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня” починається з прологу, в якому зображений незвичайний куточок нашої рідної України, місце, в якому все мінливе і дивовижне, в якому все виблискує найніжнішими відтінками звуків, кольорів і запахів. Поетеса знайомить нас з казковими істотами, яких створила фантазія нашого народу і які населяють дивовижний ліс, та з людьми, які туди прийшли […]...
- “Щастя то зрада, будь тому рада, тим воно гарне, що вічно летить” (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) У чому зміст людського життя? Яким воно має бути’,’ Що треба для того, щоб життя було повноцінним, щасливим, незрадливим? Ці питання є синонімічним рядом головної проблеми драми-феєрії “Лісова пісня”. Щоб відповісти на них, треба мати неабиякий життєвий досвід, вміти любити, пробачати й вірити. Цей гнір – гімн єднання людини і природи, це щира пісня про […]...
- Лист літературному героєві (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Чи неправда: дивне бажання з’явилося в мене – написати тобі листа, Мавко. Чи зможеш ти прочитати його? Адже вчителями твоїми були стара верба, лісовик, берізка. І тому пишу тобі лист першими весняними квітками, зеленою травичкою, сонячним промінням. Уявляю твої великі очі, що грають усіма кольорами, довгі коси і вінок на голові. Ти любиш і бережеш […]...
- Духовне та матеріальне в образі Лукаша (за драмою-феєрією Л. Українки “Лісова пісня”) Творчість Лесі Українки стала для української літератури XIX століття свіжим струменем модерністських тенденцій, що дадуть свої плоди вже у XX столітті. З її поезією пов’язане утвердження в українській літературі нових естетичних цінностей, розрив зі старими закостенілими традиціями і водночас використання найцінніших здобутків української та світової літератури. Віктор Петров, видатний український прозаїк, філософ та культуролог, оцінював […]...
- Ідея гармонії людини й природи Твір за драмою-феерією Лесі Українки -“Лісова пісня”. Усі ми: квіти, трави, дерева, люди – діти великої, могутньої Природи. Дихаємо одним повітрлм, гріємося під одним сонцем, пускаємо коріння Я одну землю. І все життя тягнемось до висот небесних – гілками-руками, ду-Мнми-мріями, душами-квітами. Приходимо ненадовго в цей світ, прокладаємо у ньому свою стежку і назавжди відходимо в […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (ІV варіант) “Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки. […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (І варіант) Драму-феєрію “Лісова пісня” вважають вершиною творчості Лесі Українки, її гімном рідній землі та рідному народу. І дійсно, у цей твір поетеса вклала стільки любові, стільки захоплення талантом українців, що він просто не міг не стати перлиною у скарбниці не тільки вітчизняної, а й світової літератури. “Лісова пісня” виникла не на порожньому місці: поетеса добре знала […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) Перебуваючи далеко від України, на Кавказі, Леся Українка думками линула в рідний край, туди, де пройшли дитячі роки | їх таємницями і світлими казками. Як писала вона в листі до матері, туга за Волинню, лісами з мавками, за незабутнім селом Колодяжним надихнула поетесу на створення “Лісової пісні”. Це один із найбільш поетичних творів не лише […]...
- “Відношення Мавки і Лукаша” за драмою Л. Українки “Лісова пісня” Творчість відомої української поетеси Лесі Українки відома багатьом поколінням наших співвітчизників, не забута вона й сьогодні. Основними мотивами неперевершених творів цієї видатної письменниці було уславлення духовної гармонії людини і її краси. Як наслідок роздумів на цю тему з’явилася Мавка – головна героїня драми-феєрії “Лісова пісня”. Ця дівчина – справжня дочка природи, яка усе своє життя […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (3 варіант) Якими б гучними епітетами не величало в минулі роки наше літературознавство творчий геній Лесі Українки, від цього поетеса не ставала нікому ні ближчою, ні зрозумілішою. У свідомості багатьох вона так і залишалася “співачкою” “Досвітніх огнів”, хоч апогеєм її творчості була все-таки “Лісова пісня”, яка зайняла виняткове місце в усій українській літературі початку XX століття. У […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (2 варіант) Стільки чистого, прекрасного, наївного та водночас життєдайного й мудрого є в природі. Вона тендітна і разом з тим потужна, беззахисна й одночасно сильна. Всі ці особливості природи відобразила у своїй драмі-феєрії “Лісова пісня” талановита українська поетеса Леся Українка. Її Мавка, головна героїня цього твору, є справжнім дитям природи, вона тонко відчуває все оточуюче. В українській […]...
- “Німого в лісі нічого немає” за драмою Л. Українки “Лісова пісня” Люди зобов’язані пам’ятати, що природа – це не тільки дім, в якому ми живемо, це те, що живе поряд з нами, може, і не схожим на наше, але повноцінним життям. Видатна українська поетеса Л. Українка дуже добре розуміла цю істину, тому перед її очима живими картинами поставали лугові тумани, глибокі прозорі води, лісові хащі, чудові […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (1 варіант) Леся Українка ввійшла в українську класичну літературу перш за все як талановита поетеса. Її твори стали найдорогоціннішими перлинами народної скарбниці. Ставши в ряд із геніями своєї епохи, Леся Українка жила в одному духовному вимірі з найчеснішими душами та найсвітлішими розумами доби. Такою вона входить у сьогодення. Можливо, саме тому прекрасні поеми, вірші, драми, переклади хвилюють […]...
- Прагнення добровільної втрати свободи (за казкою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Прагнення добровільної втрати свободи (за казкою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Майже сто років “Лісова пісня” чарує читачів та глядачів. Цей драматичний шедевр Лесі Українки, мабуть, можна читати протягом усього життя, і кожного разу будеш відкривати новий зміст, нову мудрість. Для дітей “Лісова пісня” – прекрасна казка про любов і зраду, про лісову та водяну силу. […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (3 варіант) “Лісова пісня” є одним з найкращих творів української літератури. У цій драмі-феєрії Леся Українка розкрила конфлікт між прагненням до волі й власницькими звичками людини, що перешкоджають їй стати вільною. У п’єсі відображено постійну боротьбу між світлими і темними силами в житті людей і и природі. Своїм ідейним спрямуванням “Лісова пісня” є засудженням приватно-власницьких відносин у […]...
- Засудження хижацького ставлення до природи у драмі феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” написана ще 1911 року, проте актуальна й досі завдяки таланту Лесі Українки, яка дуже точно відчула одну з головних істин – усе на світі живе і пов’язане між собою. Саме таким є ставлення до природи одного з героїв “Лісової пісні” дядька Лева. Він розумів природу і ставився до неї з повагою саме […]...
- Як писати твір за драмою Лесі Українки “Лісова пісня” А зараз давайте спробуємо опинитися у казці, у лісовій казці. Напевно, ви здогадалися, про що йдеться? Звичайно, це невмируща “Лісова пісня” Лесі Українки. Читаючи цей твір, ми з вами потрапляємо в дивовижне царство фольклорних образів: Той, що греблі рве, Потерчата, Русалка, Водяник. Взаємини цих істот нагадують взаємини між людьми, але такі, де протилежні сили складають […]...