Ідилія
Ідилія (грецьк. eidyllion – замальовка, невелика віршова пісенька; зменш, від eidos – образ; мовою олександрійських учених – поетичний твір) – одна з основних форм буколіки, невеликий, переважно віршовий, твір, в якому поетизується сільське життя. Назву запровадив давньогрецький поет Теокріт (III ст. до н. е.), написавши збірку “Ідилія” – переважно гекзаметрами. Його ліричний герой – представник пастушого простолюду – контрастував із зіпсованим городянином, характеризувався надмірною чутливістю та статечністю.
Традицію Теокріта
Верби гойдались над ставом і тихо дзвонили в повітрі.
Десь на леваді в сопілку, пасучи корову, дударив. Раптом прийшло, зашуміло, мов буря осіння у пущі, Й птиця, жар-птиця залізна майнула…
Ревіли корови, Плакали верби і вже не дзвонили в повітрі, Плакала лунко сопілка – в сумі сивенький дударик
(О. Близько).
Related posts:
- Лісова ідилія Максима Рильського У післявоєнній поезії Максима Рильського значне місце займають вірші на естетичні теми. Поета хвилюють животрепетні проблеми соціалістичного реалізму – ідейність і народність, типовість і художня майстерність творів, роль різних видів мистецтва в епоху будівництва комунізму. Одним із кращих творів на тему ролі митця і мистецтва в суспільстві є вірш “Художник” (1954), присвячений Миколі Бажану. Аналіз […]...
- НАСЛІДУВАННЯ Наслідування в літературному процесі – це свідоме використання автором творів попередників для вираження власних думок, емоцій, настроїв, почуттів. При наслідуванні ступінь використання твору іншого письменника є більш високим, ніж при запозиченні. І це виправдано, оскільки наслідування має набагато вищий рівень новаторства та розвитку певної літературної традиції. У світовій літературі багато випадків наслідування має послання Горація […]...
- МАТИ СЛАВА (Перуниця) “Ось прилетіла до нас, сіла на дерево й заспівала Птиця, і всяке перо іншої барви, – червоне, синє, блакитне, жовте і срібне, золоте і біле. І так сяє, як Сонце Свароже” (Велесова книга). Мати Слава – віща птиця, посланниця Богів, яка співає воїнам пісню ратну, а народу – божественну славу; вона ж віщує майбутнє тим, […]...
- Любов’ю дорожити вмійте Любов, любов – говорить преданье – Сполучник душі з душею рідний – Їх съединенье, сочетанъе, И фатальне їх слиянье. И… двобій фатальної… Ф. И. Тютчев Був такий випадок. У редакцію однієї молодіжної газети прийшов парубків Він готовий був заплатити більші гроші за те, щоб надрукували одну-едйнствен-ную рядок: “Лариса, я люблю тебе, прости мене! Сашко”. Оголошення […]...
- Вертеп Вертеп (старослов’ян. – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій “скрині”, відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому – побутові інтермедії, […]...
- Жар-Птиця – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено Сусідка моя – чарівниця – годувала надвечір родзинками у клітці золоту Жар-Птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна, та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця. 1 враз освітилась казково столиця. Дорослим і дітям яснішали лиця: “Як хороше жити під сонцем Жар-Птиці!” І тільки ота трьохсотлітня гава, яка […]...
- Жиленко Ірина – Жар-Птиця (скорочено) Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-Птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна, Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця. 1 враз освітилась казково столиця. Дорослим і дітям Яснішали лиця: “Як хороше жити Під сонцем Жар-Птиці!” І тільки ота трьохсотлітня гава, Яка […]...
- Дар Знову червоне сукно і чорний колір землі – це все частина мене, мого існування… День поступово згас, забравши з собою усі земні мрії, які хмарами скупчилися навколо скупого світла, заходячого за обрій, сонця. Холодні блукаючі тіні, довго нишпорять по закутках твоєї, змученої пошуками, душі. Тобі лишилося лише сліпо спостерігати за зигзагами власної долі, спокійно сприймати […]...
- БЛУД Різновид нечистої сили, який не має виразної персоніфікації. Згідно з легендою, це скинутий з неба злий дух, що не встиг приземлитися й завис у повітрі. Відтак блуд чіпляється до кожного, хто випадково торкнеться його. Може набирати вигляду птаха, чоловіка, кота, собаки, світла тощо. Найчастіше він чатує на роздоріжжі. Вчепившись у людину, блуд може змушувати її […]...
- Айрен Айрен (букв.: твір, написаний вірменською мовою) – особливий жанр вірменської лірики, позначений стійкими рисами композиції та віршування, перейнятий філософськими, еротичними та дидактичними мотивами. Це переважно чотирирядкова монострофа (трапляються 6- і 8-рядкові строфи) з однією римою, як правило, 15-складник з обов’язковою цезурою після 7-го складу. Твори такої форми з’явилися у ХІ-ХП ст., найповнішого розквіту сягнули в […]...
- Етюд Етюд (фр. etude – вправи, вивчення) – в малярстві, графіці, скульптурі – твір, що має на меті глибше освоєння митцем зображуваної натури. В літературі – невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру (“Цвіт яблуні”, “Невідомий” М. Коцюбинського, “Дорога” В. Стефаника, ‘Три зозулі з поклоном” Гр. Тютюнника та ін.). Поряд з поняттям Е. вживаються його […]...
- Гусляр Гусляр – народний співак-музика, який грав на гуслях, – старовинному багатострунному щипковому музичному інструменті, що був поширений в Україні за княжих часів (згадується з VI ст.) та інших слов’янських країнах* Гуслі мали форму плоскої скриньки різної конфігурації: крилоподібної – дзвінчаті, шоломопоподібної, прямокутної. Кількість струн – від декількох у давнину, до 55-66 в XX ст. Гуслярі […]...
- ТЮХТІЙ І ТОРОХТІЙ – ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА ЗБІРКА ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТЮХТІЙ І ТОРОХТІЙ Товаришували двоє. Звався один – Тюхтій, Другий звавсь – Торохтій. Один одному вдячні обоє. Бо що той не каже, то цей вірно слуха, Соловіє1, розвісивши вуха, – Ну й Тюхтій! – тюхтіям всім на подив, Незворушний за будь-якої погоди. А Торохтієві ж і догодить […]...
- Павло Тичина – У собор У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! … Сповіває аналої Синє брязкання кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть все люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, […]...
- Скорочено – ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… – ПОЛЬ ВЕРЛЕН 11 КЛАС ПОЛЬ ВЕРЛЕН ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… Тихе небо понад дахом Синє та безкрає, Темні віти понад дахом Дерево схиляє. Дзвін ласкавий у повітрі Ніжно-ніжно плине, Десь на дереві в повітрі Чути зойк пташиний. Скрізь життя спокійне й просте, Боже, Боже милий! Звуки лагідні і прості З міста надлетіли. – Що ж зробив ти, […]...
- Кантата Кантата (італ. cantata від лат. canto – співаю) – великий вокально-інструментальний твір для солістів, хору та оркестру; віршовано-музичний твір, що виконується переважно з урочистої нагоди. Власне, цим поняттям в античній поезії називали ліричний вірш, близький до оди. В ньому широко використовувалися міфологічні сюжети, алегорії, стилістичні фігури задля звеличення героїв та прославлення видатних подій. Згодом К., […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ – Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) Українська література 6 клас Я І СВІТ Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) ЖАР-ПТИЦЯ Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна – Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, І враз освітилась казково столиця. Летіла все вище, […]...
- Проклітика Проклітика (грецьк. proklitikos – схилений вперед) – ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне ціле. У давньогрецькій мові П. називали випадок у мовленні, коли слово вимовлялося спільно з наступним, втрачаючи свій наголос. В українській мові це переважно службові частини мови, які сприймаються як єдине ціле із словами, яким вони передують (на […]...
- Як зацвітає верба навесні Коли розтанули сніги і скресла крига, хочеться піти до річки, помилуватися природою. Перші дерева, що прокинулись від зимового сну – верби. На гнучких блискучих гілочках розкрились лусочки бруньок і з’явились котики. Вони пухнасті і сірі, вкриті шовковими волосками, приємно лоскочуть обличча. Коли сонце добре прогріє повітря пухнасті котики перетворяться на сережки з дрібним жовтим пилком […]...
- Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”) Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”) У Шевченкових поезіях, написаних після повернення із заслання, все частіше звучать біблійні мотиви, Кобзар звертається до переспівів із Святого Письма, зокрема до біблійної історії, наслідування біблійних пророцтв. Так з’являється “Подражаніє 11 псалму”, “Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19”, “Оси глава XIV подражаніє”. Прочитання цих творів дає розуміння того, що Біблія […]...
- Тарас Шевченко – Подражаніє ІІ псалму Подражаніє 11 псалму Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, Медоточивими устами Цілуються і часу ждуть, Чи швидко брата в домовині З гостей на цвинтар понесуть? А ти, о господи єдиний, Скуєш лукавії уста, Язик отой велеречивий, Мовлявший: “Ми не суєта! І […]...
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що привіз? – Лій. – Трохи постій. – А ти що? – Мед. – Ставай наперед. – А ти що привіз? – Горілку! – Берись за […]...
- ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА) ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА) – один з найстародавніших персонажів української міфології. За поетичною уявою давніх українців, походить від жінки, що вбила свого чоловіка (в легенді відбилась конфліктність переходу від матріархату до патріархату), за що й була заклята Родом чи Перуном – ніколи не мати подружньої пари й вічно жити одиначкою. (За М. Кожухар-Плачиндою). Міф про 3. […]...
- Скорочено – ЖАР-ПТИЦЯ – ІРИНА ЖИЛЕНКО Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна – Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, І враз освітилась казково столиця. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям яснішали […]...
- Буколіка Буколіка (грецьк. boukolos – пастух; boucolikos – пастуший, сільський; tа boucolica – пастуша пісня) – жанр античної поезії, в якому мовилося про вільне, безтурботне, щасливе життя на селі. Започаткований в Елладі (Теокріт, III ст. до н. е.), він розвинувся у творчості Мосха (II ст. до н. е.), Вергілія (І. ст. до н. е.) та ін., […]...
- Твір на тему “Перший сніг” Перший сніг цього року випав зовсім несподівано. Того дня погода з ранку стояла похмура, але тиха. Десь після обіду з неба стали зриватися великі сніжинки. Ми й озирнутися не встигли, як їх стало багато. Вони падали на асфальт та майже не танули, тому що надворі було холодно. Десь за годину все навколо вже побіліло, а […]...
- Без верби та калини нема України Без верби та калини нема України Ліс та його скарби нерозривно пов’язані з життям людини. Ліс дає притулок, їжу, деревину, яку використовують у виробництві та будівництві, у народних промислах і мистецтві та ще багато де. Але існують ще й рослини, що зараз сприймаються як певні символи. Скажімо, улюблена рослина-символ у росіян – береза, у канадців […]...
- ЯК ВЕЛИКДЕНЬ НА ДВОРІ, ТО Й ПИСАНКА НА СТОЛІ (писанка) Як і в українській вишиванці, різні магічні знаки набували свого відображення’в орнаменті писанки. Який же Великдень без яскраво-веселих, різнобарвних писанок?! Яйце – це символ Всесвіту, за давніми віруваннями наших пращурів. Історія писанки сягає сивої давнини і пов’язана з поганським культом уславлення вічного закону весняного пробудження усього живого на землі. Ви, напевне, не раз розглядали на […]...
- СОКІЛ-РОД СОКІЛ-РОД На початку була пітьма – вічна й безмежна. Ні Землі, ні неба, ні Сонця. Тільки – морок. Густа, холодна й безконечна ніч. А її пронизувало Око. Звідки летіло воно? І – куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно? Наймудріші волхви Оріани казали так: “Око було завжди, воно було вічно. І з Вічності […]...
- Текст-опис “Перед грозою” Наближення грози відчувається заздалегідь. Спочатку змінюється повітря – воно стає вологим і важким та ніби придавлює нас до землі. Небо поступово затягується низькими темними хмарами, закриваючи тьмяне сонце. Дзвінка тиша повисає в густому повітрі, а потім настає час вітру. Він різкими поривами хитає віти дерев, крутить хоровод з легких речей, що вирвав з рук людей […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ – ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко Я І СВІТ ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941 -2013) ЖАР-ПТИЦЯ Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-Птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – Хто його зна – Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця, І враз освітилась казково столиця. […]...
- ДЕ МРУТЬ, ТАМ І ПЛАЧУТЬ (передпохорон) На час похорону дівчата, за народним звичаєм, повинні розпустити волосся, чоловіки – ходити без головних уборів. Коли приходять до хати небіжчика, читають *Отче наш”, цілують покійному руку (крім неодружених, бо в них тоді не буде дітей). Прийнято вітатися не традиційним “Добрий день”, а іншою формулою – “Здорові будьте”. Цікаво, що колись односельці, які приходили прощатися […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ – Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко Я І СВІТ Ірина ЖИЛЕНКО (народилася 1941р.) Ірина Володимирівна Жиленко народилася в м. Києві. Дитячі роки припали на страшний воєнний і післявоєнний час. Цей період у будь-кого асоціюється з темними й брудними кольорами, але творчість цієї поетеси, незважаючи ні на що, кольорова! Літературознавці вважають її твори найбагатшими […]...
- Аналіз “Українське альфреско” Вірш “Українське альфреско”, побудований на різкому контрасті. Альфреско – це фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу. Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства фольклорні образи-архетипи – шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка ряба, лелека та […]...
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим рядком, що римується з середнім рядком останнього тривірша. Утворюється безперервний ланцюг рим, що охоплює увесь твір. Кожна рима – потрійна, крім першої та останньої строфи. […]...
- Ноктюрн Ноктюрн (фр. nocturne – нічний) – музична п’єса ліричного, мрійливого характеру, ніби навіяна нічними настроями. За аналогією – невеликий художній, переважно поетичний твір: На сонні ниви, на левади, Місяць сріблисті ллє каскади, Сипле брильянтів срібні рої На польні рожі і пової. На ясні ниви, на левади, Леготом ельфів мчать громади, Ловлять розсипані брильянти, Сльози тремтючі […]...
- Краса народної пісні – ІІІ варіант 8 клас III варіант Чи доводилось вам коли-небудь бувати в Україні, слухати українців, відмічаючи красу їхньої мови, чи чули ви коли-небудь українську пісню? Що відчули при цьому? Наші пісні – то наше багатство. Деякі з них сумно линуть аж до неба, а звідти падають у саме серце, обпікаючи його чимось до болю рідним: “Реве та […]...
- Поема Поема (грецьк. роіеmа – твір) – ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери. Назва “П.” загальна, у літературознавстві частіше мовиться про конкретний жанровий різновид П.: ліро-епічну, ліричну, епічну, сатиричну, героїчну, дидактичну, бурлескну, драматичну і т. п. Виникла П. на основі давніх і середньовічних героїчних пісень, сказань, епопей, що […]...
- Євген Гребінка – Соловей – Хто не вгадає? Я? Оце городять небилицю! Щоб не пізнав я Солов’я, Щоб не пізнав цю гарну птицю; Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака! – Так дядькові казав небіж, Грицько Підсака. – Ходімо, я тебе до лісу поведу, Усякої там птиці є багато. Та буде сором, пане-брате, Коли б ти Солов’я […]...
- Краса народної пісні Чи доводилось вам коли-небудь бувати в Україні, слухати українців, відмічаючи красу їхньої мови, чи чули ви коли-небудь українську пісню? Що відчули при цьому? Наші пісні – то наше багатство. Деякі з них сумно линуть аж до неба, а звідти падають у саме серце, обпікаючи його чимось до болю рідним: “Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий […]...